Decision № 140995629, 28.10.2026, Holosiivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 199/9411/26

Провадження № 2/752/14594/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.10.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - позивач, ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 127278252 від 25.04.2019 у розмірі 11 815,00 грн, а також судові витрати.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.04.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - первісний кредитор) та відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір № 127278252, за яким відповідачу надано кредит. Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконав.

Право грошової вимоги за цим договором перейшло від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, а від ТОВ «Таліон Плюс» - до позивача на підставі договору факторингу № 20190103 від 03.01.2019 та реєстру прав вимоги № 7 від 26.12.2019. Заборгованість відповідача становить 11 815,00 грн, з яких 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6 815,00 грн - заборгованість за процентами. З моменту набуття права вимоги позивач жодних нарахувань не здійснював.

Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 07 липня 2026 року дана справа передана до Голосіївського районного суду м. Києва для розгляду за підсудністю.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 серпня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відзиву на позовну заяву відповідач у встановлений судом строк не подав, клопотань про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін не заявляв.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

25.04.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 127278252. Договір укладено шляхом прийняття відповідачем публічної пропозиції первісного кредитора, викладеної у Правилах надання грошових коштів у кредит, розміщених на вебсайті www.moneyveo.ua. Згідно з пунктом 4.2 кредитного договору сторони погодили, що електронним підписом позичальника є логін і пароль особистого кабінету.

На підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 127278252 перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс».

03.01.2019 між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) укладено договір факторингу № 20190103. Згідно з пунктом 4.1 цього договору право вимоги переходить до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 7 від 26.12.2019 позивач набув право грошової вимоги до відповідача у сумі 11 815,00 грн, з яких 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6 815,00 грн - заборгованість за процентами. Позивач є фінансовою установою, що має ліцензію на надання фінансових послуг.

Позивач направив відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги та вимогу про погашення заборгованості. Згідно з розрахунком заборгованості після набуття права вимоги позивач жодних нарахувань не здійснював, а відповідач жодного платежу на погашення заборгованості не здійснив.

Доказів погашення заборгованості, як і доказів неотримання кредитних коштів або іншого розміру заборгованості, відповідач суду не надав.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою електронних засобів зв`язку. За частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Стаття 12 цього Закону допускає підписання електронного правочину, зокрема, за допомогою аналога власноручного підпису за письмовою згодою сторін.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 зазначив, що будь-який електронний документ, який створений в інформаційній системі кредитодавця, містить інформацію про умови кредитування та підписаний у погоджений сторонами спосіб, є оригіналом електронного договору, а без проходження реєстрації в інформаційній системі та входу в особистий кабінет кредитний договір не міг бути укладений. Сторони пунктом 4.2 договору погодили використання логіна та пароля особистого кабінету як електронного підпису позичальника. Отже, кредитний договір № 127278252 від 25.04.2019 укладено у належній формі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. За договором факторингу клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (частина перша статті 1077 ЦК України); предметом договору факторингу може бути як вимога, строк платежу за якою настав, так і майбутня вимога (стаття 1078 ЦК України).

Дослідженими доказами (витягами з договорів факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та № 20190103 від 03.01.2019, витягом з реєстру прав вимоги № 7 від 26.12.2019) підтверджено перехід до позивача права вимоги до відповідача за кредитним договором. Таким чином, позивач є належним кредитором у зобов`язанні. Відповідно до частини другої статті 517 ЦК України неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погасити заборгованість (постанова Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі статтями 1048, 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до статей 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк, одностороння відмова від нього не допускається, а боржник, який не виконав зобов`язання у строк, вважається таким, що прострочив.

Відповідач доказів повернення кредиту суду не надав, тому вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 000,00 грн є обґрунтованою.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц виснувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Суд встановив, що проценти у розмірі 6 815,00 грн нараховано первісним кредитором відповідно до умов кредитного договору в межах строку кредитування. Позивач після набуття права вимоги додаткових нарахувань не здійснював. За таких обставин вимога про стягнення процентів у розмірі 6 815,00 грн також підлягає задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення. Відповідач такої заяви не подавав.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 127278252 від 25.04.2019 у розмірі 11 815,00 грн, з яких 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6 815,00 грн - заборгованість за процентами.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (з урахуванням коефіцієнта 0,8, передбаченого частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір»), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 178, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, 2) заборгованість за кредитним договором № 127278252 від 25.04.2019 у розмірі 11 815,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6 815,00 грн - заборгованість за процентами, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя