Decision № 14101084, 22.02.2011, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.11                                                                                           Справа№ 34/76(10)

За позовом: ВАТ «Львівобленерго», м.Львів

до відповідача : Приватного підприємства «Мієр», м.Львів

про стягнення 6417,84 грн. боргу за понаддоговірне споживання електричної потужності

Суддя О.Шпакович

При секретарі С.Яремчук

Представники:

Від позивача: Горбунова О.Л. –довіреність № 502-6101/2 від 29.12.2010 р;

Від відповідача : Козак Б.І. –довіреність від 24.01.2011 р. ;

Відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго»заявлено позов до Приватного підприємства «Мієр»про стягнення суми боргу 6417,84 грн. , нарахованої Відповідачу за перевищення ( 23.03.2010) граничних величин електричної потужності , встановлених відповідно до умов Договору про постачання електричної енергії №90553/05 ( 90145/04) від 31.05.06.

Факт перевищення договірних величин електричної потужності підтверджено Актом №11 від 26.04.2010.

Представник Позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач надав письмові Пояснення у справі, у яких виклав заперечення стосовно позовних вимог , зазначаючи, при цьому, що доведені Позивачем (Повідомлення №137-924/2 від 25.02.2010) граничні величини електричної потужності на квітень місяць (розрахунковий період : 21.03.10-20.04.10) були необґрунтовано заниженими у вечірній час та завищеними у ранковий час, тому, - не відповідали як вимогам п.10 Постанови КМУ №441 від 24.03.99, так і дійсним потребам виробництва (яке є безперервним , тому величини споживання електричної потужності у ранковий і вечірній час суттєво не відрізняються).

При цьому, також зазначено, що про незгоду з доведеними граничними величинами потужності Відповідач повідомив Позивача Листом №18 від 01.04.2010, проте двосторонньому погодженню питання коригування доведених величин перешкодила аварійна ситуація на виробництві у визначений Позивачем день ( 16.04.10) проведення контролю фактичних показників споживання , який є необхідною умовою для коригування граничних величин потужності.

Представники Відповідача у судових засіданнях заперечили проти позовних вимог .

У ході ознайомлення з обставинами справи та дослідження поданих доказів, а також – заслухання пояснень представників Сторін, суд встановив:

31.05.2006 Сторонами укладено Договір №90145/04 (Додатковою угодою від 29.09.08 номер Договору змінено : №90533/05), відповідно до умов якого (п.1) Позивач здійснює постачання Відповідачу електричної енергії у погоджених обсягах (визначених Додатком №1).

Порядок визначення граничних величин споживання Відповідачем електричної потужності встановлено розділом 5 Договору , а також –п.п.8-11 Порядку постачання електричної енергії споживачам (затвердженого Постановою КМУ від 24.03.1999 №441),згідно з якими Приватному підприємству «Мієр»( як споживачу з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним обсягом фактичного споживання електричної енергії 50000 кВт і більше) визначено на квітень місяць 2010 (розрахунковий період з 21.03.10 до 20.04.10) граничні величини споживання електричної потужності ( на період контролю в години ранкового та вечірнього максимуму навантаження енергосистеми відповідно до Правил користування електричною енергією).

Зазначені граничні величини (як договірні) доведено Позивачем письмовим Повідомленням №137-924 /2 від 25.02.2010 (яке, згідно з п.11 Порядку та п.4.6 ПКЕЕ, є невід»ємною частиною Договору), відповідно до якого у ранковий час гранична величина потужності складає 508 кВт, у вечірній –102 кВт.

Додатковою угодою від 01.04.2009 Сторонами встановлено , що договірні величини потужності контролюються автоматизованою системою комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ), дані якої є підставою для застосування до Відповідача господарських санкцій у випадку перевищення граничних величин ( п.9.7.3).

За даними АСКОЕ, - 23.03.2010 ( з 21.00 до 21.30) фактичне навантаження на об»єкті Відповідача складало 344 кВт і перевищувало договірну величину на 242 кВт, про що складено Акт №11 від 26.04.2010.

