Court ruling № 140993290, 28.10.2026, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

м. Київ

28.10.2026Справа № 917/1821/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» (вул. Верхній Вал, 28, м. Київ, 04071) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001); Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01014) та Держави Україна в особі Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001) про стягнення шкоди та визнання протиправними та скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

15.09.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Експерт інвест» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України, Держави Україна в особі Міністерства юстиції України про стягнення з Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Експерт Інвест» компенсацію за заподіяну шкоду у розмірі 5573595,90 грн, визнання протиправною та скасування постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України №55827491 від 24.07.2019 року про стягнення виконавчого збору, визнання протиправною та скасування постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України №49849512 від 18.02.2016 року про стягнення виконавчого збору.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.09.2026 матеріали справи №917/1821/26 передано до Господарського суду міста Києва.

16.10.2026 року до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №917/1821/26.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи №917/1821/26 між суддями, справу передано на розгляд судді Васильченко Т.В., що відображено у витязі з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2026.

За приписами частини 6 статті 31 Господарського процесуального кодексу України спори між судами щодо підсудності не допускаються.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на таке.

Пунктом 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, зокрема, є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Тлумачення наведеної норми процесуального права свідчить про те, що підставою для прийняття судового рішення про відмову у відкритті провадження у справі є наявність іншого рішення суду, що набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Вказана підстава для відмови у відкритті провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, ухваленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду законної сили.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09 липня 2025 року в справі №405/8376/24.

Отже, необхідність застосування пункту 2 частини 1 статті 175 ГПК України зумовлена неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та властивістю судового рішення, що набрало законної сили. За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У розумінні господарського процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.

Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №761/7978/15-ц (провадження №14-58цс18).

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Разом із тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні у ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).

Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону, позивач просить про захист свого права.

Повторне звернення з тими самими вимогами з тих самих підстав фактично свідчить про намагання домогтися нового слухання справи та нового її вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У даному випадку, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» зверталось до Господарського суду міста Києва (справа №910/19899/23) з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВДВС), Державної казначейської служби України та держави Україна в особі Міністерства юстиції України про стягнення з Міністерства юстиції України на користь ТОВ «Фінансова компанія «Експерт Інвест» 5573595,90 грн компенсації за заподіяну шкоду.

При цьому, у подальшому ТОВ «Фінансова компанія «Експерт Інвест» звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про зміну предмета позову (яка прийнята до розгляду господарським судом першої інстанції), у якій просило здійснювати розгляд справи за такими позовними вимогами:

- визнання протиправною та скасування постанови ВДВС від 24.07.2019 №55827491 про стягнення виконавчого забору;

- визнання протиправною та скасування постанови ВДВС від 18.02.2016 № 49849512 про стягнення виконавчого забору;

- стягнення з Міністерства юстиції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Фінансова компанія «Експерт Інвест» 5573595,90 грн компенсації за заподіяну шкоду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 закрито провадження у справі № 910/19899/23, зокрема, за позовами ТОВ "Фінансова компанія "Експерт Інвест".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 910/19899/23 в частині закриття провадження у справі за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Експерт Інвест" до ВДВС, Державної казначейської служби України, держави Україна в особі Міністерства юстиції України про стягнення 5573595,90 грн та цій частині передано до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.12.2025 касаційну скаргу Міністерства юстиції України задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 у справі № 910/19899/23 скасовано в частині скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 910/19899/23, в цій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 910/19899/23 залишено в силі.

Згідно частини 1 та 3 статті 317 Господарського процесуального кодексу України постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Як встановлено судом, предмет спору у справі №910/19899/23 (за позовом ТОВ «Фінансова компанія "Експерт Інвест») та у справі №917/1821/26 є аналогічним, так як позивач як у справі №910/19899/23 (з урахуванням прийнятої заяви про зміну предмету позову) так і у справі №917/1821/26 просить суд стягнути з Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України на його користь компенсацію за заподіяну шкоду у розмірі 5573595,90 грн, визнання протиправною та скасування постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України №55827491 від 24.07.2019 року про стягнення виконавчого збору, визнання протиправною та скасування постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України №49849512 від 18.02.2016 року про стягнення виконавчого збору.

При цьому, як зі змісту позову у справі №917/1821/26 так і зі змісту судових рішень по справі №910/19899/23, вбачається, що підставами позову у вказаних справах є передусім непогодження позивача з діями головного державного виконавця ВДВС Рубель І.В., що призвели до того, що фактично вся стягнута з ПАТ «Полтавхіммаш» сума була спрямована на погашення вимог виконавчого збору і внаслідок таких, на думку позивача, незаконних дій головного державного виконавця ВДВС Рубель І.В. ТОВ "Фінансова компанія "Експерт Інвест" не отримало законну частку фактично стягнутої заборгованості, а саме: 5573595,90 грн від фактично стягнутих 9119067,19 грн, тому ТОВ "Фінансова компанія "Експерт Інвест" на підставі статей 16, 22, 1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України подало вказаний позов.

Тобто, як у справі №917/1821/26 так і у справі №910/19899/23 заявлення вимог про визнання протиправними та скасування постанов відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України №55827491 від 24.07.2019 року та №49849512 від 18.02.2016 року про стягнення виконавчого збору, позивач пов`язує з тим, що шкода була завдана ТОВ "Фінансова компанія "Експерт Інвест" саме протиправним прийняттям та виконанням вказаних постанов та позивачем у справі №910/19899/23 також було Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Експерт Інвест", а відповідачами Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Державна казначейська служба України та Держава Україна в особі Міністерства юстиції України, тобто суб`єктний склад у вказаних справах повністю співпадає.

За таких обставин, встановивши, що у справі №910/19899/23 та у справі №917/1821/26, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, суд приходить висновку, що у заявленому спорі вже є ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами, які виникли після ухвалення судового рішення, при збереженні в ньому первісних обставин.

У той же час, чинне процесуальне законодавство України не допускає подання позивачем нового позову про той самий предмет і з тих самих підстав, з яких вже є ухвалене судове рішення або провадження у справі закрито, що фактично полягатиме у переоцінці обставин, встановлених рішенням суду, яке набрало законної сили.

Схожий висновок за подібних обставин викладено в постанові Верховного Суду від 07 травня 2025 року в справі № 756/10512/24.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі №917/1821/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Експерт інвест» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України, Держави Україна в особі Міністерства юстиції України про стягнення 5573595,90 грн та визнання протиправними та скасування постанов від 24.07.2019 №55827491 і від 18.02.2016 №49849512.

Керуючись статтями 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі №917/1821/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Експерт інвест» до відповідачів Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України, Держави Україна в особі Міністерства юстиції України про стягнення 5573595,90 грн та визнання протиправними та скасування постанов від 24.07.2019 №55827491 і від 18.02.2016 №49849512.

Ухвала набирає законної сили 28.10.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

СуддяТ.В. Васильченко