Sentence № 140979539, 26.10.2026, Prydniprovskyi District Court of Cherkasy City

Справа № 711/8573/26

Номер провадження 1-кп/711/510/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

представника потерпілої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026100140001492 від 30.05.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, українця, з вищою освітою, працюючого водієм-експедитором ТОВ «Черкасихліб», одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та мешканця АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , 15.05.2026 близько 22 години 25 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «Tesla Model 3» реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`янніня, рухаючись, у темну пору доби, в правій смузі руху по проїзній частині вул. Надпільна поблизу буд. № 252/1, що в адміністративних межах міста Черкаси, в напрямку від вулиці Богдана Хмельницького в напрямку вулиці Пастерівська, в порушення вимог п.п. 2.3 б), 2.9 а), 12.4 та 12.9 б) Правил, будучи не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, яка склалась і відповідно не реагував на її зміну, перевищуючи дозволену у населених пунктах швидкість для руху транспортних засобів не більше 50 км/год., скоїв зіткнення з перешкодою для руху, у вигляді стоячого попереду нього, в попутному напрямку автомобіля «Honda Aсcord», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 .

Унаслідок указаної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_6 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 17.06.2026 № 02-01/444 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому задньої стінки правої верхньощелепної пазухи що відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я; перелому кісток носу, травми голови зі струсом головного мозку, крововиливів обличчя що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, могли виникнути в час та при обставинах дорожньо транспортної пригоди.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм «Tesla Model 3» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , а саме вимог 12.4 та 12.9 б) Правил, згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди» від 04.08.2026 № СЕ-19/124-26/10416-ІТ, знаходиться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і настанням її наслідків у вигляді отримання ОСОБА_6 , тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху а саме п.п. 2.3 б), 2.9 а), 12.4 та 12.9 б) Правил дорожнього руху України, особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

22.10.2026 під час судового розгляду між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України було укладено угоду про примирення.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачений повністю визнав себе винуватим в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині, добровільно відшкодував потерпілій ОСОБА_6 завдану моральну шкоду та остаточно примирився з потерпілою, сторони досягли відповідних домовленостей: обвинувачений ОСОБА_4 зобов`язується беззастережно визнати свою вину в обсязі обвинувачення у судовому провадженні, погоджуючись на призначенні покарання за ч. 1 ст. 286-1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про примирення, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просив суд затвердити угоду про примирення та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про примирення укладена ним з потерпілою добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просив суд затвердити угоду про примирення та призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення між нею та обвинуваченим ОСОБА_4 визначені у ст. 473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди, підтримавши надану угоду наполягала на її затвердженні судом. Крім того, потерпіла зазначила, що вищезазначена угода укладена нею з обвинуваченим добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Претензій до обвинуваченого не має, оскільки обвинувачений в день підписання угоди виплатив їй моральну шкоду в розмірі 450 000 грн.

Представник потерпілої ОСОБА_7 зазначив, що угода відповідає вимогам КПК України, просив затвердити угоду про примирення і призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про примирення вказуючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України, КК України, просив суд затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Заслухавши обвинуваченого та його захисника, потерпілу та її представника, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про примирення, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про примирення, з`ясувавши у потерпілої розуміння наслідків затвердження угоди, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про примирення.

На підставі ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, а саме п.п. 2.3 б), 2.9 а), 12.4 та 12.9 б) Правил дорожнього руху України, особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 286-1 КК України, яке, з огляду на положення ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

Та обставина, що безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, є суспільні відносини, які забезпечують безпеку дорожнього руху та експлуатацію транспорту, сама по собі не є підставою для висновку про те, що в будь-якому випадку угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим не відповідає інтересам суспільства.

Наявність гіпотетичної шкоди суспільним інтересам, не конкретизованої в обвинуваченні, не може бути перешкодою для вирішення питання про укладення у кримінальному провадженні угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Також судом з`ясовано, що потерпіла цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про примирення від 22.10.2026 між потерпілою та обвинуваченим в зазначеному кримінальному провадженні відповідає вимогам ст. 469, ст. 471 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим та потерпілою скарги не подавались.

Згідно із ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, вмотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

На думку суду узгоджене сторонами призначення більш м`якого основного покарання, ніж передбачено санкцією ч. 1 ст. 286-1 КК України, на підставі ст. 69 КК України, відповідає положенням Загальної частини КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є необережним нетяжким злочином, особу винного, який раніше не судимий, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відсутність у потерпілої претензій до обвинуваченого, наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання щире каяття, добровільне відшкодування заподіяної моральної шкоди та перебування на його утриманні неповнолітньої дитини, відсутність обтяжуючих покарання обставин. Визначене сторонами покарання відповідає принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, суд враховує позицію потерпілої в судовому засіданні, яка погодилася із призначенням покарання обвинуваченому у виді штрафу, зазначила про відшкодування їй обвинуваченим моральної шкоди в розмірі 450 000 грн., відшкодування матеріальної шкоди проводиться у відповідності до страхових виплат, відсутність будь-яких претензій до обвинуваченого.

При цьому суд враховує думку потерпілої, яка стала ініціатором укладення угоди про примирення, про те, що узгоджена міра покарання, не є занадто м`якою чи такою, що суперечить інтересам суспільства.

Суд також бере до уваги повне визнання обвинуваченим своєї провини, яке є добровільним та усвідомленим; його щире каяття, яке є дійсним, відвертим визнанням своєї провини у вчиненому кримінальному правопорушенні, і полягає у щирому жалю з приводу цього, бажанні виправити наслідки вчиненого; добровільне відшкодування обвинуваченим завданої моральної шкоди потерпілій в узгодженому сторонами обсязі, перебування на його утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинення кримінального правопорушення вперше.

Зазначені вище обставини є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, та, з урахуванням особи обвинуваченого, дають підстави при призначенні покарання застосувати ст. 69 КК України і перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного у санкції частини 1 статті 286-1 КК України, у виді штрафу та застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України покарання у виді позбавлення волі буде занадто суворим для обвинуваченого і нестиме в його випадку, в першу чергу, карну, а не виховну функцію.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченого ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого щире каяття, добровільне відшкодування заподіяної моральної шкоди, наявність на утриманні неповнолітньої дитини та відсутністю обставин, що його обтяжують, відповідно до ст. 67 КК України, що є підставою для застосування ст. 69 КК України.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається. В судовому засіданні він публічно вибачився перед потерпілою ОСОБА_6 .

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Згідно з частиною 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Відповідно до ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди. Отже, закон дозволяє зазначеним вище суб`єктам кримінального провадження самостійно визначити вид покарання, яке понесе винна особа. Також КК України не містить жодних заборон чи обмежень щодо застосування статті 69 КК України при призначенні покарання за вчинення кримінального провадження, передбаченого частиною 1 статті 286-1 КК України.

Крім цього, суд вважає, що та обставина, що безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого частиною 1 статті 286-1 КК України, є суспільні відносини, які забезпечують безпеку дорожнього руху та експлуатацію транспорту, сама по собі не є підставою для висновку про те, що в будь-якому випадку угода про примирення між потерпілими та обвинуваченим не відповідає інтересам суспільства, а призначення обвинуваченому покарання із застосуванням статті 69 КК України порушує баланс між приватним інтересом потерпілої та публічним інтересом суспільства в цілому.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 30 квітня 2026 року (справа № 284/1083/24, провадження № 51-315 км 26), де зазначив, що укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні за ч. 1 т. 286-1 КК України не суперечить інтересам суспільства.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, враховуючи, що підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та обставини, які при цьому враховувались відпали, тому суд вважає, що його необхідно скасувати до набрання вироком законної сили.

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Так, ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.06.2026 (№ 711/5904/26), накладений арешт на майно, а саме на автомобіль «Tesla Model 3», з номером кузова НОМЕР_3 , який відповідно до реєстраційної картки належить ОСОБА_8 , а також на вилучені деталі кузову, а саме: частину задньої лівої фари, одну шарову опору, два ричаги підвіски, пенопласт підсилювача переднього бамперу пластикову накладку, номерний знак НОМЕР_1 , передню карту дверей, частин передньої фари, переднє праве крило, кришку захисту, передній захист двигуна (батареї), передній бампер.

Із змісту ухвал встановлено, що цей захід забезпечення кримінального провадження застосовано з метою збереження речових доказів. Мета вказаного заходу досягнута.

Цивільний позов не заявлений. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 471, 474, 475 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 22.10.2026 між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026100140001492 від 30.05.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, перейшовши до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті, а саме у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді домашнього арешту - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у зв`язку з проведенням судових експертиз: висновок експерта №СЕ-19/124-26/7608-ІТ від 26.06.2026 в розмірі 3850,88 грн.; висновок експерта №СЕ-19/124-26/7699-ІТ від 24.06.2026 в розмірі 1925,44 грн.; висновок експерта №СЕ-19-26/37435-ІТ від 17.07.2026 в розмірі 14440,80 грн.; висновок експерта №СЕ-19/124-26/8489-БД від 11.08.2026 в розмірі 3582,26 грн.; висновок експерта №КСЕ-19/124-26/9041 від 17.07.2026 в розмірі 5776,32 грн.; висновок експерта №СЕ-19/124-26/10416-ІТ від 04.08.2026 в розмірі 1925,44 грн.; висновок експерта №СЕ-19-26/43816-ІТ в розмірі 3850,88 грн., що всього становить 35 352 (тридцять п`ять тисяч триста п`ятдесят дві) грн. 02 (дві) коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.06.2026 (№ 711/5904/26), на майно, а саме на автомобіль «Tesla Model 3», з номером кузова НОМЕР_3 , який відповідно до реєстраційної картки належить ОСОБА_8 , а також на вилучені деталі кузову, а саме: частину задньої лівої фари, одну шарову опору, два ричаги підвіски, пінопласт підсилювача переднього бамперу пластикову накладку, номерний знак НОМЕР_1 , передню карту дверей, частин передньої фари, переднє праве крило, кришку захисту, передній захист двигуна (батареї), передній бампер.

Речові докази:

- автомобіль «Tesla Model 3», з номером кузова НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_8 та деталі кузову до цього автомобіля, які зберігаються на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів ЧРУП ГУНП в Черкаський області за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104 повернути власнику ОСОБА_8 ;

- модуль керування системою безпеки автомобіля «Tesla Model 3», з номером кузова НОМЕР_3 «Restraint Control Moduly» s/n 2А20551078АА, який знаходиться в камері зберігання речових доказів при ТУ ДБР у м. Києві - повернути власнику ОСОБА_8 ;

- змиви з внутрішнього боку вітрового скла зі сторони пасажира вказаного автомобіля; змиви з поверхні керма, важеля перемикання показників поворотів та перемикання передач (швидкостей), які знаходяться в камері зберігання речових доказів при ТУ ДБР у м. Києві знищити.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору та обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя:ОСОБА_1