Decision № 141027862, 29.10.2026, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.10.2026м. СумиСправа № 920/1185/26

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676)

до відповідача: Сумської обласної прокуратури (вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 03527891)

про стягнення 190 929,06 грн

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 190 929,06 грн заборгованості по договору постачання природного газу №17-12171/25-БО-Т від 10.11.2025, а саме: 167 115,79 грн основний борг, 18 318,64 грн пеня, 1 813,09 грн 3% річних 3 681,54 грн інфляційні втрати. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 662,40 грн сплаченого судового збору та інші витрати, пов`язані з розглядом даної справи.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач в порушення умов договору від 10.11.2025 постачання природного газу не виконав обов`язок щодо своєчасної оплати отриманого газу, внаслідок чого утворилась заборгованість за березень 2026 у розмірі 167 115,79 грн, на яку позивач нарахував штрафні санкції.

Відповідач подав відзив на позов, визнає позовні вимоги в частині стягнення 167 115,79 грн основного боргу. Водночас відповідач не погоджується зі стягненням пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат у загальній сумі 23 813,27 грн, оскільки позивачем не доведено належного настання прострочення щодо заявленої суми, не враховано листування сторін та запропонований відповідачем спосіб розрахунків, а розрахунок інфляційних втрат, крім того, містить арифметичні недоліки, тому у задоволенні цих вимог просить відмовити, з розподілом судових витрат, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рух справи.

Ухвалою суду від 24.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; відповідачу наданий п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

16.10.2026 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву від 08.10.2026 (вх.№5204).

27.10.2026 представником позивача подано до суду відповідь на відзив (вх.№5444, 4892) у якій, зокрема просить суд поновити строк для подання відповіді на відзив.

Щодо клопотання представника позивача про поновлення строку на подачу відповіді на відзив, яке міститься у відповіді на відзив (вх №4892).

Відповідно до ч.1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В обґрунтування поданої заяви представник позивач зазначає, що відзив на позовну заяву отримано позивачем 16.10.2026 через електронний кабінет, однак у зв`язку з постійними обстрілами, перебоями електроенергії та інтернету були об`єктивними причинами затримки подання відповіді на відзив, просить поновити пропущений строк та прийняти відповідь на відзив.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання про поновлення строку на подання відповіді на відзив, задовольняє його та приймає до розгляду відповідь на відзив.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі позивач) та Сумською обласною прокуратурою (далі відповідач, споживач) укладено Договір постачання природного газу від 10.11.2025 №17-12171/25-БО-Т (далі Договір) шляхом приєднання.

На виконання умов Договору протягом січня-березня 2026 р. позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 779 428,31 грн. згідно актів приймання передачі природного газу, а саме:

- Акт приймання-передачі природного газу від 10.02.2026, обсяг переданого газу: 18,89498 тис.м.куб., вартістю: 322 208,46 грн.;

- Акт приймання-передачі природного газу від 10.03.2026, обсяг переданого газу: 17,01231 тис.м.куб., вартістю: 290 104,06 грн.;

- Акт приймання-передачі природного газу від 10.04.2026, обсяг переданого газу: 9,80002 тис.м.куб., вартістю: 167 115,79 грн.

Відповідно до п. 3.5 Договору, приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу.

Положеннями п.п. 3.5.1 Договору передбачено, що відповідач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

Згідно з п.п. 3.5.2 п. 3.5 Договору, на підставі отриманих від відповідача даних та даних щодо остаточної алокації відборів відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС позивач готує та надає відповідачу акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також акт), підписані уповноваженим представником позивача для підписання його Споживачем.

Акти приймання-передачі природного газу повинні складатися на підставі, в тому числі даних отриманих від відповідача до 5 числа, в такий спосіб сторони узгоджують обсяги спожитого газу за відповідних розрахунковий період.

Відповідач не надавав позивачу відповідну інформацію та акти надання послуг з розподілу/транспортування.

Відповідно до п.п. 3.5.4 Договору у випадку неповернення відповідачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від відповідача відповідно до п. 3.5.1 Договору, та даних щодо остаточної алокації відборів відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого природного газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність відповідачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 Договору.

Позивачем направлялись на адресу відповідачу акти приймання-передачі за поставку газу за січень-березень 2026 року, однак відповідач не повернув позивачу підписані акт приймання-передачі природного газу за вказані періоди.

Отже, в даному випадку обсяги газу за цей період встановлюються відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС.

Згідно підпункту 2, 4 п. 6.2. Договору споживач зобов`язаний самостійно контролювати власне використання природного газу та своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу.

З відповіді на адвокатський запит Оператора ГТС від 29.06.2026 №ТОВВИХ-26-13262 вбачається, що Відповідачем (ЕІС код: 56XS00003ENOR00Х) спожито природний газ з ресурсу Позивача в обсягах, які визначені в актах приймання- передачі природного газу за вказаний період та який не був підписаний відповідачем.

Відповідно до пункту 5.1 Договору, споживач здійснює розрахунок за фактично переданий природній газ грошовими коштами на рахунок Постачальника, зазначений у розділі 14 цього Договору, відповідно до акта приймання-передачі газу, оформленого з боку Постачальника та надісланого Споживачу у порядку, визначеному пп. 3.5.2 п. 3.5 Договору, - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання (передача) природного газу.

У разі відсутності акта/атків приймання-передачі природного газу, фактична вартість переданого Споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.

Споживач має право здійснювати оплату та/або передоплату за природній газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

У свою чергу, за поставлений газ відповідач здійснив часткову оплату на суму 612 312,52 грн, а відтак відповідач не виконав зобов`язання у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договором.

Тому, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Законодавство, що підлягає застосуванню. Висновки суду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно норм цивільного законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, а у продавця виникає зобов`язання передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов`язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.

Даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов`язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Отже, змістом договору є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем визнається факт наявної заборгованості за отриманий природній газ у розмірі 167 115,79 грн. Тому суд задовольняє вимоги позивача у частині стягнення основного боргу.

Щодо застосування відповідальності до відповідача.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі прострочення відповідачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього Договору, відповідач зобов`язується сплатити позивачу 3% річних, інфляційних збитків та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до вимог пункту 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 року у справі №910/24266/16 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Позивачем здійснено розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат (а.с.11), який перевірено судом.

Пеня та 3% річних нараховано на суму простроченої заборгованості за період з 01.05.2026 по 09.09.2026 у розмірі 18 318,64 грн (подвійна облікова ставка НБУ) та 1 813,09 грн - 3% річних. Період прострочення (з 01.05.2026 по 09.09.2026) визначений позивачем з урахування п.5.1. договору (остаточний розрахунок здійснюється до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання природного газу), розрахунок є арифметично вірним.

Тому, суд вважає обгрунтованим позов в частині стягнення пені та 3% річних.

Інфляційні втрати нараховані позивачем за період з 01.05.2026 по 31.08.2026 у розмірі 3 681,54 грн. Період прострочення визначений позивачем відповідно до вищезазначених умов договору, однак розрахунок не є арифметично вірним.

Тому, судом перераховано інфляційні втрати та встановлено, що обгрунтованою є вимога у частині стягнення 2009,73 грн інфляційних втрат, яка підлягає задоволенню. У позові у частині стягнення 1671,81 грн інфляційних втрат суд відмовляє.

Щодо заперечень, викладених у відзиві на позов, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 2.2 Договору Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги газу, які зазначені в Заяві, повністю покривають потреби Споживача у відповідному розрахунковому періоді (періодах) для потреб, визначених п. 1.2 Договору. Відповідальність за правильність визначення замовлених обсягів газу покладається виключно на Споживача.

У п. 2.4 Договору вказано, що Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання газу в разі перевищення замовлених обсягів. У п. 2.5. Договору передбачено, що режим використання природного газу протягом розрахункового періоду (у тому числі добове споживання) Споживач визначає самостійно в залежності від власних потреб.

Згідно з п. 2.6 Договору у будь-якому разі обсяг, визначений в акті приймання передачі газу, оформлений з боку постачальника відповідно до п. 3.5 Договору, вважається фактично спожитим за цим Договором обсягом природного газу.

Положеннями п. 4.3 Договору загальна фактична вартість цього Договору дорівнює вартості фактично спожитого за цим договором природного газу. У п. 5.1 Договору теж передбачено, що споживач здійснює розрахунок за фактично переданий природній газ.

Таким чином, саме відповідач не виконав обов`язку щодо контролю споживання газу, а тому повинен нести відповідальність визначену умовами Договору. Також у відповідача була правова підстава для сплати вартості газу, адже така вартість прив`язана до фактично споживання газу, а не до кількості замовленого газу.

У свою чергу, відповідач не заперечує сам факт споживання газу по Договору.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 167 115,79 грн основного боргу, 18 318,64 грн пені, 1813,09 грн 3% річних, 2009,73 грн інфляційних втрат. У позові у частині стягнення 1671,81 грн інфляційних втрат суд відмовляє за необгрунтованістю.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволено частково, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2639 грн 09 коп. покладаються на відповідача; витрати зі сплати судового збору в розмірі 23 грн 31 коп. покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Сумської обласної прокуратури про стягнення 190 929 грн 06 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Сумської обласної прокуратури (вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 03527891) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676; рахунок НОМЕР_1 в АТ «Укрексімбанк», код банку 322313) 167 115 грн 79 коп. основного боргу, 18 318 грн 64 коп. пені, 1813 грн 09 коп. 3% річних, 2009 грн 73 коп. інфляційних втрат, 2639 грн 09 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У позові у частині стягнення 1671,81 грн - інфляційних втрат відмовити.

4. Видати в електронній формі наказ, після набрання рішенням законної сили. Для видачі наказу у паперовій формі, стягувачу звернутись до суду з окремою заявою.

5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 29.10.2026.

СуддяО.Ю. Резніченко