Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 159/6187/26
Провадження № 2-а/159/128/26
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Шишиліна О.Г., з участю секретаря судового засідання Самчук Я.М., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Буза В.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладання стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом в якому вказав, що у нього наявне посвідчення категорії «С», яке є вищим за категорію «С1», тому він мав право керувати транспортним засобом від 3500 до 7500 кг. Крім цього призначене покарання у виді штрафу є суворим та порушує принцип пропорційності покарання. Тому наявні підстави для звільнення його від покарання за малозначністю ст.22 КУпАП. За таких умов просить скасувати постанову ЕНА №7924096 від 22.09.2026 року.
Позивач у судовому засіданні не оспорюючи обставин притягнення до адміністративної відповідальності просив скасувати постанову поліції з наведених у позові підстав.
Відповідачі у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Вважає постанову законною, оскільки у позивача відсутня категорія посвідчення на керування транспортним засобом. Подав суду відзив із відповідними доказами.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення ЕНА №7924096 від 22.09.2026 року відповідач розглянув справу про адміністративне правопорушення. Підставою стало те, що позивач 22 вересня 2025 року о 02 год. 33 хв. керував Renault Master днз НОМЕР_1 не маючи права на керування таким ТЗ, а саме не отримував посвідчення водія категорії «С1», тим самим порушив п.2.1а ПДР за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст.126 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу 3400 грн.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАСУ суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Обставини справи про адміністративне правопорушення сторонами не оспорюються.
В п.2.1а ПДР вказано, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
В посвідчені водія позивача НОМЕР_2 вказано про категорію «С», строк дії з 04.04.2026р. по 04.04.2028р.
В п.2.13. ПДР вказано, що право на керування транспортними засобами особам може бути надано:
C1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів), состав транспортних засобів з тягачем категорії C1 та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів;
C - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів), состав транспортних засобів з тягачем категорії C та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів;
В п.2 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою КМУ
від 8 травня 1993 р. N 340 вказано, що Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами. Особа має лише одне посвідчення водія, що підтверджує її право на керування транспортними засобами діючих категорій, зазначених у ньому.
У свідоцтві про реєстрацію ТЗ Renault Master НОМЕР_1 вказано, що повна маса ТЗ складає 5500 кг.
Отже відповідно до наведених положень закону для керування ТЗ Renault Master НОМЕР_1 повною масою 5500 кг позивачу є необхідним мати посвідчення водія із діючою категорією C1, тому доводи відповідача про те що позивач не мав права на керування наведеним ТЗ є законним.
Щодо невідповідності виду та розміру стягнення.
В ст.22 КУпАП зазначено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Примітка. Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 1222, 1224, частиною третьою статті 123, частинами другою - п`ятою статті 126, статтями 130, 1611 і 1732 цього Кодексу.
Відповідно до статті 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачених ч.2 ст. 126 КУпАП віднесено до компетенції Національної поліції.
Аналіз вказаних норм вказує на те, що повноваження щодо вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема на підставі ч.2 ст. 126 КУпАП, є виключною компетенцією уповноваженого органу (Нацполіції).
ВС/КАС № 266/3228/16-а від 31.10.2019р. вказав, що визначення малозначності у справах про адмінправопорушення, розгляд яких є компетенцією поліції, віднесено до компетенції поліцейських, тому приймаючи рішення про звільнення порушника від адміністративної відповідальності, суди попередніх інстанцій вийшли за межі своєї компетенції тим самим втрутившись в дискреційні повноваження відповідача, що не відповідає загальним принципам та засадам адміністративного судочинства.
Крім того, суд звертає увагу, що застосування ст.22 КУпАП у цьому випадку заборонено приміткою до цієї статті.
Згідно ч.2 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 3400 грн.
Наведене вказує, що відповідачем застосовано стягнення в межах санкції ч.2 ст. 126 КУпАП та є пропорційним із вчиненим позивачем діянням.
Отже перевіривши доводи позивача в межах заявлених ним вимог, суд приходе до висновку, що вони спростовані наявними у справі доказами.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідає вимогам закону, досліджені докази підтверджують наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому є обґрунтованою, у зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню, а постанова залишенню без змін.
Інші докази надані сторонами, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.257-263 КАС України, суд
УХВАЛИВ :
Постанову інспектора УПП Серії ЕНА №7924096 від 22.09.2026 року залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його отримання.
Повний текст рішення складено 28.10.2026 р.
Головуючий:О. Г. ШИШИЛІН
The court decision No. 141010435, Kovel City and District Court of Volyn Oblast was adopted on 26.10.2026. The procedural form is Administrative, and the decision form is Decision. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 159/6187/26. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: