Decision № 141011426, 28.10.2026, Zhovtnevyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 212/3008/26

2/212/7872/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого, судді: - Шевченко Л.В., за участі секретаря судового засідання Чуприни Я.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у місті Кривому Розі, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням суду від 06.07.2026 року позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» задоволені та стягнуто з ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором у розмірі 36897,80грн., а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

24.07.2026 представником відповідача Кінаш Д.В. до суду було направлено заяву про перегляд заочного рішення.

28.07.2026 ухвалою суду було прийнято заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення.

10.08.2026 ухвалою суду було скасовано заочне рішення суду від 06.07.2026 та призначено до розгляду на 02.09.2026.

24.08.2026 від представника відповідача надійшов відзив, який вмотивований тим, що 2311.2024 року між сторонами було укладено кредитний договір № 5126080, у зв`язку з неналежним виконанням умов якого у відповідача виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС».

За твердженнями позивача, загальний розмір заборгованості за вказаним кредитним договором становить 36 897 грн 80 коп. та складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9 999 грн 99 коп., заборгованості за відсотками в розмірі 21 897 грн 81 коп., а також 5 000 грн заборгованості за пенею, штрафом. Так, 23 листопада 2024 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» дійсно було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5126080, право вимоги за яким на підставі договору факторингу № 01.02-27/25 від 29 липня 2025 року було відступлено ТзОВ «СВЕА ФІНАНС».

Натомість, з приводу нарахованої за вищевказаним договором заборгованості за пенею, штрафом в сумі 5 000 грн, сторона відповідача вбачає доцільним зазначити наступне.

Так, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими (позикодавцем). договорами, підлягають списанню кредитодавцем Загальновідомо, що в Україні з 24 лютого 2022 року діє воєнний стан. Таким чином, відповідач в силу дії положень передбачених п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільнена від відповідальності по сплаті пені за прострочення нею виконання грошового зобов`язання перед позивачем в період дії воєнного стану. З огляду на зазначене, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача за кредитним договором № 5126080 від 23 листопада 2024 року пені, штрафу в розмірі 5 000 грн є протиправною та задоволенню не підлягає.

02.09.2026 розгляд справи було відкладено на 07.10.2026.

07.10.2026 розгляд справи було відкладено на 28.10.2026

Представник позивача до суду не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

Представник відповідача та відповідач до суду не з`явились, повідомлені належним чином.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінка суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно положень ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, аналізуючи ст. 205 та 207 ЦК України, будь-який вид договору може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Таким чином, судом було досліджено та встановлено, що відповідачем було укладено два кредитні договори, які були підписані відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання сторонами такої угоди, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Також, щодо права первісним кредитором відступити право вимоги, суд звертає увагу на п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, згідно якого кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Щодо питання про розмір такої заборгованості суд зазначає наступне.

Згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України згідно із Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 5-30 год. 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.

Враховуючи вищезазначене, вимоги про стягнення неустойки за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) грошового зобов`язання, суперечать законодавству.

На підставі вище викладеного, вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» про стягнення з ОСОБА_1 пені, штрафу за договором № 5126080 від 23.11.2024 у розмірі 5000,00 грн задоволенню не підлягають.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС», заявлені до відповідача, підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення на користь позивача з ОСОБА_1 заборгованість: за договором № 5126080 від 23.11.2024 року у сумі 31897,80 грн., що складається з 9999,99 грн. заборгованість за сумою кредиту, 21897,81 грн . заборгованість по відсоткам.

Щодо судових витрат.

Представник позивача просив стягнути з відповідача судовий збір .

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі ст. 141 ЦПК на користь позивача з відповідача підлягають також стягненню витрати ТОВ «СВЕА ФІНАНС» зі сплати судового збору відповідно до частки задоволених судом позовних вимог у сумі 2301,62 грн. (31897,80:36897,80х2662,40).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 223, 264, 265, 268, 272,288,289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 36897,80 грн задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №5126080 від 23.11.2024 року у сумі 31897,80 грн., що складається з 9999,99 грн. заборгованість за сумою кредиту, 21897,81 грн . заборгованість по відсоткам.

В частині позовних вимог в сумі 5000 грн пені, штрафу - відмовити в задоволенні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судовий збір у розмір 2301,62 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 28.10.2026.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», місцезнаходження за адресою: 04070, м. Київ, вул.. Іллінська 8, ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Л. В. Шевченко