Decision № 14101936, 12.03.2011, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.11                                                                                           Справа№ 5015/903/11

За позовом: Спільного українсько-німецького підприємства “Марком” у формі товариства з обмеженою відповідальністю , м.Київ

до відповідача : Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “УРС” “Єврогурт”, м.Львів

про: стягнення 8154грн. 04коп.

                                                   Суддя Гоменюк З.П.

                                                   Секретар судового засідання Старостенко О.В.

Представники:

від позивача: Скібіцька О.О.

від відповідача: не з’явився

          Представнику позивача, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Спільним українсько-німецьким підприємством “Марком” у формі товариства з обмеженою відповідальністю подано позов до Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “УРС” “Єврогурт” про стягнення 8154грн. 04коп. основного боргу.

          Ухвалою суду від 21.02.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 09.03.2011р.

          В судовому засіданні 09.03.2011р. представником позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

14.02.2008р. між Спільним українсько-німецьким підприємством “Марком” у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Дочірнім підприємством товариства з обмеженою відповідальністю “УРС” “Єврогурт” було укладено договір купівлі-продажу №151, відповідно до п.1.1 якого позивач зобов”язувався продати у власність покупцю за його заявками товари народного споживання належної якості , а покупець ( відповідач) - купувати товар і своєчасно сплачувати його вартість.

Протягом дії договору позивачем по видаткових накладних №№ 7У001281 від 17.04.2008р., 7У001934 від 30.05.2008р., 7У002194 від 19.06.2008р., 7У002453 від 03.07.2008р., 7У002901 від 28.07.2008р., 7У002990 від 31.07.2008р., 7У003299 від 15.08.2008р., 7У003379 від 20.08.2008р., 7У003732 від 09.09.2008р., 7У003975 від 18.09.2008р., 7У004875 від 24.10.2008р., 7У004885 від 17.04.2008р., 7У004976 від 30.10.2008р., 7У005119 від 06.11.2008р. поставлено відповідачу товар на загальну суму 16841грн. 64коп., за який відповідач розрахувався частково в розмірі 8687грн. 60коп.

Відповідно до п.4.3. договору покупець здійснює оплату товару на поточний рахунок продавця в гривнях у розмірі повної вартості отриманого за накладною товару не пізніше 21 доби від дати приймання товару.

Однак, відповідач належним чином свої зобов”язань за договором не виконав, станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача за отриманий товар становить 8154грн. 04коп., та підтверджується долученим до матеріалів справи актом зведення взаєморозрахунків за період з 01.10.2008р. по 31.12.2008р.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно ( товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ч.2 ст.193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.           Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов”язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України –зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення відповідача судом до уваги не беруться, оскільки ним на підтвердження викладених у відзиві обставин не представлено жодних інших договорів між сторонами, зокрема матеріального зберігання нереалізованого товару.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625, 655 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.33,34,44,49,75,82,84 ГПК України, суд –

                                         ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “УРС” “Єврогурт”, м.Львів, вул.Каховська, буд.34 (ідентифікаційний код 20826400) на користь Спільного українсько-німецького підприємства “Марком” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м.Київ, пров.Нестеровський, 7/9 (ідентифікаційний код 14364757) 8154грн. 04коп. основного боргу, 102грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя