Decision № 141033421, 29.10.2026, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 рокусправа № 380/20090/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного університету «Львівська політехніка» (вул. Степана Бандери, буд. 12, м. Львів, код ЄДРПОУ 02071010) про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національного університету «Львівська політехніка», у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Національного університету «Львівська політехніка» щодо неналежного та незавершеного розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.01.2026, зареєстрованої за вх. № 69-01-9Л, яка полягає у неприйнятті та/або неповідомленні Позивачу передбаченого законом кінцевого результату її розгляду;

- як похідний спосіб захисту порушеного права - зобов`язати Національний університет «Львівська політехніка» здійснити належний та завершений розгляд заяви від 26.01.2026 № 69-01-9Л з урахуванням її фактичного змісту та вимог Закону України «Про запобігання корупції», а саме: надати їй належну правову кваліфікацію, застосувати передбачену законом процедуру розгляду відповідно до такої кваліфікації, прийняти за результатами розгляду рішення в межах своєї компетенції та надати Позивачу детальну письмову інформацію про кінцеві результати розгляду і фактично вжиті заходи; а у разі встановлення невідповідності заяви вимогам до повідомлення, передбаченого Законом України «Про запобігання корупції», - забезпечити її подальший розгляд у належному передбаченому законом порядку та письмово повідомити Позивача про це і про результати такого розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26 січня 2026 року ним було подано до Національного університету «Львівська політехніка» заяву «Про порушення фінансової дисципліни, неправомірне використання університетського майна, втручання в освітній процес та можливі корупційні правопорушення на кафедрі архітектури та реставрації ІАРД». Університет зареєстрував зазначену заяву за вх. від 26.01.2026 № 69-01-9Л. Факт направлення заяви та її отримання відповідачем підтверджується матеріалами електронного листування, а її офіційну реєстрацію за № 69-01-9Л додатково підтверджено канцелярією НУ «Львівська політехніка».

У заяві № 69-01-9Л позивачем було повідомлено конкретні фактичні обставини, які стали мені відомі у зв`язку з моєю на той час трудовою та професійною діяльністю в Університеті та які, на моє переконання, могли свідчити, зокрема, про: можливі порушення фінансової дисципліни; можливе неправомірне використання майна Університету; можливе неправомірне використання грантових коштів; можливий реальний конфлікт інтересів; використання працівників та ресурсів Університету в діяльності сторонньої громадської організації; можливі позаоблікові фінансові практики; можливі порушення, пов`язані з виконанням проєктів із використанням ресурсів Університету; втручання в освітній процес та процедури оцінювання; інші можливі корупційні та пов`язані з корупцією правопорушення.

У прохальній частині заяви позивач, серед іншого, просив: провести комплексну службову перевірку викладених фактів; надати їм правову оцінку на предмет порушення фінансової дисципліни, неправомірного використання майна Університету, неправомірного використання грантових коштів, реального конфлікту інтересів, втручання в освітній процес та інших можливих порушень; перевірити правомірність використання коштів проєкту «Аврора»; перевірити законність використання обладнання та іншого майна в навчальних приміщеннях кафедри; надати окремим встановленим обставинам антикорупційну оцінку; перевірити використання статусу, ресурсів та імені Університету у відповідних проєктах; у разі підтвердження викладених фактів передати матеріали уповноваженим антикорупційним та правоохоронним органам; забезпечити захист позивача як особи, яка повідомляє про можливі корупційні правопорушення відповідно до законодавства України про захист викривачів; повідомити позивача про результати розгляду заяви у встановлений законом строк.

Позивач також зазначає, що станом на день звернення до суду йому не відомо, яким передбаченим законом рішенням завершено розгляд заяви № 69-01-9Л.

Позивачу не було повідомлено про прийняття за № 69-01-9Л будь-якого рішення, передбаченого статтею 53-2 Закону України «Про запобігання корупції», зокрема: про встановлення того, що заява відповідає вимогам повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, та про результати її подальшого розгляду; про встановлення того, що вона таким вимогам не відповідає, і про передачу її для подальшого розгляду відповідно до Закону України «Про звернення громадян»; про те, що розгляд повідомлених фактів не належить до компетенції Університету та який інший компетентний суб`єкт уповноважений їх розглядати; про призначення за результатами попереднього розгляду внутрішньої перевірки, службового розслідування або дисциплінарного провадження саме за заявою № 69-01-9Л; про закриття провадження у зв`язку з непідтвердженням повідомлених фактів.

Позивач також вказує, що 04.02.2026 наказом ректора НУ «Львівська політехніка» № 78-1-10 було утворено комісію з комплексної перевірки роботи кафедри архітектури та реставрації ІАРД (Інституту архітектури та дизайну). За результатами її діяльності було складено акт комплексної перевірки, який датований березнем 2026 року. Водночас сам НУ «Львівська політехніка» у листі від 15.04.2026 № 69-01-718 повідомив, що підставою проведення комплексної перевірки були рекомендації комісії зі службової перевірки фактів мобінгу. При цьому № 69-01-9Л у зазначеному листі не визначено ані як юридичну підставу призначення комплексної перевірки, ані як окремий предмет розгляду. Більше того, лист від 15.04.2026 № 69-01-718 був наданий позивачу у відповідь на інше звернення від 12.03.2026, зареєстроване за № 69-01-47П.

Вказане, на думку позивача, є порушенням його права на інформацію про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування у зв`язку зі здійсненим ним повідомленням, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 28.09.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначає, що позивач фактично ототожнює відсутність окремого документа під назвою «кінцеве рішення за заявою № 69-01-9Л» із нібито відсутністю розгляду його звернення та протиправною бездіяльністю Університету. Однак такі твердження не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються матеріалами комплексної перевірки, проведеної Університетом. Повідомлені позивачем обставини були предметом реального та всебічного дослідження спеціально створеної комісії, за результатами роботи якої складено акт комплексної перевірки, що містить встановлені факти, висновки щодо порушених питань та пропозиції стосовно усунення виявлених недоліків. Копію зазначеного акта було надано позивачу. Зокрема, у січніберезні 2026 року ОСОБА_1 систематично подавав до Університету численні заяви, доповнення, інформаційні запити та інші звернення, які стосувалися діяльності кафедри архітектури та реставрації Інституту архітектури та реставраційного дизайну, дій її працівників і керівництва, організації освітнього процесу, використання майна та обладнання Університету, виконання наукових і проєктних робіт, реалізації грантових проєктів, проведення фінансових розрахунків та інших взаємопов`язаних обставин. Значна частина порушених питань стосувалася одних і тих самих правовідносин, документів, структурних підрозділів та посадових осіб, що об`єктивно зумовлювало необхідність їх дослідження у взаємозв`язку. При цьому первинна заява Позивача № 69-01-9Л не обмежувалася проханням надати вже наявні у володінні Університету документи чи інформацію. Її зміст охоплював також вимоги щодо проведення комплексної службової перевірки, надання правової та антикорупційної оцінки діям працівників і посадових осіб, перевірки правомірності використання грантових коштів, майна й обладнання, дотримання авторських прав, законності фінансових операцій, реалізації окремих проєктів, організації освітнього процесу та інших питань. Таким чином, значна частина вимог передбачала не просте надання існуючої інформації, а проведення перевірочних заходів, дослідження значного обсягу первинних документів, встановлення фактичних обставин та формування відповідних висновків. Саме з метою належного, об`єктивного та комплексного дослідження порушених питань наказом ректора Університету від 04.02.2026 № 78-1-10 було створено комісію з комплексної перевірки діяльності кафедри архітектури та реставрації ІАРД. Комісія здійснювала свою роботу в період із 04.02.2026 до 18.03.2026. У ході перевірки досліджувалися документи кафедри, матеріали щодо реалізації проєктів, фінансові та бухгалтерські документи, відомості про використання майна, документація з організації освітнього процесу, а також інші матеріали, необхідні для встановлення фактичних обставин.

Відповідач наголошує, що в самому акті комплексної перевірки прямо зазначено про дослідження даних, викладених у заявах асистента кафедри архітектури та реставрації ОСОБА_2 . Вважає, що твердження позивача про те, що його звернення залишилися поза увагою Університету, спростовується безпосередньо змістом документа, складеного за результатами роботи комісії. Обставини, викладені у заяві № 69-01-9Л, досліджувалися в межах комплексної перевірки діяльності відповідного структурного підрозділу.

Вказує, що за результатами проведеної перевірки комісією було складено акт, копію якого Університет направив позивачу листом від 15.04.2026 № 69-01-718. У цьому ж листі ОСОБА_1 було повідомлено про можливість ознайомитися з матеріалами перевірки. Таким чином, Університет не лише здійснив перевірочні заходи та оформив їх результати, а й забезпечив доведення відповідної інформації до відома заявника.

Вважає, що той факт, що супровідний лист Університету від 15.04.2026 № 69-01-718 було підготовлено у зв`язку з пізнішим зверненням позивача № 69-01-47П, не змінює змісту самого акта комплексної перевірки та не спростовує факту його отримання позивачем. Вирішальне значення для оцінки фактичного інформування заявника має зміст наданого документа, обсяг відображених у ньому відомостей та їх зв`язок із порушеними питаннями, а не виключно номер звернення, зазначений у супровідному листі. Водночас належність виконання обов`язку щодо розгляду первинної заяви має оцінюватися з урахуванням змісту цієї заяви, установленого законом порядку її розгляду та сукупності вчинених Університетом дій. Фактично позивач не заперечує існування комісії, проведення перевірочних заходів, складення акта та отримання його копії. Натомість основні доводи позову зводяться до того, що Університет не оформив результати перевірки у вигляді окремого документа, який позивач визначає як «кінцеве рішення за заявою № 69-01 9Л», із самостійним відображенням правової кваліфікації кожного порушеного ним питання. Однак відсутність документа саме із запропонованою позивачем назвою не може сама по собі свідчити про протиправну бездіяльність відповідача. Для встановлення такої бездіяльності необхідно визначити конкретний юридичний обов`язок Університету, який підлягав виконанню, та з`ясувати, чи був він фактично виконаний у спосіб, передбачений законодавством. При цьому слід розмежовувати обов`язок належного розгляду звернення та інформування заявника про результати перевірки і вимогу щодо створення окремого документа з назвою та структурою, визначеними самим заявником.

На думку відповідача, матеріали справи підтверджують, що Університет не залишив порушені позивачем питання без розгляду, а організував та провів комплексну перевірку, результати якої оформлено актом і доведено до відома ОСОБА_1 . Сам факт відсутності окремого документа під назвою «кінцеве рішення за заявою № 69-01-9Л» за наявності документально підтверджених перевірочних заходів та наданої відповіді не є достатньою підставою для висновку про протиправну бездіяльність Університету. Просить відмовити в задоволенні позову.

Позивач, в спростування заперечень відповідача, висловлених у відзиві на позовну заяву, подав до суду відповідь на відзив. Зокрема, зазначає, що замість доказів застосування процедури, передбаченої статтями 53-1 та 53-2 Закону України «Про запобігання корупції», відповідач посилається на загальну комісійну перевірку. Відповідач не тільки не спростував позов, а фактично підтвердив, що замість передбаченої законом процедури здійснив тривалу загальну перевірку, результат якої направив майже через три місяці після отримання повідомлення. Посилання на те, що закон не вимагає створення документа з назвою, обраною Позивачем, є маніпулятивним. Позов не містить вимоги створити документ із довільною назвою. Позов містить вимогу виконати встановлену законом процедуру. Відповідач намагається підмінити питання про дотримання закону питанням про назву документа. Така підміна не спростовує факту бездіяльності.

Представником відповідача у спростування доводів позивача, викладених у відповіді на відзив, подав до суду заперечення.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

26.01.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою (заява адресована: ректору Національного університету «Львівська політехніка», керівнику уповноваженого підрозділу з антикорупційної діяльності, керівнику відділу внутрішнього аудиту) про порушення фінансової дисципліни, неправомірне використання університетського майна, втручання в освітній процес та можливі корупційні правопорушення на кафедрі архітектури та реставрації ІАРД.

Вказана заява позивача зареєстрована відповідачем 26.01.2026 за №69-01-9Л.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного та незавершеного розгляду заяви від 26.01.2026, зареєстрованої за вх. № 69-01-9Л, яка полягає у неприйнятті та/або неповідомленні передбаченого законом кінцевого результату її розгляду, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі Закон № 1700-VII, в редакції, чинній станом на 26.01.2026).

Як визначено ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII викривач це фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв`язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII до осіб, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, віднесено, зокрема, посадових осіб юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.

Пунктом 7 ч. 1 ст. Закону України «Про вищу освіту» визначено, що заклад вищої освіти - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.

Як свідчать матеріали справи, 26.01.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про порушення фінансової дисципліни, неправомірне використання університетського майна, втручання в освітній процес та можливі корупційні правопорушення на кафедрі архітектури та реставрації ІАРД. Вказана заява позивача зареєстрована відповідачем 26.01.2026 за №69-01-9Л.

У заяві позивачем було повідомлено конкретні фактичні обставини, які стали йому відомі у зв`язку з його на той час трудовою та професійною діяльністю в Університеті та які, на його переконання, могли свідчити, зокрема, про: можливі порушення фінансової дисципліни; можливе неправомірне використання майна Університету; можливе неправомірне використання грантових коштів; можливий реальний конфлікт інтересів; використання працівників та ресурсів Університету в діяльності сторонньої громадської організації; можливі позаоблікові фінансові практики; можливі порушення, пов`язані з виконанням проєктів із використанням ресурсів Університету; втручання в освітній процес та процедури оцінювання; інші можливі корупційні та пов`язані з корупцією правопорушення

Позивач у заяві, серед іншого, просив: провести комплексну службову перевірку викладених фактів; надати їм правову оцінку на предмет порушення фінансової дисципліни, неправомірного використання майна Університету, неправомірного використання грантових коштів, реального конфлікту інтересів, втручання в освітній процес та інших можливих порушень; перевірити правомірність використання коштів проєкту «Аврора»; перевірити законність використання обладнання та іншого майна в навчальних приміщеннях кафедри; надати окремим встановленим обставинам антикорупційну оцінку; перевірити використання статусу, ресурсів та імені Університету у відповідних проєктах; у разі підтвердження викладених фактів передати матеріали уповноваженим антикорупційним та правоохоронним органам; забезпечити захист позивача як особи, яка повідомляє про можливі корупційні правопорушення відповідно до законодавства України про захист викривачів; повідомити позивача про результати розгляду заяви у встановлений законом строк.

Забезпечення умов для повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, визначено статтею 53-1 Закону № 1700-VII.

Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права та юридичні особи, зазначені в частині другій статті 62 цього Закону, зобов`язані забезпечити функціонування внутрішніх каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону (ч. 1).

Відповідно до ч. 2 ст. 53-1 Закону № 1700-VII подання повідомлень (у тому числі анонімних) через внутрішні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону здійснюється через відкритий для цілодобового доступу Єдиний портал повідомлень викривачів та спеціальні телефонні лінії.

Інформація про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, отримана через регулярні канали повідомлення такої інформації, вноситься до Єдиного порталу повідомлень викривачів уповноваженими на це особами відповідних суб`єктів.

При використанні особами будь-яких інших способів здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону (направлення повідомлення, у тому числі анонімного, у паперовій або електронній формі чи здійснення повідомлення на особистому прийомі, через спеціальну телефонну лінію тощо) їм гарантуються дотримання умов конфіденційності та анонімності, а також внесення цієї інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів уповноваженими на це особами відповідних суб`єктів не пізніше наступного робочого дня з моменту її отримання.

