Decision № 140984643, 27.10.2026, Dnipro District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Zaporizhzhia City)

Дата документу 27.10.2026

Справа № 761/54046/25

Провадження № 2/334/3792/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

за участю секретаря Цілінко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

26.12.2025 представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтований тим, що 03.09.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Договір про споживчий кредит № 4237993. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у сумі 15 000,00 грн строком на 15 днів (термін повернення - 18.09.2021) зі сплатою процентів за ставкою 1,00% на день за пільговий період (сума процентів - 2 250,00 грн) та одноразової комісії за надання кредиту в розмірі 1 500,00 грн, а згідно з п. 1.6 Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

29.11.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 29-11-102, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги за кредитним договором № 4237993 від 03.09.2021.

У подальшому, 10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, за яким право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором перейшло до позивача.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти не повернула, проценти не сплатила, у зв`язку з чим, за розрахунком позивача, станом на день формування позовної заяви нараховано заборгованість у розмірі 129 000,00 грн, з яких:

15 000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту);

112 500,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги;

1 500,00 грн - заборгованість за комісіями.

Разом з тим, позивач зазначив, що враховуючи принципи розумності, співмірності і пропорційності, він просить суд стягнути з відповідача заборгованість у зменшеному розмірі 111 750,00 грн, з яких:

15 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту;

95 250,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами;

1 500,00 грн - заборгованість за комісіями.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16.02.2026, з урахуванням відомостей відповіді № 2344159 від 16.02.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , справу передано за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя.

02.06.2026 справа надійшла до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи передана судді Баруліній Т.Є.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Запоріжжя Баруліної Т.Є. від 04.06.2026 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася своєчасно та належним чином у порядку, передбаченому ЦПК України, за адресою зареєстрованого місця проживання рекомендованими листами. Про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву або заяв про розгляд справи за її відсутності суду не надала.

Згідно відповіді №2344159 від 16.02.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищевикладене, відповідач ОСОБА_1 повідомлялась про дату та час розгляду справи, шляхом направлення судової повістки, ухвали про відкриття провадження на вищевказану адресу проживання, рекомендованим листом.

Згідно довідки про причини повернення рекомендованого листа «адресат відсутній за вказаною адресою».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу без участі відповідача.

Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач у визначений строк не надав суду відзив на позовну заяву, тому у відповідності до ст.ст. 279, 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

За правилами ч. ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Судом встановлено, що 03.09.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі укладено Договір про споживчий кредит № 4237993 в електронній формі. Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора (SMS-коду), надісланого на її номер мобільного телефону, що узгоджується зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та підтверджується довідкою кредитодавця.

Згідно з п. п. 1.2, 1.3, 1.4 Договору кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі 15 000,00 грн строком на 15 днів - з 03.09.2021 по 18.09.2021.

Пунктом 1.5.1 Договору встановлено одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 1 500,00 грн (10% від суми кредиту).

Пунктами 1.5.2, 1.6 Договору визначено процентну ставку за користування кредитом у межах базового строку в розмірі 1,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день (2 250,00 грн за 15 днів), а стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день.

У п. 2.3 Договору передбачено умови пролонгації строку кредитування на пільгових умовах та на стандартних (базових) умовах. Збільшення (продовження) строку кредитування на стандартних (базових) умовах відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом строк такої пролонгації не може перевищувати 60 днів (з нарахуванням процентів за базовою ставкою 5,00% на день).

Крім того, п. 2.2.2 Договору сторони прямо погодили, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту, по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій).

Факт видачі кредиту та зарахування коштів у сумі 15 000,00 грн на банківську платіжну картку відповідача № 516936*49 підтверджено квитанцією платіжної системи LiqPay від 03.09.2021 (ID платежу: 1753360867).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У ч. 1 ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України зазначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Внаслідок укладення договору факторингу № 29-11-102 від 29.11.2021 та договору про відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 право грошової вимоги за кредитним договором № 4237993 від 03.09.2021 у передбаченому законом порядку перейшло до позивача - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання з повернення коштів не виконала, вимога позивача про стягнення основної суми кредиту (тіла кредиту) у розмірі 15 000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, оскільки п. 1.5.1 Договору сторони досягли згоди щодо нарахування одноразової комісії за надання кредиту в розмірі 1 500,00 грн, вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за процентами, позивач просив стягнути з відповідача проценти в розмірі 95 250,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) висловила думку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також пеню, застосовувати штрафні санкції, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України. Аналогічна позиція підтримана в постанові Великої Палати від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22), де зазначено: «…Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання…».

Згідно з умовами п. п. 1.3, 1.4 Договору базовий строк кредитування становив 15 днів - з 03.09.2021 по 18.09.2021. За цей період розмір процентів склав 2 250,00 грн.

Після спливу 15 днів відповідач кредит не повернула, у зв`язку з чим відповідно до п. 2.3 Договору строк кредитування продовжився на стандартних (базових) умовах (зі ставкою 5,00% на день), проте таке продовження умовами договору прямо обмежене граничним строком - не більше 60 днів.

З урахуванням 60 днів максимальної пролонгації строк кредитування тривав до 17.11.2021 включно. За 60 днів базової пролонгації нарахуванню підлягали проценти в розмірі: 15 000,00 грн ? 5,00% ? 60 днів = 45 000,00 грн.

Таким чином, правомірний розмір процентів за користування кредитом у межах встановленого договором строку кредитування та граничного строку його пролонгації (до 17.11.2021) становить 47 250,00 грн (2 250,00 грн + 45 000,00 грн).

Нарахування первісним кредитором та його правонаступниками процентів поза межами 60 днів пролонгації суперечить п. 2.2.2 Договору та сталій судовій практиці Великої Палати Верховного Суду, а відтак у задоволенні решти позовних вимог про стягнення процентів у сумі 48 000,00 грн (95 250,00 грн - 47 250,00 грн) слід відмовити.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків.

За правилами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість на загальну суму 63 750,00 грн (з яких: 15 000,00 грн - тіло кредиту, 47 250,00 грн - проценти за користування кредитом у межах строку дії договору та строку пролонгації, 1 500,00 грн - комісія за надання кредиту).

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Позивачем до позовної заяви на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; Прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявку на надання правової допомоги № 1050 від 03.11.2025; витяг з Акту № 16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025.

Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

01 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 4.3 договору про надання правової допомоги передбачено, що факт надання послуг за договором підтверджується Актом про надання юридичної допомоги, який готується Адвокатським об`єднанням та надсилається клієнту для підписання не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому була надана юридична допомога.

03.11.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» підписано заявку на надання юридичної допомоги № 1050 за умовами якої адвокатське об`єднання здійснює правові (юридичні) послуги по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивченням документів 2 години, вартість 4 000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 5 години, вартість 15 000 грн; підготовка позиції кількістю 3 години, вартість 6 000,00 грн.

З Витягу з Акту № 16 про надання юридичної допомоги, який складено 28.11.2025, вбачається, що АО «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Коллект Центр» походили надання наступних правових послуг адвокатським об`єднанням клієнту: надання усної консультації з вивченням документів 2 години, вартість 4 000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 5 години, вартість 15 000 грн; підготовка позиції кількістю 3 години, вартість 6 000,00 грн.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Зазначена адвокатом в Акті № 16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 вартість послуги з надання усної консультації з вивчення документів у розмірі 4 000 грн. є необґрунтованою та не пропорційною до предмета спору, ураховуючи критерії дійсності та необхідності витрат у зазначеному розмірі.

Враховуючи категорію та незначну складність справи, типовий характер позовної заяви та наданих доказів, обсяг фактично виконаної представником позивача роботи, суд вважає, що заявлений розмір витрат на правову допомогу у сумі 25 000,00 грн є вочевидь завищеним, не відповідає критеріям розумності та співмірності, тому суд приходить до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, до 3 000,00 грн.

Крім того, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (57,05%, оскільки задоволено 63 750,00 грн із заявлених 111 750,00 грн) за рахунок відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню сплачений судовий збір у розмірі 1 381,91 грн (2 422,40 грн ? 57,05%).

Керуючись ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 4237993 від 03.09.2021 у загальному розмірі 63 750,00 грн (шістдесят три тисячі сімсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 1 381,91 грн (одна тисяча триста вісімдесят одна гривня 91 копійка) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Баруліна Т. Є.