Court ruling № 141015524, 28.10.2026, Kyivskyi District Court of Poltava City

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа №243/8550/25

Провадження № 1-кп/552/962/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2026

28 жовтня 2026 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

захисника - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження № 12025052510000577 від 04.06.2025, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янськ Донецької області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, інваліда 2 групи, на утриманні малолітніх та неповнолітніх осіб не має, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, мотивуючи тим, що продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , у зв`язку з тим, що запобіжний захід у виді тримання під вартою не є співрозмірним із кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого він обвинувачується, та просила задовольнити клопотання обвинуваченого про зменшення розміру застави, оскільки визначена сума застави непомірна для обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки він є особою з інвалідністю ІІ групи, хворіє, просив змінити відносно нього запобіжний захід з тримання під вартою на інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки не отримує належне лікування знаходячись під вартою, та підтримав раніше подане ним письмове клопотання про зменшення розміру застави, вказуючи, що переховуватись не має наміру, зробив для себе певні висновки.

Заслухавши учасників судового засідання, суд приходить до наступного.

07.09.2026 ухвалою Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, до 05 листопада 2026 року включно, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

За змістом ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання, суд своєю ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке кваліфікується як тяжкий злочин, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Враховуючи характер вказаного кримінального правопорушення, обставини його вчинення та тяжкість можливого покарання, існує реальний ризик того, що обвинувачений з метою уникнення покарання зможе ухилитися від суду, та вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що реально продовжують існувати вищезазначені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що прокурором доведено необхідність продовження обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Водночас, в частині визначення обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, з огляду на обставини вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, відомостей про його особу та тривалість перебування його під вартою, суд вважає за необхідне зменшити раніше визначений розмір застави.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, має встановлюватися в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4, п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У пунктах 25, 26 рішення ЄСПЛ у справі «Істоміна проти України», Заява № 23312/15, від 13.04.2022, суд зазначає, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (див. рішення у справі «Гафа проти Мальти» (Gafа v. Malta), заява № 54335/14, пункт 70, від 22 травня 2018 року). Оскільки відповідне питання є основоположним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи державної влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і для вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Тяжкість обвинувачень, пред`явлених обвинуваченому, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави (див. рішення у справі «Хрістова проти Болгарії» (Hristova v. Bulgaria), заява № 60859/00, пункт 111, від 07 грудня 2006 року).

Нездійснення національними судами оцінки спроможності заявника сплатити необхідну суму може призвести до встановлення порушення Судом.

Однак обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинен сумлінно надати достатню інформацію, яку можна перевірити у випадку необхідності, про розмір застави, який має бути встановлений (див. рішення у справах «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria), заява № 56308/00, пункт 68, від 10 серпня 2006 року, та «Іванчук проти Польщі» (Iwanczuk v. Poland), заява № 25196/94, пункт 66, від 15 листопада 2011 року).

Розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі (GAFA v. MALTA, no. 54335/14, 22 травня 2018, п. 70).

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 07.09.2026 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 242 240,00 гривень.

Суд враховує ту обставину, що визначений розмір застави обвинуваченим за цей час не внесено, що свідчить про непомірний для нього розмір застави та неможливість її виконання.

Отже, на переконання суду, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, його майнового стану, а також існування встановлених ризиків, застава у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде відповідати критеріям справедливості та співмірності (пропорційності), забезпечить досягнення її мети, адже розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

У разі внесення застави, обвинувачений зобов`язаний прибувати за кожною вимогою до суду, або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька покладених на нього обов`язків.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з визначенням у провадженні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 177, 183, 291, 314-318, 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, до 26 грудня 2026 року включно, та утримувати його в умовах ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».

Визначити ОСОБА_5 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855, р/р UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу застава, справа № 552/234/24, провадження № 1-кп/552/291/26, до сплину терміну тримання під вартою.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службові особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави, визначеної у даній ухвалі, ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Покласти на ОСОБА_5 в разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави, визначити на час дії ухвали суду.

У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього вищевказаних обов`язків, до нього буде застосований інший запобіжний захід, а застава звернута в дохід держави.

Копію ухвали направити для виконання начальнику ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)», прокурору та захиснику.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1