Decision № 140990110, 22.10.2026, Znamianka City and District Court of Kirovohrad Oblast

22.10.2026

ЄУН 389/1885/26 провадження №2/389/982/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді - Українського В.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Гой І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду міста Знам`янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Знам`янської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання право власності на житловий будинок в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом і просить винести рішення, яким: встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його матір`ю; визнати за ним право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обгрунтовані наступним. Його мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя мати, на підставі договору дарування від 13.08.1969, набула право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . У подальшому, за зверненням матері від 05.10.1969, на підставі рішення виконавчого комітету Знам`янської селищної Ради народних депутатів від 09.10.1969 №19, остання отримала дозвіл на будівництво житлового будинку, тож, старий будинок по АДРЕСА_1 , було знесено і на його місці, остаточно у 1972 році, побудовано новий, який, за життя матері, не був прийнятий в експлуатацію. Після смерті матері він, у встановленому законом порядку, звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, інші спадкоємці після її смерті, як за законом, так і за заповітом, відсутні, однак отримав відмову нотаріуса, оскільки, за наявності помилок у написанні прізвища матері та її по батькові, документально не підтверджується факт родинних відносин між ним та матір`ю і спадковий будинок не введено власником в експлуатацію відповідно до діючого в різний час законодавства.

Позивач в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, її представник адвокат Новіков О.М., надав заву у якій просить позовні вимоги задовольнити, справу розглянути за його та позивача відсутності.

Відповідач - Знам`янська міська рада, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник надав заяву у якій проти задоволення позовних вимог не заперечив, просить справу розглянути за його відсутності.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , мовою оригіналу, батьками « ОСОБА_3 » є « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 ».

Свідоцтво про припинення одруження № НОМЕР_2 , свідчить про те, що що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 припинили шлюб 08.12.1968, прізвище дружини, після припинення шлюбу ОСОБА_8 .

Відповідно до договору дарування від 13.08.1969 ОСОБА_9 прийняла у дар будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_2 .

Архівна довідка від 08.02.2022 свідчить про те, що на підставі рішення «Знам`янської селищної ради народних депутатів та її виконавчого комітету, смт Знам`янка Знам`янського району Кіровоградської області» від 31 жовтня 1969 року №20 ОСОБА_9 надано дозвіл на будівництво житлового будинку на власній присадибній ділянці по АДРЕСА_3 .

За даними ЗМКП «Бюро технічної інвентаризації» №182 від 27.04.2026: станом на 01.01.2013 і на даний час, старий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_4 був зареєстрований за ОСОБА_2 ( на підставі договору дарування від 13.08.1969 за №2396, зареєстрованому в Олександрійському міжміському бюро технічної інвентаризації Знам`янська дільниця №2, 15.08.1969, реєстрована книга №4 під реєстровим №1038); 05.11.1969 ОСОБА_2 , за її зверненням про надання дозволу на будівництво житлового будинку на місці старого будинку, на підставі рішення виконавчого комітету Знам`янської селищної Ради народних депутатів від 09.10.1969 року за №19, було надано дозвіл №1 від 05.11.1969 на будівництво житлового будинку на місці старого будинку за адресою: АДРЕСА_4 , новий будинок було побудовано, однак останній не введено в експлуатацію і право власності на новий будинок не отримано.

Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 свідчить про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ЗМКП «Бюро технічної інвентаризації» (інвентаризаційна справа 165, реєстровий номер 1038/4) 22.12.2015 виготовило технічний паспорт на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_3 , який не містить відомостей щодо власника.

З дослідженої спадкової справи №42/2021, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено:

із заявою про прийняття спадщини звернувся лише син померлої ОСОБА_1 ;

відповідно до заповіту, посвідченого державним нотаріусом Знам`янської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області, 23.02.2001, реєстр №246, за життя ОСОБА_2 заповіла все своє майно ОСОБА_1 ;

ЗМКП «Бюро технічної інвентаризації» (інвентаризаційна справа №165) 04.05.2026 виготовило технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , останній містить відмітку про власника - ОСОБА_2 , документи, що підтверджують право особистої власності дозвіл № НОМЕР_4 на будівництво житлового будинку на місці старого будинку виданий Кіровоградським обласним відділом по справах будівництва і архітектури на виконання будівельних робіт 05.11.1969 на підставі рішення виконавчого комітету Знам`янської селищної Ради народних депутатів від 09.10.1969 №19, рік побудови житлового будинку 1970, прибудови та споруд 1971;

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр Іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відомостей щодо власника домоволодіння по АДРЕСА_1 , не містить;

довідка старости Знам`янського Другого старостинського округу Знам`янської міської територіальної громади від 04.07.2025 №16-18/543/7 свідчить про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 08.08.1969 року і по день смерті, інші особи за вказаною адресою, у тому числі малолітні, неповнолітні, непрацездатні, недієздатні, обмежено дієздатні, за вказаною адресою не проживають.

Постановою приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області №119/02-31 від 13.05.2026, за відсутності документів, які підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно - житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки спадкодавець за життя не ввела вказаний будинок в експлуатацію відповідно до діючого в різний час законодавства та розбіжностей у прізвищі та по батькові спадкодавця та спадкоємця, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За приписами ст.93 ЦПК України в порядку цивільного судочинства розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінка доказів здійснюється судом за приписами ст.89 ЦПК України, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України ).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. Доказом родинних та інших відносин спадкоємців із спадкодавцями є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Під час судового розгляду встановлено підтвердження родинного зв`язку між спадкодавцем ОСОБА_2 та позивачем як матір`ю та сином, однак наявні помилки в імені (Ксенія Оксана) прізвищі (Посевіна Пасевіна - ОСОБА_10 ) та по батькові ( ОСОБА_11 ) останньої, допущені, у тому числі, внаслідок видачі документів російською мовою, унеможливлюють оформлення спадщини позивачем після смерті матері. З огляду на викладене та враховуючи, що встановлення факту родинних відносин, наявність якого встановлена в судовому засіданні, надасть заявнику можливість реалізувати своє право на спадщину, тобто породжує юридичні наслідки не пов`язані з наступним вирішенням спору про право, чинним законодавством іншого порядку його встановлення не передбачено, суд вважає, що заява в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч.3 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Відповідно до роз`яснення нотаріуса, позивач не зможе прийняти спадщину у вигляді нерухомого майна у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу.

Відповідно до абз.3 ч.2 ст.331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону України права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 (яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 №56), Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 і зареєстроване в Міністерстві Юстиції України від 18.02.2002 за №157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 №56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п.20 Інструкції).

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, згідно з ч.1 та ч.2 ст.5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 №449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність). Тобто, до 05.08.1992 не передбачалася процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.

Таким чином, індивідуальні житлові будинки, збудовані у період до 05.08.1992, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, в тому числі по окремо визначеній «спрощеній» процедурі. Єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатами його технічної інвентаризації. Таку позицію чітко висловив Верховний Суд у своїй постанові від 15.01.2021 у справі №1540/3952/18, згідно з якою індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05.08.1992, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого прав, а не підставою його виникнення.

З аналізу положень Конституції України та ЦК України слідує, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 05.08.1992, при набутті права власності на такі об`єкти. (Лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України, від 01.09.2011 №40-12-2409 «Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 05.08.1992»).

Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації. (Лист Державної архітектурно-будівельної інспекція України від 30.07.2012 №40-19-5376 «Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів»).

Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який виготовлений станом на 04.05.2026 Знам`янським МКП «Бюро технічної інвентаризації», самовільних побудов не виявлено. Рік побудови будинку 1970, господарсько-побутових будівель та споруд 1970-1972 роки.

Згідно з п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

У зв`язку з тим, що за життя спадкодавець не звернулась до реєстраційних органів з метою оформлення права власності на належне нерухоме майно, здійснила його будівництво на підставі відповідного дозволу, на нього виготовлено технічний паспорт, заповіла свої майно позивачу, позивач єдиний хто звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, а також в зв`язку з неможливістю іншим способом вирішити спірне питання через відсутність правовстановлюючого документу на будинок, суд вважає необхідним за позивачем визнати право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами в порядку спадкування в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.5, 331, 392 ЦК України, керуючись ст.141, 200, 206, 263-265, 273, 274-279, 319, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: Знам`янська міська рада, юридична адреса: вул.Михайла Грушевського,19, м.Знам`янка, Кропивницький район, Кіровоградська область, код ЄДРПОУ 32986436.

Суддя В.В. Український