Decision № 141081649, 29.10.2026, Iziaslav District Court of Khmelnytskyi Oblast

Справа № 675/1558/26

Провадження № 2/675/1390/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

"29" жовтня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Трасковського С.Л., за участю: секретаря судового засідання Тітарчук В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позивач просить стягнути 62 730,00 грн, з яких 20 000,00 грн основна сума кредиту, 22 080,00 грн проценти за користування кредитом, 17 650,00 грн проценти, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України, та 3 000,00 грн - комісія, а також понесені судові витрати.

На обґрунтування позову товариство зазначило, що 27.03.2026 сторони уклали в електронній формі кредитний договір, за яким відповідачу надано 12 000,00 грн. Додатковими угодами до вказаного кредитного договору від 01, 09 та 13 квітня 2026 року суму кредиту збільшено відповідно на 2 000,00 грн, 1 300,00 грн та 20 000,00 грн до 35 300,00 грн загалом. Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем обов`язків щодо їх повернення і сплати передбачених договором платежів. У зв`язку з простроченням позивач направив вимогу про дострокове повернення кредиту, яка залишилася без виконання.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 05.10.2026 прийнято справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано сторонам по справі подати відзив та відповідь на відзив.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, підтримав позовні вимоги та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час і місце його проведення повідомлена у встановленому законом порядку. Причин неявки суду не повідомила, відзиву на позов та заяв про відкладення розгляду справи не подала.

З огляду на належне повідомлення відповідача, її неявку без повідомлення причин, неподання відзиву та відсутність заперечень позивача суд відповідно до статті 280 ЦПК України здійснює заочний розгляд справи за наявними доказами.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.03.2026 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1679-0061, який позичальником підписано електронним підписом - одноразовим ідентифікатором А2845.

За умовами договору початкова сума кредиту становила 12 000,00 грн, строк кредитування 365 днів, дата повернення (виплати) кредиту 26.03.2027. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою:

- 1,00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою.

- 0,74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше) (п. 4.10 Договору).

Комісія за видачу кредиту становить 15,00 % від суми виданого кредиту. Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим договором кредиту у день видачі кредиту (п. 4.11 Договору).

Така ж інформація стосовно порядку та строків повернення кредиту, обрахунку відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у правилах відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MiniKasa», які підписані електронним підписом - одноразовим ідентифікатором А2845.

ОСОБА_1 також підписала, ознайомилася та погодилася із графіком погашення кредиту з розрахунком загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки.

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 12 000,00 грн підтверджено повідомленням ТОВ «ФК «Контрактовий дім» №748595-1777308613-10082026 від 10.08.2026 про перерахування ОСОБА_1 суми кредиту 12 000,00 грн. за кредитним договором №1679-0061 від 27.03.2026 за допомогою платіжної системи EasyPay, номер транзакції 1777308613 від 27.03.2026 на платіжну карту НОМЕР_1 .

01.04.2026 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1679-0061, за умовами якої ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало відповідачу додаткові грошові кошти в розмірі 2 000,00 грн. Сторони домовились продовжити строк кредитування на 5 днів. З урахуванням цього загальний строк кредитування за договором становить: 370 днів. ОСОБА_1 підписала додаткову угоду шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А1735», а ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 01.04.2026 року перерахувало суму кредиту в розмірі 2 000,00 грн на вказану відповідачем платіжну картку за допомогою системи EasyPay.

09.04.2026 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1679-0061, за умовами якої ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало відповідачу додаткові грошові кошти в розмірі 1 300,00 грн. Сторони домовились продовжити строк кредитування на 8 днів. З урахуванням цього загальний строк кредитування за договором становить: 378 днів. ОСОБА_1 підписала додаткову угоду шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А2501», а ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 09.04.2026 перерахувало суму кредиту в розмірі 1 300,00 грн на вказану відповідачем платіжну картку за допомогою системи EasyPay.

13.04.2026 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1679-0061, за умовами якої ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало відповідачу додаткові грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн. Сторони домовились продовжити строк кредитування на 4 дні. З урахуванням цього загальний строк кредитування за договором становить: 382 днів. ОСОБА_1 підписала додаткову угоду шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А3734», а ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 13.04.2026 перерахувало суму кредиту в розмірі 20 000,00 грн на вказану відповідачем платіжну картку за допомогою системи EasyPay.

Зі змісту цієї додаткової угоди вбачається, що на момент її укладення заборгованість за попередньо наданими кредитними коштами була погашена, а сума неповерненого кредиту становила 20 000 грн.

Зазначені обставини узгоджуються з наданим позивачем розрахунком заборгованості, в якому відображено здійснені відповідачкою платежі та їх зарахування в рахунок погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до пункту 4.9 договору позичальник зобов`язаний здійснювати сплату процентів за користування кредитом та комісії за його видачу не пізніше останнього дня відповідного базового періоду.

Пунктом 5.1 договору передбачено обов`язок позичальника повернути отриманий кредит в останній календарний день строку кредитування.

Водночас умовами договору передбачено право кредитодавця вимагати дострокового повернення кредиту в повному обсязі в разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом понад один календарний місяць.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач належним чином не виконувала взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати передбачених додатковою угодою від 13.04.2026 платежів, унаслідок чого утворилася заборгованість.

11 серпня 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» направило на адресу відповідачки письмову вимогу про дострокове повернення кредиту, в якій повідомило про порушення умов кредитного договору та необхідність погашення заборгованості протягом 30 календарних днів із дня отримання вимоги.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 07 серпня 2026 року загальний розмір заборгованості відповідачки за договором становив 62 730 грн, з яких:

20 000 грн заборгованість за основною сумою кредиту;

22 080 грн заборгованість за процентами за користування кредитом;

17 650 грн проценти, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України;

3 000 грн комісія за видачу кредиту.

Звертаючись до суду з цим позовом, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» посилалося на неналежне виконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором та просило стягнути зазначену заборгованість.

Вирішуючи спір, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами першою та другою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, або в листах, якими обмінялися сторони, а також якщо воля сторін виражена за допомогою електронного чи іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі статтею 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом статей 11, 12 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття іншою стороною, а електронний правочин може підписуватися, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у передбаченому законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Отже, укладення кредитного договору та додаткових угод до нього в електронній формі саме по собі не впливає на їх дійсність і не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов`язань.

Досліджені судом електронний кредитний договір, додаткові угоди, документи щодо перерахування кредитних коштів та розрахунок заборгованості у своїй сукупності підтверджують виникнення між сторонами кредитних правовідносин та виконання позивачем обов`язку щодо надання кредитних коштів відповідачці.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою цієї статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За змістом статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

При цьому частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено право кредитодавця вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі в разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, якщо таке право передбачено договором.

У такому випадку платежі, строк сплати яких не настав, або повернення кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів із дня одержання відповідного повідомлення кредитодавця. Якщо протягом зазначеного періоду споживач усуне порушення умов договору, вимога кредитодавця втрачає чинність.

З огляду на встановлені обставини порушення відповідачкою строків внесення обов`язкових платежів, передбачених кредитним договором, позивач скористався наданим йому договором і законом правом вимагати дострокового повернення кредиту, направивши відповідачці відповідну письмову вимогу.

Матеріали справи не містять доказів усунення відповідачкою допущеного порушення та погашення заборгованості після пред`явлення кредитодавцем зазначеної вимоги.

Оцінюючи вимоги позивача про стягнення основної заборгованості, суд враховує, що фактичне отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується належними доказами, а обов`язок їх повернення випливає з укладеного між сторонами договору.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що після врахування здійснених відповідачкою платежів непогашений залишок основної суми кредиту становить 20 000 грн.

Зазначений розрахунок у частині визначення залишку основної заборгованості узгоджується зі змістом додаткової угоди від 13 квітня 2026 року та документами про перерахування кредитних коштів.

Доказів повернення зазначеної суми кредиту або обставин, які б свідчили про припинення відповідного зобов`язання, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення з відповідачки заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 20 000 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення 22 080 грн процентів за користування кредитом суд зазначає таке.

Право кредитодавця на одержання процентів за користування кредитними коштами передбачено статтями 1048, 1054 ЦК України.

Розмір процентних ставок, порядок їх застосування та строки сплати процентів визначені кредитним договором і додатковими угодами до нього, які є його невід`ємними частинами.

Як убачається з розрахунку заборгованості, після надання відповідачці 13 квітня 2026 року додаткових кредитних коштів у сумі 20 000 грн позивач здійснював нарахування процентів відповідно до погоджених сторонами умов кредитування, зокрема із застосуванням зниженої процентної ставки 0,6 % за кожен день користування кредитом протягом відповідного періоду та стандартної процентної ставки 1 % за кожен день користування кредитом у подальшому.

З урахуванням тривалості користування кредитними коштами та застосованих процентних ставок станом на 07 серпня 2026 року заборгованість за договірними процентами становила 22 080 грн.

Суд враховує, що зазначені проценти нараховані позивачем у межах погодженого сторонами строку кредитування та до пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок у частині нарахування процентів за користування кредитом, суд встановив, що їх розмір відповідає погодженим сторонами умовам кредитування та підтверджується матеріалами справи.

Відтак позовні вимоги про стягнення з відповідачки 22 080 грн заборгованості за процентами за користування кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення комісії за видачу кредиту в розмірі 3 000 грн суд виходить із такого.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, проценти за користування кредитом, комісії кредитодавця та інші обов`язкові платежі, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у випадках, передбачених законом.

Водночас установлення договором комісійних платежів має відповідати вимогам законодавства про споживче кредитування та не може порушувати визначених законом прав споживача.

Пунктом 4.11 укладеного між сторонами договору передбачено одноразову комісію за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми виданих кредитних коштів.

Додатковою угодою від 13 квітня 2026 року сторони також погодили нарахування комісії за видачу додаткових кредитних коштів у розмірі 3 000 грн, що становить 15 % від суми наданого кредиту 20 000 грн.

Таким чином, розмір комісії був визначений безпосередньо умовами договору та додаткової угоди до нього, а її нарахування пов`язане з конкретною операцією з надання відповідачу додаткових кредитних коштів.

Зазначена комісія має одноразовий характер, нараховується в день видачі кредиту та не залежить від факту прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання.

Суд враховує, що спірна комісія не є платою за надання інформації про стан кредитної заборгованості чи за інші дії кредитодавця, безоплатність яких прямо передбачена Законом України «Про споживче кредитування».

Враховуючи зміст погоджених сторонами умов кредитування, характер спірного платежу та документи, що підтверджують надання відповідачці кредитних коштів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки комісії за видачу кредиту в розмірі 3 000 грн.

Разом із тим позовні вимоги в частині стягнення 17 650 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, визначені цією нормою проценти мають характер спеціальної міри відповідальності боржника за порушення грошового зобов`язання та підлягають застосуванню за наявності передбачених законом підстав.

Разом із тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Таким чином, законодавець на період дії воєнного стану встановив спеціальне правове регулювання відповідальності позичальників за прострочення виконання грошових зобов`язань за кредитними договорами, яке передбачає звільнення їх від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України.

Зазначена норма є імперативною, поширюється на правовідносини за кредитними договорами, укладеними як із банками, так і з іншими кредитодавцями, та не передбачає винятків залежно від дати укладення договору чи погодженого сторонами розміру процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як убачається з матеріалів справи, договір про відкриття кредитної лінії № 1679-0061 укладено 27 березня 2026 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану.

Нарахування процентів у розмірі 17 650 грн, які позивач просить стягнути на підставі статті 625 ЦК України, також здійснено за період дії воєнного стану.

Посилання позивача на виключення пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», яким раніше передбачалося звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань у період воєнного стану, суд оцінює критично.

Саме по собі виключення зазначеної норми із Закону України «Про споживче кредитування» не свідчить про припинення дії положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якими передбачено самостійну правову підставу звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

При цьому Закон України «Про споживче кредитування» не містить положень, які б прямо виключали застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до кредитних договорів, укладених після 23 січня 2024 року.

Відтак доводи позивача про те, що укладення кредитного договору після зазначеної дати є підставою для нарахування та стягнення процентів відповідно до статті 625 ЦК України в період дії воєнного стану, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідачки 17 650 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, суперечать положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 76, 77, 78, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору, надання відповідачці кредитних коштів, неналежного виконання нею договірних зобов`язань та наявності заборгованості за основною сумою кредиту, договірними процентами і комісією.

Водночас вимоги про стягнення процентів за статтею 625 ЦК України не підлягають задоволенню у зв`язку із законодавчо встановленим звільненням позичальника від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання в період дії воєнного стану.

Таким чином, позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1679-0061 від 27 березня 2026 року в загальному розмірі 45 080 грн, яка складається з 20 000 грн заборгованості за основною сумою кредиту, 22 080 грн заборгованості за процентами за користування кредитом та 3 000 грн заборгованості за комісією за видачу кредиту.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 17 650 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як убачається з матеріалів справи, за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 73955 від 14 вересня 2026 року.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 71,86% (45080:62730х100), з урахуванням приписів п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 1 913,20 грн (2662,40х71,86%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 81, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, рахунок в форматі IBAN НОМЕР_3 UAH, Банк АБ «Укргазбанк», МФО 320478) заборгованість за кредитним договором №1679-0061 від 27 березня 2026 року в розмірі 45 080 (сорок п`ять тисяч вісімдесят) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 1 913 (одна тисяча дев`ятсот тринадцять) гривень 20 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Ізяславським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 29 жовтня 2026 року.

Суддя С. Л. Трасковський