№ 141014322, 27.10.2026, Bohuslav District Court of Kyiv Oblast

Справа № 358/2142/26 Провадження № 3/358/709/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону №2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

05 жовтня 2026 року о 23 годині 15 хвилин, в с. Медвин по вул. Олександра Василенка, 1, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом CORSO б/н, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запахом алкоголю з порожнини рота, різкою зміною забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилася, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про час, день та місце розгляду повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, свою вину у вчиненому визнала та щиро розкаялася. Також просила розстрочити їй сплату штрафу на десять місяців, так як через скрутне матеріальне становище не має можливості одразу оплатити штраф.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Таким чином, вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, повно і об`єктивно дослідивши всі обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП з наступних підстав.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Проте вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.

Відтак, ОСОБА_1 реалізувала своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодилася нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

При цьому згідно положень ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103.

Проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я i оформлення його результатів визначено «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 9 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція) з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Сукупність відомостей, що знаходяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, відсутність заперечень та зауважень щодо дій правників поліції, підтверджують ту обставину, що ОСОБА_1 була саме водієм у розумінні Правил дорожнього руху України, оскільки вказаного факту станом на дату складання протоколу про адміністративне правопорушення вона не оспорювала.

Відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку є самостійною підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи викладене, вищезазначеними діями ОСОБА_1 порушила п. 2.5 ПДР та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, визнана нею у поданій до суду заяві та підтверджується належними та допустимими доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 789663 від 05.10.2026, який складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.10.2026 , в якому зазначено, що в результаті огляду проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна шкіряного покриву обличчя;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 05.10.2026, з якого вбачається, що огляд не проводився, що зафіксовано на БК Motorola №№ 476468, 476769;

- постановою про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 8001928 від 05.10.2026, якою ОСОБА_1 за порушення ч.2 ст.126 КУпАП піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у сумі 3400,00 гривень;

- рапортом поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону №2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України Оверчука В.О. від 05.10.2026;

- відеозаписами із нагрудних відеокамер (боді камер) Motorola інв. номер 476769, 476468, та автомобільного відеореєстратора 70 МАІ, які кореспондуються з фактичними обставинами справи та вказують на факт порушення водієм вказаних правил ПДР.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виявлені працівниками поліції 05.10.2026 у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння в розумінні п.п. 1, 2,3 п. 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів або лікарем у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Крім цього, з протоколу об`єктивно вбачається, що ОСОБА_1 була ознайомлена зі змістом цього протоколу, про що свідчить її власноручний підпис у відповідних графах цього протоколу.

Обставини, зазначені в протоколі, повністю узгоджуються із дослідженим судом відеозаписами із нагрудних камер (відеореєстраторів) поліцейських, на яких відображені події, які відбувалися 05.10.2026 за участю ОСОБА_1 .

Так, у судовому засіданні було досліджено відеозаписи з боді-камер та відеореєстратора, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, з яких вбачається, що транспортний засіб, яким керувала ОСОБА_1 , рухається дорогою, та його зупиняють працівники поліції. Прліцейський озвучує причину зупинки: керування транспортним засобом (електросамокатом) без шолому. Працівники поліції пред`являють вимогу надати документи. У процесі працівник поліції запитує, чи вживала ОСОБА_1 алкоголь, так як відчувається запах алкоголю з порожнини рота, нащо остання відповіла ствердно та сказала, що «я помаленьку, тихенько їду до Браного».

Працівники поліції пропонують пройти огляд на місці за допомогою спеціального приладу, ОСОБА_1 погоджується, поліцейський озвучує: «тест 1731», однак вимоги поліцейського з проходження тестування остання належним чином не виконує, і огляд пройти не вдається. Після цього їй запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовилася. Вказані пропозиції були висловлені співробітником поліції чіткою і зрозумілою мовою, та їх смислове значення неможливо зрозуміти в іншій спосіб.

Працівники поліції складають відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зачитують його зміст та надають його їй на підпис.

Відеозаписи свідчать про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.

Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення, а на відео зафіксовані подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Із довідки начальника відділення адміністративної практики Анни Садової вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно бази даних ІПНП МВС України посвідчення водія не отримувала.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд, у відповідності до положень ст. 251 та ст. 252 КУпАП, вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки остання, керуючи транспортним засобом, відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР України.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Строки притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Відповідно до статей 34, 35 КУпАП обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , є щире розкаяння. Обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, судом не встановлено.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суддя зазначає, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення є умисним та грубим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами.

При накладенні адміністративного стягнення судом не враховуються обставини, викладені частиною 2 статті 33 КУпАП, оскільки стягнення накладається за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Постановою КМУ від 08.05.1993 №340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» в пункті 2 встановлено, що посвідченням водія, виданим вперше, є документ, що підтверджує право його власника на керування транспортним засобом, отриманий після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія, медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складення теоретичного і практичного іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС - територіальних сервісних центрах МВС.

Статтею 24 КУпАП передбачено, що за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення як позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання).

Частиною другою статті 30 КУпАП визначено, що позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

У пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року роз`яснено, що: «позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч.3 ст.121, ч.4 ст.122, ст.122-2, ч.3 ст.123, статтями 124 і 130 КпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала».

З аналізу наведених норм та обставин справи слідує, що ОСОБА_1 під час вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не була водієм в розумінні Правил дорожнього руху України, оскільки не була наділена спеціальним правом керування транспортним засобом, а тому останню неможливо позбавити такого права.

Враховуючи дані про особу ОСОБА_1 , ступінь її вини, вчинення адміністративного правопорушення, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою, є одним із найнебезпечніших правопорушень на транспорті при керуванні джерелом підвищеної небезпеки, суд вважає за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у вигляді штрафу, без позбавленням права керування транспортними засобами.

Щодо клопотання про розстрочення сплати штрафу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Оскільки нормами КпАП України не врегульовано питання надання розстрочки виплати штрафу в справах про адміністративні правопорушення, суд, вирішуючи заяву ОСОБА_1 про надання розстрочки виплати штрафу, керується за аналогією приписами ч.4 ст.53 КК України, відповідно до якої з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Враховуючи складне матеріальне становище ОСОБА_1 , те, що розмір штрафу є достатньо великим в порівнянні з встановленою в Україні мінімальною заробітною платою, суд дійшов висновку, що сплата штрафу одним платежем становитиме для правопорушниці надмірний тягар, відтак заява про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 130 ч. 1, 268, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м. Київ/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UА488999980313030149000010001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Розстрочити ОСОБА_1 сплату адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок строком на 10 (десять) місяців, шляхом сплати щомісячно суми штрафу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок зі сплатою платежу до 30 числа кожного місяця.

Зобов`язати ОСОБА_1 повідомляти щомісячно суд про сплату відповідної частини штрафу, шляхом пред`явлення відповідного документу (квитанції).

Після закінчення строку встановленої розстрочки строк пред`явлення до примусового виконання постанови в частині накладання несплаченого адміністративного стягнення у вигляді штрафу - протягом трьох місяців.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений розстрочкою, стягнути з ОСОБА_1 штраф у подвійному розмірі, що залишися несплаченим відповідно до ст.308 КУпАП.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати судового збору: стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником, потерпілим або його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Головуючий: суддяК. С. Романенко