Decision № 141017213, 27.10.2026, Krasnokutsk District Court of Kharkiv Oblast

Справа № 627/966/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Каліберди В. А.,

з участю секретаря судового засідання Коломієць Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Богодухівського району Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про визнання права власності на спадкове майно

в с т а н о в и в:

До Краснокутського районного суду Харківської області 27 серпня 2026 року надійшла вказана позовна заява, в якій ОСОБА_1 просить суд поновити їй строк звернення до суду з даною позовною заявою; визнати за ОСОБА_1 право приватної власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 6323584701:01:001:0289; земельну ділянку площею 0,4378 га, кадастровий номер 6323584701:01:001:0281, після смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , який до дня смерті був зареєстрований та проживав разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 .

Після його смерті відкрилася спадщина на майно, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями та присадибних земельних ділянок, що розташовані по АДРЕСА_1 . Заповіт за життя чоловіком не складався.

Оскільки позивач являється спадкоємцем першої черги за законом, з метою оформлення спадкового майна померлого ОСОБА_2 позивач звернулася до Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області, де за її заявою було заведено спадкову справу №277/2021.

Крім позивачки, спадкоємцями першої черги за законом є також син ОСОБА_3 та батьки спадкодавця ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , які спадщину приймати не бажають та відмовились від неї, про що ними були складені відповідні заяви. Інші спадкоємці відсутні.

19 січня 2022 року позивач успадкувала частину спадкового майна, а саме автомобіль, який належав чоловікові, та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом. В успадкуванні житлового будинку та присадибних земельних ділянок нотаріусом було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на реконструйований будинок та земельні ділянки, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.04.2025.

Також позивачем повідомлено, що оскільки придбаний чоловіком житловий будинок згідно договору купівлі-продажу від 11.07.2006 року був старим та фактично не придатним для проживання, мав житлову площу всього 20 кв.м, він вирішив знести його та переобладнати колишню літню кухню під житловий будинок та у 2008 році він був реконструйований, газифікований, проведені всі життєво-необхідні комунікації. Після вказаної побудови чоловік вважав, що в реєстрації будинку немає необхідності, оскільки він побудований на тій самій земельній ділянці за тією ж адресою, на якій зареєстроване за ним право власності на будинок. Після завершення будівництва у 2008 році будь-яких зауважень від органів влади щодо будівництва та подальшої експлуатації будинку не надходило. У 2010 році чоловік позивачки приватизував присадибні земельні ділянки та отримав державні акти на право власності розміром 0,25 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,4378 га для ведення особистого селянського господарства. Оскільки організаційними, будівельними, правовими питаннями займався особисто чоловік, у ОСОБА_1 відсутні на даний час оригінали вказаних державних актів на земельну ділянку, збереглися лише їх копії. Станом на 01.11.2021 було проведено технічне обстеження житлового будинку з господарськими будівлями на предмет визначення його експлуатаційної надійності. За сукупністю даних про технічний стан конструктивних елементів та інженерного обладнання зроблений висновок про можливість його надійної та безпечної експлуатації.

Так-як вказаний житловий будинок є новим об`єктом нерухомого майна, реєстрація якого не проведена, тому відповідно до роз`яснення Міністерства Юстиції України від 21.02.2005 №19-32319, у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Оскільки позивач являється спадкоємицею за законом, бажає прийняти спадщину, яку іншим позасудовим шляхом отримати не може, тому за захистом та визнанням своїх законних прав та інтересів ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно. Окрім того вказала, що оскільки вона своєчасно подала заяву до нотаріальних органів, належним чином успадкувала частину майна та отримала свідоцтво про право на спадщину, вважається такою, що прийняла спадщину, тому вважала, що має право на успадкування майна в любий час після спливу шестимісячного строку, однак не передбачала, що відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок та земельні ділянки стануть перешкодою в отриманні спадщини, тому просить пропущений строк вважати поважним та поновити його.

Ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 31.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 22.09.2026 витребувано у Краснокутської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, що заведена після смерті ОСОБА_2 , закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

29.09.2026 на виконання ухвали суду від 22.09.2026, в.о. завідувачем Краснокутської держаної нотаріальної контори Руденко В.О. надано копію спадкової справи № 277/2021, що заведена після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

У судове засідання позивач не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області засобами системи «Електронний суд» подала клопотання про розгляд справи без участі представника селищної ради, за наявними у справі матеріалами, проти задоволення позову не заперечують, при винесенні рішення покладаються на розсуд суду.

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи, що позивач виклала свою позицію у позові, сторони повідомлені про час та місце судового засідання належним чином, але не скористалися своїм правом взяти участь у судовому засіданні або надати заяви про його відкладення, що не перешкоджає розгляду справи по суті, суд на підставі ст. 223 ЦПК України вирішив справу розглянути без присутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Суд, дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов наступного.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно статей 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

Згідно з частинами першою, третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. (ч.1 ст.1270 ЦК України)

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов`язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.). По своїй суті такий спосіб захисту як визнання права охоплює собою і визнання права відсутнім (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року в справі № 346/2744/21 (провадження № 61-10543сво23)).

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Отже, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку. Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2021 року по справі № 227/3750/19, від 11 травня 2022 року у справі № 450/3258/17, від 28 квітня 2022 року у справі № 352/494/16-ц.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина четверта статті 334 ЦК України).

Відповідно до ч.1-3 ст.375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Судом встановлено, що 05 березня 1994 року позивач ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 .

Згідно договору купівлі-продажу будинку, посвідченого 11 липня 2006 року державним нотаріусом Краснокутської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 купив житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться у АДРЕСА_1 . Цей будинок дерев`яний, має житлову площу 20,50 кв.м. При будинку є господарські будівлі. Договір купівлі-продажу зареєстрований Краснокутським БТІ 04.08.2006 року, реєстраційний номер: 14805177, номер запису 720 в книзі 9.

Окрім того, ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №604100 належить земельна ділянка площею 0,2500 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №604101 належить земельна ділянка площею 0,4378 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташовані по АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки ОСОБА_2 помер, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 16 квітня 2021 року Краснокутським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Згідно довідки №24-01-09/173 від 28.07.2026, виданої Мурафським старостинським округом апарату Краснокутської селищної ради, постійним місцем реєстрації померлого ОСОБА_2 була АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 вибув у зв`язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті був зареєстрований з дружиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті чоловіка відкрилася спадщина на його майно.

Позивач звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка до державного нотаріуса, де була заведена спадкова справа №277/2021.

Краснокутською державною нотаріальною конторою на виконання ухвали суду від 22.09.2026 про витребування доказів надано копію спадкової справи №277/2021 ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якої встановлено, що ОСОБА_1 прийняла спадщину, оскільки постійно проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, подала 23 жовтня 2021 року до нотаріальної контори письмову заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Окрім того, у спадковій справі містяться заяви ОСОБА_3 , сина спадкодавця та його батьків, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , в яких вони ставлять до відома нотаріальну контору, що спадщину після ОСОБА_2 вони не прийняли, на неї не претендують та не заперечують, щоб свідоцтво про право на спадщину було видано на інших спадкоємців.

19 січня 2022 року державним нотаріусом Руденко В.О. було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право власності та свідоцтво про право на спадщину за законом на автомобіль, що належав спадкодавцю ОСОБА_2 .

Матеріалами спадкової справи підтверджено, що позивач в установлений законом строк та порядок набула права на спадкування майна ОСОБА_2 за законом.

Проте, державний нотаріус Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області виконуючий обов`язки державного нотаріуса Краснокутської державної нотаріальної контори Руденко В.О. постановою від 01.04.2025 відмовила ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок та земельні ділянки, у зв`язку з відсутністю на вказане нерухоме майно правовстановлюючих документів.

Згідно інформації КП «Краснокутське БТІ» з`ясовано, що згідно даних технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в АДРЕСА_1 , старий дерев`яний житловий будинок знесено, на який станом на 31.12.2012 року зареєстроване право приватної власності за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 11.07.006 року. До складу зазначеного об`єкту нерухомого майна входять: житловий будинок, літ. «А-1» загальною площею 83,40 кв.м, житловою площею 54,80 кв.м, матеріал стін цегла (переобладнаний з літньої кухні, кол. літ. «Б»), гараж літ. «В», сарай літ. «Г», льох літ. «Д», убиральня літ. «Е», огорожа № 1, ворота №2, навіс №3-№4. Колишня назва АДРЕСА_2 . Старий дерев`яний будинок знесено, літню кухню реконструйовано у житловий будинок. На зазначений об`єкт нерухомого майна станом на 31.12.2012 року право власності не зареєстроване.

Згідно даних технічного паспорту будинку садибного типу, що знаходиться по АДРЕСА_1 , виготовленого станом на 01.11.2021, за результатами проведеного технічного обстеження об`єкта житлового будинку з господарськими будівлями встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Положеннями глави 89 ЦК України визначено порядок оформлення права на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

Визнання права та зміна правовідношення є встановленими ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів.

На підставі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до положень ч. 23 Пленуму ВСУ від 30.05.2008 №7 "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.ст.25, 30, 346 ЦК України, листа Міністерства юстиції України №19- 32/319, від 21.02.2005 року, якщо у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилась і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено підстави для державної реєстрації прав, так, зокрема, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: свідоцтва про право на спадщину; судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та ін.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування), та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

Спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно пп. 4.10 п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Судом встановлено, що єдиним спадкоємцем першої черги, яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , є його дружина ОСОБА_1 , яка на час смерті спадкодавця проживала разом з ним та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, проте нотаріус відмовила у видачі свідоцтва через відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши зібрані у справі докази, беручи до уваги, що відповідач не заперечує проти позову, згідно з матеріалами справи та даних нотаріальної контори позивач є єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину, однак через відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно не може оформити спадщину в нотаріальному порядку, тому суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.

Крім того, у позовній заяві ОСОБА_1 просить поновити строк для звернення з позовною заявою до суду.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Строки позовної давності поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк, або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

З долученої до матеріалів справи постанови державного нотаріуса №89/01-16 від 01 квітня 2025 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно 01 квітня 2025 року, тому строк звернення до суду рахується саме з моменту відмови нотаріуса 01 квітня 2025 року, а тому суд приходить до висновку, що строк позовної давності позивачкою не пропущений.

На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст.16, 328, 392, 1217-1218, 1223, 1261 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 12, 13, 76-79, 81, 89, 247, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 право приватної власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 право приватної власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 6323584701:01:001:0289, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 604100.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 право приватної власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,4378 га, кадастровий номер 6323584701:01:001:0281, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 604101.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області, адреса місцезнаходження: вул. Охтирська, 1, с-ще Краснокутськ, Богодухівський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 04397359.

Суддя Каліберда В. А.