Court ruling № 141009601, 27.10.2026, Vinnytsia City Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 127/17400/17

Провадження № 1-кп/127/1403/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 5 ст. 407 КК України, відомості про які внесено 03.02.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026240040000571 та за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 185 КК України, відомості про які внесені 27.04.2017 та 29.04.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020010002014 та № 12017020010002045, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває вищевказане об`єднане кримінальне провадження.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 просив суд закрити кримінальне провадження на підставі пункту 4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалась протиправність діяння, в частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, вчинене 24.04.2017, щодо завданої шкоди потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 1338 (одна тисяча триста тридцять вісім) грн.

Прокурор не заперечував щодо задоволення клопотання захисника.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника та просив задоволити клопотання.

Заслухавши клопотання захисника, думки учасників судового провадження з приводу заявленого клопотання, дослідивши матеріали об`єднаного кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до обвинувального акта, 24.04.2017 року близько 12:00 год ОСОБА_4 , перебуваючи в магазині «Б/у Техніка», що розташований за адресою м. Вінниця, вул. Келецька, 104, помітив болгарку «Makita GA 5030», після чого у нього виник умисел на таємне викрадення чуже майна. Впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, реалізовуючи даний умисел, ОСОБА_4 таємно, з корисливих спонукань, керуючись жагою до наживи та протиправного збагачення, діючи повторно вчинив крадіжку кутошліфувальної машини марки «Makita GA 5030», що належить ОСОБА_6 . Після чого, ОСОБА_4 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, та викраденим розпорядився на власний розсуд.

Згідно висновку експерта № 4194/17-21 від 17.07.2017 року ринкова вартість нової кутошліфувальної машини марки «Makita» моделі «GA 5030» станом на момент вчинення злочину складала 1338,00 гривень. Своїми дія ОСОБА_7 завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 1338 грн.

По даному епізоду діяння ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якого є вчинення кримінального правопорушення повторно.

Частиною 1 статті 2 КК України регламентовано, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

09.08.2024 набрав чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких посилень відповідальності за дрібне викрадення чужого майна».

Вказаним Законом внесені зміни до статті 51 КУпАП, згідно з якими дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Частиною 1 статті 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

В свою чергу ч. 3 ст. 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Згідно з п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Відповідно до абз. 4 ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 479-2 КПК України регламентовано, що суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Суд також враховує позицію Верховного Суду з цього приводу, викладену у постанові від 22.08.2024 (справа № 567/507/23), яку підтримала об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24).

Частиною 2 статті 51 КУпАП встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною 1 статті 51 цього Кодексу, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 НМДГ. Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становила від 0,5 до 2 НМДГ.

Аналіз указаних норм закону, як зазначив ВС, свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статтею 51 КУпАП, а саме 2 НМДГ.

Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина шоста статті 3 КК).

Згідно з пунктом 5 Підрозділу 1 Перехідних положень ПК України визначено, що у разі, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПК України з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Тобто розмір податкової соціальної пільги в розумінні пункту 5 Підрозділу 1 Перехідних положень ПК України дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на один місяць працездатних осіб з 01.01.2017 становив 1600 грн. Отже, розмір податкової соціальної пільги у 2017 році для кримінально-правової кваліфікації становив 800 грн.

Отже, для вирішення питання щодо наявності в діяннях ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення або ж ознак адміністративного правопорушення необхідно визначити, чи перевищує вартість викраденого ним майна 2 НМДГ, в 2017 році 1600 грн.

Вартість викраденого у ОСОБА_6 майна становить 1338 грн, тобто є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону України № 3886-IX та положень ПК України настає кримінальна відповідальність, а саме в 2017 році 1600 грн.

З огляду на вищевикладене, враховуючи згоду обвинуваченого ОСОБА_4 , суд з урахуванням висновків, зроблених ВС у наведених вище постановах, а також принципу зворотної дії закону в часі, закріпленого статтею 58 Конституції України і статтею 5 КК України, вважає за необхідне об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 5 ст. 407 КК України, відомості про які внесено 03.02.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026240040000571 та за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 185 КК України, відомості про які внесені 27.04.2017 та 29.04.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020010002014 та № 12017020010002045 закрити в частині епізоду за 24.04.2017 щодо завданої шкоди потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 1338 (одна тисяча триста тридцять вісім) грн, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

При цьому суд також вважає слушним наголосити на тому, що реабілітуючими підставами закриття кримінального провадження є ті підстави, що пов`язані з констатацією факту того, що підозрюваний/обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення (встановлено відсутність події кримінального правопорушення; встановлено відсутність у діянні складу кримінального правопорушення; не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпано можливості їх отримати).

Під час досудового розслідування було зібрано достатньо доказів для підозри ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, разом з тим у судовому засіданні обвинувачений надав згоду на закриття в цій частині кримінального провадження та не наполягав на продовженні судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку, а відтак не використав свого права на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення (не наполягав на своїй реабілітації). Тобто настали певні обставини втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, за якого кримінальне провадження (обвинувачення за ч. 2 ст. 185 КК України в частині епізоду з потерпілим ОСОБА_6 ) щодо ОСОБА_4 виключається.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 3-5, 185 КК України, ст. 174, 284, 371, 372, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_5 задовольнити.

Об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 5 ст. 407 КК України, відомості про які внесено 03.02.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026240040000571 та за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 185 КК України, відомості про які внесені 27.04.2017 та 29.04.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020010002014 та № 12017020010002045 закрити в частині епізоду за ч.2 ст.185 КК України вчиненого 24.04.2017 щодо завданої шкоди потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 1338 (одна тисяча триста тридцять вісім) грн, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Копію ухвали після набрання нею законної сили направити до Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: