Decision № 141017924, 28.10.2026, Horodyshche District Court of Cherkasy Oblast

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/1761/25

провадження № 2/691/539/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Подороги Л.В., за участю секретаря судових засідань Гергель М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 173152 від 27.02.2025 у сумі 25415 грн. 64 коп., судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що 27.02.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Кредітплюс» було укладено кредитний договір № 173152, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, що створений за допомогою одноразового персонального ідентифікатора в інформаційно - телекомунікаційній системі кредитодавця та доступний через його сайт та/або мобільний додаток.

ОСОБА_1 приєдналася до публічної частини, прийняла умови індивідуальної частини та графік платежів, що разом становлять єдиний кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом 8140dа2d, що підтверджує її волевиявлення, згоду з умовами надання кредиту та належного інформування кредитодавцем про істотні умови договору.

ОСОБА_1 отримала кредитні кошти шляхом безготівкового зарахування на належну їй платіжну картку.

16.04.2025 між ТОВ «ФК «Кредітплюс» та ТОВ «Юніт Каптал» укладено договір факторингу № 16042025, за умовами якого до останнього перейшло право грошової вимоги, у тому числі за кредитним договором № 173152.

ОСОБА_1 не виконала свого зобов`язання та не здійснила погашення заборгованості, у зв`язку з чим її заборгованість становить 28615 грн. 64 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 14593 грн. 66 коп., заборгованість по відсотках 10120 грн. 98 коп., заборгованість по комісії 701 грн., заборгованість за штрафними санкціями 3200 грн.

Всупереч умов договору, відповідач не виконала свого зобов`язання та не здійснила погашення заборгованості за кредитним договором, а тому позивач звернувся до суду.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами.

ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій позовні вимоги визнала частково, не заперечувала щодо стягнення з неї заборгованості за тілом кредиту в сумі 14593 грн. 66 коп. та заборгованості по відсотках у сумі 5000 грн. 00 коп. Вважає безпідставним прийняття рішення про зміну розміру процентів та нарахування їх в умовах воєнного стану із застосуванням не передбаченого законом коефіцієнту. Також вказує, що в умовах воєнного стану не застосовуються штрафні санкції. Заперечувала щодо стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 7000 грн., вважає їх розмір не співмірним та погоджується сплатити 1000 грн., оскільки має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Врахувавши доводи сторін, дослідивши матеріалами справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За правилами з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Судом установлено, що 27.02.2025 ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «ФК «Кредітплюс» із заявою на видачу кредиту № 100772480 у розмірі 15585 грн.

27.02.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Кредітплюс» було укладено договір про споживчий кредит № 173152, за умовами п. 2.2.1 якого, ОСОБА_1 отримала кредит, загальна сума якого становить 15585 грн., у наступному порядку: у розмірі 8412 грн. 19 коп. для погашення заборгованості за договором про споживчий кредит № 161322 від 21.11.2024; у розмірі 3588 грн. 26 коп. на рахунок/картку позичальника № НОМЕР_1 ; у розмірі 3584 грн. 55 коп. шляхом погашення заборгованості за комісією, нарахованої згідно п. 2.5 індивідуальної частини.

Відповідно до п. 2.3 договору, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 350,00 % річних, тип процентної ставки фіксована.

Умовами п. 2.4, 2.5 договору передбачено розмір комісії за обслуговування кредиту.

Відповідно до умов п. 2.6 договору, загальний строк кредитування складає 126 днів з 27.02.2025 до 03.07.2025 та встановлюється графіком платежів.

Пунктом 2.7 договору визначено загальні витрати позичальника за договором, які складають 15812 грн. 52 коп.

Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 31397 грн. 52 коп., за умовами п. 2.9.1 договору.

До договору про споживчий кредит № 173152, позивачем долучено паспорт споживчого кредиту, в якому викладено інформацію щодо орієнованої загальної вартості кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, яка становить 31397 грн. 52 коп.

За повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» від 02.02.2026, на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 . 27.02.2025 на указану платіжну картку зараховано кошти в сумі 3588 грн. 26 коп.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит № 173152, складеного ТОВ «ФК «Кредітплюс», за період з 27.02.2025 до 09.07.2025, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 28615 грн. 64 коп., з яких: 14593 грн. 66 коп. заборгованість за тілом кредиту, заборгованість по відсотках 10120 грн. 98 коп., заборгованість по комісії 701 грн., заборгованість за штрафними санкціями 3200 грн.

16.04.2025 між ТОВ «ФК «Кредітплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 16042025, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредітплюс» передає, а ТОВ «Юніт Капітал» приймає за плату право грошової вимоги до боржників, що вказані в реєстрі боржників.

Здійснення між сторонами приймання-передачі прав вимоги за договором факторингу підтверджується витягом з додатку № 1 реєстр прав вимоги № 5 до договору факторингу, актом приймання-передачі реєстру прав вимоги № 5 до договору факторингу, підписані особами, що мають повноваження на здійснення даних дій від кожної сторони.

Розрахунок між сторонами за договором факторингу № 16042025 від 16.04.2025 підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті № 547 від 11.08.2025.

Таким чином, позивач довів перехід права грошової вимоги за вказаним кредитним договором.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про споживчий кредит № 173152 у сумі 25415 грн. 64 коп., з яких: 14593 грн. 66 коп. заборгованість за тілом кредиту, 10120 грн. 98 коп. - заборгованість по відсотках, 701 грн. - заборгованість по комісії.

Така сума заборгованості узгоджується із умовами договору, передбаченою цими умовами загальною вартістю кредиту та підтверджується відповідним розрахунком.

При цьому відповідач, висловлюючи свою незгоду з нарахованими процентами та комісією, не надав обґрунтувань своїм доводам та не надав суду іншого розрахунку боргу.

Разом із цим позивач обґрунтовано не включив до позовних вимог заборгованість за штрафними санкціями в сумі 3200 грн., що узгоджується з вимогами п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Тому стягненню з відповідача підлягає заборгованість у загальній сумі 25415 грн. 64 коп.

Щодо судових витрат.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, відносяться витрати, у тому числі, на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн., надавши договір про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025, додаткову угоду № 25771367717 від 11.09.2025 та акт прийому-передачі наданих послуг від 25.11.2025.

При цьому суд враховує, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12- І71гс19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №211/3113/16-ц та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічні висновки викладені й у постановах Верховного Суду від 12.10.2022 у справі № 456/456/20, від 01.11.2022 у справі № 757/24445/21-ц.

Дослідивши надані докази витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що позовна заява є нескладною, стосується стягнення заборгованості лише за одним кредитним договором, основна частина позовної заяви складає цитування чинного законодавства та є ідентичною для такої категорії позовних заяв, тому значного часу на вивчення чинного законодавства і судової практики та підготовку позовної заяви адвокату не потребується. Участі в судових засіданнях адвокат не приймав. На підставі чого суд погоджується з доводами відповідача, що витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн. є явно завищеними та не співмірними витратам фактично наданої правничої допомоги, а тому вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 2000 грн., оскільки саме така сума буде відповідати критерію розумності, справедливості та виконаної адвокатом роботи.

Разом із тим, з відповідача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору у сумі 2422 грн. 40 коп.

Керуючись ст. 5, 6, 12, 13, 14, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280 282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, заборгованість за договором про споживчий кредит № 173152 від 27.02.2025 у сумі 25415 (двадцять п`ять тисяч чотириста п`ятнадцять) грн. 64 коп., витрати на правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

СуддяЛ. В. Подорога