Decision № 140995162, 17.08.2026, Korabelnyi District Court of Mykolaiv City

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/2138/26

Провадження № 2/488/2281/26

РІШЕННЯ

Іменем України

17.08.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.,

за участю секретаря судового засідання Коваль А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" через свого представника Тетеренук І.Р. звернувся в Корабельний районний суд міста Миколаєва з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , в якій просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1615-9350 від24.10.2025 р. в розмірі 74 000 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.10.2025 року між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1615-9350.

Відповідно до умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 5 000 грн. зі строком кредитування 365 днів, зі встановленим базовим періодом 30 днів, комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту; стандартна процентна ставка: - 1.00% в день.

У позовній заяві позивач пояснив, що базовий строк проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у Договорі і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця.

Окрім того, позивач зазначив, що Додатковими угодами № 1 від 10.11.2025, № 2 від 11.11.2025, № 3 від 21.11.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1615-9350 від 24.10.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Зазначив, що відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання позивача, як кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Вказав, що відповідач, всупереч умов кредитного договору, порушив умови договору та не виконав взяті на себе зобов`язання.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором заявлена до стягнення позивачем становить 74 000 грн., з яких: 25 000 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 25 250 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 20 000 грн. прострочена заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, 3 750 заборгованість по комісії.

Посилаючись на те, що відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, позивач був змушений звернутись в суд з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 04.05.2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Відповідачу запропоновано подати відзив в строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження та позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

25.05.2026 року представник відповідача адвокат Брадарська Н. В. через підсистему «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву, у якому заперечувала проти задоволення позовних вимог у частині стягнення 20 000,00 грн відсотків за прострочення виконання грошового зобов`язання та 25 250,00 грн договірних відсотків, вважаючи зазначені нарахування незаконними, безпідставними та надмірними.

У відзиві представник відповідача зазначила, що 24.10.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1615-9350 за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем. Відповідно до умов договору, з урахуванням додаткових угод та подальших доборів кредитних коштів, відповідачці було надано грошові кошти в загальному розмірі 40 000,00 грн.

Представник відповідача наголосила, що протягом дії кредитного договору відповідач не ухилялася від виконання взятих на себе зобов`язань та добровільно здійснювала платежі на користь позивача, сплативши загалом 18 470,00 грн., про що свідчить її намір виконувати договірні зобов`язання в межах своїх фінансових можливостей і має бути врахована судом під час оцінки обґрунтованості заявленої до стягнення заборгованості.

Заперечуючи проти стягнення 20 000,00 грн відсотків за прострочення виконання грошового зобов`язання, представник відповідача зазначила, що кредитний договір було укладено в період дії воєнного стану в Україні, а прострочення виконання зобов`язань за ним також припало на цей період. У зв`язку із цим вона вважала нарахування зазначеної суми таким, що суперечить установленим законодавством гарантіям захисту позичальників на період дії воєнного стану. На переконання представника відповідача, позивач не мав правових підстав вимагати сплати відповідних сум, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, представник відповідача заперечувала проти стягнення 25 250,00 грн договірних відсотків, вважаючи їх розмір явно завищеним і непропорційним сумі непогашеного основного боргу, яка, за розрахунком позивача, становить 25 000,00 грн. Зазначила, що заявлена до стягнення сума відсотків створює надмірний фінансовий тягар для позичальниці, порушує баланс інтересів сторін та не відповідає принципам справедливості, добросовісності й розумності.

Також у відзиві зазначено, що під час визначення розміру заборгованості необхідно враховувати не лише залишок основного боргу та нараховані позивачем платежі, а й фактично сплачені відповідачкою кошти в загальному розмірі 18 470,00 грн. Представник відповідача вважала, що стягнення додаткових значних сум за відсотками, попри здійснені платежі, призводить до непропорційного збільшення загального розміру грошових зобов`язань відповідачки та потребує перевірки обґрунтованості відповідних нарахувань.

На підтвердження своєї позиції представник відповідача посилалася на правові висновки Верховного Суду щодо неприпустимості стягнення надмірних і несправедливих відсотків за кредитними договорами, наголошуючи на необхідності врахування особливостей споживчих кредитних правовідносин та забезпечення належного захисту прав позичальника як споживача фінансових послуг.

Окремо представник відповідача заперечувала проти покладення на відповідачку судових витрат у заявленому позивачем розмірі, зазначаючи, що в разі часткового задоволення позову такі витрати мають бути розподілені пропорційно до розміру фактично задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене представник відповідача просила суд долучити відзив до матеріалів справи, відмовити в задоволенні позовних вимог у частині стягнення 20 000,00 грн відсотків за прострочення виконання грошового зобов`язання, суттєво зменшити заявлений до стягнення розмір договірних відсотків у сумі 25 250,00 грн з урахуванням раніше сплачених відповідачкою коштів, а також здійснити відповідний перерозподіл судових витрат залежно від результатів розгляду справи.

09.06.2026 року представник позивача Романченко Д.П. через підсистему «Електронний суд» подала додаткові пояснення у справі, в яких зазначила, що пункт 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» стосується встановлення несправедливої умови договору щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним договірних зобов`язань. На підтвердження своєї позиції представник позивача послалася на постанови Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19 та від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19, зазначивши, що в цих справах суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання кредитних договорів або окремих їхніх положень недійсними з огляду на те, що максимальний розмір нарахованої пені не перевищував 50 відсотків суми кредиту.

Представник позивача наголосила, що відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не здійснювало нарахування штрафу та пені за порушення умов кредитного договору № 1615-9350 від 24.10.2025 року, а нараховувало лише проценти за користування кредитом відповідно до пунктів 4.10, 10.1 договору протягом строку кредитування, визначеного пунктом 4.12 договору.

Також представник позивача зазначила, що проценти за користування кредитом, передбачені статтями 1048, 1054 та 1056-1 ЦК України, за своєю правовою природою відрізняються від неустойки у вигляді штрафу чи пені, яка застосовується у зв`язку з порушенням зобов`язань. На її думку, погоджений сторонами розмір процентів за користування кредитними коштами відповідає принципу свободи договору, закріпленому статтею 627 ЦК України, а тому відповідні положення кредитного договору не можуть вважатися несправедливими лише з огляду на розмір процентної ставки.

Крім того, представник позивача послалася на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після закінчення встановленого договором строку кредитування або пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту в порядку частини другої статті 1050 ЦК України. При цьому права кредитодавця у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання забезпечуються, зокрема, положеннями статті 625 ЦК України.

Стосовно застосування статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» представник позивача вказала, що передбачені цією нормою обмеження стосуються відповідальності споживача за порушення зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів, зокрема нарахування штрафу й пені. На її переконання, оскільки позивач не нараховував відповідачу штрафних санкцій, підстав для висновку про порушення зазначених законодавчих обмежень немає.

Окремо представник позивача зазначила, що в період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану та протягом тридцятиденного строку після його припинення чи скасування позичальник звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплачувати неустойку за прострочення виконання грошового зобов`язання. За твердженням позивача, відповідне положення передбачене пунктом 8.4 кредитного договору, а жодних штрафних санкцій, пені чи процентів річних за статтею 625 ЦК України відповідачу не нараховувалося.

Щодо самопредставництва юридичної особи представник позивача послалася на положення статті 58 ЦПК України та постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 року у справі № 303/4297/20. Зазначила, що ОСОБА_2 працює у ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на посаді провідного юрисконсульта відділу юридичного стягнення заборгованості, а її повноваження представляти інтереси товариства в суді в порядку самопредставництва передбачені посадовою інструкцією, затвердженою наказом директора товариства № 103-П від 29.12.2023 року. На підтвердження зазначених обставин до додаткових пояснень долучено довідку про займану посаду та відповідну посадову інструкцію.

За результатами викладеного представник позивача просила суд прийняти додаткові письмові пояснення, повністю задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 74 000,00 грн, з яких: 25 000,00 грн прострочена заборгованість за кредитом; 25 250,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 20 000,00 грн проценти річних на підставі статті 625 ЦК України; 3 750,00 грн заборгованість за комісією. Також просила покласти на відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

10.06.2026 року представник відповідача адвокат Брадарська Н.В. через підсистему «Електронний суд» надіслала додаткові письмові пояснення у справі, в яких зазначила, що відповідач не погоджується з доводами позивача, викладеними в додаткових поясненнях ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Зокрема, представник відповідача вказала на неправомірність нарахування 20 000,00 грн за статтею 625 ЦК України, посилаючись на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого в період дії воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Крім того, представник відповідача зазначила про неправомірність стягнення 25 250,00 грн договірних процентів, посилаючись на те, що відповідачем уже було сплачено на користь позивача 18 470,00 грн, що, на її думку, свідчить про надмірність заявлених до стягнення сум та порушення балансу інтересів сторін. Зазначила, що укладений між сторонами кредитний договір є договором приєднання, умови якого були визначені позивачем в односторонньому порядку, а відповідач не мала реальної можливості впливати на їх зміст. У зв`язку із цим представник відповідача вважала, що нарахування процентів у заявленому розмірі може свідчити про несправедливість умов договору в розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Також представник відповідача послалася на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати договірні проценти припиняється після закінчення встановленого договором строку кредитування або пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту, а наслідки прострочення грошового зобов`язання визначаються статтею 625 ЦК України, застосування якої в період дії воєнного стану, на думку відповідача, виключається.

За результатами викладеного представник відповідача просила суд долучити додаткові пояснення до матеріалів цивільної справи № 488/2138/26, відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 20 000,00 грн за статтею 625 ЦК України, зменшити розмір договірних процентів, заявлених до стягнення в сумі 25 250,00 грн, з урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності, а також раніше сплачених відповідачем коштів у розмірі 18 470,00 грн, і здійснити відповідний перерозподіл судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог.

18.06.2026 року представник відповідача - адвокат Брадарська Н.В. через підситсему "Електронний суд" надіслала заяву про розгялд справи без участі відповідача та представника. Позовні вимоги позивача не підтримує.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 24.10.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1615-9350 за продуктом «MiniKasa».

Відповідно до умов договору, ОСОБА_1 відкрито кредитну лінію у розмірі 5 000 грн на умовах строковості, зворотності та платності (п. 4.1 Договору).

Договір передбачав, що строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Дата повернення (виплати) Кредиту 23.10.2026 року (п. 4.14 Договору).

Також у договорі визначено строк користування кредитом, тип і розмір процентної ставки, а також порядок та строки їх сплати (п.п. 4.7, 4.13 Договору).

Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення цього Договору (за весь Строк кредитування) складає: 21 746.17 грн. та включає в себе: суму Кредиту, комісію за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту), проценти за користування Кредитом та комісійну винагороду, яка стягується з Позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за Договором через вебсайт Кредитодавця або через Особистий кабінет (п.4.16 Договору).

Пунктом 4.17.визначено, що денна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає: 0.918%.

Відповідно до п. 10.3. Позичальнику здійснюється нарахування процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою (в межах періоду, протягом якого може застосовуватися Знижена процентна ставка відповідно до умов п. 10.1 Договору) починаючи з наступної дати: - з першого дня користування Кредитом, якщо Позичальнику не була надана можливість сплати процентів за користування Кредитом за Пільговою процентною ставкою та/або Промо-ставкою; - з наступного дня за датою завершення періоду дії Промо-ставки, якщо можливість сплати відсотків за користування Кредитом за Промо-ставкою надана Позичальнику на строк, який є меншим за тривалість першого Базового періоду, і при цьому Позичальнику не була надана можливість сплати відсотків за користування Кредитом за Пільговою процентною ставкою; - з першого дня другого Базового періоду, якщо протягом усієї тривалості першого Базового періоду Позичальник користувався правом сплати процентів за Пільговою процентною ставкою або Промо ставкою, або комбінацією вказаних ставок, і своєчасно та у повному обсязі здійснив сплату процентів за користування Кредитом, нарахованих за перший Базовий період. Позичальник зберігає можливість сплати відсотків за користування кредитом за Зниженою процентною ставкою протягом не більше ніж до 180 (сто вісімдесятого) дня користування Кредитом (включно) за умови сплати Позичальником своєчасно і у повному обсязі процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) шляхом сплати Кредитодавцю Обов`язкового платежу у повному обсязі у визначений цим Договором строк. У разі несплати Позичальником у повному обсязі Обов`язкового платежу не пізніше останнього дня будь-якого Базового періоду, з наступного дня подальше нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Стандартною процентною ставкою до моменту повної сплати Позичальником Обов`язкового платежу (включаючи дату оплати). З дати, наступної за днем оплати Позичальником Обов`язкового платежу у повному обсязі, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Зниженою процентною ставкою (в межах періоду, протягом якого може застосовуватися Знижена процентна ставка відповідно до умов п. 10.1 Договору).

Згідно п. 4.11. Комісія за видачу кредиту становить 15.00 % (п`ятнадцять цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу Кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором Кредиту у день видачі Кредиту. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит також належить до Комісії за видачу кредиту і може одноразово нараховуватись при кожному отриманні Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів, якщо нарахування Комісії за видачу додаткових грошових коштів передбачено відповідними Додатковими угодами до цього Договору, якими Сторони оформили отримання Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів. Якщо у відповідній Додатковій угоді до цього Договору, якою Сторони оформили отримання Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів, зазначено, що Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит становить 0% (нуль відсотків), вказане означає, що Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит на підставі такої Додаткової угоди до цього Договору є відсутньою).

Отже сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування за користування кредитними коштами (ст.1048 ЦК України).

Пунктом 4.15 Договору визначено, що реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 3181.67 процентів.

Згідно з п. 4.16. вказано, що орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 21 746.17 грн.

Відповідно до п. 12.1 кредитного договору, цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на вебсайті Кредитодавця або у Мобільному додатку, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

Зазначений договір був підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем): «А3761».

Окрім того, судом також встановлено, що відповідно до Додаткових угод №1 від 10.11.2025 року, №2 від 11.11.2025 року, №3 від 21.11.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії № 1615-9350 від 24.10.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит.

Пунктом 2.6. вказаних додаткових угод визначено, що комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит становить 15.00 % (п`ятнадцять цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми додаткових грошових коштів, наданих відповідно до Додаткової угоди у Кредит (якщо в цьому пункті Додаткової угоди зазначено, що Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит становить 0% (нуль відсотків), вказане означає, що Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит на підставі цієї Додаткової угоди є відсутньою). Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит нараховується Кредитодавцем у день видачі додаткових грошових коштів у Кредит. Позичальник зобов`язаний сплатити комісію за видачу додаткових грошових коштів у Кредит не пізніше дати закінчення поточного Базового періоду, в якому нарахована комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит, у складі Обов`язкового платежу за такий Базовий період. Додаткові угоди підписано позичальником електронним підписом з одноразовими ідентифікаторами «А5306», «А8963» , «А5803».

Виконання позивачем своїх обов`язків щодо перерахування коштів за кредитним договором № 1615-9350 від 24.10.2025 р. підтверджено наявним в матеріалах справи Повідомленням платіжної системи «Easy pay» виданого ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про перерахування 24.10.2025 i 09:46 коштів на суму 5000 грн номер транзакції № 1697137301.

Окрім того, повідомленням ТОВ «ФК «Контрактовий дім» № 199681170632667917032026 від 17.03.2026 року підтверджено оплату суми 5000,00 грн 10.11.2025 i 09:23 на картку № НОМЕР_1 . Платник ТОВ «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, номер транзакції 1706326679.

Повідомленням ТОВ «ФК «Контрактовий дім» № 187356170705870817032026 від 17.03.2026 року підтверджено оплату суми 5000,00 грн 11.11.2025 i 11:39 на картку № НОМЕР_1 . Платник ТОВ «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, номер транзакції 1707058708.

Повідомленням ТОВ «ФК «Контрактовий дім» № 194531171284532417032026 від 17.03.2026 року підтверджено оплату суми 25 000,00 грн 21.11.2025 i 14:36 на картку № НОМЕР_1 . Платник ТОВ «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, номер транзакції 1712845324.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №1615-9350 від 24.10.2025, станом на 02.03.2026, заборгованість становить: 74 000 грн., з яких : 25 250 грн. - основний борг, 25 250 грн. - залишок відсотків, 20 000 грн. - залишок відсотків за ст. 625 ЦК України, 3 750 грн. - залишок комісій.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".

Зокрема, в ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Статтею 12 цього закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно з ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12, ч. 1 ст. З Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом «А3761», який зазначений у тексті договору про відкриття кредитної лінії № 1615-9350 від 24.10.2025 р. в розділі 13 «Реквізити Сторін» у графі: «Позичальник». А отже, відповідач прийняла пропозицію позивача на укладення кредитного договору та погодився з умовами, які викладені у ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст. ст. 525-527 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Із наданих представником позивача та досліджених судом документів встановлено, що відповідач користувався наданими кредитодавцем кредитними коштами та порушив умови вказаного договору і має заборгованість.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст. 610 ЦК України).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана)та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.

З огляду на викладене, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за тілом кредиту в розмірі 25 000 грн та комісії в розмірі 3 750 грн, у зв`язку із чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо доводів відповідача про факт добровільної сплати грошових коштів та надмірно нарахованих процентів, суд зазначає наступне.

Вирішуючи питання щодо розміру процентів, які підлягають стягненню, суд ураховує правову позицію, викладену Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25).

У зазначеній постанові Верховний Суд звернув увагу на те, що Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, встановлено імперативне обмеження максимального розміру денної процентної ставки за договорами про споживчий кредит.

Зокрема, частину п`яту статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено положенням, відповідно до якого максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсоток.

Одночасно пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» встановлено перехідний період тривалістю 240 днів, протягом якого максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 відсотка, протягом наступних 120 днів 1,5 відсотка.

При цьому Верховний Суд наголосив, що норма про максимальний розмір денної процентної ставки є імперативною, оскільки містить пряму вказівку на те, що відповідний розмір «не може перевищувати» встановленого законом максимального значення.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Обєднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 дійшла висновку, що для дотримання правила про максимальний розмір денної процентної ставки законодавець передбачив нікчемність умови договору про споживчий кредит у частині перевищення такого максимального розміру. Нікчемність такої умови суд зобовязаний враховувати за власною ініціативою, незалежно від того, чи заявлялося відповідне заперечення споживачем.

Отже, у разі встановлення судом перевищення погодженої сторонами денної процентної ставки встановленого законом максимального розміру суд не здійснює довільного зменшення погоджених сторонами процентів та не змінює умови договору, а застосовує імперативні приписи закону та не враховує при визначенні заборгованості ту частину договірної ставки, яка перевищує встановлений законом максимальний розмір.

Це має істотне значення з огляду на те, що в цій же постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду уточнила попередній підхід до можливості самостійного коригування судом розміру процентів.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач здійснила часткове погашення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 18 470,00 грн, з яких 15 000,00 грн зараховано в рахунок погашення основної суми кредиту, 1 220,00 грн процентів за користування кредитом та 2 250,00 грн комісії. Зазначені платежі відображені у розрахунку позивача та враховані під час визначення заборгованості.

Здійснення відповідачем часткових платежів саме по собі не свідчить про відсутність заборгованості за кредитним договором, оскільки внесені кошти були зараховані в рахунок погашення основної суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісії, а їх розмір враховано позивачем при визначенні залишку заборгованості.

Згідно з розрахунком позивача, проценти за користування кредитом за період з 24.10.2025 року по 20.11.2025 року нараховувалися за ставкою 0,60 % за кожен день користування кредитом, а з 21.11.2025 року за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом. При цьому сам по собі значний розмір нарахованих процентів не є достатньою підставою для висновку про їх неправомірність. Водночас обґрунтованість вимог про їх стягнення має визначатися з урахуванням погоджених сторонами умов договору та правильності нарахування процентів за відповідні періоди з урахуванням наданих кредитних коштів і здійснених відповідачем платежів.

З розрахунку заборгованості також убачається, що 24.10.2025 року відповідачу було надано кредитні кошти, при цьому за період з 24.10.2025 року по 20.11.2025 року включно проценти нараховувалися за промо-ставкою 0,60 % за кожен день користування кредитом протягом перших 30 календарних днів першого базового періоду.

09.11.2025 року відповідач внесла 6 260,00 грн на погашення заборгованості, з яких 5 000,00 грн зараховано в рахунок погашення основного боргу, 510,00 грн процентів за користування кредитом та 750,00 грн комісії.

10.11.2025 року та 11.11.2025 року між відповідачем і ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» укладено додаткові угоди № 1 та № 2, відповідно до яких відповідачу надано додаткові кредитні кошти по 5 000,00 грн за кожною угодою.

Починаючи з 21.11.2025 року проценти нараховувалися за стандартною процентною ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка, відповідно до умов договору, застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати його укладення. Цього ж дня між сторонами укладено додаткову угоду № 3, за якою відповідачу надано додаткові кредитні кошти в розмірі 25 000,00 грн. Крім того, 21.11.2025 року відповідач внесла 12 210,00 грн на погашення заборгованості, з яких 10 000,00 грн зараховано в рахунок погашення основного боргу, 710,00 грн процентів за користування кредитом та 1 500,00 грн комісії.

Таким чином, наданий позивачем розрахунок відображає як надання відповідачу кредитних коштів за первісним договором і додатковими угодами, так і здійснені нею платежі та їх розподіл між складовими заборгованості. Вказані обставини підтверджують, що часткове погашення заборгованості враховане при визначенні її залишку.

Отже, суд доходить висновку, що здійснені відповідачем часткові платежі враховані позивачем при визначенні заборгованості, а погоджені сторонами процентні ставки становлять 0,60 % на день у початковий період користування кредитом та 1,00 % на день у подальшому. Тому вимога про стягнення 25 250,00 грн процентів є обґрунтованою.

Щодо вимоги про стягнення процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі 20 000 грн, суд зазначає таке.

За змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, відповідно до статей 549-552 ЦК України, що нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

З 17 березня 2022 року набрав чинності пункт 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих таперехідних положеньЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому був продовжений та діє і до нині.

Відповідно до наданого розрахунку позивача, у зв`язку з неповерненням відповідачем кредитної заборгованості за кредитним договором №1615-9350 від 24.10.2025 року виникла заборгованість, у тому числі за штрафними санкціями, яка становить 20 000 грн. і була нарахована відповідно до статті 625 ЦК України в період дії воєнного стану.

Проте ці штрафні санкції були нараховані кредитодавцем з порушенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Ураховуючи викладене та з урахуванням положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у частині стягнення з відповідача 20 000,00 грн, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов висновку, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконала, а тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 25 000 грн. , заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 25 250 грн. та комісії у розмірі 3 750 грн., що в загальному розмірі становить 54 000 гривень заборгованості та підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог у розмірі 1 942,83 грн (2662,40*54000/74000).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд ураховує наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як передбачено ч. 3ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). Такий же правовий висновок зробила Велика Палата ВС у справі № 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розглянувши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що заявником надано належні, допустимі, достатні та достовірні докази щодо підтвердження понесених витрат на правничу допомогу. Наявність договірних відносин між адвокатом та клієнтом підтверджується: свідоцтвом про право зайняття адвокатською діяльністю Серія ТР №0000217, договором про надання професійної правничої допомоги від 08.04.2026; рахунком фактурою № Р-0003304 від 27.04.2026 з описом наданих послуг на суму 10 000 грн.

Дослідивши письмові докази на підтвердження надання позивачу Адвокатським об`єднанням «Правовий Баланс» професійної правничої допомоги у справі про стягнення заборгованості з відповідача, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження факту надання такої допомоги та її обсягу.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а згідно із п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 7 297,29 грн., що буде пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до Постанови КЦС ВС від 30.09.2022 року за № 761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть, у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулося у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) зазначено: «… у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення».

Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" (код ЄДРПОУ:38548598, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407) заборгованість за договором № 1615-9350 від 24.10.2025 р. у загальному розмірі 54 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" (код ЄДРПОУ:38548598, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 942,83 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" (код ЄДРПОУ:38548598, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407) витрати на правничу допомогу у розмірі 7 297,29 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копію заочного рішення направити відповідачу.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс", код ЄДРПОУ: 38548598, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 28 жовтня 2026 року.

Суддя Я.А. Чернявська