Sentence № 141007387, 28.10.2026, Letychiv District Court of Khmelnytskyi Oblast

ЛЕТИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВСТУПНА ЧАСТИНА

Єдиний унікальний номер судової справи №678/839/26

Номер провадження №1-кп-678-110/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в селищі Летичів обвинувальний акт, який складений слідчим слідчого відділення відділу поліції №3 Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 і затверджений 29 травня 2026 року прокурором Летичівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 27 квітня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026243300000121, відносно неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Летичів Летичівського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, учня 11 групи 2 курсу Державного навчального закладу «Деражнянський центр професійної освіти» (Голосківське відділення), неодруженого, на утриманні малолітніх і неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб немає, не працюючого, інвалідність відсутня, раніше не судимого, про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,

учасники судового провадження:

прокурори: ОСОБА_4 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

потерпілий ОСОБА_9 ,

неповнолітній обвинувачений ОСОБА_5 ,

його законний представник ОСОБА_10 ,

його захисник адвокат ОСОБА_11 ,

представники служби у справах дітей: ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 ,

представник уповноваженого підрозділу

органів Національної поліції ОСОБА_14 ,

ВСТАНОВИВ:

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ, СТАТТЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ВИННИМ У ВЧИНЕННІ ЯКОГО ВИЗНАЄТЬСЯ ОБВИНУВАЧЕНИЙ

1. 26 квітня 2026 року близько 20 год. 00 хв. неповнолітній ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, неподалік домогосподарства ОСОБА_9 , що розташоване по АДРЕСА_2 , помітив припаркований на вулиці належний ОСОБА_9 автомобіль марки ВАЗ, моделі 21114, сірого кольору, 2006 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , з номером кузова НОМЕР_2 , який вирішив викрасти.

Реалізуючи вказаний намір, неповнолітній ОСОБА_5 , користуючись тим, що за ним ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, з метою заволодіння транспортним засобом, всупереч волі його власника та тимчасового використання автомобіля для поїздок у власних справах, підійшов до вищевказаного транспортного засобу, через незачинені дверцята проник до салону та сів за кермо.

Далі неповнолітній ОСОБА_5 знайшов у підстаканнику ключі від автомобіля, вставив їх у замок запалювання, завів двигун та поїхав з місця знаходження транспортного засобу, таким чином заволодівши ним.

Після цього, неповнолітній ОСОБА_5 в період від вечора 26 квітня 2026 року до ранку 27 квітня 2026 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) здійснив на викраденому автомобілі поїздку до с. Вербка Летичівської селищної громади Хмельницького району Хмельницької області, повернувся на ньому до селища Летичів, де на вулиці Симеренка допустив зіткнення з дорожнім стовпчиком, після чого залишив автомобіль та зник з місця події.

В подальшому, 27 квітня 2026 року о 20 год.00 хв. у вищевказаному місці працівниками поліції виявлено залишений неповнолітнім ОСОБА_5 автомобіль, який внаслідок зіткнення зазнав пошкоджень, вартість відновлювального ремонту після яких згідно з висновком експерта складає 16315,66 грн.

Такими діями неповнолітнього ОСОБА_5 власнику транспортного засобу ОСОБА_9 завдано реальних збитків на зазначену суму.

Таким чином, неповнолітній ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 289 КК України незаконне заволодіння транспортним засобом.

ІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ

2. Прокурор ОСОБА_6 у судових дебатах зазначив, що винуватість неповнолітнього ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину) є доведеною сукупністю зібраних органом досудового розслідування і досліджених судом доказів, обвинувачений частково визнав свою вину всі фактичні обставини визнає, а заперечує лише факт перебування в стані алкогольного сп`яніння, тому, враховуючи його особу те, що є неповнолітнім, раніше не судимий, не перебуває на диспансерному обліку в лікарів нарколога та психіатра, посередньо характеризується за місцем проживання і навчання, дві обставини, які пом`якшують покарання щире каяття та вчинення злочину неповнолітнім, одну обставину, яка обтяжує покарання перебування в стані алкогольного сп`яніння, просить призначити йому за ч. 1 ст. 289 КК України покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді громадських робіт на строк 120 годин, клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили не заявляє, питання про речові докази вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, витрати на залучення експерта стягнути з обвинуваченого або його законного представника (у разі відсутності коштів), цивільний позов потерпілим не заявлявся.

3. Потерпілий ОСОБА_9 просить призначити неповнолітньому ОСОБА_5 найменш суворе покарання за можливості у виді штрафу, адже останній у нього час від час підробляє і за це отримує кошти, його пробачив, будь-яких претензій до нього немає і шкода йому відшкодована.

4. Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, визнав частково беззаперечно визнає всі фактичні обставини, які зазначені у обвинувальному акті, крім факту перебування у стані алкогольного сп`яніння, оскільки був тоді тверезий, просить вибачення у потерпілого ОСОБА_9 , якому завдану шкоду добровільно повністю відшкодував, свій вчинок засуджує і обіцяє більше таких дій у майбутньому більше не вчиняти, свою поведінку наразі повністю змінив щоденно відвідує заняття у навчальному закладі, тому просить його суворо не карати і призначити найменш суворе покарання за можливості у виді штрафу, адже має тимчасові підзаробітки, тому спроможний самостійно сплатити штраф.

5. Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_10 і його захисник адвокат ОСОБА_11 вказали на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, свій вчинок засуджує, приніс вибачення потерпілому ОСОБА_9 , який його пробачив і не має до нього будь-яких претензій матеріального і морального характеру, позитивно характеризується, тому просять призначити покарання за ч. 1 ст. 289 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу, який ОСОБА_5 зможе самостійно сплатити, адже має власні грошові заощадження і тимчасові підзаробітки.

ІІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН

6. Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_5 під час допиту показав, що 26 квітня 2026 року близько 20 год. 00 хв. без відома і дозволу власника потерпілого ОСОБА_9 дійсно таємно заволодів належним йому транспортним засобом ВАЗ 21114, який знаходився поруч із будинковолодінням потерпілого, на якому поїхав до с. Вербка Летичівської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області до своєї знайомої ОСОБА_15 , а після спілкування з нею після 22 год. повертався на цьому ж автомобілі до селища Летичів, але не впорався з керуванням і допустив зіткнення із дорожнім стовпчиком та пошкодив переднє лобове скло, потім залишив автомобіль і пішов додому, був тверезим, завдану потерпілому ОСОБА_9 шкоду, у якого має тимчасові підзаробітки, повністю потерпілому відшкодував.

7. Потерпілий ОСОБА_9 показав, що неповнолітній ОСОБА_5 має у нього тимчасові підзаробітки, й 26 квітня 2026 року він йому також допомагав по господарству, у вечірній час його бачив і він був тверезий, автомобіль ВАЗ 21114, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , знаходився поруч із його будинком, був не замкнений, ключі знаходились у салоні, неповнолітньому обвинуваченому було відомо де ключі, однак дозвіл взяти у користування транспортний засіб йому того дня не давав, ОСОБА_5 вміє керувати автомобілем, але не має водійського посвідчення.

Наступного дня виявив, що транспортний засіб зник, тому по телефону одразу ж сказав неповнолітньому ОСОБА_5 такий повернути, проте останній заперечив свою причетність до події у зв`язку із чим змушений був викликати поліцію, якою й було виявлено пошкоджений автомобіль при в`їзді в селище Летичів (зі сторони с. Грушківці), в подальшому обвинувачений зізнався у вчиненому.

Неповнолітнього ОСОБА_5 пробачає за його вчинок, шкода йому повністю відшкодована й до неповнолітнього немає будь-яких матеріальних і моральних претензій, просить його суворо не карати і при призначенні покарання врахувати його молодий вік і те, що неповнолітній ОСОБА_5 дуже працьовитий й може самостійно, а не його законний представник, сплатити штраф.

8. Неповнолітній свідок ОСОБА_15 показав, що навесні 2026 року близько 21 год. неповнолітній ОСОБА_5 приїхав на сірому автомобілі до їх будинку у с. Вербка і попросив покликати сестру ОСОБА_16 , що і зробив, сестра спілкувалась з ним близько 30 хв. і той поїхав.

Від ОСОБА_5 не чув запах алкоголю і не може стверджувати, що він був п`яним.

9. Неповнолітня свідок ОСОБА_15 показала, що у вечірній час до її будинку у с. Вербка на сірому автомобілі приїхав неповнолітній ОСОБА_5 , вона з ним деякий час поспілкувалась (близько 30 хв.) і він поїхав, від нього відчувався запах алкоголю з ротової порожнини.

10. Крім визнання вини винуватість неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, підтверджується й зібраними органом досудового розслідування письмовими доказами:

1) рапортом працівника поліції від 27 квітня 2026 року про фіксацію події на лінію 102 за змістом якого ОСОБА_9 повідомив про незаконне заволодіння у період з 22 год. 00 хв. 26 квітня 2026 року по 16 год. 00 хв. 27 квітня 2026 року невстановленою особою належним йому автомобілем ВАЗ 21114, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 22-23 т. 2);

2) протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 27 квітня 2026 року за змістом якого ОСОБА_9 повідомив поліцію про викрадення належного йому транспортного засобу (а.с. 24-25 т. 2);

3) протоколом огляду місця події від 27 квітня 2026 року із фототаблицею згідно якого оглянуто територію домогосподарства та житловий будинок по АДРЕСА_2 й зафіксовано обстановку на місці вчинення кримінального правопорушення (а.с. 26-31 т. 2);

4) протоколом огляду місця події від 27 квітня 2026 року із фототаблицею згідно якого оглянуто ділянку місцевості за вказаними точними координатами, де виявлено та вилучено автомобіль ВАЗ 21114, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 41-55 т. 2);

5) висновком експерта №СЕ-19/123-26/6868-АВ від 18 травня 2026 року згідно якого встановлено ринкову вартість автомобіля ВАЗ 21114, реєстраційний номер НОМЕР_1 : на 26 квітня 2026 року 39085,00 грн., на 27 квітня 2026 року 39172,00 грн., а вартість відновлювального ремонту переднього вітрового скла даного автомобіля в результаті пошкодження на 26 квітня 2026 року 16135,66 грн. (а.с. 88-103 т. 2);

6) протоколом проведення слідчого експерименту від 23 травня 2026 року за змістом якого неповнолітня свідок ОСОБА_15 показала, що 26 квітня 2026 року близько 22 год. 00 хв. ОСОБА_5 приїхав до її будинку у с. Вербка на автомобілі сірого кольору, який взяв у ОСОБА_9 , адже у нього працює, був сам, але був в нетверезому стані, хитався, від нього було чути запах алкоголю, вони спілкувались недовго і він поїхав назад у сторону селища Летичів (а.с. 138-142 т. 2);

7) протоколом проведення слідчого експерименту від 29 травня 2026 року за змістом якого неповнолітній ОСОБА_5 зазначив, що 26 квітня 2026 року близько 20 год. пішов до ОСОБА_9 , у якого працює по господарству, почекав поки він поїде у своїх справах, підійшов до його автомобіля, сів і поїхав у с. Вербка до знайомої ОСОБА_15 , там поспілкувався з нею і її братом близько 30 хв. та поїхав назад, хоча посвідчення водія немає, дозвіл ОСОБА_9 взяти автомобіль і користуватись ним, їхати - не давав, ключ від автомобіля був в салоні поруч з коробкою передач, в стані алкогольного сп`яніння не перебував. Як їхав назад, не впорався з керуванням і в`їхав у стовпчик та розбилось лобове скло, злякався ОСОБА_9 і покинув місце події (а.с. 180-187 т. 2).

11. Суд відхиляє позицію сторони захисту, що неповнолітній обвинувачений ОСОБА_5 не перебував у стані алкогольного сп`яніння, адже з метою перевірки цієї обставини, яка вказана у обвинувальному акті, судом допитано не лише потерпілого ОСОБА_9 , який заперечив наявність будь-яких ознак алкогольного сп`яніння у неповнолітнього обвинуваченого 26 квітня 2026 року, але й двох свідків малолітнього ОСОБА_15 (13 років), який також заперечив перебування ОСОБА_5 у стані алкогольного сп`яніння цього дня, та неповнолітню ОСОБА_15 (16 років), яка підтвердила, що неповнолітній обвинувачений ОСОБА_5 був в стані алкогольного сп`яніння.

Оцінюючи фактичні обставини і надані показання як потерпілим, так і свідками, суд все ж вважає підтвердженим факт перебування ОСОБА_5 у стані алкогольного сп`яніння.

Так, потерпілий ОСОБА_9 хоча бачив ОСОБА_5 26 квітня 2026 року незадовго до того, як обвинувачений незаконно заволодів його транспортним засобом, однак після цього його вже не бачив до наступного дня, а малолітній свідок ОСОБА_15 лише покликав свою сестру до обвинуваченого і пішов додому.

Водночас, неповнолітня свідок ОСОБА_15 , яка в силу досягнення 16 років, була судом попереджена про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, ствердно зазначила, що 26 квітня 2026 року обвинувачений ОСОБА_5 , який приїхав до неї додому на автомобілі близько 22 год., був в стані алкогольного сп`яніння, про те, що у ОСОБА_5 були ознаки алкогольного сп`яніння вона також зазначила під час проведення з нею слідчого експерименту.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав про необхідність дотримання належного порядку встановлення факту перебування особи в момент вчинення злочину в стані алкогольного чи іншого сп`яніння шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів, зокрема і показань свідків, про що йдеться у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 березня 2018 року в справі № 372/2291/16-к, від 21 листопада 2019 року в справі № 564/590/17, від 03 грудня 2019 року в справі № 571/1436/15-к, від 11 лютого 2020 року в справі № 643/20474/15-к, від 20 травня 2025 року в справі № 475/1388/23.

У даному кримінальному провадженні орган досудового розслідування об`єктивно не міг встановити факт перебування неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 в момент вчинення ним злочину в стані алкогольного сп`яніння шляхом проведення його освідування в медичному закладі, адже потерпілий ОСОБА_9 звернувся із заявою в поліцію щодо незаконного заволодіння належним йому транспортним засобом лише наступного дня - 27 квітня 2026 року, проте шляхом проведення допиту неповнолітньої ОСОБА_15 , як свідка, вказану обставину було встановлено як слідчим, так і судом.

ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ

12. Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Як зазначено у ч. 1 ст. 103 КК України при призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

13. Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15 січня 2024 року у справі №722/594/22 вказала: виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу.

Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів.

З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.

14. Згідно ч. 1 ст. 289 КК України незаконне заволодіння транспортним засобом - карається обмеженням волі на строк від трьох до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Примітка. 1. Під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі.

15. Отже, вчинене неповнолітнім ОСОБА_5 кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 289 КК України відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

16. Неповнолітній ОСОБА_5 , якому 16 років, повністю визнав свою вину у незаконному заволодінні транспортним засобом (не заперечує фактичні обставини), має негативне ставлення до вчиненого і засуджує свій вчинок, щиро кається у вчиненому, не перебуває на диспансерному обліку в лікарів нарколога, психіатра, не перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних через не досягнення віку, раніше не судимий, на обліку служби пробації не перебував і не перебуває, по місцю проживання має задовільні умови проживання, за місцем навчання у Державному навчальному закладі «Деражнянський центр професійної освіти» (Голосківське відділення) характеризується посередньо, компрометуючих даних на нього до Летичівської селищної ради не надходило і органом місцевого самоврядування він до адміністративної відповідальності не притягався, офіційно не працює, інвалідність відсутня (а.с. 56, 57 т. 1, а.с. 144, 145, 148, 150, 152, 154, 156, 157-158, 160 т. 2).

17. Згідно досудової доповіді Хмельницького районного сектору №6 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області від 14 липня 2026 року неповнолітній ОСОБА_5 на обліку в службі у справах дітей Летичівської селищної ради не перебуває, його стан здоров`я добрий, допомагає матері по господарству, ввічливий у спілкуванні і поведінці, свою вину у скоєному визнає та щиро кається, його виправлення є можливим без ізоляції від суспільства, тому зроблено висновок, що ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький і орган пробації вважає, що виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень можливе за умови співпраці відділу поліції, соціальних служб органу місцевого самоврядування та громади взагалі, проведення з ним соціально-вихованих заходів (а.с. 40-44 т. 1).

18. Органом досудового розслідування і судом встановлено, що у відповідності до вимог п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 є щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

19. Органом досудового розслідування і судом встановлено, що обставиною, яка згідно п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України обтяжує покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

20. Згідно ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

21. Тобто, законодавець у ч. 1 ст. 69 КК України передбачив, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

22. У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 квітня 2025 року у справі 754/15594/23 вказано, що розділом XV КК України визначені особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх, в якому статтями 98 - 102 цього Кодексу передбачені види та розміри покарань, які можуть бути призначені неповнолітньому.

Статті 99 - 102 КК конкретизують положення ч. 1 ст. 65 КК.

Системний аналіз ст. 69 та статей 99 - 102 КК свідчить про те, що ці норми не конкурують між собою, оскільки статті 99 - 102 КК встановлюють розміри покарань, у межах яких вони можуть бути призначені у випадках вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, якому покарання необхідно призначати незалежно від мінімального розміру покарань, передбачених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, за якою його засуджено, а також від того, чи є підстави для застосування положень ст. 69 КК.

Разом з тим, при наявності умов та підстав, за вчинення кримінального правопорушення неповнолітньому може бути призначене покарання із застосуванням приписів ст. 69 КК..

Таким чином, якщо при призначенні неповнолітньому покарання з урахуванням положень статей 99 - 102 КК, таке покарання буде нижчим від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, додатково посилатись на ст. 69 КК не потрібно.

23. Як вже зазначалось, у даній справі санкція ч. 1 ст. 289 КК України передбачає покарання у виді обмеження або позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років.

Водночас, призначення неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді обмеження або позбавлення волі є не співмірним із заподіяною ним шкодою та суспільною небезпечністю вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, тому суд вважає, що на підставі ч. 1 ст. 69 КК України необхідно перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного у санкції ч. 1 ст. 289 КК України, а саме до штрафу, що узгоджується із вимогами ст.ст. 98, 103 КК України, адже такий вид основного покарання передбачений законом України про кримінальну відповідальність, при визначенні саме такого виду покарання суд враховує умови проживання та виховання неповнолітнього, вплив дорослих, рівень його розвитку.

24. Таким чином, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 , обставини, які пом`якшують покарання, обставину, що обтяжує покарання, позицію потерпілого ОСОБА_9 щодо міри покарання і відсутність у нього будь-яких претензій матеріального і морального характеру, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації і достатності покарання, досягнення мети виправлення, суд вважає, що ОСОБА_5 необхідно призначити покарання за ч. 1 ст. 289 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді штрафу.

25. На переконання суду, неповнолітній обвинувачений ОСОБА_5 буде спроможний сплатити визначений судом розмір штрафу про що він й зазначив в судовому засіданні, про наявність матеріальної можливості самостійно сплатити штраф підтвердила його мама ОСОБА_10 , як законний представник, а також потерпілий ОСОБА_9 , у якого має тимчасові підзаробітки неповнолітній.

26. Суд переконаний, що призначення саме такого покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_5 буде справедливим, необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

V. МОТИВИ УХВАЛЕННЯ ІНШИХ РІШЕНЬ ЩОДО ПИТАНЬ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ ТА ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ, ЯКИМИ КЕРУВАВСЯ СУД

27. Цивільний позов не заявлявся, запобіжний захід не обирався.

28. Питання про речові докази суд вирішує згідно вимог ч. 9 ст. 100 КПК України (а.с. 66-67, 108-113, 133-136 т. 2), а питання про накладений арешт на майно на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України (а.с. 72 т. 2).

29. Суд ухвалює обвинувальний вирок, тому на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України на користь держави з неповнолітнього обвинуваченого (у разі відсутності у нього коштів із його законного представника ОСОБА_10 ) підлягають стягненню витрати на залучення експерта (а.с. 77, 89 т. 2).

30. Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд кримінального провадження проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 30-32, 84-86, 91-94, 107-108, 110, 337, 368-371, 373-374, 376, 392-395, 532 КПК України,

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

УХВАЛИВ:

Неповнолітнього ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, та, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн.

Цивільний позов не заявлявся.

Стягнути із неповнолітнього ОСОБА_5 (у разі відсутності у нього коштів із його законного представника ОСОБА_10 ) на користь держави витрати на залучення експерта на загальну суму 6257,68 грн., зокрема:

1) судова дактилоскопічна експертиза (висновок експерта №СЕ-19/123-26/6867-Д від 11 травня 2026 року) 2406,80 грн.

2) судова транспортно-товарознавча експертиза (висновок експерта №СЕ-19/123-26/6868-АВ від 18 травня 2026 року) 3850,88 грн.

Речові докази:

1) автомобіль марки ВАЗ, моделі 21114, сірого кольору, 2006 року випуску, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , з номером кузова НОМЕР_2 повернути власнику ОСОБА_9 , скасувавши арешт на це майно, накладений ухвалою слідчого судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 28 квітня 2026 року (справа №678/665/26, провадження №1-кс-678-271/26);

2) сліди папілярного узору рук, зразки папілярних візерунків пальців рук, які упаковані до паперових конвертів та передані на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів відділу поліції №3 Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області знищити.

Запобіжний захід неповнолітньому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Летичівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Реквізити для сплати штрафу до державного бюджету:

Отримувач коштів: ГУК у Хмел.обл/Летичів. стг/21081100

Код за ЄДРПОУ: 37971775

Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.)

р/р UA948999980313030106000022663

Код класифікації доходів бюджету: 21081100

Реквізити для сплати витрат за проведення експертизи на користь держави:

Отримувач коштів: ГУК у Хмел.обл/Летичів. стг/24060300

Код за ЄДРПОУ: 37971775

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

р/р UA438999980313050115000022663

Код класифікації доходів бюджету: 24060300

Суддя ОСОБА_1