Decision № 141024238, 28.10.2026, Khotyn District Court of Chernivtsi Oblast

Справа № 724/2449/26Провадження № 2/724/1157/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Лазарюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 27.07.2025 р. укладено Кредитний договір (оферти) № 27.07.2025-100000106.

Відповідно до Договору від 27.07.2025 та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 10000 грн. Таким чином, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі.

В свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на момент пред`явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 35400 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000 грн., по процентам в розмірі 18400 грн., по комісії (пов`язаної з наданням кредиту) у розмірі 2000 грн., по відсотках, нарахованих по ст. 625 ЦК України у розмірі 5000 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Враховуючи вище викладене, представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 27.07.2025-100000106 від 27.07.2025 р. у розмірі 35400 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 18 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 16 вересня 2026 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано докази.

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Івкова К.І. в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки суду не повідомила.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не подала, інших заяв та клопотань на адресу суду від неї не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 280 ч. 1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням наведених обставин, та відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 27.07.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 27.07.2025-100000106, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е354.

Так, 27.07.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису відповідача одноразового ідентифікатора Е354 підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта).

Згідно п.1.1 пропозиції, зазначено, що дана пропозиція про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) є пропозицією ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію", і не є ні договором приєднання/його частиною у розумінні ст.634 Цивільного кодексу України, ні публічним договором у розумінні ст.633 Цивільного кодексу України.

Розділом 2 вищевказаної пропозиції визначено порядок укладення електронного кредитного договору.

Згідно п.3.1 пропозиції, за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію(ї) (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором). Умови надання кредиту визначені п.п.3.3.1-3.3.8 та встановлюються у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

Пунктом 3.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно п.4.1 пропозиції, Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-7921.

Згідно п. 4.3. договору днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця.

Відповідно до п. 6.1. Договору позичальник зобов`язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: повернення кредиту, сплата процентів, комісії - не пізніше термінів, вказаних у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; процентів річних, які можуть бути нараховані кредитодавцем за прострочення виконання грошових зобов`язання за цим договором негайно з моменту пред`явлення кредитодавцем вимоги про нарахування таких процентів.

Також, 27.07.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису відповідача одноразового ідентифікатора Е354 підписано Заявку кредитного договору № 27.07.2025-100000106 (кредитної лінії).

У заявці сторони узгодили наступні умови: реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику за даним та наступними договорами: 5168-74XX-XXXX-7921. Відповідно до умов кредитного договору № 27.07.2025-100000106 від 27.07.2025 (надалі «Договір») Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 27/07/2025; сума Кредиту: 10000 грн. 00 коп., строк, на який надається Кредит 184 дні з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 26.01.2026, процентна ставка фіксована та складає 1%, комісія за надання кредиту складає 20% від суми кредиту та дорівнює 2000 грн., денна процентна ставка складає 0,89%. Також у заявці сторони погодили графік платежів (п.12). Згідно п.14 заявки, орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 4393,61%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 26294 грн. 68 коп., загальні витрати за споживчим кредитом 16294 грн. 68 коп.

Згідно п. 15 Заявки, сторони домовились, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати Кредиту/його частини та/або Процентів/їх частини та/або Комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України. Кредитодавець має право нараховувати вказані проценти річних, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання (в тому числі, якщо прострочення виконання виникло до закінчення строку, на який надається кредит) за кожен день прострочення його виконання.

Після підписання заявки, відповідачем 27.07.2025 року за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора Е354 підписано Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 27.07.2025-100000106 (кредитної лінії).

Судом також досліджено додаток до кредитного договору № 27.07.2025-100000106 (кредитної лінії) від 27.07.2025 року Інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 , в якому зазначений контактний номер телефону позичальника, який, зокрема, і використовувався для отримання одноразового ідентифікатора.

Як вбачається із паспорту споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А354, сторони узгодили умови кредитування, які узгоджуються із умовами, викладеними у кредитному договорі.

ТОВ «Споживчий центр» перерахувало кошти в сумі 10000 грн. 27.07.2025 р., із призначенням платежу: видача за договором кредиту № 27.07.2025-100000106 на картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-0403 від 04.03.2026 р.

Крім цього, згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260990/49890-БТ, на ухвалу суду, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 та 27.07.2025 року на дану карту відбулося зарахування коштів на суму 10000 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 27.07.2025-100000106 від 27.07.2025 р., заборгованість ОСОБА_1 складає 35400,00 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 10000 грн., заборгованість за відсотками 18400 грн., заборгованість за комісією за надання кредиту 2000 грн., заборгованість за неустойкою 5000 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 27.07.2025 по 26.01.2026 р.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Щодо укладення кредитного договору в електронному вигляді.

Як встановлено судом, між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 27.07.2025 укладено Кредитний договір (оферти) № 27.07.2025-100000106 в електронній формі, шляхом ідентифікації з використанням системи BankID Національного банку та підписано одноразовим ідентифікатором Е354.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» - електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи.

Ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.

Стаття 14 вищезазначеного закону передбачає, що електронна ідентифікація здійснюється за допомогою засобів електронної ідентифікації, що підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 Загальних положень Постанови Правління Національного банку України № 32 від 17.03.2020р. встановлено наступні визначення, зокрема:

- абонент-ідентифікатор - банк України, який є абонентом Системи BankID Національного банку та безпосередньо виконує функції ідентифікації, автентифікації та верифікації клієнтів (банку), які є користувачами Системи BankID Національного банку;

- абонент Системи BankID Національного банку (далі - абонент) - юридична особа резидент приватного або публічного права, яка має укладений Національним банком України (далі - Національний банк) договір приєднання до Системи BankID Національного банку, та Національний банк;

- користувач Системи BankID Національного банку (далі - користувач) - фізична особа, яка ініціювала ЕЗІ з використанням Системи BankID Національного банку з метою отримання послуги від абонента - надавача послуг або контрагента абонента - надавача послуг зі спеціальним статусом.

Згідно частини 3 «Порядок використання Системи BankID Національного банку, права та обов`язки суб`єктів взаємовідносин у Системі BankID Національного банку» - учасниками процесу взаємодії в Системі BankID Національного банку є: користувачі та абоненти.

Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 27.07.2025-100000106 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку та підписано договір за допомогою одноразового ідентифікатора Е354, який було надіслано у смс-повідомленні на номер, вказаний відповідачем, як фінансовий. Під час ідентифікації Позичальника ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.

Підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодилася на визначені у ньому умови кредитування, взяла на себе відповідні зобов`язання.

Отже, судом встановлено, що вказаний кредитний договір № 27.07.2025-100000106 було укладено в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором Е354.

Досліджені судом письмові докази підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання нею кредитних коштів, а також неналежне виконання нею умов договору.

Крім того, відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин щодо не підписання нею кредитного договору, не проходження процедури ідентифікації під час його укладання або ж визнання вищевказаного договору недійсним.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 10000,00 грн. та процентів у сумі 18400 грн. підтверджені належними доказами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення комісії за надання кредиту, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За приписами ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на тому, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит).

Такий висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 01.04.2024 року у справі №496/3134/19

Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах.

Комісія за надання кредиту передбачена як умовами кредитного договору (п.7 Заявки), так і графіком платежів, які були підписані відповідачем, що свідчить про обізнаність останньої щодо включення комісії «за надання кредиту» до загальних витрат за споживчим кредитом та порядком сплати такої комісії.

Отже, як вбачається з умов даного кредитного договору, встановлення комісії за надання кредиту є правомірним, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов`язкових платежів.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність стягнення заборгованості за нарахованою комісією за надання кредиту у розмірі 2000 грн.

Щодо вимог про стягнення відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Умовами кредитного договору встановлено, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати Кредиту/його частини та/або Процентів/їх частини та/або Комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України. Кредитодавець має право нараховувати вказані проценти річних, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання (в тому числі, якщо прострочення виконання виникло до закінчення строку, на який надається кредит) за кожен день прострочення його виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Нараховані позивачем проценти в порядку ст. 625 ЦК України в розмірі 5000 грн., суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Суд відхиляє доводи представника позивача про можливість нарахування процентів в порядку ст. 625 ЦК України відповідно до норм Закону України «Про споживче кредитування» в період дії в Україні воєнного стану, оскільки до даних правовідносин слід застосовувати норму пункту 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, як пріоритетну норму права, відповідно до якої позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, а не положення Закону України «Про споживче кредитування», в частині можливості здійснювати нарахування процентів в порядку ст. 625 ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 процентів в порядку ст. 625 ЦК України в розмірі 5000,00 грн. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 за кредитним договором № 27.07.2025-100000106 від 27.07.2025 р. підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 30400 грн., з яких: заборгованість за основним боргом становить 10000 грн., заборгованість за відсотками 18400 грн., заборгованість за комісією 2000 грн.

В решті частині позовних вимог щодо стягнення процентів в порядку ст. 625 ЦК України в сумі 5000,00 грн. слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» при зверненні до суду сплатило судовий збір в розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 26.05.2026 р.

Оскільки позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» підлягають задоволенню частково на загальну суму 30400 грн., що становить 85,87% від ціни позову (35400 грн.), тому на користь позивача з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір, пропорційно задоволеним вимогам, в сумі 2286,20 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 526,625,626,628,1049,1050,1054 ЦК України та ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263- 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (зареєстроване місце знаходження: вул. Саксаганського 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833) суму заборгованості за Кредитним договором № 27.07.2025-100000106 від 27.07.2025 р. розмірі 30400,00 грн. (тридцять тисяч чотириста гривень 00 копійок), з яких: заборгованість за основним боргом становить 10000 грн., заборгованість за відсотками - 18400 грн., заборгованість за комісією за надання кредиту - 2000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (зареєстроване місце знаходження: вул. Саксаганського 133 А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833) судовий збір у розмірі 2286,20 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят шість 20 копійки).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення (в порядку ст. 284 ЦПК України) може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено 28 жовтня 2026 року.

Суддя:Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