Decision № 141018009, 27.10.2026, Kaniv City and District Court of Cherkasy Oblast

Справа № 697/2152/26

Провадження № 2/697/1375/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

27 жовтня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді Колісник Л.О.,

з участю секретаря с/з Румини М.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Канів, Черкаської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 3677936 від 05.01.2022 у розмірі 15781,85 грн., судові витрати у виді судового збору 2662,40 грн та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 9000,00 грн.

В обґрунтування позову позивач посилався на порушення відповідачем умов договору щодо порядку повернення кредитних коштів. Зокрема, позивач зазначив, що 05.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір № 3677936, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 10000,00 грн та зобов`язався повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом, однак свої зобов`язання не виконав, в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 15781,85 грн, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 8083,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 6698,85 грн, заборгованість за комісіями 1000,00 грн.

26.07.2024 було укладено договір № 26-07/2024 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитним договором .

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 3677936.

Загальна сума заборгованості відповідача перед ТОВ «Факторинг Партнерс» становить 15781,85 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 8083,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 6698,85 грн, заборгованість за комісіями 1000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить розглянути справу без його участі та вказав, що не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини своїх неявок суду не повідомив, із заявою про розгляд справи без його участі не звернувся, відзив на позов не подав.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до положень ч. 4 ст.223 та ч.1 ст.280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторона позивача не вказала, що заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які досліджені в судовому засіданні, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 05.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір № 3677936.

Відповідно до умов вказаного договору сума позики 10000,00 грн, строк кредитування 15 днів, зі сплатою відсотків процентна ставка 1,25 % за день, стандартна процентна ставка 5,00 % за день, комісія 1000,00 грн.

Відповідно до квитанції № 1875287122 від 05.01.2022 на карту НОМЕР_1 зараховано платіж на суму 10000,00 в системі LiQPay (а.с.22).

26.07.2024 було укладено договір № 26-07/2024 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитним договором .

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 3677936.

Загальна сума заборгованості відповідача перед ТОВ «Фактринг Партнерс» становить 15781,85 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 8083,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 6698,85 грн, заборгованість за комісіями 1000,00 грн .

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (сум упозики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.1ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1ст. 526 ЦК України).

В силу приписів ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частина 1, 2статті 612 ЦК України).

Відповідно до частини 1, 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Таким чином, позивач як новий кредитор, набув права вимоги за вказаним договором на підставі договору факторингу.

Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із матеріалів справи вбачається, що договір про споживчий кредит № 3677936 від 05.01.2022 підписаний відповідачем за допомогою одноразових ідентифікаторів, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію». Надані позивачем докази є достатніми для висновку про укладення між сторонами кредитного договору в електронній формі.

Водночас факт укладення кредитного договору сам по собі не свідчить про належне виконання кредитодавцем свого обов`язку щодо надання кредитних коштів, а тому не звільняє позивача від обов`язку довести факт їх фактичного перерахування відповідачу.

Відповідно до квитанції № 1875287122 від 05.01.2022 на карту НОМЕР_2 *95 зараховано платіж на суму 10000,00 в системі LiQPay. Однак, суд, дослідивши вказану квитанцію встановив, що інформація про перерахування ОСОБА_1 коштів в сумі 10000,00 грн. на картку НОМЕР_2 *95 відсутня. Разом з тим, зі змісту цієї квитанції не можливо ідентифікувати дані про особу, якій здійснювалось перерахування кредитних коштів.

Довідка банку про зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача ОСОБА_1 від фінансової установи за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3677936 від 05.01.2022, як і банківська виписка про рух коштів по рахунку відповідача у матеріалах справи також відсутні.

Відповідно до статей 12 та 81 ЦПК України саме позивач зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. За відсутності належних та допустимих доказів фактичного перерахування відповідачу кредитних коштів суд не вправі виходити з припущення про їх отримання чи усувати недоліки доказування сторони, на яку законом покладено відповідний процесуальний обов`язок.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт виконання свого обов`язку щодо надання відповідачу кредитних коштів за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3677936 від 05.01.2022.

Сам по собі факт укладення сторонами кредитного договору в електронній формі не підтверджує виникнення у відповідача обов`язку щодо повернення кредиту, оскільки відповідно до статті 1054 ЦК України такий обов`язок виникає лише після фактичного надання кредитодавцем грошових коштів позичальнику.

Оскільки позивач не довів факту перерахування відповідачу кредитних коштів, відсутні правові підстави для висновку про виникнення у відповідача грошового зобов`язання за спірним кредитним договором. За таких обставин відсутні підстави як для стягнення основної суми боргу, так і процентів, комісії та штафних санкцій, заявлених як похідні від основного зобов`язання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Відомості по сторони:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» місцезнаходження юридичної особи: 03150, м.Київ, вул Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Л . О . Колісник