При використанні особою зовнішніх каналів здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону внесення інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів здійснюється не пізніше наступного робочого дня з моменту її виявлення уповноваженою особою суб`єкта, до повноважень якого належить здійснення розгляду чи розслідування фактів, викладених у повідомленні.

Згідно ч. 3 ст. 53-1 Закону № 1700-VII Єдиний портал повідомлень викривачів - це інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», що забезпечує обмін даними з викривачем за допомогою мережі Інтернет, збирання, зберігання, використання, захист, облік, пошук, узагальнення повідомлень викривачів, а також іншої інформації, в тому числі про статус викривачів, стан та результати розгляду повідомлень викривачів.

Функціонування Єдиного порталу повідомлень викривачів передбачає обробку персональних даних, якщо вони повідомлені викривачем, а також персональних даних осіб, які мають доступ до Єдиного порталу повідомлень викривачів, у цілях забезпечення захисту викривачів, проведення належної перевірки за повідомленнями викривачів та виконання функції адміністратора. Обробка зазначених даних здійснюється на підставі цього Закону та не потребує згоди суб`єктів персональних даних.

Єдиний портал повідомлень викривачів гарантує викривачам дотримання умов конфіденційності та анонімності, а також забезпечує доступ викривачів до інформації про стан та результати розгляду їх повідомлень і є офіційним внутрішнім джерелом інформації про осіб, які мають статус викривачів.

Доступ до Єдиного порталу повідомлень викривачів мають викривачі в частині здійснення ними повідомлень та отримання інформації про стан і результати їх розгляду, Голова та службовці Національного агентства відповідно до їх повноважень, визначених цим Законом, керівники та уповноважені особи відповідних суб`єктів у частині повідомлень викривачів, розгляд яких віднесено до їх повноважень відповідно до цього Закону, інші уповноважені особи в частині інформації про статус викривачів у разі звернення викривача для отримання безоплатної правничої чи психологічної допомоги, визначеної цим Законом.

Держателем та відповідальним за адміністрування Єдиного порталу повідомлень викривачів є Національне агентство, яке встановлює порядок його ведення.

У порядку ведення Єдиного порталу повідомлень викривачів визначаються його складові та функціональні можливості, права та обов`язки осіб, які мають доступ до Єдиного порталу повідомлень викривачів, а також інші питання його функціонування.

Захист інформації, що міститься в Єдиному порталі повідомлень викривачів, відповідно до вимог законодавства про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах та про захист персональних даних і доступ до інформації з обмеженим доступом здійснює Національне агентство.

За порушення захисту, несанкціонований доступ або зловживання доступом чи порушення цілісності Єдиного порталу повідомлень викривачів, а також за спотворення, незаконне знищення, копіювання, використання, поширення інформації Єдиного порталу повідомлень викривачів настає юридична відповідальність в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 53-1 Закону № 1700-VII органи, зазначені у частині першій цієї статті, та юридичні особи, зазначені у частині другій статті 62 цього Закону, забезпечують викривачам умови для здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону шляхом:

1) впровадження механізмів заохочення та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону;

2) надання працівникам та особам, які проходять у них службу або навчання чи виконують певну роботу, методичної допомоги та консультацій щодо здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону;

3) організації та забезпечення розгляду повідомлень про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону;

4) обов`язкового забезпечення функціонування у випадках, передбачених цим Законом, внутрішніх та регулярних каналів для повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.

За правилами статті 53-2 Закону № 1700-VII викривач самостійно визначає, які канали використовувати для повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, а саме: внутрішні, регулярні або зовнішні канали.

Вимоги до повідомлень (у тому числі анонімних) про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону та порядок їх розгляду визначаються цим Законом.

Повідомлення підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація містить фактичні дані, що вказують на можливе вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, інших порушень цього Закону, які можуть бути перевірені.

Повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, здійснене через зовнішні або внутрішні канали повідомлення такої інформації, підлягає попередньому розгляду уповноваженою особою у строк не більше десяти робочих днів з дня внесення цієї інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів.

У разі якщо під час попереднього розгляду повідомлення встановлено, що воно не відповідає вимогам цього Закону, його подальший розгляд здійснюється у порядку, визначеному для розгляду звернень громадян, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення.

У разі якщо під час попереднього розгляду повідомлення встановлено, що воно не належить до компетенції органу або юридичної особи, до якого (якої) воно надійшло, подальший розгляд такого повідомлення припиняється, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення, з одночасним роз`ясненням щодо компетенції органу або юридичної особи, уповноважених на здійснення розгляду чи розслідування фактів, викладених у повідомленні.

У разі якщо наведена у повідомленні інформація стосується уповноваженої особи органу або юридичної особи, до якого (якої) надійшло таке повідомлення, порядок розгляду такого повідомлення визначається керівником відповідного органу або юридичної особи.

У разі якщо наведена у повідомленні інформація стосується керівника органу або юридичної особи, до якого (якої) воно надійшло, таке повідомлення у триденний строк надсилається суб`єкту, уповноваженому здійснювати розгляд чи розслідування фактів, викладених у повідомленні, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення.

У разі якщо за результатами попереднього розгляду повідомлення викладена у ньому інформація підтверджується, винні особи притягаються до дисциплінарної відповідальності уповноваженим на це суб`єктом відповідного органу або юридичної особи.

У разі якщо в ході проведення попереднього розгляду виявляються ознаки корупційного правопорушення чи правопорушення, пов`язаного з корупцією, матеріали передаються відповідному спеціально уповноваженому суб`єкту у сфері протидії корупції або Державному бюро розслідувань.

Дисциплінарне провадження за повідомленням проводиться у строк не більше 30 днів з дня завершення попереднього розгляду. Якщо в зазначений строк перевірити повідомлену інформацію неможливо, строк дисциплінарного провадження може бути продовжено до 45 днів. Повторне продовження строку внутрішньої перевірки не допускається.

Особі, яка здійснила повідомлення, надається детальна інформація про результати попереднього розгляду, а також дисциплінарного провадження (якщо воно проводилося) у триденний строк з дня завершення відповідного розгляду чи провадження.

Інформація про можливі факти кримінальних правопорушень, одержана органами досудового розслідування, розглядається в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Інформація про можливі факти адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, одержана органами, уповноважені особи яких мають право складати протоколи про відповідні адміністративні правопорушення, розглядається в порядку, визначеному законом.

Для повідомлення інформації з обмеженим доступом (крім інформації, яка містить державну таємницю, порядок повідомлення якої визначений законом) викривач може використовувати зовнішні канали повідомлення інформації у разі якщо:

1) повідомлення інформації через внутрішні та регулярні канали не дало ефективних результатів у встановлений для її перевірки або розслідування строк (відмовлено у проведенні перевірки або розслідування повідомленої інформації; виявлені порушення не привели до притягнення чи початку процедури притягнення винних осіб до відповідальності, відновлення порушених прав і свобод осіб, відшкодування завданої шкоди; не вжито заходів щодо припинення діянь або бездіяльності, інформацію про які повідомлено; не вжито заходів щодо запобігання шкоді чи загрозам, інформацію про які повідомлено тощо);

2) внутрішні канали не будуть ефективними, оскільки інформація про шкоду або загрозу суспільним інтересам, що розкривається, належить до інформації, яка згідно із Законом України «Про інформацію» вважається предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати таку інформацію переважає над потенційною шкодою від її поширення;

3) викривача, його близьких осіб звільнено з роботи (посади), піддано дисциплінарному стягненню, вчинено щодо них інші негативні заходи впливу чи заходи дискримінації у зв`язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону;

4) відсутні внутрішні або регулярні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, через які може бути повідомлена відповідна інформація;

5) є реальна загроза знищення документів або доказів, що стосуються поширюваної інформації.

З аналізу наведених норм Закону № 1700-VII суд робить наступні висновки.

Відповідач, як юридична особа публічного права, зобов`язаний, зокрема:

- забезпечити функціонування внутрішніх каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону;

- при використанні особами будь-яких інших способів здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону (направлення повідомлення, у тому числі анонімного, у паперовій або електронній формі чи здійснення повідомлення на особистому прийомі, через спеціальну телефонну лінію тощо), зокрема, зовнішніх каналів гарантувати дотримання умов конфіденційності та анонімності, а також внести цю інформацію до Єдиного порталу повідомлень викривачів не пізніше наступного робочого дня з моменту її виявлення уповноваженою особою суб`єкта, до повноважень якого належить здійснення розгляду чи розслідування фактів, викладених у повідомленні;

- забезпечити попередній розгляд повідомлення уповноваженою особою у строк не більше десяти робочих днів з дня внесення цієї інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів;

- забезпечити подальший розгляд повідомлення у порядку, визначеному для розгляду звернень громадян, у разі якщо під час попереднього розгляду повідомлення встановлено, що воно не відповідає вимогам Закону № 1700-VII, про що поінформувати особу, яка здійснила повідомлення;

- припинити подальший розгляд такого повідомлення, у разі якщо під час попереднього розгляду повідомлення встановлено, що воно не належить до компетенції органу або юридичної особи, до якого (якої) воно надійшло, про що поінформувати особу, яка здійснила повідомлення, з одночасним роз`ясненням щодо компетенції органу або юридичної особи, уповноважених на здійснення розгляду чи розслідування фактів, викладених у повідомленні;

- забезпечити притягнення до дисциплінарної відповідальності винних осіб уповноваженим на це суб`єктом, у разі якщо за результатами попереднього розгляду повідомлення викладена у ньому інформація підтверджується;

- передати матеріали відповідному спеціально уповноваженому суб`єкту у сфері протидії корупції або Державному бюро розслідувань, у разі якщо в ході проведення попереднього розгляду повідомлення виявляються ознаки корупційного правопорушення чи правопорушення, пов`язаного з корупцією;

- забезпечити проведення дисциплінарного провадження у строк не більше 30 днів з дня завершення попереднього розгляду, або у строк до 45 днів - якщо в 30-денний строк перевірити повідомлену інформацію неможливо;

- забезпечити надання особі, яка здійснила повідомлення, детальної інформації про результати попереднього розгляду, а також дисциплінарного провадження (якщо воно проводилося) у триденний строк з дня завершення відповідного розгляду чи провадження.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем не дотримано обов`язків, встановлених Законом № 1700-VII, при розгляді заяви позивача від 26.01.2026 № 69-01-9Л, оскільки:

- не здійснено внесення повідомленої позивачем інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів не пізніше наступного робочого дня з моменту її виявлення;

- не забезпечено попереднього розгляду повідомлення позивача уповноваженою особою у строк не більше десяти робочих днів з дня внесення цієї інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів;

- не повідомлено позивача про результати попереднього розгляду повідомлення позивача та про прийняте рішення щодо подальшого розгляду заяви позивача в порядку, визначеному для розгляду звернень громадян, чи проведення дисциплінарного провадження з метою притягнення до дисциплінарної відповідальності винних осіб;

- не повідомлено позивача про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування за фактом повідомленої ним інформації.

Доказів протилежного відповідачем до суду не надано.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що під час опрацювання заяви керівник уповноваженого підрозділу виходив із необхідності оцінки фактичного змісту повідомлених обставин, їх правової природи та відповідності критеріям повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» та те, що за результатами такої оцінки ним не було встановлено, що наведені заявником фактичні дані вказують на можливе вчинення конкретного корупційного чи пов`язаного з корупцією правопорушення або іншого порушення зазначеного Законом, оскільки доказів прийняття будь-якого рішення відповідачем за результатами попереднього розгляду заяви (повідомлення) позивача від 26.01.2026 до суду не надано.

Щодо посилання відповідача на направлення позивачу листом від 15.04.2026 № 69-01-718 Акту за результатами комплексної службової перевірки кафедри «Архітектури та реставрації) ІАРД від 19.03.2026, суд зазначає, що стаття 53-2 Закону № 1700-VII визначає чіткий алгоритм розгляду повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, а саме:

- подальший розгляд повідомлення здійснюється у порядку, визначеному для розгляду звернень громадян, у разі якщо повідомлення не відповідає вимогам цього Закону, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення;

- проведення уповноваженим на це суб`єктом відповідного органу або юридичної особи дисциплінарного провадження щодо винних осіб, у разі якщо за результатами попереднього розгляду повідомлення викладена у ньому інформація підтверджується.

Нормами Закону № 1700-VII не перебачено такої процедури реагування на повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, як проведення комплексної службової перевірки.

Крім цього суд встановив, що Акт перевірки від 19.03.2026 було направлено позивачу листом відповідача від 15.04.2026 №69-01-718 на звернення позивача віл 12.03.2026, яке зареєстроване відповідачем 13.03.2026 за №69-01-47Л.

За змістом вказаного листа, наказом ректора НУ «Львівська політехніка» від 04.02.2026 №78-1-10 було створено комісію з комплексної перевірки кафедри архітектури і реставрації ІАРД. Підставою для проведення комплексної перевірки зазначено рекомендації комісії зі службової перевірки фактів мобінгу (цькування) асистента кафедри архітектури і реставрації ОСОБА_3 , а не заяви, скарги чи повідомлення, які містили твердження щодо поведінки ОСОБА_3 .

Таким чином, комплексна службова перевірка кафедри архітектури і реставрації ІАРД проведена відповідачем не за результатами попереднього розгляду повідомлення (заяви) позивача про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону № 1700-VII, а у зв`язку із перевіркою фактів мобінгу (цькування) позивача.

В ході розгляду справи також суд встановив, що представником відповідача було долучено до відзиву на позовну заяву від 13.10.2026 ряду доказів на підтвердження своєї позиції щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову.

Частинами 1, 2 статті 80 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За правилами ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Як встановлено судом, додатки до відзиву №№ 6-22 не стосуються предмета доказування, а свідчать лише про листування між позивачем та відповідачем у зв`язку із наявністю триваючого трудового конфлікту, а також звернення позивача до різних інстанції з метою поновлення порушених прав, що не стосуються предмету спору у даній справі.

Таким чином, вищевказані докази суд не бере до розгляду під час вирішення даного спору, оскільки такі не стосуються предмета доказування.

Підсумовуючи вищевикладене, суд робить висновок, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту розгляду заяви (повідомлення) позивача від 26.01.2026 (вх. № 69-01-9Л від 26.01.2026) про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, у порядку, визначеному Законом № 1700-VII, внаслідок чого таку бездіяльність відповідача слід визнати протиправною.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву (повідомлення) позивача від 26.01.2026 (вх. № 69-01-9Л від 26.01.2026) про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, з урахуванням вимог Закону № 1700-VII та висновків суду, викладених у даному рішенні.

Згідно із вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Національного університету «Львівська політехніка» (вул. Степана Бандери, буд. 12, м. Львів, код ЄДРПОУ 02071010) щодо не розгляду заяви (повідомлення) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 26.01.2026 (вх. № 69-01-9Л від 26.01.2026) про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень в порядку, визначеному Законом України «Про запобігання корупції».

3. Зобов`язати Національний університет «Львівська політехніка» (вул. Степана Бандери, буд. 12, м. Львів, код ЄДРПОУ 02071010) повторно розглянути заяву (повідомлення) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 26.01.2026 (вх. № 69-01-9Л від 26.01.2026) про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, з урахуванням вимог Закону України «Про запобігання корупції» та висновків суду, викладених у даному рішенні.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Національного університету «Львівська політехніка» (вул. Степана Бандери, буд. 12, м. Львів, код ЄДРПОУ 02071010) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 29.10.2026 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович