Court ruling № 141105409, 27.10.2026, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про визнання вимог кредитора

"27" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/1729/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.

за участю секретаря судового засідання Дробиш К.А.,

дослідивши матеріали справи

за заявою боржника: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

у відкритому судовому засіданні за участю

представників сторін та учасників:

від заявників: не з`явилися;

від боржника: Самох М.Ю.;

керуючий реструктуризацією: арбітражний керуючий Колмикова Т.О.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2026 (суддя Демешин О.А.) відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 введено процедуру реструктуризації боргів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією майна боржника призначено арбітражного керуючого Колмикову Т.О.

26.05.2026 на офіційному сайті Верховного Суду опубліковано повідомлення про відкриття провадження у справі № 916/1729/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (публікація № 79523 від 26.05.2026).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.07.2026 прийнято до провадження справу № 916/1729/26 за заявою (вх. № 1772/26 від 08.05.2026) ОСОБА_1 про неплатоспроможність.

Головне управління ДПС в Одеській області звернулося із заявою, сформованою в системі "Електронний суд" 22.06.2026 (вх. № 3-664/26 від 22.06.2026), в якій просить визнати грошові (кредиторські) вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 3 714 694, 16 грн у такій черговості: друга черга (обов`язковий платіж) 1 930 971, 70 грн, третя черга (штрафні санкції, пеня) 1 783 722, 46 грн.

Заява обґрунтована неналежним виконанням покладених законом на платника податків обов`язків, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 наявна непогашена податкова заборгованість/недоїмка у сумі 3 714 694, 16 грн, з якої: заборгованість з податку на доходи фізичних осіб 3 453 074, 70 грн (основний платіж 1 798 301, 37 грн, штрафні санкції 459 597, 49 грн, пеня 1 195 175, 84 грн), по військовому збору 257 995, 96 грн (основний платіж 131 186, 79 грн, штрафні санкції 37 633, 12 грн, пеня 89 176.05 грн), по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг 46, 37 грн (пеня), по податку на додану вартість 345, 44 грн (штрафні санкції 278, 23 грн, пеня 67, 21 грн), по адміністративним штрафам та іншим санкціям 818, 92 грн (штрафні санкції 623, 09 грн, пеня 195, 83 грн), по податку на податку на нерухоме майно 929, 23 грн (штрафні санкції 724, 17 грн, пеня 205, 06 грн).

Представник боржника у судовому засіданні 29.09.2026 усно зазначив, що відзив не надавав та повідомив про визнання вимог кредитора.

У відзиві, сформованому в системі "Електронний суд" 01.07.2026 (вх. № 23133/26 від 02.07.2026), на заяву Головного управління ДПС в Одеській області про визнання кредиторських вимог керуючий реструктуризацією Колмикова Т.О. зазначила, що грошові вимоги виникли на підставі податкових декларацій про майновий стан і доходи та з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), податкових повiдомлень-рiшень, ст. 129 ПК України та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 у наступній черговості: поза чергою 5324, 80 грн, II черга реєстру вимог кредиторів 1 930 971, 70 грн, ІІІ черга реєстру вимог кредиторів 1 783 722, 46 грн.

Розглянувши заяву Головного управління ДПС в Одеській області про грошові вимоги, відзиви на неї, вислухавши учасників справи, суд встановив:

Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (б/к 11010500) в розмірі 3 714 694, 16 грн, з якої: заборгованість з податку на доходи фізичних осіб 3 453 074, 70 грн, з якої основний платіж 1 798 301, 37 грн, штрафні санкції 459 597, 49 грн, пеня 1 195 175, 84 грн виникла в результаті нарахування суми податкового зобов`язання згідно податкових повiдомлень-рiшень № 0003351304 вiд 30.10.2019, № 29965/15-32-24-05 вiд 16.07.2024, № 29974/15-32 вiд 16.07.2024, податкової декларації про майновий стан і доходи (для підприємця або особи, яка припинила підприємницьку діяльність протягом звітного року) № 9431052962 вiд 09.02.2022, податкових декларацій про майновий стан і доходи № 9310871003 вiд 01.05.2023, № 9386314466 вiд 30.04.2024, а також на підставі ст. 129 ПК України.

Заборгованість по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (б/к 11011001) в розмірі 257 995, 96 грн, з якої: основний платіж 131 186, 79 грн, штрафні санкції 37 633, 12 грн, пеня 89 176.05 грн, виникла в результаті нарахування суми податкового зобов`язання згідно податкових повiдомлень-рiшень № 0003371304 вiд 30.10.2019, № 29967/15-32-24-05 вiд 16.07.2024, податкової декларації про майновий стан і доходи (для підприємця або особи, яка припинила підприємницьку діяльність протягом звітного року) № 9431052962 вiд 09.02.2022, податкових декларацій про майновий стан і доходи № 9310871003 вiд 01.05.2023, № 9386314466 вiд 30.04.2024, а також на підставі ст. 129 ПК України.

Заборгованість по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (б/к 21080900) в розмірі 46, 37 грн виникла в результаті нарахування на підставі ст. 129 ПК України.

Заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (б/к 14060100) в розмірі 345, 44 грн, з якої: штрафні санкції 278, 23 грн, пеня 67, 21 грн виникла в результаті нарахування суми податкового зобов`язання згідно податкового повiдомлення-рiшення № 501/15-32-24-08/2938618173 вiд 06.01.2025, а також на підставі ст. 129 ПК України.

Заборгованість по адміністративним штрафам та іншим санкціям (б/к 21081103) в розмірі 818, 92 грн, з якої: штрафні санкції 623, 09 грн, пеня 195, 83 грн виникла в результаті нарахування суми податкового зобов`язання згідно податкового повiдомлення-рiшення № 29964/15-32-24-05 вiд 16.07.2024, а також на підставі ст. 129 ПК України.

Заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (б/к 18010300) в розмірі 929, 23 грн, з якої: штрафні санкції 724, 17 грн, пеня 205, 06 грн виникла в результаті нарахування суми податкового зобов`язання згідно податкового повiдомлення-рiшення № 29975/15-32-24-05 вiд 16.07.2024, а також на підставі ст. 129 ПК України.

Заборгованість з Орендна плата з фізичних осіб (б/к 18010900) в розмірі 1483, 54 грн виникла в результаті нарахування суми податкового зобов`язання згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9037731961 вiд 01.06.2026 20.02.2026.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Грошове зобов`язання (борг) у відповідності до ст. 1 КУзПБ це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Кредитор згідно з ст. 1 КУзПБ юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб. Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Частиною 1 ст. 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 6 ст. 45 КУзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Частиною 4 ст. 133 КУзПБ передбачено, що вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За визначенням п. 14.1.39 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із п. 14.1.156 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Статтею 41 ПК України органи державної фіскальної служби віднесено до переліку контролюючих органів, що здійснюють від імені держави функції контролю за своєчасністю і правильністю сплати суб`єктами господарювання податків і зборів, зокрема, шляхом проведення документальних невиїзних перевірок платників податків відповідно до статті 78 ПК України.

Положеннями п. 16.1.4 ст. 16 ПК України на платника податків покладено обов`язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Згідно з ст. 57.1 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічні положення містяться і в п. 203.2 ст.203 ПК України.

Відповідно до п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Крім того, відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У п. 129.1 ст. 129 ПК України зазначено, що нарахування пені розпочинається зокрема: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України); при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України).

Нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України) п.п. 129.3.3 п. 129.3 ст. 129 ПК України.

Разом з тим, у п. 129.4 ст. 129 ПК України зазначено, що на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день; на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18);

- розглядаючи кредиторські вимоги суд, в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ, має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18);

- сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (постанова від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що грошові вимоги Головного управління ДПС в Одеській області в сумі 3 714 694, 16 грн до ОСОБА_1 є обґрунтовані, підтверджуються долученими до матеріалів заяви доказами, зокрема, податковими деклараціями, податковими повідомлення-рішеннями; доказів сплати податкового боргу матеріали справи не містять.

26.05.2026 на офіційному сайті Верховного Суду опубліковано повідомлення про відкриття провадження у справі № 916/1729/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (публікація № 79523 від 26.05.2026).

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто першим днем перебігу цього строку є день, наступний за днем офіційного оприлюднення такого оголошення. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд відповідно до постанови від 20.05.2021 по справі № 904/2166/20.

Ураховуючи те, що оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника було оприлюднено за № 79523 від 26.05.2026, граничною датою для пред`явлення заяв до боржника є 25.06.2026.

Заява Головного управління ДПС в Одеській області про грошові вимоги до боржника сформована в системі "Електронний суд" 22.06.2026 та зареєстрована судом за вх. № 3-664/26 від 22.06.2026, тобто подана в межах строку встановленим ст. 45 КУзПБ.

Судом встановлено, що заборгованість боржника перед заявником в сумі 3 714 694, 16 грн виникла до відкриття провадження у справі про банкрутство (до 26.05.2026), а тому є конкурсною заборгованістю.

Ураховуючи вищевикладене, суд визнає конкурсні грошові вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 у сумі 1 930 971, 70 грн, що підлягають задоволенню у другу чергу задоволення вимог кредиторів, у сумі 1 783 722, 46 грн, що підлягають задоволенню у третю чергу задоволення вимог кредиторів та витрати у сумі 5324, 80 грн (судовий збір), що підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст. ст. 45, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати конкурсні грошові вимоги Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; ідентифікаційний код юридичної особи: 44069166) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) у сумі 1 930 971, 70 грн, що підлягають задоволенню у другу чергу задоволення вимог кредиторів, у сумі 1 783 722, 46 грн, що підлягають задоволенню у третю чергу задоволення вимог кредиторів та витрати у сумі 5324, 80 грн (судовий збір), що підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Ухвала є підставою для внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала набирає законної сили 27 жовтня 2026 року та відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повну ухвалу складено та підписано 02 листопада 2026 року.

Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми Електронний суд: представника ОСОБА_1 Самох М.Ю., арбітражного керуючого Колмикової Т.О., ГУ ДПС в Одеській області.

Суддя О.О. Мусієнко