Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 629/4608/26
провадження № 2/632/1192/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
29 жовтня 2026 р. м. Златопіль
Суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Кузьменко С.Л., за участю секретаря судового засідання (в порядку ст. 66 ЦПК України) Оленич Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою представника АТ «Перший Український Міжнародний Банк», Донцової Євгенії Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
АТ «Перший Український Міжнародний Банк» через свого представника Донцову Євгенію Олександрівну звернуася до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з позовною заяваою в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1011025575 від 31.12.2022 у розмірі 59210,35 грн.
Також представник позивача просить суд стягнути з відповідачки на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» судові витрати у розмірі сплаченого судового збору в сумі 2662,40 грн. Розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника Банку. Проти винесення судом заочного рішення не заперечує.
Позовні вимоги мотивовано тим, що між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 31.12.2022 на підставі кредитного договору № 1011025575 (надалі - кредитний договір) видано кредит у сумі 90043,28 грн.
Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 19.03.2026 року складає 59210.35 (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті десять гривень 35 копійок) грн., з яких:
- 27494,37 грн. - заборгованість за кредитом;
- 3,06 грн. - заборгованість процентами;
- 31712,92 грн. - заборгованість за комісією.
Позивач направив письмову вимогу (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.
Відповідно до умов кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, зокрема, заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1011025575 від 31.12.2022, сторони погодили, що позичальник зобов`язується сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості. Ці умови були узгоджені позичальником шляхом підписання відповідних документів.
Підписавши вказану заяву позичальник беззастережно підтвердив, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» pumb.ua.
А тому представник позивача наполягає на правомірності позовних вимог до відповідача по стягненню комісії, що, на думку представника позивача, є законним і відповідає чинному законодавству, просить суд задовольнити позовні вимоги щодо стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості з відповідача в повному обсязі.
Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Солодовник І.С. від 05.06.2026 дану цивільну справу було передано за підсудністю до Златопільського міськрайонного суду Харківської області.
Ухвалою судді даного складу суду від 08.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, здійснено запит до ВК Златопільської міської ради Харківської області щодо місця реєстрації відповідача.
Ухвалою судді від 17.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження, перше судове засідання призначено на 23.09.2026.
Ухвалою судді від 23.09.2026 розгляд справи відкладено на 29.10.2026 через неявку відповідача.
В судове засідання представник позивача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не попередила. Заяв про поважність неявки в судове засідання, відзиву, заперечень на позовну заяву не надала.
У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував і представник позивача по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суддя, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами, встановленими ст. 89 ЦПК України, приходить до наступного.
Суддя, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Так, 31.12.2022 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1011025575 про надання банківських послуг, згідно з яким позивач надав відповідачці кредит у розмірі 90043,28 грн., шляхом підписання заяви до договору про надання банківських послуг, вона підписана відповідачкою та відповідачка погодилася на умови договору кредитування.
З платіжної інструкції № TR62137544.78101.25578 від 31.12.2022 вбачається, що відповідачці ОСОБА_1 було видано кредит у сумі 90043,28 грн., надавач платіжних послуг АТ «ПУМБ».
З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором № 1011025575 від 31.12.2022 зі всіма змінами і доповненнями до нього станом на 19.03.2026 заборгованість відповідача перед позивачем складає 59210,35 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті десять гривень 35 копійок) грн., з яких: 27494,37 грн. - заборгованість за кредитом, 3,06 грн. - заборгованість процентами, 31712,92 грн. - заборгованість за комісією.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Уклавши договір кредиту, сторони взяли на себе певні зобов`язання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Оскільки відповідачка взяті на себе зобов`язання за договором про надання банківських послуг належним чином не виконувала, тому у неї перед АТ «Перший Український Міжнародний Банк» виникла заборгованість, яка згідно розрахунку заборгованості АТ «Перший Український Міжнародний Банк» за договором № 1011025575 від 31.12.2022 станом на 19.03.2026 складає 59210,35 грн.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачкою по справі суду надано не було.
На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість не погашає.
Відповідно до ч. 1ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).
При укладенні кредитного договору, беручи на себе певні зобов`язання, сторони повинні були чітко усвідомлювати та враховувати всі ризики, що пов`язані за таким договорами.
Суд встановив, що між сторонами існують цивільні правовідносини. У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання по кредитному договору за яким кредитодавець виконав умови договору повністю і своєчасно, а позичальник порушив умови договору, порушено майнові права АТ «Перший Український Міжнародний Банк».
Що стосується стягнення комісії у сумі 31712,92 грн.
Відповідно до кредитного договору у вигляді заяви за № 1011025575 на приєднання до Договору комплекного банківського обслуговування фізичних осіб, за видачу кредиту встановлено комісію.
Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (ч. 2 ст. 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.
Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
Нікчемний правочин (ч. 2ст. 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення, і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично. Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх. Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення, навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.02.2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21)).
Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах.
Згідно з абзацом третім ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10.06.2017 набрав чинності ЗУ «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
У зв`язку з чим у ЗУ «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить ЗУ «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Частина. 2 ст. 215 ЦК України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування»(10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у п. 31.29 постанови від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
Також у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року, справа № 524/5152/15-ц, провадження № 61-8862сво18, дійшов висновку, що умова договору про сплату комісії за користування кредитом є нікчемною.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.ч. 2, 4ст. 263 ЦПК України).
Умовами договору передбачено комісію за надання кредиту, тобто договором передбачено нарахування комісій за послуги, які позивач і так повинен виконувати та за Законом повинні надаватися безоплатно.
При зверненні до суду позивачем не зазначено та не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 4.11 договору щодо обов`язку позичальника сплачувати за надання кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
За вищенаведених обставин, оскільки ОСОБА_1 було нараховано плату за послуги, які за Законом повинні надаватись безоплатно, суд робить висновок про те, що положення договору щодо комісій, є нікчемним. За таких обставин сума комісії 31712,92 грн не підлягає стягненню.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 27497,43 грн, з яких: 27494,37 грн. - заборгованість за кредитом, 3,06 грн. - заборгованість процентами.
Згідно платіжної інструкції № 248 від 22.05.2026 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 гривень.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суддя дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1236,42 грн. (27497,43 грн./59210,35 грн.х 2662,40 грн.)
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 89,141, 247, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. 526, ч.1 ст.527, ч.1 ст.610, ст.ст. 625,629, ч.1 ст.1054 ЦК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву представника АТ «Перший Український Міжнародний Банк», Донцової Євгенії Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № 1011025575 від 31.12.2022 року станом на 19.03.2026 у розмірі 27497,43 грн. (двадцять сім тисяч чотириста дев`яносто сім гривень 40 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судовий збір у розмірі 2662,40 гривень (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).
Копію рішення направити позивачеві засобами Електронного суду у порядку ч.7 ст.14 та ч.5 ст.272 ЦПК України, а відповідачеві засобами поштового зв`язку.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач може оскаржити заочне рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін:
ПОЗИВАЧ: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, ЄДРПОУ 14282829, електронна пошта: info@fuib.com, тел.: 380442317199.
ПРЕДСТАВНИК ПОЗИВАЧА: Донцова Євгенія Олександрівна, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, електронна пошта: info@fuib,com, тел.: НОМЕР_1 .
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Первомайським РВ ГУМВС України в Харківській області від 20.01.2000 р., зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 . Телефон: НОМЕР_4
Суддя: С. Л. Кузьменко
The court decision No. 141090621, Zlatopil City and District Court of Kharkiv Oblast (until 25.04.2025 - Pervomaiskyi City and District Court of Kharkiv Oblast) was adopted on 29.10.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 629/4608/26. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: