Decision № 141027591, 20.10.2026, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 Справа № 914/2579/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Знетиняк Д.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Профіцентр Квітка, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Кавер Енерджі Плюс, м. Львів

про: стягнення заборгованості в розмірі 147 693,85 грн.

Представники сторін:

від позивача: Товарницька А.В. адвокат, ордер на надання правничої допомоги серії ВС № 14969743 від 14.09.2026.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На адресу Господарського суду Львівської області в систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Профіцентр Квітка до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Кавер Енерджі Плюс про стягнення заборгованості в розмірі 147 693,85 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2026, справу № 914/2579/26 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.08.2026, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 15.09.2026.

01.09.2026 представником відповідача подано на адресу суду в систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву з додатками за вх. № 24625/26, відповідно до якого відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у даному відзиві.

03.09.2026 від представника позивача на адресу суду в систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив з додатками за вх. № 24924/26.

08.09.2026 представником відповідача подано на адресу суду в систему «Електронний суд» заперечення на відповідь на відзив з додатками за вх. № 25347/26.

09.09.2026 від представника позивача на адресу суду в систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у даній справі з додатками за вх. № 25513/26.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.09.2026, розгляд справи по суті призначено на 20.10.2026.

20.10.2026 представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив за вх. № 24924/26 від 03.09.2026, додаткових поясненнях за вх. № 25513/26 від 09.09.2026 та поясненнях, наданих в судовому засіданні. Просив суд позов задоволити повністю та стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору, а також 15000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

20.10.2026 представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частин третьої та сьомої ст.120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу в його електронний кабінет (докази містяться в матеріалах справи).

Крім того, як вбачається із ухвал, постановлених у даній справі, явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст. 81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими учасники справи обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення позовних вимог і які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/2579/26.

Позиція позивача.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначає про те, що 09.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Профіцентр Квітка та Товариством з обмеженою відповідальністю Кавер Енерджі Плюс укладено Договір поставки № ПК-0000236. На виконання вказаного договору, позивачем було поставлено товар відповідачу згідно видаткових накладних, які долучені до матеріалів справи. Позивач зазначає, що відповідач не провів повної оплати за поставлений товар. На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 130 596,26 грн. основної заборгованості, 1 306, 86 грн. - 3% річних, 13 118,61 грн. - пені, 2 672,12 грн. втрат від інфляції, згідно приведених ним розрахунків, що містяться в матеріалах справи, а також стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, а саме: судовий збір та 15000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву за вх. № 24625/26 від 01.09.2026 відповідач посилається на те, що між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки №ПК0000236 від 09.04.2020.

На виконання умов Договору поставки №ПК0000236 від 09.04.2020, Позивач поставляв Відповідачу Товар, що підтверджується підписаними Сторонами видатковими накладними, які долучені позивачем до матеріалів справи.

Відповідач зазначає, що загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором поставки №ПК0000236 від 09.04.2020, згідно долучених Позивачем до позовної заяви, підписаних Сторонами 13 (тринадцяти) видаткових накладних складає 137 588,64 грн. Інших видаткових накладних Позивачем (представником Позивача), які б підтверджували додаткову заборгованість Відповідача перед Позивачем, на виконання, зокрема, і п.5.3 Договору поставки №ПК0000236 від 09.04.2020 до позовної заяви не додано.

Позивач підтверджує, та долучає належний і допустимий доказ (платіжну інструкцію №694 від 17.04.2026), про сплату Відповідачем 100 000,00 грн. отримувачу ТОВ ПРОФІЦЕНТР КВІТКА за Договором поставки №ПК0000236 від 09.04.2020. Отже, вважає, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати поставленого Позивачем Товару на умовах Договору поставки №ПК0000236 від 09.04.2020, виконав не в повному обсязі/частково. Згідно долучених до позовної заяви первинних бухгалтерських документів (видаткових накладних, у кількості 13 шт., та платіжної інструкції №694 від 17.04.2026, станом на 25.04.2026, по його розрахунках у Відповідача наявна заборгованість перед позивачем за Договором поставки №ПК0000236 від 09.04.2020, яка складає 37 588,64 грн.

Крім того, відповідач зазначає, що оскільки, основна заборгованість за Договором поставки №ПК0000236 від 09.04.2020, що визначена Позивачем, не підтверджена первинними бухгалтерськими документами, визначити/перевірити правильність донарахування Позивачем інфляційних витрат, 3% річних та пені не є можливим.

На підставі наведеного, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, подані суду, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

09.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Профіцентр Квітка (постачальник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кавер Енерджі Плюс (покупець за договором, відповідач у справі) укладено Договір поставки № ПК-0000236 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах даного Договору, поставити продукцію, визначену даним Договором та додатками до нього, а Покупець зобов`язується в порядку і на умовах даного Договору прийняти і оплатити таку продукцію.

Відповідно до п.1.2. Договору, загальна кількість Товару, що підлягає поставці, одиниці вимірювання, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються за згодою Сторін в Замовленні, видатковій накладній, рахунку на оплату.

Згідно п.2.1. Договору, поставка Товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих Постачальником до виконання Замовлень Покупця. Партією товару є Товар, поставлений по одній видатковій накладній.

Відповідно до положень п.5.3. Договору, у разі підписання представником Покупця видаткової накладної, вважається, що Товар прийнятий Покупцем і у нього немає претензій щодо його асортименту, комплектності, кількості і якості, крім виявлення Покупцем прихованих недоліків Товару. У цьому випадку Сторони складають Акт з переліком таких недоліків. Акт складений і підписаний без участі представника Постачальника є недійсним, якщо Сторонами не встановлено інше. Питання повернення, заміни неякісного, некомплектного Товару вирішується згідно законодавства України.

Позивач зобов`язання щодо поставки товару відповідачу виконав повністю, що підтверджується видатковими накладними, які долучені до матеріалів справи, а саме: видаткова накладна №ПКРК 011489 від 19 березня 2026 на суму 6 568,50 грн. в т.ч. ПДВ 1 094,75 грн.; видаткова накладна №ПКРК 011498 від 19 березня 2026 на суму 18 398,82 грн. в т.ч. ПДВ 3 066,47 грн.; видаткова накладна №ПКРК 012013 від 23 березня 2026 на суму 14 482,02 грн. в т.ч. ПДВ 2 413,67 грн.; видаткова накладна №ПКРК 012578 від 25 березня 2026 р. на суму 7 068 грн. в т.ч. ПДВ 1 178 грн.; видаткова накладна №ПКРК 012581 від 25 березня 2026 на суму 45 539,64 грн. в т.ч. ПДВ 7 589,94 грн.; видаткова накладна №ПКРК 012993 від 27 березня 2026 на суму 1 301,22грн. в т.ч. ПДВ 216,87 грн.; видаткова накладна №ПКРК 013054 від 27 березня 2026 на суму 789,00 грн. в т.ч. ПДВ 131,50 грн.; видаткова накладна №ПКРК 013813 від 1 квітня 2026 на суму 1 926,06 грн. в т.ч. ПДВ 321,01 грн.; видаткова накладна №ПКРК 014626 від 6 квітня 2026 на загальну суму 12 431,04 грн. в т.ч. ПДВ 2 071,84 грн.; видаткова накладна №ПКРК 014631 від 6 квітня 2026 на загальну суму 783,00 грн. в т.ч. ПДВ 130,50 грн.; видаткова накладна №ПКРК 015088 від 8 квітня 2026 на загальну суму 4 228,20 грн. в т.ч. ПДВ 704,70 грн.; видаткова накладна №ПКРК 016249 від 17 квітня 2026 на загальну суму 19 299,42 грн. в т.ч. ПДВ 3 216,57 грн.; видаткова накладна №ПКРК 017552 від 24 квітня 2026 на суму 4 773,72 грн. в т.ч. ПДВ 795,62 грн.

Вказані видаткові накладні підписані повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб.

Відтак, позивач поставив товар відповідачу згідно долучених до матеріалів справи видаткових накладних на загальну суму 137 588,64 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар. Відповідно до платіжної інструкції №694 від 17.04.2026 року відповідачем здійснено оплату заборгованості за поставлені товари в загальній сумі 100 000,00 грн. При цьому у призначенні платежу зазначено: «Оплата заборгованості за товари згідно акту звірки станом на 17.04.2026».

За твердженням позивача, здійснений відповідачем платіж у розмірі 100 000,00 грн був спрямований на погашення загальної заборгованості за поставлені товари, у тому числі заборгованості за видатковою накладною №ПКРК-011498 від 19.03.2026 року.

За результатами часткового погашення заборгованості за видатковою накладною № ПКРК-011498 від 19.03.2026 залишок несплаченої заборгованості становить 11 406,44 грн.

Відтак, розмір основної заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 130 596,26 грн.

Відповідно до п.6.4. Договору, Покупець здійснює 100% оплату поставленого Товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника в термін, що не перевищує чотирнадцяти днів від дати поставки товару на підставі рахунків-фактур, видаткових накладних постачальника.

Беручи до уваги положення Договору поставки, відповідач мав здійснити 100% оплату за поставлений товар в наступні терміни: - до 02.04.2026 включно за товар поставлений відповідно до видаткової накладної №ПКРК 011489 від 19 березня 2026; до 02.04.2026 включно за товар поставлений відповідно до видаткової накладної №ПКРК 011498 від 19 березня 2026; - до 06.04.2026 включно за товар поставлений відповідно до видаткової накладної №ПКРК 012013 від 23 березня 2026; - до 08.04.2026 р. включно за товар поставлений відповідно до видаткової накладної №ПКРК 012578 від 25 березня 2026; - до 08.04.2026 включно за товар поставлений відповідно до видаткової накладної №ПКРК 012581 від 25 березня 2026; - до 10.04.2026 р. включно за товар поставлений відповідно до видаткової накладної №ПКРК 012993 від 27 березня 2026; - до 10.04.2026 включно за товар поставлений відповідно до видаткової накладної №ПКРК 013054 від 27 березня 2026; - до 15.04.2026 р. включно за товар поставлений відповідно до видаткової накладної №ПКРК 013813 від 1 квітня 2026; - до 20.04.2026 включно за товар поставлений відповідно до видаткової накладної №ПКРК 014626 від 6 квітня 2026; - до 20.04.2026 включно за товар поставлений відповідно до видаткової накладної №ПКРК 014631 від 6 квітня 2026; - до 22.04.2026 р. включно за товар поставлений відповідно до видаткової накладної №ПКРК 015088 від 8 квітня 2026; - до 01.05.2026 включно за товар поставлений відповідно до видаткової накладної №ПКРК 016249 від 17 квітня 2026; - до 08.05.2026 включно за товар поставлений відповідно до видаткової накладної №ПКРК 017552 від 24 квітня 2026.

До матеріалів справи долучено гарантійний лист ТОВ «Кавер Енерджі Плюс» за вих. №360 від 20.07.2026, відповідно до якого відповідач зобов`язується оплатити борг за отриманий товар у загальній сумі 130 596,26 грн., з відтермінуванням не пізніше 10.08.2026 року.

Крім того, в матеріалах справи міститься Акт звірки взаємних розрахунків № 4685 від 21.07.2026 за період з 01.01.2026-21.07.2026, який підписаний повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб, в якому сторони підтвердили, що станом на 21.07.2026 борг відповідача перед позивачем становить 130 596,26 грн.

Позивачем направлено на адресу відповідача письмову претензію за вих. № 00000000060 від 28.07.2026 про сплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді і реагування.

У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором поставки, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до Господарського суду Львівської області з даним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Кавер Енерджі Плюс 130 596,26 грн. основної заборгованості, 1 306, 86 грн. - 3% річних, 13 118,61 грн. - пені, 2 672,12 грн. втрат від інфляції, згідно приведених ним розрахунків та стягнення понесених судових витрат судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. та 15 000,00 грн. витрат на професійну-правничу допомогу.

Оцінка суду.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, в тому числі, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що 09.04.2020 між між Товариством з обмеженою відповідальністю Профіцентр Квітка та Товариством з обмеженою відповідальністю Кавер Енерджі Плюс укладено Договір поставки № ПК-0000236, у зв`язку з чим набули взаємних прав та обов`язків.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору поставки, позивач поставив, а відповідач прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними, які долучені позивачем до матеріалів справи, а саме: видаткова накладна №ПКРК 011489 від 19 березня 2026 на суму 6 568,50 грн. в т.ч. ПДВ 1 094,75 грн.; видаткова накладна №ПКРК 011498 від 19 березня 2026 на суму 18 398,82 грн. в т.ч. ПДВ 3 066,47 грн.; видаткова накладна №ПКРК 012013 від 23 березня 2026 на суму 14 482,02 грн. в т.ч. ПДВ 2 413,67 грн.; видаткова накладна №ПКРК 012578 від 25 березня 2026 р. на суму 7 068 грн. в т.ч. ПДВ 1 178 грн.; видаткова накладна №ПКРК 012581 від 25 березня 2026 на суму 45 539,64 грн. в т.ч. ПДВ 7 589,94 грн.; видаткова накладна №ПКРК 012993 від 27 березня 2026 на суму 1 301,22грн. в т.ч. ПДВ 216,87 грн.; видаткова накладна №ПКРК 013054 від 27 березня 2026 на суму 789,00 грн. в т.ч. ПДВ 131,50 грн.; видаткова накладна №ПКРК 013813 від 1 квітня 2026 на суму 1 926,06 грн. в т.ч. ПДВ 321,01 грн.; видаткова накладна №ПКРК 014626 від 6 квітня 2026 на загальну суму 12 431,04 грн. в т.ч. ПДВ 2 071,84 грн.; видаткова накладна №ПКРК 014631 від 6 квітня 2026 на загальну суму 783,00 грн. в т.ч. ПДВ 130,50 грн.; видаткова накладна №ПКРК 015088 від 8 квітня 2026 на загальну суму 4 228,20 грн. в т.ч. ПДВ 704,70 грн.; видаткова накладна №ПКРК 016249 від 17 квітня 2026 на загальну суму 19 299,42 грн. в т.ч. ПДВ 3 216,57 грн.; видаткова накладна №ПКРК 017552 від 24 квітня 2026 на суму 4 773,72 грн. в т.ч. ПДВ 795,62 грн.

Вказані видаткові накладні підписані повноважними представниками сторін та підписи, засвідчені печатками юридичних осіб.

Доказів, які свідчили б про непогодження відповідачем із виконаними позивачем поставками, претензій щодо асортименту, комплектності, кількості і якості товару, матеріали даної справи не містять. Відповідач прийняв товар в повному обсязі та підписав про це видаткові накладні.

Частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.6.4. Договору, Покупець здійснює 100% оплату поставленого Товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника в термін, що не перевищує чотирнадцяти днів від дати поставки товару на підставі рахунків-фактур, видаткових накладних постачальника.

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар. Відповідно до платіжної інструкції №694 від 17.04.2026 року, відповідачем здійснено оплату заборгованості за поставлені товари в загальній сумі 100 000,00 грн. При цьому у призначенні платежу зазначено: «Оплата заборгованості за товари згідно акту звірки станом на 17.04.2026».

Здійснений відповідачем платіж у розмірі 100 000,00 грн був спрямований позивачем на погашення загальної заборгованості за поставлені товари, у тому числі часткової заборгованості за видатковою накладною №ПКРК-011498 від 19.03.2026 року.

За результатами часткового погашення заборгованості за видатковою накладною № ПКРК-011498 від 19.03.2026 залишок несплаченої заборгованості становить 11 406,44 грн.

Відтак, розмір основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 130 596,26 грн. на час ухвалення рішення судом.

Крім того, дана сума основної заборгованості підтверджується підписаним сторонами Актом звірки взаємних розрахунків № 4685 від 21.07.2026 за період з 01.01.2026-21.07.2026 та гарантійним листом відповідача за вих. №360 від 20.07.2026, згідно яких відповідач визнає основну суму заборгованості перед позивачем.

Відповідно до положень ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 Цивільного кодексу України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідачем подано не було.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати зазначеної вище заборгованості, відповідачем суду не представлено, протилежного суду не доведено, а відтак основна заборгованість відповідача перед позивачем на час ухвалення рішення у даній справі є непогашеною відповідачем та становить 130 596,26 грн., яка підлягає до стягнення на користь позивача з відповідача.

Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 306, 86 грн. - 3% річних та 2 672,12 грн. втрат від інфляції згідно приведених розрахунків, які здійснені позивачем по кожній окремій видатковій накладній. У розрахунках, зазначених у позовній заяві, вказано суму заборгованості за кожною видатковою накладною, дату виникнення прострочення, період прострочення, кількість днів прострочення та порядок розрахунку відповідних сум.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань).

Відповідно до постанови Пленум Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань нарахування інфляційних втрат здійснюється окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем, з урахуванням прострочення відповідачем сплати грошового зобов`язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що такий здійснений позивачем вірно і що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, а саме, у розмірі 1 306, 86 грн. - 3% річних та 2 672,12 грн. втрат від інфляції, відповідно, за визначений позивачем період.

Стосовно нарахованої позивачем пені в розмірі 13 118,61 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2. ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.ст. 525, 526, 599 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог Цивільного Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. За неналежне виконання зобов`язань сторона повинна нести господарсько-правову відповідальність за наявності її вини, а у випадку нанесення збитків вони повинні бути відшкодовані в повному обсязі.

Відповідно до положень п.8.2. Договору поставки № ПК-0000236 від 09.04.2020, у випадку несвоєчасної або неповної оплати Товару відповідно до п.6.4 цього Договору Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період існування заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок розміру пені, який позивачем долучено до матеріалів справи, суд встановив, що такий проведений вірно, а позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення і стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 13 118,61 грн. пені за визначений позивачем період.

У суду відсутні докази про те, що на час ухвалення судом рішення у справі, Договір поставки № ПК-0000236 від 09.04.2020 визнавався судом недійсним чи неукладеним, договірними сторонами Договір розірваний чи змінений не був.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що, визначити та перевірити правильність нарахування позивачем інфляційних втрат, 3 % річних та пені неможливо, оскільки основна заборгованість, як вважає відповідач, не підтверджена первинними бухгалтерськими документами, а розрахунки пені містять неповну інформацію.

Проте, у визначений Договором строк, відповідачем, заборгованість у розмірі 130 596,26 грн погашена не була.

Відповідно до п.6.4. Договору, Покупець здійснює 100% оплату поставленого Товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника в термін, що не перевищує чотирнадцяти днів від дати поставки товару на підставі рахунків-фактур, видаткових накладних постачальника.

Отже, прострочення виконання грошових зобов`язань Відповідача виникло після спливу встановлених Договором строків оплати за кожною відповідною видатковою накладною.

Виходячи з визначених Договором строків оплати, Позивачем здійснено розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат окремо щодо кожної видаткової накладної.

У розрахунках, зазначених у позовній заяві, вказано суму заборгованості за кожною видатковою накладною, дату виникнення прострочення, період прострочення, кількість днів прострочення та порядок розрахунку відповідних сум.

Таким чином, твердження відповідача про те, що надані розрахунки містять неповну інформацію та не дозволяють перевірити правильність здійснених нарахувань, є необґрунтованими.

Щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат необхідно зазначити, що відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, позивач реалізував своє право на стягнення таких, яке виникло у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов`язань після спливу строків оплати, встановлених пунктом 6.4 Договору.

Пеня нарахована позивачем відповідно до пункту 8.2 Договору, укладеного між сторонами.

Отже, нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат здійснено позивачем у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором та відповідно до умов Договору і положень чинного законодавства.

Відтак аргументи відповідача про неможливість перевірки правильності нарахування інфляційних втрат, 3 % річних та пені є необґрунтованими, оскільки розмір основної заборгованості підтверджується наявними у справі доказами, а порядок та періоди нарахування відповідних сум, визначені позивачем окремо щодо кожної видаткової накладної у позовній заяві.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування вірогідності доказів на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 130 596,26 грн. основної заборгованості, 1 306, 86 грн. - 3% річних, 13 118,61 грн. - пені та 2 672,12 грн. втрат від інфляції, є обгрунтованими та підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а тому підлягають до задоволення в даному розмірі.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі положень п.2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір необхідно покласти на відповідача в сумі 2 662,40 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн, то суд зазначає наступне.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну-правничу позивачем долучено до матеріалів справи наступні документи: Договір № 1-22/09/22 від 22.09.2022, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОФІЦЕНТР КВІТКА та Адвокатським об`єднанням ШОКАЛО ТА ПАРТНЕРИ; Додаткову угоду № 19 від 07.08.2026; рахунок № 1-19-22/09/22 від 07.08.2026; платіжну інструкцію № 9921 від 07.08.2026 на суму 15 000,00 грн. про сплату ТзОВ Профіцентр Квітка на користь Адвокатського об`єднання ШОКАЛО ТА ПАРТНЕРИ як оплата юридичних послуг згідно з рахунком № 1-19-22/09/22 від 07.08.2026.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Дослідивши надані позивачем докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

22.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОФІЦЕНТР КВІТКА (клієнт за договором) та Адвокатським об`єднанням ШОКАЛО ТА ПАРТНЕРИ (Адвокатське об`єднання за договором) укладено Договір №1-22/09/22 про надання правової допомоги.

07.08.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОФІЦЕНТР КВІТКА та Адвокатським об`єднанням ШОКАЛО ТА ПАРТНЕРИ укладено та підписано Додаткову угоду № 19 до Договору №1-22/09/22 про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 1.1 Договору №1-22/09/22 про надання правової допомоги від 22.09.2022, сторони домовились, що Адвокатське об`єднання зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання, у випадку, якщо така оплата прямо передбачена цим Договором.

Перелік справ, відносно яких Адвокатське об`єднання надає Клієнту (іншим особам, в інтересах яких діє Клієнт) правову допомогу за Договором, визначається замовленням Клієнта та може відображатися у Додаткових угодах до Договору, які є невід`ємною його частиною (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору №1-22/09/22 про надання правової допомоги від 22.09.2022, оплата за цим Договором складається з: а) гонорару, що виплачується Клієнтом в якості оплати правової допомоги, що надана Адвокатським об`єднанням за цим Договором; б) сум, що виплачуються Клієнтом Адвокатському об`єднанню, як покриття попередньо узгоджених з Клієнтом та документально підтверджених витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги за цим Договором.

У п. 4.2 Договору №1-22/09/22 про надання правової допомоги від 22.09.2022 зазначено, що розмір гонорару визначається Додатковими угодами, які є невід`ємною частиною Договору.

У п. 1 Додаткової угоди № 19 від 07.08.2026 зазначено, що yадання правничої допомоги по Договору № 1-22/09/22 від 22 вересня 2022 року полягатиме у представництві інтересів Клієнта в судовому порядку по стягненню заборгованості з Контрагента Клієнта по договору №ПК-0000236 від 09.04.2020, а саме в: наданні правничої інформації, консультацій і роз`яснень з правничих питань, збору доказів, підготовці позовної заяви, відповіді на відзив, апеляційної скарги або відзиву на апеляційну скаргу, касаційної скарги або відзиву на касаційну скаргу, участі у судових засіданнях, у разі проведення таких, вчиненні інших процесуальних дій, передбачених Договором та чинним законодавством, задля представництва інтересів Клієнта.

У п. п. 2, 3 Додаткової угоди № 19 від 07.08.2026 сторони погодили, що відповідно до пункту 4.2. Договору Сторони узгодили, що Розмір гонорару за надання правничої допомоги з питань, які зазначені у Додатковій угоді визначено у фіксованому розмірі. Вказана сума сплачується в наступні строки: 2.1. 15 000,00 грн. - не пізніше 5 (п`яти) банківських днів, з дня підписання Додаткової угоди, як оплата за надання усної консультації з вивченням матеріалів справи, аналіз судової практики з аналогічних спорів, підготовку позову, відповіді на відзив, участь у разі необхідності в судових засіданнях; 10 000,00 гпн. (Десять тисяч гривень 00 кон.) - не пізніше 5 (п`яти) банківських днів після відкриття апеляційного провадження судом апеляційної інстанції, як оплата за підготовку апеляційної скарги чи відзиву на апеляційну скаргу та необхідних клопотань, участі в судових засіданнях в суді апеляційної інстанції у разі необхідності; 10 000,00 грн. - не пізніше 5 (п`яти) банківських днів після відкриття касаційного провадження Верховним Судом, за підготовку касаційної скарги або відповіді на касаційну скаргу, участі в судових засіданнях в суді касаційної інстанції у разі необхідності. У разі не відкриття апеляційного провадження, гонорар, визначений пунктами 2.2. та 2.3 не оплачується, а розмір гонорару, встановленого пунктом 2 Додаткової угоди становитиме 15 000,00 грн. У разі не відкриття касаційного провадження Верховним Судом, гонорар визначений пунктом 2.3. не оплачується, а розмір гонорару, встановленого пунктом 2 Додаткової угоди становитиме 25 000,00 грн.

07.08.2026 Адвокатське об`єднання виставило рахунок № 1-19-22/09/22 на суму 15 000,00 грн для Товариства з обмеженою відповідальністю Профіцентр Квітка, який був оплачений позивачем 07.08.2026, що підтверджується платіжною інструкцією № 9921 від 07.08.2026 на суму 15 000,00 грн., яка долучена позивачем до матеріалів справи.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

За приписами частини третьої статті 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

У зв`язку з викладеним, суд вважає за можливе витрати позивача на професійну-правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, ч. 1 ст. 202, п. 1 ч. 3 ст. 202, ст.ст. 236-241, 242, 252, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Кавер Енерджі Плюс (79052, м. Львів, вул. Рудненська, буд. 14А/1; код ЄДРПОУ № 41221900) на користь позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Профіцентр Квітка (79011, м. Львів, вул. Тютюнників, буд. 25 кв. 2; код ЄДРПОУ 32327296) 130 596,26 грн. основної заборгованості, 1 306, 86 грн. - 3% річних, 13 118,61 грн. - пені, 2 672,12 грн. втрати від інфляції, 15 000,00 грн. витрат на професійну-правничу допомогу та 2 662,40 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 28.10.2026.

Суддя Долінська О.З.