Decision № 140953691, 26.10.2026, Novyi Buh District Court of Mykolaiv Oblast

Справа № 481/1207/26

Провадж.№ 2/481/923/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Новий Буг

Суддя Новобузького районного суду Миколаївської області Васильченко-Дрига Н.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м.Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

28.08.2026 року представником позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» Сахаровою О.І. сформовано в системі "Електронний суд" позовну заяву та подано до суду позов до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №553257079 від 20.02.2019 у розмірі 13585,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. та судового збору у розмірі 2662,40 грн..

Позивач свої вимоги мотивував тим, що 20.02.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 553257079 на суму 5000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 5000,00 шляхом перерахування через банк-провайдер.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 з додатковими угодами щодо продовження терміну дії договору факторингу, відповідно до якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №553257079.

Крім того 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01 відповідно до якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №553257079.

Також 05.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 05/06/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №553257079 на загальну суму 16850,00 гривень.

Оскільки відповідач належним чином не виконав свого зобов`язання щодо повернення коштів, у останнього виникла заборгованість у розмірі 16850,00 гривень, яка складається із: 5000 гривень - заборгованості по тілу кредиту, 8585,00 гривень - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом та 3265,00 гривень заборгованості за штрафними санкціями. Натомість позивач просить стягнути заборгованість без урахування штрафних санкцій , а також розподілити судові витрати.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2026 року матеріали справи передані до провадження судді Васильченко-Дриги Н.О.

Ухвалою суду від 07.09.2026 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін (письмове провадження) та витребувано додаткові докази, які надійшли до суду 30.09.2026 року.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, рекомендованою поштою з повідомленням про вручення та на електронну адресу відповідача.

В матеріалах справи мається заява представника позивача про підтримання позовних вимог, з клопотанням про розгляд справи без участі його представника. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 20.02.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір №553257079 у формі електронного документа з використанням електронного підпису у виді одноразового ідентифікатору Q34DS2S3.

Відповідно до умов договору кредитодавець надав позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму 5000,00 грн строком на 30 днів, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 1,19 % за кожен день користування кредитом.

Відповідно до графіка розрахунків (додаток №1 до договору №553257079 від 20.02.2019 року) сторони погодили кінцевий термін платежу 22.03.2019 року. Цей графік розрахунків є невід`ємною частиною договору №553257079 від 20.02.2019 року.

Підписання/укладення кредитного договору відбувалось в електронному вигляді з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Первісним кредитором було здійснено зарахування кредитних коштів на платіжну картку № 5168-75XX-XXXX-0088: дата транзакції 20.02.2019 року на суму 5 000,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 26.05.2026 року. Вищевказане також підтверджено інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 22.09.2026 про належність карткового рахунку НОМЕР_1 відповідачу та випискою про рух коштів по рахунку за період з 20.02.2019 року по 25.05.2019 року в якому мається інформація про зарахування грошових коштів у розмірі 5000,00 гривень 20.02.2019 року на рахунок відповідача.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 з Додатковими угодами щодо продовження терміну дії Договору факторингу відповідно до якого до ТОВ «Таліон Плюс» в день підписання сторонами реєстру прав вимог № 28 від 28.05.2019 перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №553257079 у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги (№2679 ОСОБА_1 ).

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01 відповідно до якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» в день підписання сторонами реєстру прав вимог № 4 від 09.04.2021 перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №553257079 у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги (№7398 ОСОБА_1 ).

05.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 05/06/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №553257079. Акт прийому передачі реєстру боржників підписаний сторонами 05.06.2025 року. Відповідно до реєстру боржників № б/н від 05.06.2025 за договором факторингу №05/06/25-Е від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача ( №7066 ОСОБА_1 ) на загальну суму 16850,00 гривень.

Згідно виписки з особового рахунка заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» за Кредитним договором № 553257079 від 20.02.2019 станом на 15.06.2026 (включно) складає 16 850,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 5 000,00 гривень, прострочена заборгованість за процентами 8 585,00 гривень, заборгованість за штрафними санкціями - 3 265,00 гривень.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором стало підставою для звернення нового кредитора - ТОВ «ФК «ЕЙС» з даним позовом до суду.

Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1ст.628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Вищевказаний договір був укладений з дотриманням вимог щодо укладення електронних правочинів, передбачених ч.ч. 1-3 ст. 207, ч. 1 ст. 1054, ч. 1 ст. 1055 ЦК України, ст.ст. 11,12 Закону України «Про електронну комерцію», який містить усю інформацію та умови, що є необхідними для даного виду договорів, складений в передбаченій законом формі, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 611,612,623-625,1049,1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема, повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078, ч. 1 ст. 1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

В судовому засіданні встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором первісний кредитор виконав своєчасно і повністю, надававши кредиті кошти в повному обсязі, натомість відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення суми кредиту в повній мірі не виконав, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість за кредитним договором.

З матеріалів справи також встановлено, що до позивача від первісного кредитора внаслідок укладення договорів факторингу перейшло право Вимоги до відповідача за кредитним договором №553257079 від 20.02.2019 року в розмірі 16850,00 гривень.

Суд погоджується з розміром нарахованої позивачем заборгованості щодо тіла кредиту у розмірі 5 000,00 гривень та вважає за необхідне стягнути зазначену заборгованість з відповідача на користь позивача.

Разом з тим суд не погоджується з розрахунком заборгованості позивача в частині нарахування процентів з огляду на наступне.

Пунктом 1.2, 1.3 договору визначено, що кредит надається строком на 30днів. Строк дії договору починається з моменту його укладення та становить 30 днів.

Крім того термін повернення платежу також визначено в графіку розрахунків (додаток №1 до кредитного договору ) 22.03.2019 року ( тобто 30 днів з дати видачі кредиту).

Відповідно до п. 1.4 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 1,19 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного п. 1.3 договору.

Відповідно до п.1.5, 1.6 договору з урахуванням положень п.1.4 договору позичальник сплачує товариству проценти за користування кредитом з розрахунку 434,35 % річних. Розрахунок сукупної вартості кредиту та термін платежу зазначені в графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1 до договору).

Разом з тим у випадку користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.3 договору, або додатковими угодами, зобов`язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п.1.4 договору процентна ставка менша ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожен день, то правила нарахування процентів за процентною ставкою визначеною в п.1.4 1.5 договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 1,70 % за кожен день користування кредитом , починаючи з дати укладення договору і до дня повного повернення кредиту (п.4.2 договору).

В п.4.4 договору сторони погодилися, що проценти, нараховані після закінчення строку кредиту, визначеного в п. 1.3 договору, є процентами за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до розрахунків заборгованості відповідачу проценти нараховані починаючи з 20.02.2019 року по 09.04.2021 року включно.

Разом з тим матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 ініціював продовження строку договору шляхом укладення сторонами додаткових договорів про внесення зміни та/або доповнень до договору в частині продовження строку повернення кредиту (термін платежу).

Враховуючи, що строк кредитування був погоджений сторонами до 22.03.2019 року, доказів того, що позичальник ініціював продовження строку після вказаної дати, а також зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять, а відтак розмір процентів підлягає перерахуванню в межах строку кредитування з врахуванням положень п.4.2 договору.

Таким чином станом на 22.03.2019 року (включно) розмір процентів що підлягає стягненню з відповідача складає: 2 550,00 ( 5 000 грн х 1,70 % х30 днів) гривень.

Стосовно стягнення заборгованості за процентами, яка була нарахована відповідачу після 22.03.2019 року необхідно відмовити.

Що відповідає викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 (провадження № 12-16гс22), де зазначено наступне: очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. І незважаючи на те, що сторони в кредитних договорах визначили, що проценти нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку.

Вимог про стягнення відсотків відповідно до ст.625 ЦК України позивачем не заявлено.

Таким чином, з відповідача на користь ТОВ «ФК «Ейс» підлягає стягненню лише заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5000,00 гривень та заборгованість за відсотками у розмірі 2550,00 гривень, що разом становить 7 550,00 гривень.

Щодо вирішення судом питання про судові витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою судом встановлено наступне.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду: договір про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026 року; додаткову угоду №25771107558 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026; акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2026 року на суму 7000,00 гривень.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежне від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 цього Кодексу).

З огляду на умови договору про надання правової допомоги, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 7000,00 гривень є реальними, підтвердженими матеріалами справи.

Відповідач клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу в зв`язку з їх неспівмірністю, які підлягають розподілу між сторонами, не заявляв.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог (55,58%), суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в даній справі повинні складати 3890,60 гривень ( 7 000 грн х 55,58%).

Крім того на підставі ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати у справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у вигляді судового збору в розмірі 1479,76 гривень.

Керуючись ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за Кредитним договором №553257079 від 20.02.2019 у розмірі 7550,00 гривень, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 5 000,00 гривень та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 2 550,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір в розмірі 1479,76 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 890,60 гривень.

В решті позовних вимог, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», адреса місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, каб. 13, код ЄДРПОУ 42986956, р/р НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк», МФО322001.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення виготовлено 26.10.2026 року.

Суддя Наталя ВАСИЛЬЧЕНКО-ДРИГА