Decision № 141103601, 12.10.2026, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.10.2026Справа № 910/21682/15 (910/5492/26)

За позовом Державного підприємства "Конярство України" (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1; код ЄДРПОУ 37404165)

до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро (49005, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 13; код ЄДРПОУ 08004581)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Фонду державного майна України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2

про стягнення 196 495,76 грн.

В межах справи № 910/21682/15

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ"

до Державного підприємства "Конярство України" (код ЄДРПОУ 37404165)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від позивача Вініченко В.В. - представник

Від відповідача не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа №910/21682/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" про банкрутство Державного підприємства "Конярство України" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.10.2015.

08.05.2026 до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Конярство України" до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро про стягнення 196 495,76 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.05.2026 прийнято позов Державного підприємства "Конярство України" до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро про стягнення 196 495,76 грн. до розгляду в межах справи №910/21682/15 про банкрутство Державного підприємства "Конярство України" та відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Фонд державного майна України, а також залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Військову частину НОМЕР_1 та Військову частину НОМЕР_3 , судове засідання призначено на 27.07.2026.

04.06.2026 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив на позовну заяву.

08.06.2026 до Господарського суду м. Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

08.06.2026 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Військової частини НОМЕР_2 про заміну сторони правонаступником.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.07.2026 задоволено заяву Військової частини НОМЕР_2 та замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Військову частину НОМЕР_3 її правонаступником - Військовою частиною НОМЕР_2 , а також відкладено розгляд справи на 12.10.2026.

18.09.2026 до Господарського суду м. Києва надійшли пояснення третьої особи.

У судовому засіданні 12.10.2026 представник позивача надав пояснення по суті заявлених вимог та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «Конярство України» в особі Філії «Дніпропетровський кінний завод № 65» (позивач), Квартирно-експлуатаційним відділом міста Дніпро (відповідач), Військовою частиною НОМЕР_1 (третя особа 1) та Військовою частиною НОМЕР_3 (правонаступником якої є Військова частина НОМЕР_2 , третя особа 2) було укладено низку договорів про спільне безоплатне використання нерухомого майна, що перебуває на балансі позивача, а саме:

- договір № 7-363 від 19.11.2024 щодо використання нежитлового приміщення площею 53,2 кв.м. (з третьою особою 1);

- договір № 7-364 від 19.11.2024 щодо використання нежитлового приміщення площею 187,5 кв.м. (з третьою особою 1);

- договір № 7-365 від 19.11.2024 щодо використання нежитлового приміщення площею 526,0 кв.м. (з третьою особою 1);

- договір № 7-В-77 від 21.02.2025 щодо використання нежитлового приміщення площею 72,0 кв.м. (з третьою особою 1);

- договір № 12/06.6-24 від 12.06.2024 щодо використання нежитлового приміщення площею 1430,0 кв.м. (з третьою особою 2).

Факт передачі об`єктів третім особам підтверджується актами приймання-передачі, копії яких долучено до матеріалів справи, зокрема:

від 12.10.2024 (по Договору № 7-363 від 19.11.2024), в якому вказано покази лічильника електроенергії - 04095,80 кВт;

від 12.10.2024 (по Договору № 7-364 від 19.11.2024), в якому вказано покази лічильника електроенергії - 225900 кВт;

від 15.10.2024 (по Договору № 7-365 від 19.11.2024), в якому вказано покази лічильника електроенергії - 16263 кВт;

від 12.11.2024 (по Договору № 7-В-77 від 21.02.2025), в якому вказано покази лічильника електроенергії - 1806,1 кВт;

від 20.05.2024 (по Договору № 12/06.6-24 від 12.06.2024), в якому вказано покази лічильника електроенергії - 120960 кВт.

Умовами договорів (пункти 1.1, 2.1) передбачено, що майно передається в безоплатне тимчасове користування.

Поряд із цим умовами кожного з договорів (розділ 2, пункт 7.2) було передбачено, що: відповідач бере на себе зобов`язання з відшкодування витрат за спожиті комунальні послуги та енергоносії, що необхідні для забезпечення життєдіяльності третіх осіб; розрахунки за спожиті третіми особами комунальні послуги здійснюються відповідачем; підставою для оплати відповідачем за третіх осіб є відповідні акти, що підтверджують факт та споживання послуг, які оформлені третіми особами.

Позивач, як балансоутримувач майна, забезпечив безперебійне постачання електроенергії на об`єкти, що використовувались третіми особами.

Свої зобов`язання перед енергопостачальними організаціями позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується, зокрема: атом № 2688 від 31.05.2025, складеним з ТОВ «ЕНЕРГО РЕСУРС «РІ ГРУП» щодо поставки електричної енергії; актом № 30250180545854-3 від 31.08.2025, складеним з АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» щодо послуг із забезпечення перетікань реактивної електроенергії.

Користування майном та, відповідно, споживання електроенергії третіми особами було припинено згідно актів приймання-передачі (повернення) майна:

від 30.08.2025 (по Договору № 7-363 від 19.11.2024), в якому вказано покази лічильника електроенергії станом на дату повернення майна - 372650 кВт;

від 30.08.2025 (по Договору № 7-364 від 19.11.2024), в якому вказано покази лічильника електроенергії станом на дату повернення майна - 267000 кВт;

від 30.08.2025 (по Договору № 7-365 від 19.11.2024), в якому вказано покази лічильника електроенергії станом на дату повернення майна - 25196 кВт;

від 30.08.2025 (по Договору № 7-В-77 від 21.02.2025), в якому вказано покази лічильника електроенергії - 16780 кВт;

без дати (по Договору № 12/06.6-24 від 12.06.2024), в якому вказано покази лічильника електроенергії станом на дату повернення майна (30.08.2025) - 149260 кВт.

За період користування нерухомим майном третіми особами було фактично спожито електричну енергію, обсяг та вартість якої зафіксовані у двосторонніх актах, підписаних уповноваженими представниками сторін.

Однак, відповідачем взяті на себе зобов`язання за договорами не виконано у зв`язку з чим у останнього наявна заборгованість перед позивачем за відшкодування витрат на електроенергію у розмірі 196 495,76 грн.

Заборгованість виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань по компенсації вартості за надані енергопослуги (відшкодування витрат на електроенергію) по п`яти договорам про розміщення (спільне безоплатне використання нерухомого майна).

За Договором № 7-363 від 19.11.2024 третя особа 1 використовувала нежитлове приміщення площею 53,2 кв.м. Згідно з умовами договору та фактичним споживанням, заборгованість становить 33 977,92 грн. що підтверджується: актом приймання-передачі та Актом звіряння за період з 01.06.2025 по 20.06.2025 на суму 12 566,63 грн. (спожито 1 502 кВт*г); актом приймання-передачі та актом звіряння за період з 01.07.2025 по 20.07.2025 на суму 9 747,39 грн. (спожито 1 147 кВт*г); актом приймання-передачі та актом звіряння за період з 01.08.2025 по 20.08.2025 на суму 3 145,48 грн. (спожито 355 кВт*г); актом приймання-передачі та актом звіряння за період з 21.08.2025 по 30.08.2025 на суму 8 518,42 грн. (спожито 850 кВт*г).

За Договором № 7-364 від 19.11.2024 третя особа 1 використовувала нежитлове приміщення площею 187,5 кв.м. Згідно з умовами договору та фактичним споживанням, заборгованість становить 73 862,15 грн., що підтверджується: актом приймання-передачі енергопослуг за період з 01.06.2025 по 20.06.2025 на суму 20 916,49 грн (обсяг споживання - 2 500 кВт*г); актом приймання-передачі енергопослуг за період з 01.07.2025 по 20.07.2025 на суму 16 996,32 грн (обсяг споживання - 2 000 кВт*г); актом приймання-передачі енергопослуг за період з 01.08.2025 по 20.08.2025 на суму 23 923,34 грн (обсяг споживання - 2 700 кВт*г); актом приймання-передачі енергопослуг за період з 21.08.2025 по 30.08.2025 на суму 12 026,00 грн (обсяг споживання - 1 200 кВт*г).

За Договором № 7-365 від 19.11.2024 третя особа 1 використовувала нежитлове приміщення площею 526,0 кв.м. Згідно з умовами договору та фактичним споживанням, заборгованість становить 14 638,52 грн що підтверджується: актом приймання-передачі та актом звіряння за період з 01.08.2025 по 20.08.2025 на суму 5 759,32 грн. (обсяг споживання - 650 кВт*г); актом приймання-передачі та актом звіряння за період з 21.08.2025 по 30.08.2025 на суму 8 879,20 грн. (обсяг споживання - 886 кВт*г).

За Договором № 7-В-77 від 21.02.2025 третя особа 1 використовувала нежитлове приміщення площею 72,0 кв.м. Згідно з умовами договору та фактичним споживанням, заборгованість становить 50 838,00 грн. що підтверджується: актом приймання-передачі та актом звіряння за період з 01.06.2025 по 20.06.2025 на суму 10 876,57 грн (обсяг споживання - 1 300 кВт*г); актом приймання-передачі та актом звіряння за період з 01.07.2025 по 20.07.2025 на суму 14 242,92 грн (обсяг споживання - 1 676 кВт*г); актом приймання-передачі та актом звіряння за період з 01.08.2025 по 20.08.2025 на суму 15 195,75 грн (обсяг споживання - 1 715 кВт*г); актом приймання-передачі та актом звіряння за період з 21.08.2025 по 30.08.2025 на суму 10 522,76 грн (обсяг споживання - 1 050 кВт*г).

За Договором № 12/06.6-24 від 12.06.2024 третя особа 2 використовувала нежитлове приміщення площею 1 430,0 кв.м. Згідно з умовами договору та фактичним споживанням, заборгованість становить 23 179,17 грн., що підтверджується: актом приймання-передачі та актом звіряння за період з 01.06.2025 по 20.06.2025 на суму 12 131,56 грн. (обсяг споживання - 1 450 кВт*г); актом приймання-передачі та актом звіряння за період з 01.07.2025 по 20.07.2025 на суму 11 047,61 грн. (обсяг споживання - 1 300 кВт*г).

Усі підписані акти приймання-передачі енергопослуг та акти звірки, підписані між позивачем та третіми особами та були направлені позивачем на адресу відповідача 14.03.2026, що підтверджується описом вкладення та поштовою накладною, копії яких долучені до матеріалів справи.

Отже, загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 196 495,76 грн. Обсяги спожитої електроенергії, зазначені в актах, розраховані відповідно до фактичних показників лічильників та вартості енергії, яку позивач сплачував постачальникам (ТОВ «ЕНЕРГО РЕСУРС «РІ ГРУП» та АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»). Всі вищезазначені акти приймання-передачі енергопослуг підписані уповноваженими особами без жодних зауважень чи претензій щодо обсягів та вартості послуг, що свідчить про повне визнання споживачами суми боргу в розмірі 196 495,76 грн.

З метою досудового врегулювання питання погашення заборгованості позивач звертався до відповідача з письмовою претензією (вимогою) від 24.04.2026 № 2026/337, в якій просив відповідача здійснити сплату заборгованості у загальному розмірі 196 495,76 грн., з яких: за договором № 7-363 від 19.11.2024 - 33 977,92 грн., за договором № 7-364 від 19.11.2024 - 73 862,15 грн., за договором № 7-365 від 19.11.2024 - 14 638,52 грн, за договором 7-В-77 від 21.02.2025 - 50 838,00 грн., за договором № 12/06.6-24 від 12.06.2024 - 23 179,17 грн. Проте ані сплати заборгованості, ані надання відповіді на претензію відповідачем здійснено не було.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч.1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Твердження відповідача про відсутність окремо укладених договорів відшкодування вартості комунальних послуг, спростовуються наявними в матеріалах справи копіями договорів про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, укладених між позивачем та відповідачем, а саме: № 25353 від 27.01.2025 щодо відшкодування відповідачем витрат за спожиту електричну енергію згідно договору № 7-364 від 19.11.2024; № 25153 від 27.01.2025 щодо відшкодування відповідачем витрат за спожиту електричну енергію згідно договору № 7-363 від 19.11.2024; № 25026 від 27.01.2025 щодо відшкодування відповідачем витрат за спожиту електричну енергію згідно договору № 7-365 від 19.11.2024; № 25474 від 30.05.2025 щодо відшкодування відповідачем витрат за спожиту електричну енергію згідно договору № 7-В-77 21.02.2025; № 24392 від 15.10.2025 щодо відшкодування відповідачем витрат за спожиту електричну енергію згідно договору № 12/06.6-24 від 12.06.2024.

Також в матеріалах справи містяться копії платіжних інструкцій про сплату відповідачем на користь позивача грошових коштів за відшкодування електроенергії по договорам про спільне безоплатне використання нерухомого майна № 7-363 від 19.11.2024, № 7-365 від 19.11.2024, № 7-В-77 від 21.02.2025, № 7-364 від 19.11.2024 та № 12/06.6-24 від 12.06.2024 та договорам про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію № 25353 від 27.01.2025, № 25153 від 27.01.2025, № 25026 від 27.01.2025, № 25474 від 30.05.2025, № 24392 від 15.10.2025 за попередні періоди (до червня 2025 року).

Щодо тверджень відповідача про те, що відсутні акти та детальний розрахунок заборгованості, то такі твердження не відповідають дійсності, оскільки позивачем додано до позовної заяви акти приймання-передачі та акти звіряння, в тому числі підписані третіми особами. Акти приймання-передачі енергопослуг підписані уповноваженими особами без жодних зауважень чи претензій щодо обсягів та вартості послуг, що свідчить про повне визнання споживачами суми боргу в розмірі 196 495,76 грн. Акти приймання передачі та акти звіряння також були направлені на адресу відповідача, проте останній, отримавши вказані акти, будь-яких заперечень не зазначив.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, зважаючи на викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро (49005, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 13; ідентифікаційний код 08004581) на користь Державного підприємства "Конярство України" (01001, м. Київ, вул. Грінченка, буд. 1; ідентифікаційний код 37404165) заборгованість в загальному розмірі 196 495 (сто дев`яносто шість тисяч чотириста дев`яносто п`ять) грн. 76 коп., судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Копію рішення направити учасникам провадження у справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.10.2026.

Суддя П.П. Чеберяк