Decision № 140979124, 12.10.2026, Nemyshlianskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Frunzenskyi District Court of Kharkiv City)

Справа № 645/6195/26

Провадження № 2/645/3929/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Мартинової О.М.,

секретаря судових засідань Касьяненко Т.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

03.07.2026 року через систему «Електронний суд» позивач ТОВ ««СВЕА ФІНАНС»», від імені та в інтересах якого, на підставі довіреності, діє представник Паладич А.О. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 66095,44 грн. Крім того, просила стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5173897, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до договору на умовах, встановлених договором, Товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника, яку позичальник вказав при оформленні кредиту. У свою чергу, відповідач виконувала взяті на себе зобов`язання з істотними порушеннями умов договору, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. 26.08.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-33/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору належні йому права вимоги за кредитними договорами, а новий кредитор набуває вказані права вимоги та сплачує за відступлення грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору, у порядку та строки встановлені цим договором. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу та станом на дату складання позовної заяви заборгованість відповідача за кредитним договором становить 52947,94 грн., яка складається з заборгованості за сумою кредиту - 14999,97 грн., заборгованість по відсотках - 30447,97 грн., пеня, штраф 7500,00 грн.

Крім того, 11.01.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №9185321, договір укладений в електронній формі. ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника, яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Відповідно до укладеного договору відповідачу надано кредит в сумі 2000,00 грн. Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором. У зв`язку з порушенням взятих на себе зобов`язань ТОВ «Мілоан» у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 7800,00 грн. 27.06.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу № 01.02-16/25, сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором № 9185321 від 11.01.2025 року було передано позивачу від ТОВ «Мілоан». Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором № 9185321 від 11.01.2025 року становить 7800,00 грн., що складається з: заборгованість за сумою кредиту - 1000,00 грн.; заборгованість по відсотках - 0,00 грн., заборгованість за комісією - 0,00 грн., заборгованість за комісією за обслуговування кредиту 2800,00 грн., заборгованість за штрафом 4000,00 грн.

Також, 19.01.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №2057811 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника, яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. 13.08.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу №01.02-30/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором. Відповідно до додатку 1 (реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-30/25 від 13.08.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2057811 складає 5347,50 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 1000,00 грн.; заборгованість по відсотках 2347,50 грн., заборгованість за пенею/штрафом - 2000,00 грн.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 09.07.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ТОВ «СВЕА ФІНАНС» Паладач А.О. в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без участі представника позивач, проти винесення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення судового засідання або розгляд справи у її відсутність до суду не надходило, відзив на позов до суду не подавала.

Суд вважає, що відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення, оскільки проти заочного розгляду справи не заперечує позивач.

У зв`язку з неявкою учасників справи відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного висновку.

Що стосується позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5173897 від 12.12.2024 року суд зазначає наступне.

12.12.2024 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладений договір №5173897 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 23091.

Згідно з умовами вказаного кредитного договору позикодавець надав позичальнику кредит у розмірі 15000,00 грн. строком на 360 днів.

Сторони договору обумовили відсоткову ставку, таку як стандартна в розмірі 1,00% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного п. 1.3 договору.

За цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику кошти на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.

Позикодавець свої договірні зобов`язання виконав та здійснив перерахування кредитних коштів, наданих ОСОБА_1 на платіжну карту № НОМЕР_1 , яка вказана нею при укладенні договору, що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек», яка надає платіжні послуги.

Як вбачається з розрахунку ТОВ «Лінеура Україна» ОСОБА_1 на погашення кредитної заборгованості платежів не здійснювала вчасно платежі, як наслідок утворилась заборгованість в загальному розмірі 52947,94 грн., яка складається із суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 14999,97 грн., суми заборгованості за відсотками 30447,97 грн., пені/штрафу 7500,00 грн.

Відповідно до умов п. 5.1.3 кредитодавець має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь якою третьою особою.

26.08.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено Договір факторингу № 01.02-33/25, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило на користь ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 5173897 від 12.12.2024 року укладеним з відповідачем.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу від 26.08.2025 до ТОВ «Свеа Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 5173897 від 12.12.2024, боржник ОСОБА_1 , сума заборгованості 52947,94 грн., яка складається із суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 14999,97 грн., суми заборгованості за відсотками 30447,97 грн., пені/штрафу 7500,00 грн.

Згідно з платіжною інструкцією від 01.09.2025 ТОВ «Свеа Фінанс» здійснило оплату ТОВ «Лінеура Україна» за відступлення прав вимоги.

Відносно нарахованого штрафа (пені) в сумі 7500,00 грн. суд зазначає наступне.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 рокуза№64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.

Таким чином, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання.

Отже, беручи до уваги період виникнення зазначених договірних відносин кредитування, та період відповідного прострочення, вимоги позивача у частині нарахування пені/штрафу в сумі 7500,00 грн. не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та є безпідставними, а тому не підлягають до задоволення.

Таким чином, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 належним чином свої кредитні зобов`язання за вказаним кредитним договором як перед позивачем так і перед первісним позичальником не виконала, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості в сумі 45447,94 грн., яка складається із суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 14999,97 грн., суми заборгованості за відсотками 30447,97 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором №9185321 від 11.01.2025 року суд зазначає наступне.

11.01.2025 року ОСОБА_1 подала Анкету-заяву на кредит №9185321 та заяву на отримання кредиту №9185321, в яких відповідач вказала свої особисті дані та погодила умови кредитування. В Анкеті-заяві також детально відображений процес оформлення та розгляду вказаної анкети-заяви.

11.01.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №9185321, за умовами якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим Договором, на строк, визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.1.2. Договору, а Позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки, що визначені договором (п. 1.1 Договору).

Сума (загальний розмір) кредиту становить 2000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 345 днів з 11.01.2025 (дата надання кредиту). Дата остаточного погашення заборгованості 22.12.2025. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника 8660,00 грн. Комісія за надання кредиту становить 500,00 грн. Комісія за обслуговування кредиту 6160,00 грн. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду.

Відповідно до п. 2.1 Договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 .

Згідно із пунктом 3.3.2. Договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6 цього договору та Графіком платежів.

Відповідно до п. 6.1 Договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

За змістом п. 6.3. Договору, позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком платежів) договору в цілому.

Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно з яким визначена сума кредиту (2000,00 грн), комісія за надання кредиту (500,00 грн), загальна вартість кредиту (8660,00 грн).

Факт перерахування коштів кредитодавцем ТОВ «Мілоан» на картковий рахунок ОСОБА_1 підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 146010254 від 11.01.2025 на суму 2000,00 грн (призначення платежу - кошти згідно договору 9185321).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №9185321 від 11.01.2025 про надання споживчого кредиту ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 7800,00 грн., що складається з: заборгованість за сумою кредиту - 1000,00 грн.; заборгованість по відсотках - 0,00 грн., заборгованість за комісією - 0,00 грн., заборгованість за комісією за обслуговування кредиту 2800,00 грн., заборгованість за штрафом 4000,00 грн.

Відповідачем погашень заборгованості не здійснювалося.

27.06.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-16/25, за умовами якого ТОВ «Мілоан» (Клієнт) відступає Фактору права вимоги, а фактор (ТОВ «Свеа Фінанс») набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором.

Відповідно до Реєстру боржників в електронному вигляді до договору факторингу № 01.02-16/25 від 27.06.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №9185321 від 11.01.2025 складає 7800,00 грн., що складається з: заборгованість за сумою кредиту - 1000,00 грн.; заборгованість по відсотках - 0,00 грн., заборгованість за комісією - 0,00 грн., заборгованість за комісією за обслуговування кредиту 2800,00 грн., заборгованість за штрафом 4000,00 грн.

