Court ruling № 140952893, 27.10.2026, Chechelnyk District Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 151/48/26

Провадження № 1-кп/151/54/26

УХВАЛА

іменем України

27 жовтня 2026 року селище Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю :

секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого,

адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чечельницького районного суду Вінницької області в режимі відеоконференції клопотання прокурора Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025020100000369, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 грудня 2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Чечельницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказаний обвинувальний акт.

Прокурор ОСОБА_3 через систему ''Електронний суд'' подав до суду клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивоване тим, що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України переховуватись від суду підтверджується тим, що ОСОБА_4 , загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, відсутністю у нього постійного місця роботи, відсутність міцних соціальних та сімейних зв`язків через, що він з метою уникнення відповідальності може переховування від суду. Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з метою уникнення покарання, так вони проживають разом та поєднанні єдиним побутом. Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України так як ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення покарання. Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. Застосування до обвинуваченого іншого більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки: особисте зобов`язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи репутацію підозрюваного, тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного; особиста порука, оскільки у ОСОБА_4 , на даний час відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього в суд на першу вимогу; застава, оскільки у ОСОБА_4 , відсутнє постійне місце роботи та необхідні кошти для цього; домашній арешт, враховуючи складність контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов`язків під час такого запобіжного заходу. Звертаючись із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , прокурором на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, відсутність постійного доходу, місця роботи, вчинення злочину в умовах воєнного стану, а також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому. Таким чином враховуючи, що вищевикладене свідчить про неможливість обрання більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, так як вказане буде суперечити загальним засадам кримінального провадження, а саме ст. 28 КПК України розумні строки, а також враховуючи тяжкість злочину, керуючись вимогами статтей 40, 131, 132, 176 178, 183, 184, 194 КПК України просив продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, але не більше ніж на період судового розгляду.

Прокурор ОСОБА_3 , який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції просив відкласти розгляд справи для надання можливості проаназізувати покази свідків та можливо змінити обвинувачення. Проте, підтримав подане клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та зазанчив, що ризики, які були присутні при обрані та продовженні запобіжного заходу на даний час хоч і зменшились, однак продовжують існувати. Обвинувачений може ухилятися від суду та впливати на потерпілу чи свідків. Враховуючи викладене просить задовольнити клопотання та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`якого запобіжного заходу на його думку не може запобігти вказаним ризикам.

Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_4 думку щодо клопотання не висловив.

Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечувала щодо клопотання про продовження запобіжного заходу та відкладення розгляду справи. Крім того, звернула увагу суду на надію зміни стороною обвинувачення відносно ОСОБА_4 діючого обвинувачення, у зв`язку із показами свідків наданих у судовому засіданні.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступного висновку.

Щодо заявленого клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотання суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого такого заходу. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 03 грудня 2025 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово було продовжено Чечельницьким районним судом Вінницької області, в тому числі і 03 вересня 2026 року, який закінчується 01 листопада 2026 року, розгляд кримінального провадження до вказаної дати не може бути закінчено.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 даної статті передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на свідків та потерпілу в даному кримінальному провадженні.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.

За сукупності вказаних вище обставин, враховуючи дані про особу обвинуваченого та обставини обвинувачення, те що обвинувачений будучи військовослужбовцем, маючи при собі постійну бойову зброю та навики поводження із нею, приїхавши додому на відпочинок, застосував зброю відносно дружини та наніс їй тілесні ушкодження, суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню, оскільки ризики, що існували під час обрання та продовження даного запобіжного заходу продовжують існувати та є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим, а тому клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 176, 183, 331, 372 КПК України,

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, а саме з 27 жовтня 2026 року по 25 грудня 2026 року включно.

Залишити без змін визначений ОСОБА_4 розмір застави 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 499 200 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч двісті) гривень, з покладеними обов`язками, а саме: прибувати на виклик суду за першою вимогою; не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не виконає покладені на нього обов`язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Розгляд справи відкласти на 19 листопада 2026 року на 13 годину 00 хвилин.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та надіслати прокурору, захиснику та начальнику Вінницької установи виконання покарань №1.

На ухвалу суду в частині продовження запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_9