Court ruling № 140991335, 27.10.2026, Fastiv City and District Court of Kyiv Oblast

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/4671/26

381/6472/26

Ухвала

про залишення позовної заяви без руху

27 жовтня 2026 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Самуха В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничий комплекс «Автотранспортник» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та моральної шкоди,-

встановив:

15 жовтня 2026 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшов позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничий комплекс «Автотранспортник» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та моральної шкоди у сумі 70 000 гривень.

Справа передана на розгляд головуючому судді Самусі В.О.

Ознайомившись зі змістом позову та долучених матеріалів, вважаю, що існують підстави для залишення позовної заяви без руху та надання строку для усунення недоліків.

Зокрема, позивач посилається на те, що в силу приписів статті 5 Закону України «Про судовий збір» є звільненим від сплати судового збору у справі про стягнення заробітної плати.

При цьому, згідно приписів пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом із тим, як слідує зі змісту позову, окрім вимог про стягнення заборгованості за заробітною платою, додатково заявлені вимоги про стягнення моральної шкоди та вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки при звільненні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21) зазначено, що: середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений частиною другою статті 235 КЗпП України та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений статтею 117 КЗпП України мають різну правову природу.

Середній заробіток за частиною другою стані 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану робочу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці. За пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого частиною другою статті 235 КЗпП України позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI. Працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення цього середнього заробітку без обмеження будь-яким строком згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України та не позбавлений права після ухвалення судового рішення про поновлення його на роботі в подальшому звернутися до суду із позовом про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначеного частиною другою статті 235 КЗпП України.

На вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, не поширюється та застосовується тримісячний строк звернення до суду, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним».

Крім цього, згідно правової позиції, висловленої в Постанові ВС від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц, вимоги про стягнення моральної шкоди є вимогами майнового характеру.

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно приписів пункту 10 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, виходячи із розміру середньоденної заробітної плати 1 256,32 гривні.

Позивач не може визначити точну суму такої вимоги, відповідно, суд також не може встановити точну суму коштів, що підлягають стягненню з огляду на те, що відповідні кошти, у випадку задоволення позовних вимог, мають бути стягнені до дати ухвалення судового рішення.

Тому, для цілей визначення ціни позову, суд визначає розмір відповідної вимоги, виходячи із періоду, що починається 01 липня 2026 року, перший день після звільнення, і закінчується 27 жовтня 2026 року, датою постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, середній заробіток за цей час становить 149 502,08 гривні (1 256,32 гривні х 119 днів).

Загальний розмір заявлених позовних вимог майнового характеру 219 502,08 гривні (149 502,08 гривні + 70 000 гривень).

Отже, за подання позову мав бути сплаченим судовий збір у сумі 2 195,02 гривень (219 502,08 гривні х 1 %).

Згідно частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно приписів частини 1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно приписів частини 2 статті 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, головуючий суддя залишає позовну заяву без руху та надає позивачу 10-денний строк від дати отримання відповідної ухвали для усунення недоліків.

З урахування викладеного, керуючись приписами статті 177, 185 ЦПК України, -

Постановив:

Позову заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничий комплекс «Автотранспортник» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та моральної шкоди залишити без руху із наданням 10-денного строку для усунення недоліків, який починає відлік від дати отримання цієї ухвали позивачем (його представницею).

Запропонувати позивачу надати докази сплати судового збору у сумі 2 195,02 гривень або надати суду документи, що свідчать про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.

Судовий збір має бути сплаченим за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Київ.обл/Фастівська міс/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA878999980313191206000010854, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків, що стали підставою для залишення позовної заяви без руху, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.О.Самуха