Decision № 141018483, 15.10.2026, Chernivetskyi District Court of Chernivtsi City (until 25.04.2025 - Pershotravnevyi District Court of Chernivtsi City)

Єдиний унікальний номер 725/6773/26

Номер провадження 2/725/1778/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2026

Чернівецький районний суд міста Чернівців у складі:

Головуючого судді Галичанського О.І.,

при секретарі Тарновецькій Х.Ю.,

за участю представника позивача адвоката Байцар І.Б. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Моторно (транспортного) страхового бюро України (адреса: м. Київ , вул. Русанівський бульвар, 8 ) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до Моторно (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.

В обгрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 28 вересня 2023 року близько 16 год. 10 хв. в місті Чернівці по вулиці Руській, 45 ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «AUDI» номерний знак НОМЕР_2 , виїжджаючи з другорядної дороги (вулиці Сагайдачного) на головну дорогу (вулицю Руську), не виконав вимоги знаку «Дати дорогу», не надав перевагу в русі мотоциклу марки «KOVI» номерний знак НОМЕР_3 під керуванням позивача ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі, та допустив зіткнення з мотоциклом, внаслідок чого позивачу завдані тяжкі тілесні ушкодження.

З місця дорожньо-транспортної пригоди позивач з численними тілесними ушкодженнями та переломами був госпіталізований до ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги», де проходив тривале лікування в період з 28.09.2023р. по 05.01.2024р.

Вказує, що згідно виписки №14410 із медичної карти стаціонарного хворого від 30.12.2023р. та виписки №51 із медичної карти стаціонарного хворого від 05.01.2024р. позивачу ОСОБА_1 було проведено ряд оперативних втручань.

Згідно виписки №14410 із медичної карти стаціонарного хворого від 30.12.2023р. при виписці зі стаціонару позивач потребував постійного стороннього догляду і був не здатний до самообслуговування, йому було суворо призначено обмеження рухової та фізичної активності протягом 6 місяців. Тому звичний спосіб життя позивача зазнав радикальних змін. У зв`язку з цим крім медикаментів, позивач потребував також стороннього догляду та засобів для такого догляду.

За фактом даної дорожньо-транспортної пригоди 28.09.2023р. були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023262020003811 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

В ході досудового розслідування було призначено та проведено судово-медичну експертизу та комісійну судово-медичну експертизу з метою встановлення ступеню, локалізації та тяжкості тілесних ушкоджень, спричинених позивачу. Згідно висновків експерта у позивача було виявлено тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень,

На підставі висновків вказаних експертиз кримінальне правопорушення було перекваліфіковано на ч.2 ст.286 КК України.

Вироком Чернівецького апеляційного суду від 23.06.2026р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, та призначено покарання. Питання щодо стягнення майнової шкоди судом не вирішувалося. Цивільний позов про стягнення завданої злочином моральної шкоди задоволено частково. На момент подання позову винуватцем ДТП моральна шкода не відшкодована .

У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди позивач був вимушений проходити довготривале стаціонарне та амбулаторне лікування, зазнавши відповідних витрат, зокрема пов`язаних із тимчасовою та стійкою втратою працездатності.

Вказує, що між позивачем, як потерпілою особою та ОСОБА_2 , як завдавачем шкоди, виникли деліктні зобов`язання у зв`язку із завданням шкоди внаслідок ДТП.

Завдавач шкоди ОСОБА_2 свою цивільно-правову відповідальність не застрахував, проте він має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 від 01.10.2019р.

Стверджує, що відповідно до ч.1 ст.13 ЗУ « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, учасники бойових дій звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить Моторне (транспортне) страхове бюро України у порядку, визначеному цим Законом.

Позивач через свого представника звернувся до МТСБУ щодо відшкодування шкоди, завданої в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, направивши повідомлення про ДТП від 26.10.2023р. та заяву про виплату страхового відшкодування від 20.03.2024р. №32/24

Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) здійснило ОСОБА_1 страхову (регламентну) виплату в розмірі 80400, 00 грн. у зв`язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої фізичної особи на підставі ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» .

Вважає, що здійснений МТСБУ розмір страхової (регламентної) виплати у сумі 80400,00 грн. є заниженим та не відповідає вимогам законодавства.

Згідно підстав позову , матеріальна (майнова) шкода полягає в наступному.

За період тривалого лікування (28.09.2023р. 18.01.2024р.) позивач поніс витрати на лікування та догляд як прикутий до ліжка на загальну суму 71 592,27 грн.

У зв`язку з отриманими ушкодженнями здоров`я та каліцтвом позивач втратив працездатність та позбавлений можливості здійснювати підприємницьку діяльність. До ДТП позивач активно працював, здійснював підприємницьку діяльність у сфері архітектури, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ФОП, витягом з реєстру платників єдиного податку та кваліфікаційними сертифікатами у сфері архітектури

Вказує, що позивачу завдана шкода у зв`язку зі стійкою втратою працездатності.

Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить: у разі встановлення II групи інвалідності 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

Позивачу встановлено безстроково ІІ групу інвалідності відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААД №151623 від 23.12.2024р.

На момент дорожньо-транспортної пригоди (28.09.2023р.) відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі складала 6700,00 грн.

Стверджує, що розмір страхового відшкодування шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності, становить: 120600,00 грн.(6700,00 х 18).

Крім того , внаслідок ДТП було пошкоджено належний позивачу транспортний засіб мотоцикл марки KOVI 250-4Т PRO, 2021 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 з реєстраційним номером НОМЕР_3 , яким позивач керував на момент зіткнення.

Згідно висновку судового експерта Юзви С.Г. за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи колісного транспортного засобу від 08.02.2024р. вартість відновлювального ремонту мотоцикла марки KOVI внаслідок його пошкодження у ДТП 28.09.2023р. становить 34 488,00 грн. з урахуванням ПДВ. Вартість матеріального збитку становить 34 488,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Стверджує, що підлягає стягненню із МТСБУ завдана матеріальна шкода, пов`язана з пошкодженням мотоцикла марки «KOVI» 2021 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 з реєстраційним номером НОМЕР_3 у розмірі - 34488,00 грн.

Виходячи з викладеного, на його думку, позивач має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому шкоди, пов`язаної з лікуванням; із стійкою втратою працездатності, та відшкодування шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу.

Загальний розмір страхового відшкодування за завдану шкоду становить: 226680,27 грн. (71592,27 грн. + 120600,00 грн. + 34488,00 грн.)

Враховуючи той факт, що відповідач частково виплатив страхове відшкодування в розмірі 80400,00 грн., з відповідача підлягає стягненню недоплачена частина страхового відшкодування у сумі 146280,27 грн. (226680,27 80400,00).

Згідно підстав позову , моральна шкода полягає в наступному.

У зв`язку з отриманими тяжкими тілесними ушкодженнями внаслідок даної ДТП, позивач зазнав фізичної болі та страждань, а також душевних страждань, пов`язаних з отриманим внаслідок ДТП ушкодженням здоров`я та каліцтвом, довготривалим стаціонарним та амбулаторним лікуванням, перенесенням ряду оперативних втручань, стійкою втратою працездатності, встановленням інвалідності 2 групи, істотною зміною способу життя та фізичними обмеженнями, які він зазнав і продовжує зазнавати, необхідністю продовження лікування та реабілітації без перспектив повного одужання та повернення до нормального способу життя.

Вказує, що страховиком відшкодовується потерпілому фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

З наведених підстав , вказує, що з відповідача підлягає стягненню моральна шкода, передбачена статтею 26-1 Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у розмірі 16000,00 грн. (320000 х 5%).

На підставі вищевикладеного , просить стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), страхове відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП у сумі 162 280, 27 грн. (сто шістдесят дві тисячі двісті вісімдесят гривень 27 коп.).

03.09.2026 представник відповідача Моторне (транспортне) страхове бюро України Сакалюк Д.В. подав до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 до Моторно (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Згідно стислого викладу обставин , вказаних у відзиві , МТСБУ здійснило регламентну виплату позивачу за шкоду завдану в ДТП, пов`язаної з стійкою втратою працездатності, в розмірі 80400,00 грн. Також, МТСБУ здійснило виплату за шкоду, пов`язану з пошкодженням майна позивача в розмірі 2 721,75 грн. За наведених обставин МТСБУ виконало свій обов`язок перед позивачем, як потерпілим в ДТП, щодо здійснення регламентної виплати.

Крім того , вказує, що позивач не спростував результати оцінки, що викладені в Звіті № 42- 2725 про оцінку вартості збитку завданого власнику транспортного засобу «KOVI», номерний знак НОМЕР_3 , що був підготовлений на замовлення МТСБУ, не обґрунтував в позові чому даний Звіт є необ`єктивним, а надає до суду інший звіт. МТСБУ, здійснивши виплату на користь позивача враховуючи дані Звіту № 42-2725, діяло на підставі норм чинного законодавства і не занижувало виплату. Позивач не обґрунтував в позові та не надав доказів , в чому саме полягає порушення зі сторони МТСБУ. Вважає, що позивач не надав і підтвердження понесених витрат на ремонт його автомобіля.

Також вказує, що позивач в якості відшкодування за шкоду завдану здоров`ю отримав 164005,00 грн. (80400,00 грн. (регламентна виплата МТСБУ) + 83605,00 грн. (відшкодування винуватцем ДТП).

Також вказує на невірність проведення позивачем розрахунку регламентної виплати, зважаючи на III групу інвалідності, має враховуватись 12 мінімальних заробітних плат, а не 18, як зазначає позивач в позові.

Просить відмовити у задоволенні позову.

09.09.2026 до суду надійшла відповідь позивача на відзив .

Згідно стислого викладу обставин , вказаних у відповіді ,відповідач вказує, що позивач має право на відшкодування у зв`язку зі стійкою втратою працездатності, виходячи з встановлення йому інвалідності 3 групи. Разом з тим, позивачу встановлена інвалідність не 3 , а 2 групи безстроково, що підтверджується поданими доказами: довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААД №151623 від 23.12.2024р., Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи

Позивач у поданій відповідачу заяві про виплату відшкодування повідомляв про встановлення йому саме 2 групи інвалідності, що підтверджується заявою до МТСБУ з відповідними додатками від 02.03.2026р. №24/26 (додається).

На момент ДТП мінімальна заробітна плата становила 6700,00 грн., тому розмір регламентної виплати відповідач визначив у сумі: 6700,00 грн. х 12 = 80400,00 грн. Разом з тим, у разі встановлення 2 групи інвалідності нараховується 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку. На момент дорожньо-транспортної пригоди (28.09.2023р.) відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі складала 6700,00 грн. отже, розмір страхового відшкодування шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності становить 120600,00 грн. (6700,00 х 18), а не 80400,00 грн., як стверджує відповідач у своєму відзиві.

У зв`язку із здійсненням відповідачем страхової (регламентної) виплати в розмірі 80400,00 грн., з відповідача , на думку позивача , підлягає стягненню недоплачена частина відшкодування у сумі 40200,00 грн. (120600,0080400,00)

Крім того , представник позивача щодо відшкодування шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу стверджує наступне.

Відповідач обгрунтовує розмір завданої позивачу майнової шкоди, пов`язаної з пошкодженням належного йому мотоциклу марки KOVI 250-4Т PRO, реєстраційний номер НОМЕР_3 , звітом від 04.12.2023р. №42-2725, складеним суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 . Відповідно до даного звіту вартість відновлювального ремонту вказаного вище транспортного засобу становить 2827,66 грн. Позовна вимога щодо відшкодування майнової шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу обгрунтувана висновком судової автотоварознавчої експертизи колісного транспортного засобу від 08.02.2024р. №10/24, який виконаний атестованим судовим експертом Юзвою С.Г. Згідно цього висновку вартість матеріального збитку (з технічної точки зору) мотоциклу марки Документ сформований в системі «Електронний суд» 09.09.2026 3 KOVI 250-4Т PRO, з реєстраційним номером СЕ0950JA становить 34488,00 грн. Даний висновок надсилався відповідачу разом із заявою про виплату страхового відшкодування від 20.03.2024р. №32/24. У заяві про виплату страхового відшкодування представник позивача звернув увагу на необгрунтованість та недоліки оцінки пошкоджень мотоциклу марки «KOVI». Також відповідач не вказав, які саме вимоги законодавства або Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003р. №145/5/2092, порушив судовий експерт ОСОБА_4 у своєму висновку. Відповідач не подав до суду на спростування висновку експерта жодного належного і допустимого доказу. Вважає, що у зв`язку із здійсненням відповідачем виплати за шкоду, пов`язану з пошкодженням транспортного засобу позивача в розмірі 2721,75 грн., з відповідача підлягає стягненню недоплачена частина страхового відшкодування у сумі 31766,25 грн. (34488,002721,75)

На підставі викладеного, вважає доводи відзиву необгрунтованими. Вказав , що підтримує позов у повному обсязі та просить його задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача, адвокат Байцар І. В. підтримав позовні вимоги та просив задовільнити позов.

