Decision № 141015630, 22.10.2026, Kobeliaky District Court of Poltava Oblast

532/2274/26

2/532/1515/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Назарьової Л. В.,

з участю секретаря судового засідання - Маляренко І. М.,

учасники справи:

позивач - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»,

представник позивача Усенко М. І.,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

19 серпня 2026 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 20015 грн.

У позовній заяві представник позивача вказує, що 02.06.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №1825291, згідно з умовами якого відповідачу надано грошові кошти (кредит) у розмірі 5000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів і можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити комісію, проценти за користування кредитом на умовах та у строки, визначені Договором.

Договір про надання кредиту укладений в електронній формі шляхом його підписання відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Мілоан» та відповідачем не був би укладений.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов договору, натомість відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала.

29.12.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги №58-МЛ, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги по відношенню до осіб, визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги, і за кредитним договором № 1825291 від 02.06.2020 року, що укладений між кредитодавцем ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 .

Оскільки відповідач ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не погасив, тому загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 20015 грн, із яких прострочена заборгованість за сумою кредиту 5000 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків 15015 грн.

За таких обставин, представник позивача прохає суд стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1825291 від 02.06.2020 року в загальному розмірі 20015 грн і понесені судові витрати.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 20 серпня 2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 16 вересня 2026 року зобов`язано представника АТ КБ «ПриватБанк» надати Кобеляцькому районному суду Полтавської області: інформацію про те, чи видавалась на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 банківська карта № НОМЕР_2 та чи надходили на такий рахунок кошти в розмірі 5000 грн у період з 02.06.2020 по 09.06.2020 року.

Представник позивача, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - Усен- ко М. І, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, однак зі змісту позовної заяви вбачається, що останній прохав здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримує та прохає задовольнити.

Відповідач, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, шляхом оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій прохав розглянути справу в його відсутність. Позов визнає в частині стягнення тіла кредиту 5000 грн. Також при вирішенні справи прохає врахувати надані ним в судовому засіданні пояснення.

Суд, заслухавши відповідача ОСОБА_1 , розглянувши та вивчивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

Судом установлено, що 02.06.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1825291 (індивідуальна частина), відповідно до якого Товариство надало позичальнику грошові кошти в сумі 5000 грн, строком на 30 днів з 02.06.2020 року, з кінцевою датою повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 02.07.2020 року, на умовах передбачених кредитним договором (п. 1.1-1.4 Договору) (а.с. 6-8).

Згідно п. 1.5.1 Договору комісія за надання кредиту 0,00 грн.

Відповідно до п. 1.5.2 Договору проценти за користування кредитом: 15,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована.

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6 Договору).

Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2.3 цього Договору. Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування.

Згідно п. 2.1 Договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору, нарахування позикодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених Договором.

Пунктом 2.2.3 Договору встановлено, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання Позичальником умов цього Договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти з дня наступного за днем визначеним п. 1.4 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6 Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань Позичальника зі сплати процентів в період правомірного користування кредитом є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний період під час прострочення, це означає, що в період правомірного користування кредитом Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.

Згідно п. 2.4.1 Договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше дати остаточного погашення згідно п. 1.4 Договору.

Таким чином, сторони погодили, що термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом становить 02.07.2020 року.

У п. 2.3 Договору визначені умови пролонгації кредиту, а саме позичальник за наявності відповідної позиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах, на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні Правила надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан» про які зазначено у кредитному договорі, а відтак, неможливо достеменно встановити, що відповідач у будь-який спосіб активував функцію пролонгації продовження строку користування/повернення кредиту та за яких умов. Доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, за умовами Договору, кредит надано строком на 30 днів (строк кредитування) від дати отримання кредиту позичальником 02.06.2020 до 02.07.2020 року.

Згідно п. 6.1-6.2 Договору, укладення цього Договору здійснюється в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства. Підписання даного договору відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього договору. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 Договору).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Порядок укладення електронного договору визначений статтею 11 даного закону, при цьому, згідно частини 12 цієї статті, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному цією статтею, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному в письмовій формі.

Факт укладення кредитного договору між кредитодавцем ТОВ «Мілоан» та позичальником ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження.

На виконання умов договору кредитодавець ТОВ «Мілоан» перерахував грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 5000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням 20720669 від 02.06.2020 року (а.с. 10). Факт зарахування коштів на банківську картку ОСОБА_1 підтверджується довідкою, наданою АТ КБ «ПриватБанк» про зарахування коштів на суму 5000 грн від 02.06.2020 року на платіжну картку, емітовану в Банку (а.с. 48). Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

29 грудня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 58-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі за договором про споживчий кредит №1825291 від 02.06.2020 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 (а.с. 12-16).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.

На виконання Договору відступлення прав вимоги № 58-МЛ від 29 грудня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та ТОВ «Мілоан» складено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників від 29 грудня 2020 року (а.с. 19 зворот).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 10 вересня 2025 року до Договору відступлення прав вимоги № 58-МЛ від 29 грудня 2020 року вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1825291 від 02.06.2020 у сумі 20015 грн, з яких: 5000 грн залишок по тілу кредиту; 15015 грн залишок по відсотках. (а.с. 20 зворот).

Згідно наданих відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором, а також виписки з особового рахунку за кредитним договором № 1825291 від 02.06.2020 року вбачається, що за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість у загальному розмірі 20015 грн, яка складається із:

- 5000 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту;

- 15015 грн прострочена заборгованість за відсотками (а.с. 10-11). Нарахування процентів здійснювалось до 31.08.2020 року включно.

Власного розрахунку ні первісним кредитором «Мілоан», а ні позивачем ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» суду не надано.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстро- ченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відступлення ТОВ «Мілоан» свого права грошової вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 підтверджується наявними у справі доказами.

Таким чином, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом установлено, що ОСОБА_1 уклав договір про надання фінансового кредиту та отримав від первісного кредитора кредитні кошти на суму 5000 грн, відповідно до умов укладеного договору шляхом зарахування на картку позичальника, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, доказів протилежного суду не надано, до того ж визнається і самим відповідачем, а відтак, твердження про нетримання кредитних коштів не заслуговують на увагу та спростовуються перевіреними судом доказами.

Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором в частині повернення суми основного боргу (кредиту), з відповідача на користь позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5000 грн.

Щодо розміру заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом суд зазначає таке.

Так, позивач, окрім основної суми кредиту, просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 15015 грн.

Як встановлено судом, відповідачу було надано кредит в сумі 5000 грн на строк 30 днів, тобто до 02.07.2020 року (дата повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом), дата надання кредиту 02.06.2020 року, а відповідач у свою чергу зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки на умовах Договору.

Доказів пролонгації відповідачем строку кредиту, визначеного в п. 1.4 Договору, матеріали справи не містять.

Відтак, проценти за користування кредитними коштами за кредитним договором № 1825291 від 02.06.2020 року розраховуються в межах строку кредитування (до 02.07.2020 року).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Так, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відтак, після спливу строку кредитування, відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, товариство не мало правових підстав нараховувати плату за користування позикою.

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у прийнятій 07.09.2026 у справі №552/672/23 зазначила, що надання кредитодавцю можливості нарахування процентів, відповідно до статті 1048 ЦК України, поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

Визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитом в сумі 15015 грн виходить за межі 30-ти денного строку кредитування, а відтак є безпідставною та не підлягає стягненню.

Враховуючи, що строк кредитування був погоджений сторонами строком на 30 днів, доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом, а також зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять, а відтак розмір відсотків підлягає перерахуванню.

Як вбачається із відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором, проценти за весь період кредитування, починаючи із 03.06.2020 року нараховувались за ставкою 0.01 відсотків згідно п. 1.5.2 Договору, та з 03.07.2020 року за стандартною (базовою) процентною ставкою (5,00 відсотків згідно п. 1.6 Договору), тобто понад строку зазначеному в договорі про споживчий кредит.

З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору позики є безпідставним.

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 N 911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Таким чином, за простими математичними розрахунками, розмір відсотків за користування кредитом за період з 02.06.2020 по 02.07.2020 становить 7500 грн, виходячи з розрахунку: 5000 грн (тіло кредиту) х 5,00% (проценти за користування кредитом згідно п. 1.6 Договору) х 30 днів (строк кредиту), що дорівнює 7500 грн, що є обґрунтованим та відповідає умовам Договору.

Щодо тверджень сторони відповідача про те, що розмір відсотків за користування кредитом має становити 15 грн, а сукупна сума заборгованості відповідно 5015 грн суд зазначає, що умовами Договору, зокрема п. 2.2.3 визначено, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування. При цьому стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Водночас процентна ставка визначена в п.1.5.2 застосовується за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, у разі, якщо позичальник своєчасно здійснить повернення кредиту та сплати всіх платежів. Однак за наявними матеріалами справи відповідач не здійснив повне погашення кредитної заборгованості, тому в зв`язку з невиконання позичальником умов цього Договору нараховуються проценти за базовою ставкою згідно п. 1.6 Договору.

Власного розрахунку (контррозрахунку) за кредитним договором сторонами надано не було.

Таким чином, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначивши суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного строку кредитування, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суми процентів за користування кредитом, нарахованих за визначеними умовами договору строком кредитування та орієнтовним строком повернення кредиту, тобто за 30 днів, що становить 7500 грн.

У задоволенні іншої частини вимог щодо стягнення відсотків за користування позикою судом відмовляється у зв`язку з безпідставністю.

Із урахуванням викладеного, оскільки відповідач ОСОБА_1 порушив умови договору в частині повернення позивачу кредиту та процентів за користування кредитом, доказів погашення кредиту суду не надано, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог і стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 12500 (5000 + 7500) грн.

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.

При вирішенні питання щодо понесених сторонами судових витрат, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, за правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Судом установлено, що при подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги позивача задоволено частково. Заявлені позовні вимоги на суму 20015 грн, а задоволено на 12500 грн.

Із урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача, необхідно стягнути понесені витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 1662,75 грн (виходячи з розрахунку: 12500 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн (сума витрат) / 20015 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Крім цього, згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК).

Згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником позивача заявлено вимогу про відшкодування судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

На підтвердження факту понесених витрат на правничу допомогу представником позивача до матеріалів справи надано: Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та АО «Апологет», в особі адвоката, керуючого партнера Усенка Михайла Ігоровича; Акт № Д/26816 наданих послуг правової (правничої) допомоги, що є додатком до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року; детальний опис наданих послуг до Акту № Д/26816 за договором про надання правової (правничої) допомоги від 14.04.2026 року у справі, про стягнення заборгованості за кредитним договором, боржник: ОСОБА_1 (а.с. 24-25).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до п. 2.3-2.5 Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, вартість наданих послуг правничої допомоги за одну годину складає 8000 грн. Детальна інформація про справу, обсяг послуг, ціну послуг вказуються у Акті наданих послуг. Термін оплати послуг вказаний у Акті наданих послуг.

Як вбачається із п. 6 Акту наданих послуг № Д/26816 від 14.04.2026 року, клієнт зобов`язаний зробити перерахунок суми наданих послуг на рахунок виконавця протягом одного року з моменту підписання Акту.

Згідно правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Установивши, що заявлений до стягнення розмір правничих витрат, понесених позивачем становить 8000,00 грн, враховуючи рівень складності справи та реальності правничих витрат, а також часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 4996,25 грн ( виходячи з розрахунку: 12500 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 8000 грн (сума заявлених витрат на правничу допомогу) / 20015 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 133, 141, 258, 263-265, 268 ЦПК України; статтями 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № від року в сумі 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень, яка складається із:

- 5000 грн заборгованість за тілом кредиту;

- 7500 грн заборгованість за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1662,75 (одна тисяча шістсот шістдесят дві гривні сімдесят п`ять копійок) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4996,25 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто шість гривень двадцять п`ять копійок) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Сторони:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя