Decision № 140942834, 27.10.2026, Holosiivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 752/20817/26

Провадження № 2/752/14593/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.10.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 31447-06/2024 від 24.06.2024 у розмірі 38 400,00 грн, з яких: 8 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 14 400,00 грн - заборгованість за процентами; 16 000,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями, а також судові витрати.

Вимоги обґрунтовано тим, що 24.06.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем укладено кредитний договір № 31447-06/2024 в електронній формі, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Первісний кредитор виконав свої зобов`язання та перерахував кошти кредиту на платіжну картку відповідача, натомість відповідач кредит не повернув і проценти не сплатив.

21.10.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 21102024, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача у сумі 38 400,00 грн. Позивач зазначає, що після відступлення права вимоги будь-яких нарахувань не здійснював, а відповідач заборгованість не погасив.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 19 серпня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких заяв по суті справи до суду не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 24.06.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 31447-06/2024 в електронній формі. Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер мобільного телефону, зазначений у договорі.

За умовами договору первісний кредитор надав відповідачу кредит у сумі 8 000,00 грн. Згідно з п. 1.6 договору кошти перераховуються на платіжну картку позичальника, а кредит вважається наданим у день такого перерахування. Факт перерахування коштів підтверджується наявним у матеріалах справи документом про переказ коштів.

Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора, відповідач зобов`язання за договором не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за тілом кредиту - 8 000,00 грн, за процентами - 14 400,00 грн, а також нараховано штраф у розмірі 16 000,00 грн.

21.10.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) укладено договір факторингу № 21102024. Згідно з актом прийому-передачі та витягом з Реєстру боржників від 21.10.2024 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 31447-06/2024 у загальному розмірі 38 400,00 грн.

Доказів погашення заборгованості повністю або частково ні первісному, ні новому кредитору відповідач суду не надав.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк.

За ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до кредитних відносин застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, зокрема ст. 1048, 1049 ЦК України щодо обов`язку позичальника повернути позику та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 207, ч. 2 ст. 639 ЦК України правочин, вчинений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вважається вчиненим у письмовій формі. Відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Аналогічні положення щодо факторингу містять ст. 1077, 1078, 1082 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд дійшов висновку, що кредитний договір між сторонами укладено у належній формі, первісний кредитор свої зобов`язання щодо надання кредиту виконав, а відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконав. Право вимоги за договором у встановленому законом порядку перейшло до позивача.

Проценти за користування кредитом нараховано відповідно до умов договору в межах строку кредитування. Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, про те, що право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано, контррозрахунку чи доказів погашення боргу не надано. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8 000,00 грн та за процентами у розмірі 14 400,00 грн, а всього - 22 400,00 грн.

Вимога про стягнення штрафу у розмірі 16 000,00 грн задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався і який діє на час ухвалення цього рішення.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, яким передбачено, що у період дії воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування в разі прострочення позичальником у цей період виконання зобов`язань за договором, за яким йому надано кредит (позику), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані за таке прострочення, підлягають списанню кредитодавцем.

Аналогічне правило закріплено у пункті 6-1 розділу IV «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», згідно з яким у разі прострочення споживачем у період дії воєнного стану виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором за таке прострочення.

Кредитний договір укладено 24.06.2024, тобто в період дії воєнного стану, і прострочення виконання зобов`язань відповідачем також мало місце в цей період. За таких обставин відповідач звільнений від обов`язку сплати штрафу, нарахованого первісним кредитором за прострочення виконання зобов`язань.

Оскільки відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора лише в обсязі, що існував на момент переходу, позивач не набув права вимагати сплати штрафу, який не міг бути стягнутий і первісним кредитором. Тому в задоволенні позовних вимог у частині стягнення 16 000,00 грн штрафу слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Позов задоволено на суму 22 400,00 грн із заявлених 38 400,00 грн, тобто на 58,33 %. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 553,07 грн (2 662,40 грн ? 22 400,00 / 38 400,00).

Керуючись ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2) заборгованість за кредитним договором № 31447-06/2024 від 24.06.2024 у розмірі 22 400,00 грн., з яких: 8 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 14 400,00 грн - заборгованість за процентами, а також судовий збір у розмірі 1 553,07 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя