Court ruling № 140970566, 27.10.2026, Borodianka District Court of Kyiv Oblast

Справа № 939/3486/26

УХВАЛА

27 жовтня 2026 рокуселище БородянкаСуддя Бородянського районного суду Київської області Маслова О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок у порядку спадкування за законом,

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Бородянського районного суду Київської області із зазначеною позовною заявою, в якій просили: визнати право ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на завершення розпочатої ОСОБА_4 процедури приватизації земельної ділянки з кадастровим номером 3221088600:05:005:0320 загальною площею 3,5210 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства у порядку спадкування за законом; визнати право ОСОБА_3 на завершення розпочатої ОСОБА_5 процедури приватизації земельної ділянки з кадастровим номером 3221088600:05:005:0323 загальною площею 3,5253 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства у порядку спадкування за законом; звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовували тим, що спадкодавці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , будучи членами фермерського господарства «Позняк», за життя розпочали процедуру безоплатної приватизації земельних ділянок: розпорядженням Бородянської районної державної адміністрації від 19.03.2007 № 267 членам фермерського господарства надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земельних ділянок, у 2010 році проект погоджено, проте процедуру приватизації спадкодавці не завершили. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є спадкоємцями ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 спадкоємицею ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Листом від 26.08.2026 № 4315/13 Бородянська селищна рада відмовила позивачам у реєстрації права власності на земельні ділянки.

Звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору позивачі обґрунтовували тим, що він має статус учасника бойових дій, з посиланням на п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22.06.2026 у справі № 752/3051/25.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху з наступних підстав.

Щодо заяви ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 зазначено, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Від цього висновку Велика Палата Верховного Суду не відступила і в ухвалі від 11.09.2024 у справі № 567/79/23 (провадження № 14-93цс24). Повертаючи справу колегії суддів Касаційного цивільного суду, яка пропонувала поширити пільгу на звернення учасників бойових дій до суду у зв`язку з порушенням будь-яких їхніх прав незалежно від характеру, предмета та підстав позову, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості. Велика Палата Верховного Суду також врахувала, що Верховна Рада України не прийняла проєкт закону, яким пропонувалося звільнити учасників бойових дій від сплати судового збору у всіх справах незалежно від характеру порушених прав.

Цей підхід Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду підтвердив у постанові від 22.06.2026 у справі № 752/3051/25, на яку посилаються позивачі, зазначивши, що суд має враховувати предмет та підстави позову і перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Висновок Об`єднаної палати про недопустимість звуженого тлумачення зазначеної норми стосується процесуального статусу учасника бойових дій (позивач чи відповідач) і не скасовує вимоги про зв`язок справи з порушенням прав особи саме як учасника бойових дій. Так само зміст зазначеної постанови Об`єднаної палати оцінила Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 07.10.2026 у справі № 990/324/26, застосувавши наведений вище підхід.

Предметом позову у цій справі є визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 . Такий спір не пов`язаний з порушенням прав ОСОБА_2 як учасника бойових дій і не стосується його соціального та правового захисту. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 20.01.2023 у справі № 727/10603/20, вказавши, що спір про визнання права власності на майно в порядку спадкування не пов`язаний із порушенням прав особи як учасника бойових дій.

За таких обставин підстави для звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» відсутні. Інших підстав для звільнення від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочення його сплати, зменшення його розміру (ст. 136 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір») позивач не навів і доказів на їх підтвердження не надав.

Щодо ціни позову та судового збору.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно з п. 2, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, загальною сумою всіх вимог.

Предметом кожної з двох позовних вимог є право на набуття у власність конкретної, вже сформованої земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер. Об`єкт захисту за такими вимогами підлягає грошовій оцінці, тому вимоги про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок у порядку спадкування є вимогами майнового характеру. Такий підхід застосовує Верховний Суд, вирішуючи питання про судовий збір у справах про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки (ухвали Верховного Суду від 16.06.2026 у справі № 500/4671/13-ц, від 26.08.2026 у справі № 701/211/26).

Позивачі ціни позову не зазначили, доказів вартості земельних ділянок не надали та сплатили судовий збір за ставкою, встановленою для позовних заяв немайнового характеру: за платіжними інструкціями від 19.10.2026 ОСОБА_3 сплатила 1 331,20 грн, за ОСОБА_1 сплачено 1 331,20 грн. Судовий збір за ОСОБА_2 не сплачено.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частина 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2026 становить 3 328 грн (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»). Отже, за кожну з двох позовних вимог судовий збір становить 1 відсоток вартості відповідної земельної ділянки, але не менше 1 331,20 грн і не більше 16 640 грн.

Відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. Отже, судовий збір за першою позовною вимогою підлягає сплаті ОСОБА_1 і ОСОБА_2 кожним окремим платіжним документом пропорційно долі заявлених ними вимог, за другою позовною вимогою ОСОБА_3 .

Оскільки позивачі не зазначили ціни позову і не надали доказів вартості земельних ділянок, визначити точну суму недоплаченого судового збору суд позбавлений можливості. Обов`язок визначити ціну позову покладається на позивача. Позивачам необхідно зазначити ціну позову за кожною вимогою, виходячи з вартості відповідної земельної ділянки на дату звернення до суду, підтвердити її належними доказами та доплатити судовий збір з урахуванням уже сплачених сум; ОСОБА_2 сплатити судовий збір пропорційно долі заявленої ним вимоги окремим платіжним документом.

Судовий збір сплачується за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у Київ.обл/Бородянська сел/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA508999980313191206000010744; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу 101; РНОКПП платника; Судовий збір, за позовом (прізвище, ім`я, по батькові позивача), Бородянський районний суд Київської області.

Щодо змісту позовної заяви.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позовна заява містить перелік додатків, однак не містить зазначення щодо наявності у позивачів або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Такого розрахунку позовна заява не містить.

Для усунення недоліків позивачам необхідно подати до суду позовну заяву в новій редакції з копіями відповідно до кількості учасників справи, в якій зазначити ціну позову за кожною позовною вимогою, зазначення щодо наявності у позивачів або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, та попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, а також надати докази вартості земельних ділянок і документи, що підтверджують сплату (доплату) судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Отже, відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачам можливість усунути зазначені недоліки.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175-177, 185, 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок у порядку спадкування за законом залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити позивачам, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявникам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяОльга МАСЛОВА