Представник відповідача Моторно (Транспортного) Страхового бюро України, у судове засідання не з`явився. Просив розгляд справи провести без його участі на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 28 вересня 2023 року близько 16 год. 10 хв. в місті Чернівці по вулиці Руській, 45, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «AUDI» номерний знак НОМЕР_2 , виїжджаючи з другорядної дороги (вулиці Сагайдачного) на головну дорогу (вулицю Руську), не виконав вимоги знаку «Дати дорогу», не надав перевагу в русі мотоциклу марки «KOVI» номерний знак НОМЕР_3 під керуванням позивача ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі, та допустив зіткнення з мотоциклом, внаслідок чого позивачу завдані тяжкі тілесні ушкодження.

Позивач ОСОБА_1 з численними тілесними ушкодженнями з місця події був госпіталізований до ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги», де проходив тривале лікування в період з 28.09.2023 по 05.01.2024 ( у хірургічному відділенні №1, в травматологічному відділенні для дорослих) що підтверджується випискою №14410 із медичної карти стаціонарного хворого від 30.12.2023 та випискою №51 із медичної карти стаціонарного хворого від 05.01.2024р., виданими ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» .

За фактом даної дорожньо-транспортної пригоди 28.09.2023р. були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023262020003811 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Згодом перекваліфіковано на ч.2 ст.286 КК України.

В ході досудового розслідування було призначено та проведено судово-медичну експертизу та комісійну судово-медичну експертизу з метою встановлення ступеню, локалізації та тяжкості тілесних ушкоджень, спричинених позивачу.

Згідно висновку експерта №89 мд від 05.02.2024р. та висновку експерта №034 у позивача було виявлено наступні тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя:

- багатоскалковий перелом лонної кістки в проекції верхньої та нижньої гілок з обох сторін;

- закритий багатоскалковий перелом кісток тазу по типу метелика;

- закритий перелом заднього відділу крила клубової кістки з переходом на крижову кістку справа з порушенням конгурентності тазового кільця;

- відкритий перелом великогомілкової та малогомілкової кісток в нижній третині справа;

- забійно-рвана рана по зовнішньо-задній поверхні правої гомілки в нижній третині.

Вироком Чернівецького апеляційного суду від 23.06.2026р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України та призначено покарання.

Згідно ч.6 ст. 82 ЦПК України- вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже , суду доведені обставини ДТП за участю ОСОБА_1 (як потеплілого) та ОСОБА_2 ( як завдавача шкоди.)

Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для відповідальності, а саме: наявність шкоди; протиправна дія заподіювача шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною дією та шкодою.

Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14 та Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі №184/1641/20 ( провадження №61-14226св21).

Отже, матеріальна та моральна шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки незалежно від його вини.

Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

Стаття 5 ЦК України встановлює загальні правила дії актів цивільного законодавства у часі.

Відповідно до вимог частини третьої статті 5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

На момент виникнення спірних правовідносин, діяв Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , який втратив чинність на підставі Закону № 3720-IX від 21.05.2024.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до положень ст.22 цього Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст.23 Закону « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів`шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

У зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Згідно зі ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 04 липня 2018 року (справа №755/18006/15-ц, провадження № 14-176 цс18) дійшла висновку, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

На підставі викладеного, між позивачем, як потерпілою особою та ОСОБА_2 , як завдавачем шкоди, виникли деліктні зобов`язання у зв`язку із завданням шкоди внаслідок ДТП.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_2 має статус учасника бойових дій.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, учасники бойових дій звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить Моторно (транспортне) страхове бюро України у порядку, визначеному цим Законом.

Отже , наведеними нормами підтверджено , що обов`язок відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є особи, що мають статус учасника бойових дій , покладено на Моторно (транспортне) страхове бюро України у порядку, визначеному Законом « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Судом встановлено і сторонами не заперечувалось, що відповідачем здійснено позивачу регламентну виплату за шкоду завдану в ДТП, пов`язану з стійкою втратою працездатності, в розмірі 80400,00 грн та виплату за шкоду, пов`язану з пошкодженням майна позивача в розмірі 2 721,75 грн

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди по витратам на лікування , суд зазначає наступне.

За період лікування (28.09.2023р. 18.01.2024р.) позивач поніс відповідні витрати, які підтверджуються чеками з аптек за придбання медикаментів, медичних товарів та засобів догляду на загальну суму 71 592,27 грн.

Відповідно до копії вироку Чернівецького апеляційного суду від 23.06.2026 , встановлюючи розмір відшкодування, суд вказав, що бере до уваги також поведінку обвинуваченого ОСОБА_2 після вчинення кримінального правопорушення, зокрема те, що він намагався мінімізувати його наслідки, брав участь в організації лікування потерпілого ОСОБА_1 , надавав йому фінансову та моральну підтримку, добровільно сплативши на лікування 83 605 грн.

Враховуючи наведене , оцінивши у сукупності докази , надані сторонами , суд приходить до висновку , що позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Витрати на лікування позивача відшкодовані завдавачем шкоди ( ОСОБА_2 ).

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди у зв`язку зі стійкою втратою працездатності, суд зазначає наступне.

Положеннями ст.26 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України.

Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить: у разі встановлення II групи інвалідності 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААД №151623 від 23.12.2024р., позивачу встановлено безстроково ІІ групу інвалідності .

На момент дорожньо-транспортної пригоди (28.09.2023р.) відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» мінімальна заробітна плата складала 6700,00 грн.

Розмір страхового відшкодування шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності, становить: 120600,00 грн . з розрахунку 6700,00 грн. х 18.

Таким чином, у зв`язку із здійсненням відповідачем страхової (регламентної) виплати в розмірі 80400,00 грн., з відповідача підлягає стягненню недоплачена частина відшкодування у сумі 40200,00 грн. (120600,0080400,00)

Твердження відповідача про невірність здійсненого розрахунку позивачем спростовується матеріалами справи , оскільки позивачу встановлено ІІ групу інвалідності , а не ІІІ , як стверджує відповідач.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача завданої майнової шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу, суд зазначає наступне.

Внаслідок ДТП було пошкоджено належний позивачу транспортний засіб мотоцикл марки KOVI 250-4Т PRO, 2021 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 з реєстраційним номером НОМЕР_3 , яким позивач керував на момент зіткнення.

Відповідач обгрунтовує розмір завданої позивачу майнової шкоди, пов`язаної з пошкодженням мотоциклу марки KOVI 250-4Т PRO, реєстраційний номер НОМЕР_3 , звітом від 04.12.2023 №42-2725, складеним суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 .

Відповідно до даного звіту вартість відновлювального ремонту вказаного вище транспортного засобу становить 2827,66 грн. Позивачу відповідачем сплачено 2 721,75 грн. завданої майнової шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу ( за вирахуванням ПДВ).

Позивач відшкодування майнової шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу, обгрунтував висновком судової автотоварознавчої експертизи колісного транспортного засобу від 08.02.2024р. №10/24, який виконаний атестованим судовим експертом Юзвою С.Г.

Згідно цього висновку вартість матеріального збитку (з технічної точки зору) мотоциклу марки KOVI 250-4Т PRO, з реєстраційним номером НОМЕР_3 становить 34488,00 грн.

Даний висновок надсилався відповідачу разом із заявою про виплату страхового відшкодування від 20.03.2024р. №32/24.

У заяві про виплату страхового відшкодування представник позивача звернув увагу на необгрунтованість та недоліки оцінки пошкоджень мотоциклу, яка виконана залученим МТСБУ оцінювачем ОСОБА_3 .

Огляд мотоцикла марки KOVI 250-4Т PRO оцінювачем ОСОБА_3 було проведено 14.11.2023 без участі позивача.

Згідно висновку судового експерта Юзви С.Г.за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи колісного транспортного засобу від 08.02.2024 №10/24: вартість відновлювального ремонту мотоцикла марки KOVI 250-4Т PRO, 2021 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 з реєстраційним номером НОМЕР_3 , внаслідок його пошкодження у ДТП 28.09.2023, в цінах на час виконання цієї експертизи становить 34 488,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Даний висновок виготовлений на замовлення позивача , у зв`язку із незгодою оцінки пошкоджень мотоциклу, яка визначена залученим МТСБУ оцінювачем ОСОБА_3 .

Відповідно до додатку до висновку експерта Юзви ( фототаблиці, яка міститься у матеріалах справи ) , мотоцикл марки KOVI 250-4Т PRO зазнав пошкоджень , відновлення яких , на думку суду, перевищує 2 721,75 грн., які сплачено відповідачем .

Згідно даного висновку:

- вартість ремонтно-відновлювальних робіт складає 2822,40 гривень ,

- вартість необхідних для ремонту матеріалів складає - 1569,60 грн. ;

- вартість нових складових, що підлягають заміні складає 30096,0 грн.

Отже , вартість матеріального збитку , завданого власнику даного мотоцикла складає 34488,00 гривень.

У зв`язку із здійсненням відповідачем виплати за шкоду, пов`язану з пошкодженням транспортного засобу позивача в розмірі 2721,75 грн., з відповідача підлягає стягненню недоплачена частина страхового відшкодування у сумі 31766,25 грн. (34488,002721,75)

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.26-1 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) страховиком (а у випадках, передбачених ст.41 закону - МСТБУ) відшкодовується потерпілому фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Згідно висновку ВП ВС, викладеному у постанові від 14.12.2021р. у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) потерпіла особа у разі настання страхового випадку набуває право на відшкодування моральної шкоди. Страхове відшкодування такої шкоди охоплює лише шкоду потерпілій фізичній особі, заподіяну у зв`язку з її каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я .

Відповідно до статті 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з частиною першої статті 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до положень п. 9постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду ті з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. За загальними правилами відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії певних осіб чи органів завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч. 3 ст.12, та 81 ЦПК України.

Позивач в обґрунтування завдання моральної шкоди в позовній заяві зазначив, що на момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність позивача власника мотоцикла марки «KOVI» номерний знак НОМЕР_3 , була застрахована страховиком ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», страховий поліс від 17.04.2023 № ЕР/214391696, що діяв на дату завдання шкоди позивачу (міститься в матеріалах справи).

Страхова сума на одного потерпілого згідно зазначеного поліса 320000,00 грн.

Отже стверджує, що , з відповідача підлягає стягненню відшкодування моральної шкоди, передбаченої статтею 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме 16000,00 грн. (320000 х 5%).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).

При наявності встановленого факту порушення прав позивача моральна шкода наявна та констатується судом.

Суд приймає до уваги доводи позивача про те , що у зв`язку з отриманими тяжкими тілесними ушкодженнями внаслідок даної ДТП, позивач зазнав фізичної болі та страждань, а також душевних страждань, пов`язаних з отриманим внаслідок ДТП ушкодження здоров`я та каліцтвом, довготривалим стаціонарним та амбулаторним лікуванням, перенесенням ряду оперативних втручань, стійкою втратою працездатності, встановленням інвалідності II групи, істотною зміною способу життя та фізичними обмеженнями.

За вимог п.13.1 ст. 13 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з урахуванням рішення Конституційного Суду №7-рп/2014 від 23.12.2014, відшкодування збитків від ДТП, винуватцями якої є учасники бойових дій, проводить МТСБУ у порядку, визначеному Законом.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню моральної шкода, у розмірі 16000,00 грн. (320000 грн. х 5%).

Враховуючи викладене , суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 71966,25 гривень з розрахунку 40200,00 грн. +31766,25 грн., а також моральна шкода у розмірі 16000, 00 гривень.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Оскільки , позивач звільнений від сплати судового збору з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави у наступному розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Даний позов задоволено частково на загальну суму 87966,25 гривень , що становить 55 відсотків ціни позову.

Отже , судовий збір , який підлягав сплаті становить 1622,80 гривень.

З розрахунку задоволеної частини позовних вимог у розмірі 55 % , з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 892,54 гривень ( 1622,80 :55%)

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) страхове відшкодування майнової шкоди , завданої внаслідок ДТП у сумі 71966,25 гривень та моральну шкоду у розмірі 16000, 00 гривень.

Стягнути з Моторно(транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131) на користь держави судовий збір у розмірі 892,54 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог- відмовити .

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Надіслати представникам сторін копію судового рішення в електронній формі у порядку, визначеному Законом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Галичанський О. І.