Decision № 141010637, 28.10.2026, Rozhyshche District Court of Volyn Oblast

Справа № 161/15842/26

Номер провадження 2/167/1000/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

з участю:

секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,

представника відповідача Редька О. В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позицій учасників справи.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (далі ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР») - Таранущенко К. В. через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову посилається на те, що 09 грудня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (далі - ТОВ «МІЛОАН») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 103078914 (далі - Договір, Кредитний договір). Зазначає, що відповідно до умов Договору позичальнику було надано кредит в розмірі 12000 грн строком на 360 днів. Вказує, що комісія за надання кредиту 1080 грн, яка нараховується за ставкою 22,50% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредиту 19536 грн, що нараховується за ставкою 7,40% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період.

Зазначає, що відсотки за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховуються за ставкою 36% річних на фактичну суму заборгованості. Відсотки за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180% річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового .

Вказує, що кошти позичальнику надавалися у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

26 червня 2026 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № МТ-260626-1 у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала своїх зобов`язань. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», ні на рахунки попереднього кредитора.

Таким чином, посилається на те, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» за Кредитним договором № 103078914 в розмірі 32245,22 грн, з яких: 11964 грн - тіло кредиту, 7289,22 грн відсотки, 7992 грн - комісія та 5000 грн - штраф.

Ураховуючи наведене, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за Кредитним договором № 103078914 в розмірі 32245,22 грн та судові витрати.

02 жовтня 2026 року представником відповідача ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» надіслано відзив на позовну заяву в якому зазначає, що право кредитодавця на нарахування договірних процентів обмежується погодженим строком кредитування і припиняється у разі його закінчення чи пред`явлення вимоги про дострокове повернення коштів. Згідно з підписаною ОСОБА_1 анкетою-заявкою, сторони погодили строк кредитування тривалістю 30 днів - з 09 грудня 2025 року по 08 січня 2026 року. Нарахування процентів поза межами цього строку є безпідставним, оскільки порушує баланс інтересів сторін та принципи справедливості й добросовісності. Крім того, підписана анкета-заявка не містить визначеного розміру відсоткової ставки, оскільки у відповідній графі зазначено «None %». Вважає, що що умови Договору не визначають плати за кредит, а відтак у позивача відсутні правові підстави для нарахування та стягнення процентів. Зазначає, що Кредитний договір також не містить переліку додаткових чи супутніх послуг, за які встановлено одноразову комісію у розмірі 22,50% та щомісячну комісію за обслуговування, а позивач не надав доказів їх існування та погодження зі споживачем. Нарахування щомісячної комісії за обслуговування кредиту не відповідає ні погодженим сторонами умовам, ні вимогам закону, а самі положення договору щодо цієї комісії є нікчемними відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Вказує, що оскільки Кредитний договір укладено, а заборгованість розраховано в період дії воєнного стану нарахування штрафу в розмірі 5000 грн є безпідставним. Зазначає, що у зв`язку з нікчемністю умов Договору в частині комісії та безпідставністю нарахування процентів і штрафів, стягненню підлягає лише фактичний залишок за тілом кредиту з урахуванням здійснених платежів, що становить 4204,40 грн. Зазначив, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, які сторона відповідача сплатила у зв`язку з розглядом справи, будуть подані

протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. На підставі викладеного представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася. В прохальній частині позовної заяви просила розгляд справи здійснювати у відсутності представника ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР».

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв/клопотань не подавала.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в розмірі 4204,40 грн. Пояснив, що відповідач ОСОБА_1 . Кредитний договір та паспорт споживчого кредиту не підписувала, а підписала лише анкету-заяву. Зазначив, що відповідач ОСОБА_1 дійсно отримала 12000 грн кредиту, тому вона визнає залишок свого боргу за тілом кредиту в розмірі 4204,40 грн з урахуванням раніше сплачених платежів. У задоволенні решти позовних вимог просив відмовити.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 липня 2026 року цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано на розгляд до Рожищенського районного суду Волинської області.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 04 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 25 вересня 2026 року задоволено клопотання представника відповідача про його участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 26 жовтня 2026 року судом на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 244 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) відкладено ухвалення та проголошення судового рішення у справі на 13 год 00 хв 28 жовтня 2026 року.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 09 грудня 2025 року ОСОБА_1 на сайті tengo.ua створила та заповнила анкету-заяву на кредиту № 103078914, в якій зазначила свої особисті дані: прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, рік народження, номер мобільного телефона, паспортні дані, домашню адресу, освіту та щомісячний дохід, надав згоду, щодо правил кредитування.

Заява на отримання кредиту № 103078914 також містить погоджені умови кредитування, а саме: суму кредиту - 12000 грн; строк кредиту - 30 днів, комісію за надання кредиту 22,50% від суми кредиту; відсотки за користування кредитом 19678,80 грн.

09 грудня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 103078914 згідно якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк визначений пунктом 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній пунктом 1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором (п. 1.1 Договору).

