Court ruling № 140998355, 28.10.2026, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення

28 жовтня 2026 року м.Київ справа № 640/17475/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудін С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву адвоката Севастьянової Оксани Миколаївни про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства Миколаївський експертно-технічний центр до Антимонопольного комітету України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Акціонерного товариства Миколаївобленерго, про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство Миколаївський експертно-технічний центр із позовом до Антимонопольного комітету України, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №5717-р/пк-пз від 06.09.2022;

- зобов`язати Постійно діючу адміністративну колегію Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель повторно розглянути скаргу позивача від 16.08.2022 та прийняти нове рішення з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, АТ Миколаївобленерго.

13 грудня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14 грудня 2022 року вказаний Закон був опублікований в газеті Голос України №254 та набрав чинності 15.12.2022.

23 березня 2023 року на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/17475/22 та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 прийнято адміністративну справу до провадження, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2023 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №5717-р/пк-пз від 06.09.2022.

Зобов`язано Антимонопольний комітет України повторно розглянути скаргу Приватного акціонерного товариства Миколаївський експертно-технічний центр 16.08.2022 №UA-2022-06-17-000263-а.b2, з урахуванням висновків суду.

Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства Миколаївський експертно-технічний центр судовий збір у розмірі 4962,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Антимонопольного комітету України.

23.06.2023 на електронну адресу суду від представника позивача, адвоката Севастьянової Оксани Миколаївни, надійшла підписана електронним підписом заява про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з Антимонопольного комітету України на користь Приватного акціонерного товариства Миколаївський експертно-технічний центр витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 відкладено вирішення питання про розгляд заяви адвоката Севастьянової Оксани Миколаївни про ухвалення додаткового рішення у справі до повернення матеріалів справи до Київського окружного адміністративного суду з Шостого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України залишено без задоволення, рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 21.05.2026 касаційну скаргу Антимонопольного комітету України залишено без задоволення, рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року в справі №640/17475/22 залишено без змін.

09.10.2026 матеріали адміністративної справи №640/17475/22 були передані судді Дудіну С.О. для розгляду заяви адвоката Севастьянової Оксани Миколаївни про ухвалення додаткового рішення, про що свідчить акт від 09.10.2026, складений працівниками ВДЗК (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.10.2026 встановлено для відповідача п`ятиденний строк для надання до суду письмової заяви з висловленням своєї позиції щодо поданої заяви про ухвалення додаткового рішення.

20.10.2026 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги та клопотання про залишення заяви без розгляду.

Перевіривши доводи заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та клопотання відповідача про залишення заяви без розгляду, суд зазначає таке.

Верховний Суд у постанові від 20.12.2019 у справі № 240/6150/18, ухваленій у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, здійснив комплексний аналіз статей 132, 134, 244, 252 Кодексу адміністративного судочинства України і висловив правову позицію про те, що судове рішення має містити відповіді на всі заявлені позивачем (третьою особою) вимоги, зазначити у разі потреби їх розмір, а також вирішити питання про негайне виконання та про судові витрати (вимога повноти рішення). Процесуальний інститут додаткового рішення дозволяє виправляти помилки суду, спричинені недотриманням цієї вимоги. Таким чином, питання розподілу судових витрат та способу виконання судового рішення, у разі вирішення питання про право, є обов`язком суду, що вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом. Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

У постанові від 19.03.2020 у справі № 640/6209/19 Верховний Суд також зазначав, що за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, Кодексом адміністративного судочинства України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме:

1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143);

2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143);

3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252).

Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку, визначеному статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частина перша статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частинами третьою, п`ятою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

В ухвалі від 07.07.2023 у справі № 340/2823/21 Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду сформовано загальні підходи до стягнення витрат у суді касаційної інстанції.

Так, вирішуючи питання подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, Суд висловився про те, що визначені процесуальними нормами закону порядок звернення до суду касаційної інстанції і процедуру розгляду касаційної скарги, положення частини сьомої статті 139, частини третьої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України треба розуміти так, що сторона має заявити суду касаційної інстанції про необхідність розподілу витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката, до ухвалення цим судом остаточного судового рішення за касаційною скаргою. У такому випадку докази, які підтверджують ці витрати (які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи), можуть бути надані суду касаційної інстанції - для ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, докази понесення яких не могли бути надані суду до ухвалення постанови - протягом п`яти днів після ухвалення постанови за касаційною скаргою. Якщо докази на підтвердження розміру витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката, - за умови, що прохання про розподіл цих витрат буде заявлене суду касаційної інстанції до завершення розгляду справи - будуть надані по спливу п`яти днів після ухвалення судового рішення за касаційною скаргою - заява про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги [в суді касаційної інстанції] залишається без розгляду.

Коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суду касаційної інстанції про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим - з об`єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) - пов`язується можливість як потім подати протягом п`яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України.

У розвиток вищенаведеного правозастосування Верховний Суд у постанові від 25.07.2023 по справі № 340/4492/22 вказав, що за загальним правилом, усі докази понесених судових витрат мають бути надані сторонами до закінчення розгляду справи. Однак, у випадку, якщо сторона з певних причин не може надати такі документи, ця сторона повинна зробити відповідну заяву до закінчення розгляду справи і надати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У цій постанові Верховним судом сформовано підхід, за якого для вирішення питання відшкодування стороні витрат на професійну правничу допомогу з`ясуванню підлягають (у сукупності):

1) наявність безпосередньої правової вимоги про здійснення розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи;

2) наявність відповідної заяви про надання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відсутність першої з цих обставин унеможливлює взагалі вирішення судом питання про розподіл судових витрат як у судовому рішенні за результатом розгляду справи, так і в порядку, визначеному статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України. Відсутність же другої обставини (за наявності першої) унеможливлює відкладення відповідно до вимог частин третьої-п`ятої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення питання про судові витрати, пов`язані із розглядом справи, у зв`язку з чим є підставою для вирішення судом цього питання саме у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд вважає означені правові висновки Верховного Суду застосовними до спірних відносин.

Так, у позовній заяви представник позивача зазначив про орієнтовні витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Рішення у цій справі прийнято Київським окружним адміністративним судом 16.06.2023.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно із частинами п`ятою та шостою статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, перебіг 5-денного строку для надання доказів понесення судових витрат для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення починається 17.06.2023 та спливає 21.06.2023.

Із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №640/17475/22, до якої було додано докази на підтвердження розміру витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, представник Приватного акціонерного товариства Миколаївський експертно-технічний центр звернувся 22.06.2023.

За таких обставин, докази на підтвердження розміру витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, представником позивача було надано поза межами 5 денного строку, визначеного частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки представником позивача не дотримано процесуальних норм закону щодо надання протягом встановленого строку доказів на підтвердження розміру витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, визначених частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, після того, як в межах означеної справи проголошено рішення, у суду наявні правові підстави для залишення без розгляду поданої адвокатом Севастьяновою Оксаною Миколаївною заяви.

Керуючись статтями 139, 243, 248, 252, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Заяву адвоката Севастьянової Оксани Миколаївни про ухвалення додаткового рішення у справі № 640/17475/22 залишити без розгляду.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Дудін С.О.