Decision № 141019414, 21.10.2026, Holosiivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 752/30311/25

Провадження № 2/752/5281/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 жовтня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Плахотнюк К.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ», Товариство) звернулось до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №№ 1511667267933 від 26.04.2025 у загальному розмірі 23 880,00 грн. та судові витрати у справі.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» та відповідачем ОСОБА_1 26.04.2025 було укладено договір про надання кредиту №1511667267933 у електронній формі. Відповідно до умов договору відповідач отримала кредит у розмірі 5 500,00 грн. на строк 120 днів, тобто до 24.08.2025 року зі сплатою відсотків у розмірі від 361,35 % від суми кредиту (0,99% в день). Відповідачка зобов`язалася повернути кредит і сплачувати проценти на умовах договору та графіка платежів.

Позивач зазначає, що, отримавши кошти від фінансової компанії, відповідач своїх зобов`язань не виконала, в зв`язку з чим станом на 09.12.2025 року має заборгованість за кредитним договором в розмірі 16 016,45 грн., яка складається: 5 445,55 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 1 994,67 грн. - заборгованість за відсотками, 8 576,23 грн. - штраф.

Посилаючись на те, що відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за вищевказаним договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, позивач просить задовольнити його вимоги, стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на оплату правової допомоги в розмірі 10600,00 грн.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 20 січня 2026 року відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін. Відповідачу наданий строк на подання відзиву (а.с.57-58).

Відповідач повідомлялася належним чином про розгляд справи в спрощеному провадження без повідомлення сторін за адресою, зазначеною в позовній заяві, яка є адресою місця реєстрації відповідача, що підтверджується інформацією з Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївського РДА (м. Київвул.Лятошинського Композитора, 14-Б, кв.61). Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано відзиву на позовну заяву.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до правил ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.

Суд встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 26.04.2025 між ТОВ «ФК «ВІВА КАТІТАЛ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у кредит № 1511667267933 в електронній формі, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 5500,00 грн. строком на 120 днів з 26.04.2025 року по 24.08.2025 року із сплатою процентів в розмірі 0,99 % в день, загальні витрати за кредитом становлять 6594,20 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту становить 12094,20 грн. Також відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту до договору.

Згідно довідки заступника начальника Черкаського відділення ТОВ «ФК ВІВА КАПІТАЛ» Жук І., а також листа ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 28.11.2025 року, ОСОБА_1 була ідентифікована в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК Віва Капітал» і на вказаний нею у кредитному договорі рахунок здійснено перерахування кредитних коштів в розмірі 5500,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 09.12.2025 року відповідач має заборгованість за кредитним договором в розмірі 16 016,45 грн., яка складається: 5 445,55 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 1 994,67 грн. - заборгованість за відсотками, 8 576,23 грн. - штраф.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Кредитодавець ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» свої зобов`язання виконав повністю та надав позичальнику обумовлену договором суму грошових коштів, що підтверджується листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 18.11.2025 року №18132.

Відповідач скористалася наданими кредитними коштами, проте зобов`язання належним чином за вищезазначеним Договором не виконала, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом статей 626, 628, 638 ЦК України договір є домовленістю двох або більше сторін, його зміст становлять погоджені сторонами умови, а договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

Статті 3, 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають можливість укладення електронного договору шляхом оферти та її акцепту. Електронний договір, підписаний у порядку, визначеному цим Законом, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі. Одноразовий ідентифікатор є даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, яку особа додає до електронних даних для прийняття пропозиції укласти договір.

Подані позивачем електронний примірник договору та відомості інформаційної системи кредитодавця містять дані про прийняття відповідачкою пропозиції укласти договір, його істотні умови та використання одноразового ідентифікатора. За змістом документів, наданих у справі, договір визначає суму кредиту, строк, процентну ставку, порядок погашення та графік платежів. Доказів підроблення договору, втручання до електронної системи або використання ідентифікатора іншою особою відповідачка не подала.

Верховний Суд у постанові від 8 квітня 2026 року у справі № 705/1938/25 (провадження № 61-13271св25) зазначив, що електронний кредитний договір, підписаний одноразовим паролем-ідентифікатором, прирівнюється до письмового за умови погодження сторонами істотних умов; заперечення щодо укладення договору мають оцінюватися разом із доказами дотримання процедури ідентифікації. У цій справі надані документи підтверджують акцепт пропозиції відповідачкою, а доказів протилежного немає.

З огляду на викладене суд вважає доведеним факт укладення сторонами кредитного договору № 1511667267933 від 26.04.2025.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача процентів.

24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX. Пунктом 5 розділу I цього Закону було внесено зміни до Закону України "Про споживче кредитування", зокрема статтю 8 доповнено частиною п`ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсоток.

Суд зазначає, що дія пункту 17 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" щодо застосування тимчасових лімітів процентної ставки (2,5 відсотка та 1,5 відсотка) поширюється виключно на договори, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк їх дії було продовжено. Оскільки спірний кредитний договір був укладений 26.04.2025, тобто після набрання чинності змінами до закону, пункт 17 Перехідних положень не застосовується. Для нових договорів діє імперативна норма частини п`ятої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування", якою обмежено максимальну денну процентну ставку на рівні 1 відсотка

Зі змісту договору та графіка платежів вбачається, що кредит у сумі 5 500 грн надано на 120 днів - з 26 квітня до 24 серпня 2025 року. Договором передбачено денну процентну ставку 0,99 відсотка. Графік платежів за весь погоджений строк визначає 6 534 грн процентів за користування кредитом. Загальна вартість кредиту, наведена в договорі та графіку, становить 12 094,20 грн і включає, крім основної суми та процентів, 60,20 грн інших витрат/платежів.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначає правила обчислення денної процентної ставки та встановлює граничний розмір такої ставки. Умовами договору зазначено денну процентну ставку 0,99912 відсотка, тоді як погоджена ставка за користування кредитом визначена як 0,99 відсотка за день. На підставі наданих матеріалів суд не встановив перевищення договірної ставки над установленою законом межею за період дії кредитування.

Водночас необхідно розмежовувати строк дії договору та строк кредитування, тобто період, протягом якого позичальник має право користуватися кредитними коштами на погоджених умовах і кредитодавець вправі нараховувати проценти як плату за таке користування. Саме по собі передбачення в договорі, що він діє до повного виконання сторонами зобов`язань, не означає продовження строку кредитування та не надає кредитодавцю права безстроково нараховувати договірні проценти після погодженої дати повернення кредиту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) сформулювала правовий висновок, за яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України. Після цього права та інтереси кредитора у зв`язку з простроченням грошового зобов`язання захищаються, зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України.

Аналогічний підхід до розмежування процентів за статтею 1048 ЦК України та наслідків прострочення за статтею 625 ЦК України Верховний Суд застосовував, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 та у постанові від 4 лютого 2021 року у справі № 904/1360/19. Проценти за користування кредитом є платою за правомірне користування грошима у погоджений період; після завершення цього періоду саме лише неповернення кредиту не продовжує строк нарахування таких процентів.

З умов кредитного договору встановлено, що сума кредиту складає 5 500,00 грн, строк кредитування - 120 днів, фіксована процентна ставка - 0.99 % за день користування..

Отже, розрахунок відсотків за користування кредитом здійснено позивачем відповідно до погоджених сторонами умов кредитування.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення, а саме: стягнення тіла кредиту та процентів.

Щодо вимоги ТОВ «ФК «Віва Капітал» про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 8 576,23 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу.

Оскільки, відповідач укладав договір №1511667267933 з ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» 26.04.2025, тобто у період дії в Україні воєнного стану, дія якого продовжена, то відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України штраф в розмірі 8 576 грн 23 коп не підлягає стягненню з відповідача, а підлягають списанню позивачем.

З огляду на зазначене підстави для задоволення позовних вимог про стягнення неустойки у розмірі 8 576,23 грн відсутні.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про те, що з відповідача на користь ТОВ «ФК «Віва Капітал» підлягає стягненню заборгованість за договором № 1511667267933 від 26.04.2025 в розмірі 7 440,22 грн., з яких: 5445,55 грн.- заборгованість за тілом кредиту, 1 994,67 грн. - заборгованість за процентами.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до платіжної інструкції від 05.12.205 року № LK1061/28 позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог (53,654%) з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 297,10 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то суд виснує наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у частині третій статті 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв. Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Принцип змагальності сторін має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях частин п`ятої статті 141 ЦПК України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду копію договору про надання правової допомоги № 1 від 02.01.2025, укладеного між Адвокатським бюро «Грушевий Ю. В.» та ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ»; акт виконаних робіт з детальним описом наданих послуг та рахунок на оплату №09/09-01 від 09.12.2025 на суму 10 600,00 грн та копію платіжної інструкції про перерахування вказаних коштів позивачем на користь адвокатського бюро.

Відповідач не подала заперечень щодо витрат на правничу допомогу та не подала клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, суд вважає за можливе задовольнити позовну вимогу позивача про заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 10 600,00 грн, що відповідає засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги та підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 512, 514, 526, 549, 610, 611, 615, 629, 1054, 1081, 1082 ЦК України, статтями 12, 13, 49, 81, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 1511667267933 від 26.04.2025 в сумі 7 440 (сім тисяч чотириста сорок) гривень 22 копійки, з яких 5 500 грн - основний борг, 1994,67 грн - проценти за користування кредитом у межах строку кредитування.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 1 297 грн (одна тисяча двісті дев`яносто сім) гривень 10 копійок, та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 10 600 (десять тисяч шістсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 40860735, юридична адреса: 20603, Черкаська обл., м.Шпола, вул.Таранця, 20.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя К.Г. Плахотнюк