Разом з тим, штраф в сумі 4000,00 грн. нарахована відповідачу ОСОБА_1 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України), оскільки така нарахована в умовах воєнного стану, а тому позовні вимоги в частині її стягнення не підлягають задоволенню.

Окрім того, вимоги про стягнення заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, також підлягають залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 зробила висновок про те, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності послуг з обслуговування кредиту, ведення справи чи видачі кредиту, які кредитодавець вчиняє на власну користь, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» та частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Оскільки комісія за обслуговування кредиту встановлена за дії, які не є окремою фінансовою послугою, що надається споживачу, відповідна умова Договору є нікчемною в силу закону і не створює юридичних наслідків.

Таким чином, у задоволенні вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту №9185321 від 11.01.2025 року в розмірі 2800,00 грн. слід відмовити.

Отже, враховуючи вище викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за вказаним кредитним договором підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 1000,00 грн., що складається з: заборгованість за сумою кредиту - 1000,00 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2057811 від 19.01.2025 року суд зазначає наступне.

Встановлено, що 19.01.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладений договір № 2057811 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний», який підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором Н555.

З умовами кредитного договору ТОВ «Слон Кредит» зобов`язалося надати відповідачу кредит у гривні, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором - п. 1.2 договору.

Сторони договору погодили, що сума кредиту (загальний розмір) складає 1000,00 грн, строк кредиту 360 днів - п. п. 1.3, 1.4 договору.

Відповідно до п. 1.5.2. сторони погодили розмір стандартної відсоткової ставки 3 % в день та застосовується у межах строку кредиту.

Пільгова відсоткова ставка становить 0,75 % - 1.5.3 договору.

Кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 п. 2.1 договору.

Крім того, п. 6.4. договору погоджено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі 200,00 грн. на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання (п. 6.4.1) у розмірі 20,00 грн. починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Позикодавець свої договірні зобов`язання виконав та здійснив перерахування кредитних коштів, наданих ОСОБА_1 на платіжну карту № НОМЕР_1 , яка вказана ним при укладенні договору, що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек», яка надає платіжні послуги.

Згідно розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_1 на виконання своїх кредитних зобов`язань жодного платежу на погашення заборгованості не вносила, тому як наслідок виникла заборгованість за кредитом в загальному розмірі 5347,50 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 1000,00 грн.; заборгованість по відсотках 2347,50 грн., заборгованість за пенею/штрафом - 2000,00 грн.

13.08.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено Договір факторингу № 01.02-30/25, відповідно до якого ТОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 2057811 від 19.01.2025 укладеним з відповідачем.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу від 13.08.2025 до ТОВ «Свеа Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 2057811 від 19.01.2025 року, боржник ОСОБА_1 , сума заборгованості 5347,50 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 1000,00 грн.; заборгованість по відсотках 2347,50 грн., заборгованість за пенею/штрафом - 2000,00 грн.

Разом з тим, пеня/штраф в сумі 2000,00 грн. нарахована відповідачу ОСОБА_1 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України), оскільки така нарахована в умовах воєнного стану, а тому позовні вимоги в частині її стягнення не підлягають задоволенню.

Отже, враховуючи вище викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за вказаним кредитним договором підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 3347,50 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 1000,00 грн.; заборгованість по відсотках 2347,50 грн.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вбачається із матеріалів справи, кредитні договори між ТОВ «Лінеура Україна», ТОВ «Мілоан», ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладені в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема і в наслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Встановлено, що після відступлення права вимоги будь-яких штрафних санкцій позивачем нараховано не було.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» підлягають частковому задоволенню.

Отже, враховуючи ту обставину, що в порушення умов кредитних договорів відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконала, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» підлягають частковому задоволенню, а саме на суму в загальному розмірі 49795,44 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 2005,82 грн.=(49795,44 х 2662,40/66095,44).

На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 27, 83, 133, 137, 175, 274-275, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» суму заборгованості у загальному розмірі 49795 грн. 44 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2005 грн. 82 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, адреса: м.Київ, вул. Іллінська, буд. 8.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Мартинова