Decision № 140997516, 27.10.2026, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 рокуСправа № 160/15170/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі-відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст. 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 21.07.2025 року з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 02.12.2022 року № 1248-7501448323 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Шахтарської міської ради. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 21.07.2025 року. Вказує, що розмір його пенсії було обчислено з порушенням законодавства, а саме не застосовано ст.8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці». Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи у письмовому провадженні.

19.06.2026 року через систему «Електронний суд» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти заявлених позовних вимоги та зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсії незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон № 1058). 21.07.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся за призначенням пенсії незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Заява про призначення пенсії від опрацьовувалася за принципом екстериторіальності відповідно до Порядку приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (зі змінами) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області. Згідно із наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу встановлено: страховий стаж складає - 39 років 1 день, пільговий стаж склав 14 років 11 місяців 13 днів, в тому числі стаж роботи за Списком № 1 - 10 років 3 місяці 16 днів; стаж на підземних роботах - 4 роки 7 місяців 27 днів. Відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення №056230001779 від 28.07.2025 про відмову в призначенні пенсії незалежно від віку, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2025 року по справі № 200/7833/25 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2026 року по справі №200/7833/25 здійснено зарахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням постанови КМУ від 31.03.1994 р. № 202, періоди роботи з 01.06.2000 по 09.07.2000, з 10.07.2000 по 07.01.2004, з 08.01.2004 по 02.12.2008, з 03.12.2008 по 26.03.2018, з 27.03.2018 по 15.04.2018, та з 16.04.2018 по 16.11.2020 та, за наявності страхового стажу 50 років 1 день і пільгового стажу 25 років 1 місяць 16 днів. Рішенням №056230001779 від 21.04.2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду в Донецькій області призначена пенсія з 21.07.2025 року відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Щодо обчислення пенсії з урахуванням абзацу 3 статті 28 Закону №1058 та статті 8 Закону України від 02.09.2008 № 345VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» відповідач зазначає, що враховуючи, що питання зарахування певних періодів до стажу роботи, що дають право на обчислення пенсії у розмірі, визначеному абзацом 3 статті 28 Закону №1058 та статті 8 Закону № 345, чи обчислення пенсії з урахуванням цих положень, судовим засіданням не розглядалось, підстави для застосування розрахунку пенсії відповідно до абзацу 3 статті 28 Закону № 1058 та статті 8 Закону № 345 відсутні.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 02.12.2022 року № 1248-7501448323 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Шахтарської міської ради.

21.07.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2025 року в адміністративній справі № 200/7833/25 позов було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 28.07.2025 року №056230001779 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити з 21.07.2025 року пенсію ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до зарахувавши до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням постанови КМУ від 31.03.1994 р. №202, періоди роботи з 01.06.2000 по 09.07.2000, з 10.07.2000 по 07.01.2004, з 08.01.2004 по 02.12.2008, з 03.12.2008 по 26.03.2018, з 27.03.2018 по 15.04.2018, та з 16.04.2018 по 16.11.2020.

На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2025 року в адміністративній справі № 200/7833/25, залишеного без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2026 року, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 21.07.2025 року.

Після призначення пенсії позивач дізнався, що відповідач не застосував ст. 28 Закону України «Про Загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці», у зв`язку з чим через свого представника адвоката звернувся до відповідача з адвокатським запитом, зареєстрованим за №5806/8 від 30.04.2026 року, в якому просив здійснити перерахунок пенсійного забезпечення з урахуванням норм чинного законодавства.

Листом від 06.05.2026 року за №0500-0202-8/48842 Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсії незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.11.2025 по справі №200/7833/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити з 21.07.2025 пенсію ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058, зарахувавши до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058 з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 періоди роботи: з 01.06.2000 по 09.07.2000, з 10.07.2000 по 07.01.2004, з 08.01.2004 по 02.12.2008, з 03.12.2008 по 26.03.2018, з 27.03.2018 по 15.04.2018 тa з 16.04.2018 по 16.11.2020. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2026 по справі №200/7833/25 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишено без задоволення. Рішення суду залишено без змін. На виконання Рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області зараховано до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 періоди роботи: з 01.06.2000 по 09.07.2000, з 10.07.2000 по 07.01.2004, з 08.01.2004 по 02.12.2008, з 03.12.2008 по 26.03.2018, з 27.03.2018 по 15.04.2018 тa з 16.04.2018 по 16.11.2020 та з 21.07.2025 призначено пенсію незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058. Таким чином, станом на дату надання відповіді, Рішення суду виконано в межах покладених судом зобов`язань. Зобов`язання стосовно статті 8 Закону України від 02.09.2008 №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» в Рішенні суду відсутні.

Позивач вказує, що має право на пенсію за віком на пільгових умовах, з урахуванням ст.8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» та вказує, що відповідачем протиправно не враховано до пільгового стажу спірні періоди роботи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі по тексту Закон № 1058-ІV).

Відповідно до ч.3 ст. 114 Закону № 1058-ІV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача зробити перерахунок пенсії позивача відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з 21.07.2025 року, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 2 вересня 2008 року №345-VI (далі Закон №345-VI) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.

Статтею 8 Закону України №345-VI передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать працівники, зазначені у Списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Отже, обов`язковою умовою для застосування положень Закону № 345-VI є зайнятість особи на підземних роботах протягом повного робочого дня, а тому вказана обставина є вирішальною.

Аналогічний правовий висновок був викладений Верховним Судом у постановах від 27 серпня 2020 року у справі №442/3559/17, 13 жовтня 2020 року у справі № 442/3555/17, від 29.12.2021р. у справі № 345/2562/17, від 02 грудня 2021 року у справі №280/281/17.

При цьому, таке право не пов`язано з поданням заяви про перерахунок пенсії, воно також кореспондується з нормою, викладеною у ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка встановлює, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та з 21.07.2025 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно протоколу Форма РС-право пенсійної справи позивача № 056230001779 - Страховий стаж (повний) становить 50 років 00 місяців 01 день; страховий стаж до 01.01.2004 03 роки 07 місяців 01 день; страховий стаж після 01.01.2004 21 рік 05 місяців 00 днів; додаткові роки за Списком № 1 - 25 років, в тому числі: роботи підземні, професії за пост.№202 (25) - 25 років 01 місяць 16 днів, що відповідає нормам абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Проте, проведений відповідачем розрахунок призначеної пенсії позивача за віком на пільгових, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" здійснено без врахування ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що позбавляє останнього гарантованого законом права на отримання мінімальної пенсії шахтаря, оскільки мінімальний розмір пенсії за віком особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" визначається у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, при моєму пільговому стажі роботи в підземних умовах не менш як 20 років.

З огляду на викладене, дії відповідача, які виразились у незастосуванні при обчисленні позивачу розміру пенсії порядку, встановленого ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дати призначення пенсії є протиправними.

Таким чином, суд вважає за необхідним визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд звертає увагу, що у рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З огляду на вище викладене, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст. 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , з 21.07.2025 року з урахуванням раніше виплачених сум, враховуючи висновки суду, наведені в даному рішенні.

За правилами частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує питання судових витрат.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у сумі 1064,96 грн., що підтверджується квитанцією від 26.05.2026 року, та який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст. 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 21.07.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум, враховуючи висновки суду, наведені в даному рішенні.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна