Decision № 140994946, 26.10.2026, Bratsk District Court of Mykolaiv Oblast

Справа № 471/478/26

Провадження №2-а/471/4/26

Номер рядка звіту 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" жовтня 2026 р. Братський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Жили Н.М.,

за участю секретаря - Холоденко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селище Братське Вознесенського району Миколаївської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови серії ЕНА №7053834 від 19.04.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови серії ЕНА №7053834 від 19.04.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою старшого інспектора ВП № 1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області майора поліції Артюхова Олексія Федоровича серії ЕНА № 7053834 від 19.04.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень. Відповідно вказаної постанови 19.04.2026 року о 12:00 год. в селищі Братське по вул. Миру ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електромопедом «Forte» потужністю 800W не маючи права керування даним видом транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 126 КУпАП, вказаним транспортним засобом керував без мотошолому, чим порушив п. 2.3 «г» ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 121 КУпАП, без полісу цивільно-правової відповідальності власників всіх наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1. «ґ» ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Позивач вважає, що зазначена постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованою та не відповідає фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має прав керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до 2.1 «а» ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Пунктом 1.10 ПДР України визначено, що механічним транспортним засобом є транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Згідно тексту оскаржуваної постанови ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електромопедом «Forte» потужністю 800W, а відповідно до відповіді на адвокатський запит від 29.04.2026 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Forte Cargo-WN800», відповідно до технічного паспорта на електроскутер становить 650 Вт (0,65 кВт).

Відповідно до п. 2.13 ПДР України право на керування транспортними засобами особам може бути надано: транспортні засоби належать до таких категорій: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт. А тому, вважає, що електроскутер «Forte Cargo-WN800», номер двигуна 60/72V202505173796 № VIN НОМЕР_1 , яким відповідно до оскаржуваної постанови керував ОСОБА_1 , не відноситься до транспортного засобу, керування яким передбачає обов`язкове отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії А1, що вказує на те, що працівником поліції під час винесення оскаржуваної постанови було допущено порушення норм матеріального права у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; ґ) чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».

Враховуючи, що відповідно до законодавства електроскутер «Forte Cargo-WN800», вагою 127 кг, номер двигуна 60/72V202505173796 № VIN НОМЕР_1 номінальною потужністю двигуна 650W (0,65 кВт) не відноситься до механічних транспортних засобів, можливо дійти висновку, що вимога щодо наявності чинного страхового полісу (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та його пред`явлення відповідно до ПДР на вимогу працівників поліції не є обов`язковою, що виключає настання адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та вказує на те, що працівником поліції під час винесення оскаржуваної постанови було допущено порушення норм матеріального права, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню.

Також зазначає, що відповідно до п. 2.3 «г» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.

Враховуючи, що вищезгаданий електроскутер не відноситься до механічних транспортних засобів, то можливо дійти висновку про те, що у разі керування ним на водія не поширюються вимоги передбачені п. 2.3 «г» ПДР України.

На думку представника позивача, матеріали справи не містять відомостей, щодо керування транспортним засобом та перебування ОСОБА_1 в момент керування в не застебнутому мотошоломі. Законодавство не містить заборони щодо перебування водія без мотошолома, оскільки об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, що була інкримінована чітко визначена п. 2.3 «г» ПДР України. А тому, викладене виключає настання адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та вказує на те, що працівником поліції під час винесення оскаржуваної постанови було допущено порушення норм матеріального права у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню.

Зазначає, що з матеріалів справи встановити, докази які б беззаперечно вказували на факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не можливо. Пояснення ОСОБА_1 , яке було надано як доказ факту керування вказаним електроскутером не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки вказаним електроскутером ОСОБА_1 не керував, а 19.04.2026 року знаходився біля будинку розташованому за адресою: Братське вул. Миру 87 і під час сидіння на ньому разом зі своїм знайомим впав з нього в наслідок чого і були отриманні тілесні ушкодження у вигляді перелому руки. Дана обставина може бути підтверджена показами свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ..

Просить суд постанову серії ЕНА 7053834 від 19.04.2026 року винесену старшим інспектором ВП № 1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області майором поліції Артюховим О.Ф. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 скасувати; провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, однак представник позивача надіслав до суду заяву, в якій просить суд розгляд справи здійснювати без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі (а. с. № 136).

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Миколаївській області в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без участі представника відповідача, позицію викладену у відзиві на позовну заяву від 20.05.2026 підтримує та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а. с. № 137). Представником позивача було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 19.04.2026 до чергової частини ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду з потерпілим, яка відбулась по вул. Миру, селище Братське Вознесенського району Миколаївської області за участю ОСОБА_1 , яке зареєстроване до ЄО 1556. В ході виїзду на місце події встановлено, що 19.04.2026 близько 12:00 годин ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння керував електроскутером «Forte Cargo-WN800» та від`їжджаючи від будинку №87 по вул. Миру в селищі Братське, рухаючись по насипній ділянці по вул. Миру не впорався з керуванням та здійснив падіння на ліву сторону разом з транспортним засобом, в результаті чого отримав тілесні ушкодження та доставлений до КНП «Братська лікарня». ОСОБА_1 написав заяву, де зазначив, що падіння відбулось з його власної необережності, претензій з даного приводу ні до кого не має. Однак, як було встановлено, 19.04.2026 ОСОБА_1 , не мав права керування транспортним засобом - електроскутером «Forte Cargo-WN800», чим порушив вимоги п.2.1 «а» ПДР України, ч. 2 ст. 126 КУпАП, а також не мав полісу цивільно-правової відповідальності власників всіх наземних транспортних засобів, чим було порушено п. 2.3. «г» ПДР, ч. 1 ст. 126 КУпАП України. Водій, керуючи даним транспортним засобом, порушив вимоги п. 2.3 «ґ» ПДР, а саме під час руху на мопеді не був в застебнутому мотошоломі, чим порушив ч. 5 ст. 121 КУпАП. Дані правопорушення були об`єднанні згідно ст. 36 КУпАП.

Під час перевірки водія було виявлено, що транспортним засобом «Forte Cargo-WN800» керував ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено на місці зупинки у встановленому законом порядку за допомогою алкотесту «Драгер», результат якого визначений 1.839 проміле, чим ОСОБА_1 порушив ч. 1 ст. 130 КУпАП України, відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП України. Вказані обставини підтверджуються рапортом старшого слідчого СВ ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області Валюшка І. від 19.04.2026 р., показаннями свідків, рапортом ЄО 1556, відеозаписами.

Відповідно до п. 2.1 «а» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Також в п. 2.1. «ґ» ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».

В п. 2.1 ПДР не визначено будь-яких причин відсутності посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, які б в законний спосіб вважались поважними. Тобто, з будь-яких причин відсутності необхідних документів на право керування транспортними засобами є порушенням п.2.1 ПДР України, та співробітники поліції в рамках законодавства України та в законний спосіб склали оскаржувану постанову.

В п. 1.10 ПДР наведені терміни, що використовуються у Правилах дорожнього руху та мають наступне значення:

- водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм, також є особа, яка навчає керування транспортним. засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі;

- транспортний засіб - це пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів;

- механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт;

- мопед - двоколісний транспортний засіб, що має двигун з робочим, об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

В ПДР поняття електровелосипед не значиться як транспортний засіб в розумінні такого.

Водночас згідно з ст.ст. 1, 2 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін де деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних 24.02.2023 р. № 2956-ІХ, який набрав чинності 23.03.2023р. (далі - Закон №2956-ІХ від 24.02.2023 р.), електричний колісний транспортний засіб це - дво - і більше колісний транспортний засіб оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії;

- легковий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легковий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівню50 км на годину та більшою за 10 км на год, та споряджену масу не більше ніж 600 кг.

Відповідно до п. 2.13 ПДР до транспортних засобів категорії А1 відносяться мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Згідно п. 2.13 ПДР України право на керування транспортними засобами, а саме мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії А1, А), особам може бути надано з 16-річного віку.

При цьому п. 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340, передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, поділяються на такі категорії, зокрема, А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун із робочим, об`ємом до 50 куб. сантиметрів чи електродвигун потужністю до 4 кВт.

Зазначає, що з аналізу вищенаведених положень вбачається, що критерієм для розмежування понять транспортний засіб та механічний транспортний засіб є наявність двигуна внутрішнього згорання або потужність електродвигуна, що свідчить про те, що до категорії А1 належать транспортні засоби з електродвигуном потужністю до 4 кВт, оскільки вони належать до транспортних засобів, а саме електричних колісних транспортних засобів у розумінні Закону №2956-ІХ та Закону України «Про дорожній рух. На ці транспортні засоби право на керування передбачає наявність дозвільних документів. Крім того, відповідно до довідки наданої начальником СРПП ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області Мальованим В. від 19.04.2026 р. згідно бази даних інформаційно-аналітичної системи Національної поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . посвідчення водія категорії водія категорії А1 не отримував.

Транспортний засіб «Forte Cargo-WN800», реєстраційний номер відсутній, з номінальною потужністю 800 Вт за своїми технічними характеристиками відноситься до транспортних засобів, а саме: електричних колісних транспортних засобів, на водіїв яких розповсюджується дія ПДР, Закону № 2956-ІХ, Закону України «Про дорожній рух», Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів.

У позовній заяві позивач стверджує, що він не їхав, а сидів на ектромопеді і впав, Однак, на доданих до відзиву відео з бодікамер поліцейських, а також в поясненнях ОСОБА_1 та Ляховецької М.М. було зазначено, що ОСОБА_1 саме їхав по вулиці Миру, будучи за кермом електроскутеру «Forte Cargo-WN800», а не сидів на мопеді і впав, що ОСОБА_1 підтвердив на відео з відеоресстратору поліцейських, погодився з цим позначенням в постанові ЕНА № 7053834 від 19.04.2026.

Також Гушан В.І. не довів, що в постанові ЕНА № 7053834 від 19.04.2026 було допущено помилку, щодо керування транспортним засобом з порушенням вимоги п.п 2.3 «г» ПДР, а саме під час руху на мопеді не був в застебнутому мотошоломі, чим порушив ч. 5 ст. 121 КУпАП України.

Враховуючи вищевикладене, вважає позов ОСОБА_1 до ГУНП в Миколаївській області про скасування постанови серії ЕНА №7053834 від 19.04.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, необґрунтованим. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності суд дійшов наступних висновків.

19.04.2026 о 15:50 год. старшим інспектором Відділення поліції № 1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області майором поліції Артюховим Олексієм Федоровичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7053834 від 19.04.2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 36 КУпАП та накладено штраф в розмірі 3400 гривень.

Згідно зазначеної постанови 19.04.2026 року о 12:00 год. в селищі Братське, вул. Миру ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електромопедом «Forte» потужністю 800W не маючи права керування даним видом транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 126 КУпАП, вказаним транспортним засобом керував без мотошолома, чим порушив п. 2.3 «г» ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 121 КУпАП, без полісу цивільно-правової відповідальності власників всіх наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1. «ґ» ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесена перевірка, чи вчинені дії суб`єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно д п. 1.1 Правил дорожнього руху, ст. 41 Закону України «Про дорожній рух» єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України.

Згідно ч. 1 ч. 2 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху (ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух»).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 цього Закону, кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії може бути надано: мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії A1, A) - особам, які досягли 16-річного віку (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух»).

Особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії чи типу, зобов`язана пройти медичний огляд, відповідну підготовку в акредитованому закладі або самостійно опанувати зміст теоретичного модуля типової навчальної програми з урахуванням категорій транспортних засобів та пройти відповідну підготовку з практичного керування в акредитованому закладі або перепідготовку відповідно до типової навчальної програми, успішно скласти теоретичний і практичний іспити. Порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух»).

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух»).

Згідно ч. 2 ст. 16 вказаного Закону водій зобов`язаний: мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а також інші документи, передбачені законодавством.

Стаття 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що основними повноваженнями поліції є, зокрема, виявлення та припинення адміністративних правопорушень, а також регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивача притягнуто до адміністративної відповідальність за ч. 2 ст.126 КУпАП.

Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Позивачу інкриміновано порушення п.2.1 «а» Правил дорожнього руху.

Згідно п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

В п. 1.10. Правил дорожнього руху зазначено, що терміни, наведені у цих Правилах, мають таке значення:

- механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт;

- мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон).

Згідно п.2.4. «а» Правил дорожнього руху вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. ПДР.

Відповідно до п. 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 року №340 (далі Положення № 340) особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

Згідно п. 3 Положення № 340 транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії, зокрема:

- А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Тобто, керування транспортним засобом, обладнаним електродвигуном, потужністю до 4кВт можливе лише за наявності посвідчення водія.

Досліджені судом письмові докази, в тому числі і письмові пояснення ОСОБА_1 від 19.04.2026 р., письмові пояснення ОСОБА_2 від 19.04.2026 р.), а також відеозапис, на якому ОСОБА_1 на запитання працівника поліції пояснив, що керував транспортним засобом, підтверджують керування ОСОБА_1 транспортним засобом - електроскутером «Forte».

Як вбачається з матеріалів справи, електроскутер «Forte», яким керував ОСОБА_1 має двигун потужністю 800W, тобто вказаний електроскутер відповідно до Закону №2956-ІХ від 24.02.2023 р. є електричним колісним транспортним засобом. І хоча електроскутер «Forte» не є механічним, адже обладнаний електродвигуном потужністю 800W, проте являється транспортним засобом, який за своїми технічними характеристиками прирівнений до мопеду.

Доводи представника позивача про те, що електроскутер «Forte», яким керував позивач, не є механічним транспортним засобом, а тому позивач не може нести відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 10 Правил дорожнього руху водіями вважаються не лише особи, які керують механічними транспортними засобами, тобто, які обладнані електродвигуном потужністю понад 3 кВт, а й тими транспортними засобами, які не перевищують таких параметрів потужності.

З огляду на вищевикладене, відповідно до п. 2.13 Правил дорожнього руху, ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», п. 3 Положення №340, позивач для керування транспортним засобом, обладнаним електродвигуном потужністю до 4 кВт, зобов`язаний був мати посвідчення водія категорії «А1» та відповідно до підпункту «а» пункту 2.4 Правил дорожнього руху і статті 16 Закону України «Про дорожній рух» виконати свій обов`язок, пред`являти на вимогу поліцейського для перевірки посвідчення водія.

Позивач посвідчення водія категорії А1 не отримував, що підтверджується довідкою, виданою начальником СРПП ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області Мальованим В. від 19.04.2026 р., копію якої надано представником відповідача.

Позивача також притягнуто до адміністративної відповідальність за ч. 5 ст.121, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Частиною 5 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Позивачу інкриміновано порушення п.2.3 «г» Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.2.3 «г» Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.

Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до п.2.1 «ґ» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».

З огляду на викладене, ОСОБА_1 , керуючи електроскутером «Forte» потужністю 800W зобов`язаний під час руху бути в застебнутому мотошоломі, а також мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вина позивача у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень доведена та підтверджується належними та допустимими доказами.

Вищезазначені доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відповідач довів правомірність винесеної інспектором поліції постанови у справі про адміністративне правопорушення і оскаржувана постанова є обґрунтованою і законною.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 8, 9, 72-74, 76, 77, 90, 241-246, 255, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови серії ЕНА №7053834 від 19.04.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Жила Н. М.