За понаддоговірне споживання електричної потужності Відповідачу, згідно з нормою ч.6 ст.26 ЗУ «Про електроенергетику», нараховано двократну вартість різниці між найбільшою зафіксованою величиною потужності та договірною величиною, що складає 6417,84 грн.

Рахунок Позивача на сплату зазначеної суми боргу Відповідачем отримано, проте оплати не здійснено.

Відмова Відповідача від сплати спірної суми зумовлена незгодою з доведеними величинами електричної потужності, про що Відповідач зазначив у Листі №18 від 01.04.2010, у якому вказано про невідповідність встановлених граничних величин дійсним потребам виробництва, для якого необхідним є величина потужності 380 кВт у ранковий період та 390 кВт –у вечірній.

Оскільки , відповідно до умов п.5.5 Договору та норми п.11 Порядку постачання електричної енергії, у випадку звернення Споживача , передбачено коригування граничних величин споживання, Позивач встановив час ( 16.04.2010) проведення у Відповідача контрольних замірів для визначення фактичних величин споживання потужності для можливості встановлення граничних величин, які б відповідали дійсним потребам виробництва.

Проте, у зв»язку з аварійною ситуацією на виробництві Відповідача, - контрольні заміри не здійснено, що перешкодило коригуванню граничних величин споживання електричної потужності, встановлених Позивачем на квітень місяць 2010 р. ( розрахунковий період з 21.03.10 до 20.04.10).

Так як , згідно з умовами п.5.6 Договору, а також –нормами п.14 Порядку постачання електричної енергії, - Відповідач зобов»язаний дотримуватись встановлених граничних величин споживання електричної потужності , тому факт перевищення договірної величини є підставою для покладення відповідальності , передбаченої ч.6 ст.26 ЗУ «Про електроенергетику», та сплати двократної вартості різниці між найбільшою зафіксованою величиною та договірною, яка розраховується згідно з розміром плати за 1 кВт максимального навантаження ( п.2 Постанови НКРЕУ від 11.06.1999 №784).

Проте, оскільки доведені граничні величини споживання не відповідали потребам виробництва, про що свідчать також відкориговані величини , які було встановлено до спірного розрахункового періоду ( з 16.03.10 до 20.03.10 гранична величина потужності у ранковий час складала 359 кВт, у вечірній -369 кВт), і коригуванню граничних величин перешкодили непередбачені обставини, які виникли на виробництві, - наявні підстави для розстрочення сплати спірної суми коштів.

Норми ч.ч.1,5 ст. 49 ГПКУ є підставою для покладення на Відповідача судових витрат у справі ( понесених Позивачем).

Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст.ст. 509,526,610, 629, 714 ЦК України, ст.26 Закону України «Про електроенергетику»; п.п.4.3,4.4,4.6 Правил користування електричною енергією ; п.п.8-11,13,14 Порядку постачання електричної енергії споживачам; ст.ст. 4-3,4-7,32, 33, 34, 36,43 ,49,82,83 ГПК України, - суд

ВИРІШИВ :

1.          Позов задоволити повністю.

2.           Стягнути з Приватного підприємства «Мієр»( 79005, м.Львів, вул. Князя Романа, 6/5; код ЄДРПОУ 13823275) на користь ВАТ «Львівобленерго» ( 79026, м.Львів, вул. Козельницька, 3 ; код ЄДРПОУ 00131587) суму боргу 6417,84 грн., а також державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

3.          Розстрочити виконання даного Рішення на шість місяців і встановити наступний порядок сплати стягуваної суми :

-          1000,00 грн. боргу та 338,00 грн. судових витрат до 30 березня 2011 р.

-          1417 ,84 грн. –до 30 квітня 2011 р.;

-          1000,00 грн. –до 30 травня 2011 р.;

-          1000,00 грн. –до 30 червня 2011 р.;

-          1000,00 грн. –до 30 липня 2011 р.;

-          1000,00 грн. –до 30 серпня 2011 р.;

4.           Наказ на виконання даного Рішення видати відповідно до вимог ст.116 ГПКУ.

Наказ підлягає пред”явленню до виконання протягом трьох років з дня прийняття Рішення.

Суддя                                                                                           Шпакович О.Ф.

Повне Рішення складено 28.02.2011 (відповідно до ч.4 ст.85 ГПКУ).