Court ruling № 140948946, 27.10.2026, Reshetylivka District Court of Poltava Oblast

єдиний унікальний номер справи 546/1000/26

номер провадження 2-з/546/23/26

УХВАЛА

про забезпечення позову

27 жовтня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі судді Зіненка Ю.В., розглянувши заяву представниці Решетилівської міської ради Малиш Тетяни Анатоліївни про забезпечення позову Решетилівської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки від недобросовісного набувача

встановив:

В провадженні решетилівського районного суду Полтавської області перебуває вказана вище справа.

Ухвалою суду від 10 вересня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09 жовтня 2026 року, яке було відкладено за клопотанням представника відповідача на 26 листопада 2026 року.

22 жовтня 2026 року до суду надійшла заява про забезпечення позову Решетилівської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки від недобросовісного набувача. Дана заява обґрунтована тим, що Решетилівська міська рада із матеріалів цивільної справи №546/892/24 дізналася про те, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.02.2024 року ОСОБА_1 успадкував від своєї матері ОСОБА_2 , 1956 року народження, земельну ділянку загальною площею 2,0000 га кадастровий номер 5324280900:00:004:0122, що знаходиться на території Решетилівської міської територіальної громади та, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ №054212, виданого Жовтневою сільською радою народних депутатів 31.03.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №290. У свою чергу, відповідно до архівного примірника державного акту на право приватної власності на землю серія ПЛ №054212 від 31 березня 1998 року, підставою для передачі ОСОБА_2 земельної ділянки зазначається рішення Жовтневої сільської Ради народних депутатів від 06 травня 1997 року.

Архівним відділом Полтавської районної військової адміністрації надано інформаційну довідку від 12.08.2026 року, в якій повідомлено про те, що у протоколі засідання виконавчого комітету Жовтневої сільської Ради народних депутатів Решетилівського району Полтавської області від 06 травня 1997 року немає рішення про надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2,0 га, що розташована в с. Кривки Жовтневої сільської ради.

Отже, відповідач зареєстрував за собою право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5324280900:00:004:0122 на підставі державного акту серія ПЛ №054212 від 31.03.1998 року. Водночас, підставою набуття права власності в даному акті зазначається саме рішення виконавчого комітету Жовтневої сільської Ради народних депутатів від 06 травня 1997 року.

Проте, враховуючи надану відповідь архівного відділу Полтавської РВА, який в свою чергу є тією установою, до якої передаються на зберігання, в тому числі, документи органів держави та органів місцевого самоврядування, беззаперечним є той факт, що ОСОБА_2 спірна земельна ділянка у власність не передавалася.

Наведені вище фактичні обставини справи є доказом того, що відповідач є недобросовісним набувачем, який набув право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5324280900:00:004:0122 незаконно, чим порушив права та законні інтереси Решетилівської міської ради, як законного власника спірної земельної ділянки, на вільне володіння, користування та розпорядження землею.

Земельна ділянка кадастровий номер 5324280900:00:004:0122 розташована на території Решетилівської міської територіальної громади. Отже, законним власником зазначеної вище земельної ділянки є Решетилівська міська рада.

Продаж спірної земельної ділянки та вчинення інших дій, щодо набуття, зміни чи припинення речових прав на землю, перешкоджатиме поновленню порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду із позовом та призведе до порушення прав Решетилівської міської ради на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер 5324280900:00:004:0122 загальною площею 2,0000 га.

На підставі викладеного, представниця Решетилівської міської ради просила заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі приватним та державним нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324280900:00:004:0122 загальною площею 2,0000 га.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд в судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи).

Згідно з частиною першою статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається суддею не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Заява про забезпечення позову надійшла до суду 22 жовтня 2026 року.

Суддя звертає увагу, що відповідно до затвердженого графіку відпусток суддів головуючий суддя по даній справі перебував у додатковій оплачуваній відпустці у період з 12 жовтня 2026 року по 26 жовтня 2026 року включно, у зв`язку з чим питання про забезпечення позову вирішується у перший робочий день судді після виходу з відпустки.

Суд, розглянувши в порядку частини першої статті 153 ЦПК України заяву про забезпечення позову та дослідивши матеріали, додані до заяви, доходить висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Стаття 150 ЦПК України визначає види забезпечення позову. Одним із видів забезпечення позову, який визначений пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України, є, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.02.2024 року ОСОБА_1 успадкував від своєї матері ОСОБА_2 , 1956 року народження, земельну ділянку загальною площею 2,0000 га кадастровий номер 5324280900:00:004:0122, що знаходиться на території Решетилівської міської територіальної громади та, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ №054212, виданого Жовтневою сільською радою народних депутатів 31.03.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №290.

Відповідно до архівного примірника державного акту на право приватної власності на землю серія ПЛ №054212 від 31 березня 1998 року, підставою для передачі ОСОБА_2 земельної ділянки зазначається рішення Жовтневої сільської Ради народних депутатів від 06 травня 1997 року.

Відповідно до інформаційної довідки від 12.08.2026 року Архівного відділу Полтавської районної військової адміністрації у протоколі засідання виконавчого комітету Жовтневої сільської Ради народних депутатів Решетилівського району Полтавської області від 06 травня 1997 року немає рішення про надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2,0 га, що розташована в с. Кривки Жовтневої сільської ради.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У позовній заяві та заяві про забезпечення позову представниця позивача зазначила, що оскільки ОСОБА_2 спірна земельна ділянка у власність не передавалася, відповідач ОСОБА_1 є недобросовісним набувачем, який набув право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5324280900:00:004:0122 незаконно, чим порушив права та законні інтереси Решетилівської міської ради, як законного власника спірної земельної ділянки, на вільне володіння, користування та розпорядження землею.

Пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Зазначені представницею Решетилівської міської ради у заяві про забезпечення позову обставини, які можуть ускладнити у майбутньому виконання рішення суду, на даний момент не підтверджені жодним доказом.

Водночас суд зазначає, що у пункті 23 постанови від 03 березня 2023 року у справі № 905/448/22 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Метою забезпечення позову у цій справі є збереження права Решетилівської міської ради на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою для виконання рішення суду, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. Відповідні заходи забезпечення позову (заборона органам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки) лише тимчасово обмежують право особи (відповідача) на розпорядження належним йому майном та жодним чином не впливають на реалізацію права володіння та користування ним.

Отже, враховуючи вищезазначену позицію Верховного Суду та вимоги статей 149, 150 ЦПК України, суд виходить із того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду про задоволення позову, а тому з метою недопущення негативних наслідків, які можуть настати в результаті невжиття заходів забезпечення позову, суд вважає за необхідне забезпечити позов шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки.

При цьому суд зазначає, що вказаний захід забезпечення позову, враховуючи предмет спору, є співмірним із заявленими позивачем вимогами, оскільки невжиття заходів забезпечення позову щодо земельної ділянки може ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав у випадку переходу права користування на користь третіх осіб та не призведе до втручання у діяльність відповідача.

Також судом встановлено, що відсутні підстави, передбачені частиною третьою статті 154 ЦПК України, для обов`язкового зустрічного забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150-153, 157, 247, 260, 353 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву представниці Решетилівської міської ради - Малиш Тетяни Анатоліївни про забезпечення позову Решетилівської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки від недобросовісного набувача задовольнити.

Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі приватним та державним нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324280900:00:004:0122 загальною площею 2,0000 га.

У порядку частини другої статті 157 ЦПК України копію даної ухвали направити учасникам справи для відому, державному реєстратору Виконавчого комітету Решетилівської міської ради для виконання.

Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання 27 жовтня 2026 року та підлягає негайному виконанню.

Строк пред`явлення ухвали до виконання у межах строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження», для пред`явлення виконавчого документа.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Ю.В. Зіненко