Decision № 140946147, 22.10.2026, Sumy District Court of Sumy Oblast

Справа № 587/2878/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Півньової О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом у якому просив Визнати за ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 . Вимоги мотивує тим, що позивач є донькою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 25.12.1996 року державним нотаріусом Сумської районної державної нотаріальної контори відкрита спадкова справа №552/1996 до майна померлої ОСОБА_2 , за матеріалами якої спадкоємицею за заповітом та за законом є донька спадкодавці ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину, вступивши в управління та володіння спадковим майном. Позивач звернулась до державного нотаріуса з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину на зазначений житловий будинок, однак 07.05.2026 року їй було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії оскільки не надано оригіналу документа, який би належним чином підтверджував належність спірного житлового будинку померлій особі на праві власності.

Враховуючи вищевикладене позивач позбавлений можливості в позасудовому порядку вирішити спірне питання, тому вимушений звернутися до суду з питанням визнання права власності на зазначений житловий будинок.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, просили розгляд справи здійснювати без їх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Від представника відповідача надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі на підставі наявних матеріалів справи, у прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом, яке видане повторно, про смерть серії НОМЕР_1 від 15.08.2025 року (а.с.15)

Позивач ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 12.08.2025 р., Витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 000530302289 від 14.08.2025 р., Витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00052911384 від 08.08.2025 р., Витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00052910548 від 08.08.2025 р. (а.с.9-12)

25.12.1996 року державним нотаріусом Сумської районної державної нотаріальної контори відкрита спадкова справа № 552/1996 до майна померлої ОСОБА_2 .

В спадковій справі наявний заповіт, посвідчений 09.08.1994 року за реєстровим №84 секретарем виконавчого комітету Юнаківської сільської Ради народних депутатів Сумського району Сумської області Пройдисвіт Н.М., від імені ОСОБА_2 , за яким вона домоволодіння в АДРЕСА_2 , заповідала своїй дочці ОСОБА_1 .

За матеріалами спадкової справи спадкоємицею за заповітом та за законом є донька спадкодавиці/позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Позивач прийняла спадщину, вступивши в управління та володіння спадковим майном (стаття 534 частина 1 статті 549 ЦК УРСР). Розмір частки у спадщині 1/1.

26.12.1996 року державним нотаріусом Сумської районної державної нотаріальної контори за реєстровими №2486, 2488, 27.01.1998 року, за реєстровим №81 та 15.03.2002 року за реєстровим №424 на ім`я ОСОБА_1 були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом та свідоцтва про право на спадщину за законом на інше спадкове майно: на житловий будинок в АДРЕСА_2 ; на грошові вклади, на право на земельну частку (пай). посвідчене сертифікатом, у землі САПТЗТ ім. Ульянова.

07.05.2026 року позивач звернулась до державного нотаріуса Сумської районної нотаріальної контори Блошенко В.І. з проханням видати на її ім`я свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою державного нотаріуса від 07.05.2026 року було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , після померлої ОСОБА_2 , оскільки при зверненні за видачею свідоцтва про право на спадщину на вказаний житловий будинок заявниця ОСОБА_1 не надала оригіналу документу, який би підтверджував належність померлій ОСОБА_2 вищезазначеного житлового будинку на праві власності, який необхідний для вчинення нотаріальної дії. Встановити безспірно склад спадкового майна за наявними у спадковій справі документами неможливо.

За даними КП «Ініціатива» Миколаївської сільської ради, викладеними у довідці №121-1-02/26 від 16.02.2026 року, інвентаризаційна справа на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в архіві відсутня.

У зв`язку з цим, позивач позбавлений у позасудовому порядку оформити свої спадкові права, а тому вимушений звернутись до суду для захисту своїх прав та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.

З матеріалів справи вбачається, що згідно Довідки від 17.10.2022 №5924-5002238854 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_3 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5 . (а.с.9)

Згідно Довідки №246 від 02.06.2026 року виконкому Юнаківської сільської ради Сумського району Сумської області, житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно погосподарської книги Юнаківської сільської ради №04 за 1991-1995 роки, рахується за громадянкою ОСОБА_2 . Рік побудови - 1920. Станом на 1995 рік загальна площа будинку складає 59,0 м. кв., з них житлова - 46,0 кв.м.

На замовлення позивача розроблена технічна документація об`єкта нерухомого майна, а саме житлового будинку садибного типу за адресою: АДРЕСА_6 , в тому числі технічний паспорт реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: TI01:8343-7805-7082-5959, що додатково підтверджує існування зазначеного об`єкта нерухомого майна. (а.с.15 на звороті-21 на звороті)

Згідно архівного витягу з рішення виконавчого комітету Юнаківської сільської Ради народних депутатів Сумського району Сумської області від 20.10.1993 р. № 84 «Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок» ОСОБА_2 було передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,27 га, в тому числі 0,06 га під жилим будинком, 0,21 га для ведення особистого селянського господарства. (а.с.22 на звороті)

Відповідно до Звіту з незалежної оцінки майна за адресою: АДРЕСА_1 , складеного 23.06.2026 року орієнтовна вартість об`єкта оцінки складає 129 991 грн. (а.с.23-32)

За правилами ст.ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а тому прийняття спадщини частинами не можливе.

Відповідно до ч.1 ст. 1220, ч.1 ст.1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема відповідно до Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженої з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.

Вказана Інструкція передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ, в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по введенню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12.05.85 № 5-24/26, а згодом Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25.05.90 №69.

В інформаційному листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» сказано, що записи у погосподарських книгах, при вирішенні питання про визнання права власності на житлові будинки i споруди у порядку спадкування, оцінюються у сукупності з іншими доказами, таким як: рішення про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР був встановлений інструкцією, яка була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року та втратила чинність згідно наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 року.

Згідно п. 1 Інструкції реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадили бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих. Реєстрація проводилась на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів) згідно з додатком №1 (п. 7 Інструкції). Інструкція не передбачала обов`язкової реєстрації будинків у сільських населених пунктах.

Згідно з п.п. 4, 7 цієї Інструкції підлягали реєстрації всі будинки і домоволодіння, у тому числі належні громадянам на праві особистої власності, і здійснювалась вона на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів, перелік яких додано до вказаної Інструкції), у тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах. Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

В п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 04.10.1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» зазначено, що право власності на житловий будинок, збудований громадянами на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Частинами 3,4 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 05.08.1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Отже, право власності на придбане, побудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його придбання.

Аналогічну правову позицію було висловлено ВСУ у постанові від 13.06.2012 року у справі № 6-54цс12.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Відповідно до Листа ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0/4-13 від 16.05.2013, при вирішення спорів щодо нерухомого майна судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності.

Як вже було встановлено вище, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 згідно погосподарської книги Юнаківської сільської ради №04 за 1991-1995 роки, рахується за громадянкою ОСОБА_2 - спадкодавицею.

Сукупність досліджених судом доказів підтверджує, що спірний житловий будинок перебував у володінні та користуванні спадкодавця, а тому суд вважає доведеним факт належності йому нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 1220, ч.1 ст.1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину

Згідно ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до абз. 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до Листа №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року виданого Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 р. №24-753/0/4/-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно з ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ч. 4 ст. 41 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України в разі відсутності документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

Пунктом 1 ч.2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Враховуючи, що зазначена державним нотаріусом, причина відмови позивачу у видачі Свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно продовжує існувати, усунути її у позасудовому порядку неможливо, а тому ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання за ним, в порядку спадкування за законом після спадкодавця, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на зазначений житловий будинок.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з метою реалізації позивачами своїх законних спадкових прав.

Керуючись ст.ст. 258, 263-265, 273, 354,355 ЦПК України, ст.ст. 392, 1216,1223,1268, 1270, 1296, 1297 ЦК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями, загально площею -54,9 кв.м., житловою площею 28,6 кв.м. який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 27.10.2026 року.

Суддя О.А. Степаненко