Сума кредиту становить 12000 грн (п. 1.2 Договору).

Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом 04 грудня 2026 року (п. 1.4. Договору).

Комісія за надання кредиту: 1080 грн, яка нараховується за ставкою 9% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1. Договору).

Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 19536 грн, що нараховується за ставкою 7,40% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період, що встановлені графіком платежів, який є додатком № 1 до цього Договору (п. 1.5.2 Договору).

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховується за ставкою 36% річних на фактичну заборгованість за кредитом (п. 1.5.3 Договору).

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180% річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів (п. 1.5.4 Договору).

Тип процентної ставки за цим договором: фіксована (п. 1.6. Договору).

Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок з використанням карти № НОМЕР_2 (п. 2.1. Договору).

Позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.1.5.1., 1.5.2., 1.5.3, 1.5.4 Договору (п. 2.2.1. Договору).

Комісія за надання кредиту нараховується кредитодавцем одноразово в момент видачі кредиту (п. 2.2.2 Договору).

Позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії за надання та обслуговування кредиту у розмірі та у терміни встановлені у графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до Договору, що є невід`ємною частиною договору (п. 2.4.1. Договору).

Цей Кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п. 6.1. Договору);

Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно правил відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього Договору. Строк дії цього Договору складає період, що починається з моменту його укладення і закінчується в останній день строку кредитування, згідно п.1.3, п.1.4 (п. 7.1. Договору).

Договір містить реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ПІБ позичальника ОСОБА_1 , її реєстраційний номер облікової картки платника податків, адресу місця проживання, номер телефону, а також інформацію про підписання його ОСОБА_1 09 грудня 2025 року за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора 147343.

Графік платежів (Додаток № 1 до Договору про споживчий кредит № 103078914 від 09 грудня 2025 року) містить розрахунок заборгованості із зазначенням дати видачі кредиту/дати платежу суму кредиту, комісії за надання кредиту, процентів, реальну річну процентну ставку, загальну вартість кредиту.

У Додатку № 3 до Договору про споживчий кредит № 103078914 від 09 грудня 2025 року зазначені додаткові контактні дані позичальникам для взаємодії за кредитним договором.

Паспорт споживчого кредиту № 103078914 містить інформацію про кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію. Цей паспорт підписаний споживачем ОСОБА_1 електронним підписом (одноразовим ідентифікатором 906803).

Графік платежів до паспорту споживчого кредиту № 103078914 містить розрахунок заборгованості із зазначенням дати видачі кредиту/дати платежу суму кредиту, комісії за надання кредиту, процентів, реальну річну процентну ставку, загальну вартість кредиту.

Відповідно до платіжного доручення № 112979881 від 09 грудня 2025 року ТОВ «МІЛОАН» перерахувало ОСОБА_1 кошти у сумі 12000 грн згідно з Договором № 103078914.

Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором № 103078914 від 09 грудня 2025 року за період з 09 грудня 2025 року по 26 червня 2026 року ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 12000 грн, нараховано комісію за надання кредиту в розмірі 1080 грн, нараховувалась комісія за обслуговування кредиту в розмірі 888 грн, нарахування відсотків за період з 10 грудня 2025 року по 08 січня 2026 року здійснювалось відповідно до п. 1.5.3. Договору, за період з 09 січня 2026 року по 26 червня 2026 року відповідно до п. 1.5.4. Договору.

26 червня 2026 року між ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та ТОВ «МІЛОАН» укладено Договір факторингу № МТ-260626-1 та Акт приймання-передачі переліку (реєстру) боржників № 1 від 26 червня 2026 року за Договором факторингу № МТ-260626-1 від 26 червня 2026 року, за умовами яких фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту загальну ціну продажу в сумі, передбаченій п. 3.2 цього Договору, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. З дати відступлення права вимоги, за умовами виконання фактором свого обов`язку щодо сплати ціни продажу в розмірі, передбаченому у п. 3.2 цього договору, клієнт перестає бути стороною за кредитними договорами, визначеними у переліку (реєстрі) боржників, а фактор стає виключним та єдиним кредитором за такими Кредитними договорами та набуває всіх прав за ними.

Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 26 червня 2026 року до Договору факторингу № МТ-260626-1 від 26 червня 2026 року, ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 32245,22 грн, з яких: 11964 грн - тіло кредиту, 7289,22 грн відсотки, 7992 грн комісія та 5000 грн штраф.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (ТОВ «МІЛОАН», право вимоги від якого перейшло до нового кредитора ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР») за Кредитним договором № 103078914 від 09 грудня 2025 року, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

В силу ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі №623/2936/19 зазначено, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Тому укладення договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризики настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Щодо вимог в частині стягнення тіла кредиту та відсотків.

Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що 09 грудня 2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем укладено Договір про споживчий кредит № 103078914, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 12000 грн, який вона зобов`язалася повернути та сплатити проценти за користування ним на визначених у Кредитному договорі умовах (строк кредитування - 360 днів, протягом першого розрахункового періоду відсотки 36% річних на фактичну заборгованість за кредитом, протягом решти строку кредитування за стандартною процентною ставкою 180% річних від фактичного залишку кредиту).

Відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти були перераховані шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки № НОМЕР_2 . В судовому засіданні факт отримання кредитних коштів в сумі 12000 грн представником відповідача не заперечувався.

Таким чином, суд доходить обґрунтованого висновку, що між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 у передбаченому законом порядку був укладений Кредитний договір, а позичальник, після отримання кредитних коштів у обумовленому розмірі, зобов`язання, що виникли з цього правочину, належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.

Первісний кредитор ТОВ «МІЛОАН» відступило своє право грошової вимоги до відповідача - ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», згідно Договору факторингу № МТ-260626-1 від 26 червня 2026 року.

А відтак, ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» як правонаступник та новий кредитор, вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за укладеним нею Кредитним договором № 103078914 від 09 грудня 2025 року.

Враховуючи те, що відповідач отримала кредитні кошти та користувалася ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів в повному обсязі ні на рахунки ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», ні на рахунки попереднього кредитора не надала, а відтак позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту в розмірі 11964 грн та відсотків в розмірі 7289,22 грн необхідно задовольнити.

Доводи представника відповідача про те, що Заява не містить погодженого розміру відсоткової ставки, оскільки у відповідній графі зазначено «None %» та строк кредитування становить лише 30 днів, суд до уваги не приймає. Такі доводи ґрунтуються на відокремленому тлумаченні змісту анкети-заяви без урахування умов укладеного Кредитного договору. Заява за своєю правовою природою є документом у якому клієнт висловлює намір отримати кредит та зазначає бажані умови кредитування, тоді як права та обов`язки сторін, зокрема щодо строку кредитування та розміру процентної ставки визначаються укладеним Кредитним договором і його складовими частинами. Зі змісту п. 1.3 Договору судом встановлено, що кредит надається строком на 360 днів, п. 1.5.3 та п. 1.5.4 Договору чітко передбачають нарахування процентів: за перший розрахунковий період за ставкою 36% річних, а за весь наступний строк - за стандартною ставкою 180% річних. Договір є правомірним, недійсним судом не визнавався.

Щодо вимог в частині стягнення комісії за обслуговування кредиту.

Відповідно до п. 1.5.2 Кредитного договору від 09 грудня 2025 року позичальнику було встановлено комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування) в розмірі 19536 грн, що нараховується за ставкою 7,40% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період, що встановлені графіком платежів.

В преамбулі Кредитного договору («Терміни та визначення») зазначено, що комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) - встановлена п. 1.5.2 Договору винагорода за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) кредитодавцем протягом всього строку кредитування, що включає цілодобове надання позичальнику актуальної інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим договором, надсилання позичальнику текстових провідомлень з нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань, пов`язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням договору службами підтримки кредитодавця, тощо, яка нараховується кредитодавцем та сплачується позичальником за кожний визначений Графіком платежів розрахунковий період (крім останнього).

Тобто, п. 1.5.2 Кредитного договору позичальнику фактично було встановлено плату за надання інформації щодо її кредиту, безоплатність надання якої прямо встановлена ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Щомісячна плата за обслуговування кредиту міститься також у графіку щомісячних платежів, сукупний розмір якої складає 888 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, положення Кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Така правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року (справа № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21).

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного суду, наведеним у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, провадження N 14-53цс21, банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» N 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності, на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що вимога позивача у частині стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 7992 грн є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення неустойки.

Як вбачається з позовної заяви позивач також просить стягнути з ОСОБА_1 штраф в розмірі 5000 грн.

Відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24 лютого 2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який триває і наданий час.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що вимога позивача у частині стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 5000 грн є необґрунтованою і до задоволення не підлягає.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та понесено витрати, пов`язані з розглядом справи - відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу в розмірі 224,78 грн.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 32245,22 грн, судом задоволено в розмірі 19253,22 грн, що становить 59,71% від ціни позову.

Отже з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1589,48 грн та витрати пов`язані з розглядом справи у розмірі 134,22 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 103078914 від 09 грудня 2025 року в розмірі 19253 (дев`ятнадцять тисяч двісті п`ятдесят три) гривні 22 копійки, з яких: 11964 (одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят чотири) гривні тіло кредиту, 7289 (сім тисяч двісті вісімдесят дев`ять) гривень 22 копійки - відсотки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» 1589 (одну тисячу п`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 48 копійок судового збору та 134 (сто тридцять чотири) гривні 22 копійки - витрат пов`язаних з розглядом справи.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 28 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», місцезнаходження: вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, м. Київ, ЄДРПОУ 43170298.

Представник позивача: Таранущенко Катерина Василівна, адреса: вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, м. Київ, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Представник відповідача: Редько Олександр Вікторович, адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Головуючий суддя І. Т. Гармай