№ 141097243, 30.10.2026, Snihurivka District Court of Mykolaiv Oblast

Справа № 485/2147/26

Провадження №3/485/508/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Снігурівка

Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області Квєтка І.А., секретар судового засідання Семенака А.Г., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

за ч.2 ст.172-15 КУпАП,

встановив:

Майор ОСОБА_1 , будучи командиром батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 , тобто будучи військовою службовою особою, в умовах особливого періоду (під час дії воєнного стану), внаслідок недбалого та несумлінного ставлення до виконання покладених на нього службових обов`язків, не забезпечив належного, постійного та безперервного управління підпорядкованими підрозділами батальйону в ході виконання ними бойових завдань, та у період з 08:20 год. по 08:40 год. 24 жовтня 2026 року без поважних причин був відсутнім на командно-спостережному пункті батальйону, внаслідок чого тимчасово втратив управління підпорядкованими підрозділами батальйону безпілотних систем, які виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення з противником, що створило передумови до зриву виконання цими підрозділами бойового завдання з оборони визначеної військовій частині НОМЕР_1 смуги оборони, чим порушив вимоги ст. 11, 16, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172-15 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав частково. Суду показав, що у період з 08:20 год. по 08:40 год. 24 жовтня 2026 року дійсно був відсутнім на командно-спостережному пункті батальйону. Проте зазначив, що така відсутність була зумовлена необхідністю виконання іншого розпорядження командира щодо фортифікаційного облаштування альтернативного пункту управління батальйону підвального типу. На час його короткочасної відсутності безперервність управління підпорядкованими підрозділами батальйону безпілотних систем не порушувалася, оскільки виконання обов`язків було покладено на заступника ОСОБА_2 . Крім того, вказав, що на спостережний пункт за викликом командира прибув упродовж двох хвилин, а будь-які негативні наслідки чи реальна загроза зриву виконання бойових завдань у результаті його дій відсутні.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 4 ст. 15 КУпАП за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, якщо це діяння вчинене в умовах особливого періоду.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, полягає у недбалому ставленні військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду.

Недбалим ставленням до військової служби є несумлінне ставлення службової особи до покладених на неї службових обов`язків, що виявляється в їх невиконанні (бездіяльність) або у неналежному виконанні (дія).

Несумлінне ставлення до службових обов`язків характеризує об`єктивну сторону вчиненого і полягає в тому, що за наявності реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, або хоча і діє, але неналежним чином.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, характеризується виною у формі необережності (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість).

Суб`єктом даного правопорушення є військова службова особа. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування (примітка до ст.172-13 КУпАП).

Згідно з Указом ВО Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014 "Про часткову мобілізацію", з 17 березня 2014 року і по теперішній час на території України діють умови особливого періоду.

У відповідності до вимог ст. 11, 16, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями; Командир батальйону (корабля 3 рангу) зобов`язаний: підтримувати особовий склад батальйону (корабля), озброєння, бойову та іншу техніку у бойовій готовності.

Згідно абз.2 ст.4 Дисциплінарного стуту Збройних Сил України кожен військовослужбовець зобов"язаний додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Доказами винуватості ОСОБА_1 слугують:

дані протоколу про військове адміністративне правопорушення А4860 №16 від 24 жовтня 2026 року;

витяг із наказу начальника командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №242 від 30 серпня 2026 року про призначення майора ОСОБА_1 на посаду командира батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 ;

витяг із бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №13255 дск від 23 жовтня 2026 року, відповідно до якого з метою забезпечення безперервного управління підрозділом, недопущення втрати управління сислами та засобами в ході виконання бойових завдань, командирам 1бмп, 2 бмп, 3 бмп, 4 бмп, тр, батальйону безпілотних систем, адн, зрадн військової частини НОМЕР_1 , заборонено залишати (покидати) КСП батальйону (дивізіону) без дозволу командира військової частини;

письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 24 жовтня 2026 року, згідно яких, останній зазначає, що 24.10.2026 в період з 08:10 по 08:51 перебував з своїм заступником з тилу на локації, підвальне приміщення яке готується для перенесення ПУ батальйону, дана локація знаходиться за 400 метрів від основного ПУ. За його відсутності управління батальйоном на ПУ батальйону здійснював начальник штабу батальйону. О 08:46 був дзвінок від командира бригади, в якому він повідомив де знаходиться, командир бригади наказав прибути протягом 3 хвилин на ПУ батальйону. О 08:51 він прибув на ПУ батальйону, командир бригади перевірив це через відеодзвінок.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду показав, що обіймає посаду заступника командира батальйону безпілотних систем - начальника штабу військової частини НОМЕР_1 , а ОСОБА_1 є його безпосереднім командиром. Свідок повідомив, що вранці 24 жовтня 2026 року ОСОБА_1 перебував на пункті управління (ПУ). Після 08:00 год. ОСОБА_1 відбув до місця розташування ймовірного майбутнього ПУ з метою його огляду, залишивши його ( ОСОБА_2 ) на пункті управління для здійснення контролю за обстановкою та оперативного доповіді про її зміни. Близько 08:30 год. на ПУ прибув командир військової частини НОМЕР_1 , поцікавився місцеперебуванням ОСОБА_1 , розпорядився забезпечити прибуття останнього на ПУ протягом двох хвилин, після чого залишив приміщення. У подальшому від чергового бригади надійшло розпорядження щодо необхідності виходу ОСОБА_1 на відеозв`язок із командиром для підтвердження факту його прибуття. Зазначену вказівку ОСОБА_1 виконав, вийшовши на відеозв`язок. Загалом ОСОБА_1 був відсутнім на пункті управління близько 20 хвилин.

Сукупність вищевказаних доказів повністю підтверджує вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 про відсутність шкідливих наслідків його дій не спростовують наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, оскільки склад цього правопорушення є формальним і саме діяння у вигляді недбалого ставлення до служби в умовах особливого періоду утворює закінчений правопорушення незалежно від настання чи ненастання наслідків.

А твердження про те, що у період своєї відсутності на ПУ він не втрачав контроль за управлінням підпорядкованими підрозділами батальйону, оскільки у цей час такі обов`язки виконував начальник штабу, спростовуються змістом бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 № 13255 дск від 23 жовтня 2026 року, відповідно до якого такий обов`язок ОСОБА_1 зобов`язаний був виконувати особисто.

При визначенні адміністративного стягнення враховую характер вчиненого правопорушення, яке є необережним, дані про особу правопорушника, який до адміністративної відповідальності притягується вперше, ступінь його вини.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність немає.

З метою запобігання вчиненню нових правопорушень, доцільним та достатнім вважаю застосування до правопорушника адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі встановленому законом.

Керуючись ст. 40-1, 280, 283-284 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.).

Адміністративний штраф стягнути за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок: UA378999980313050106000014444, отримувач: Миколаїв. ГУК/тг м.Снігурівка/ 21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ):37992030, Банк одержувача: КазначействоУкраїни (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави (стягувачем є Державна судова адміністрація) у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять грн 60 к.) на розрахунковий рахунок: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ): Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, а також витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови на ім`я Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області.

Суддя І. А. Квєтка