Decision № 140973636, 27.10.2026, Starosambir District Court of Lviv Oblast

Справа № 455/1560/26

Провадження № 2/455/987/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27 жовтня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Івасенко С.М.,

секретаря судового засідання Бобельської Н.М.,

за участю:

предстаника позивача адвоката Бущака Р.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки при звільнені,

В С Т А Н О В И В:

18 серпня 2026 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду із позовом до Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» (далі Галсільліс, відповідач) про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки при звільнені.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що понад 19 років працював у Галсільліс та 11.08.2025 року звільнився за угодою сторін . Станом на 11.08.2025 рік йому була нарахована але не виплачена заробітня плата у розмірі 182448,99 грн. Крім того, вимагав стягнути з відповідача середній заробіток за затримку виплати заробітної плати в розмірі 121824,30 грн.

19 серпня 2026 року суд відкрив провадження у справі та постановив слухати справу в порядку загального позовного провадження.

24 вересня 2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 13 жовтня 2026 рік.

Судове засідання, призначене на 24 вересня року, суд відклав на 27 жовтня 2026 року, оскільки це була перша неявка відповідача, повідомленого належним чином і який не проінформував суд про причини неявки свого представника. Відзиву не подав.

У встановлені судом дату та час розгляду справи по суті з`явився представник позивача. Відповідач отримав судову повістку 14.10.2026 року та повторно не з`явився в судове засідання для розгляду справи по суті.

Враховуючи, що представник позивача не заперечив проти ухвалення заочного рішення у справі, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подав, тому у відповідності до вимог ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Представник позивача позов підтримав, просив задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, здійснивши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також проаналізувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Позивач з 04.01.2006 року до 11.08.2025 року працював у відповідача на різних посадах та був звільнений 11.08.2025 року за згодою сторін, що підтверджується копією наказу №61-К від 11.08.2025 року та записами №5-13 в копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 . В наказі зазначено про доручення бухгалтерії відповідача здйснити нарахування і виплату компенсації за 206 днів невикористаної відпустки.

У відомостях Пенсійного фонду Укораїни з форми ОК-5 від 09.07.2026 року № 30869 8480 5975 2816 міфститьсяі інформація про позивача як застраховану особу, про її місце праці, та про сплату страхових внесків його роботодавцями.

Згідно довідки Галсільліс №109 від 10.07.2026 року загальна сума доходу позивача за 2024 рік становила 139136,33 грн.

Згідно довідки Галсільліс №110 від 10.07.2026 року загальна сума доходу позивача за 2025 рік становила 191068,60 грн. У довідці міститься примітка про те, що в березні 2025 року позивач увільнений від виконання трудових обов`язків у зв`язку із службою в ЗСУ. Точної дати увільнення не зазначено.

Згідно довідки Галсільліс №126 від 10.08.2026 року загальна сума доходу позивача за період з 01.02.2025 року до 26.03.2025 року становила 34673,21 грн, з яких заробітна плата за лютий 2025 року 20035,00 грн та за березень 2026 року 14638,21 грн. Відомостей, що 26.03.2025 року позивач вже не працював, а був увільнений від виконання трудових обов`язків у зв`язку із службою в ЗСУ не має.

Згідно довідки Галсільліс №106 від 09.07.2026 року заборгованність по невиплаті заробітньої плати на 11.08.2025 рік становила 182448,99 грн.

Даних, що відповідач письмово повідомив позивача про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні), не має.

Із встановлених обставин вбачається, що спір виник щодо стверджуваного позивачем факту порушення відповідачем його права на своєчасне отримання заробітної плати при звільнені .

Розглядаючи спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які в основному регулюються статтею 43 Конституції України, Кодексом законів про працю України (надалі КЗпП) та Законом України »Про оплату праці».

Відповідно до ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищене законом.

Відповідно до вимог частини першої статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника ( ч.1 ст. 47 КЗпП України).

Відповідно до ч.1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Частину першу статті 233 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, згідно з рішенням Конституційного Суду № 1-р/2025 від 11.12.2025 року.

Відповідно до ч.2 ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні працівник має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Заборгованість по заробітній платі виникла до 11 серпня 2025 року, точні періоди і складові заборгованості невідомі.

Тобто, виникла за час дії ч.1 ст. 233 КЗпП України, яка встановлювала строкове обмеження на звернення до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, та до рішенням Конституційного Суду № 1-р/2025 від 11.12.2025 року.

Довідку про розмір заборгованості по невиплаченій заробітній платі відповідач оформив 09.07.2026 року, а довідки про доходи за 2024 та 2025 роки - 10 липня та 10 серпня 2026 року відповідно. Відповідач жодних доказів на спростування цих обставин та фактів не надав.

До суду позивач звернувся 18.08.2026 року.

Питання про те, у який спосіб застосовується стаття 233 КЗпП України під час вирішення трудових спорів щодо виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні, які виникли до рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025, було предметом розгляду Верховного суду у справі № 373/1381/25 ( п. 73-88 постанови від 16 вересня 2026 року).

Оскільки частина перша статті 233 КЗпП України визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, згідно з рішенням Конституційного Суду № 1-р/2025 від 11.12.2025 року, письмовий документ про розмір невиплаченої заробітної плати відповідач оформив 09.07.2026 року, до суду позивач звернувся 18.08.2026 року, відповідач власноручно підтвердив, що заборгованість по заробітній платі становила 182448,99 грн, доказів її повної чи часткової виплати позивачу станом на день розгляду справи відповідач не надав, тому вимога в частині стягнення заробітної плати в розмірі 182448,99 грн підлягає до задоволення з зазначенням про утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків та зборів, що відповідатиме правовій позиції Верховного Суду по справі № 761/16888/23 ( постанова від 19 серпня 2026 року).

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати ( див. 57 постанови Великої Палати по справі № 910/4518/16 від 30.01.2019 року, постанову Великої палати по справі № 755/12623/19 від 08 лютого 2022 року).

Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Позивач стверджує, що станом на час розгляду справи заборгованість по заробітній платі не була виплачена, що частково підтверджується довідкою відповідача за №106 від 09.07.2026 року. Інших документів, які б підтвердили, часткову чи повну виплату заборгованості по заробітній платі відповідач не надав, а тому і перебіг строку звернення працівника до суду із вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, передбачений статтею 233 КЗпП України не розпочався, що відповідає висновку Верховного Суду по справі № 204/3645/20 від 14 червня 2023 року. І хоча у справі № 204/3645/20 висновки Верховного Суду базувались на іншій редакції статті 233 КЗпП України, однак стосувались однієї і тієї ж обставини початку перебігу строку позовної давності - день фактичного розрахунку.

Обчислення середньої заробітної плати регулюється Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою КМУ від 08.02.1995 року №100.

Порядком визначені такі правила:

- обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки (абзац перший пункту 2); у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи (абзац третій та четвертий пункту 2);

- при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку (абзац перший пункту 3);

- нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати (абзац перший пункту 5);

- нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів / годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абзац перший пункту 8).

Суд частково погоджується з розрахунком середньої заробітної плати , проведеним позивачем.

Згідно довідки відповідача від 10.08.2026 року №126 за лютий 2025 року позивачу нараховано 20035,00 грн, а за березень 2025 року ( до 26.03.2025 року) 14 638,21 грн. У лютому 2025 було 20 робочих днів, а у березні 2025 року позивач відпрацював 18 робочих днів. Суд враховує як робочий день і 26.03.2026 року, оскільки відомостей про те, що у цей день позивач вже не працював не має.

Середній заробіток становить:

(20035,00 грн+14638,21 грн)/ (20 роб. днів+18 роб. днів) Х 130 днів ( в межах 6-ти місячного строку, передбаченого ч. 1 ст.117 КЗпП України, з 12.08.2025 року до 12.02.2026 року)=118618,88 грн

Враховуючи наведений розрахунок, на користь позивача необхідно стягнути 118618,88 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу про стягненняна заробітної плати, з відповідача на користь держави слід стягнути 1824,49 грн. судового збору.

Вимогу про стягнення середнього заробіку за час затримки розрахунку при звільнені задоволені частково в розмірі 118618,88 грн, що становить 97,37 % (118618,88 х 100 %/121824,30), а тому судовий збір у пропорційному розмірі 1296,19 грн потрібно покласти на відповідача.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Оскільки неможливо встановити розмір невиплаченої заробітної плати за один місяць, то підстав для застосування положень ст.430 ЦПК України суд не вбачає.

Керуючись ст. 10, 12, 27, 77-81, 141, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» про стягнення заборгованості стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки при звільнені задовольнити частково.

Стягнути з Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в розмірі 182448,99 грн (сто вісімдесят дві тисячі чотириста сорок вісім гривень 99 копійок) з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків та зборів.

Стягнути з Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в розмірі 118618,88 грн (сто вісімнадцять тисяч шістсот вісімнадцять гривень 88 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» в дохід держави 1824,49 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять чотири грн. 49 коп.) судового збору.

Стягнути з Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» на користь ОСОБА_1 1296,19 грн. (одну тисячу двісті дев`яносто шість грн. 19 коп.) судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

відповідач: Старосамбірське дочірнє лісогосподарське підприємство обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс», місцезнаходження: м. Старий Самбір, вул. М.Коцюбинського, буд. 6, код юридичної особи в ЄДР 30742131.

Суддя С.М. Івасенко