Decision № 140939913, 20.10.2026, Sosnivskyi District Court of Cherkasy City

Справа №712/7312/26

Провадження №2/712/4243/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м.Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі: головуючого судді Чапліної Н.М., за участі секретаря судового засідання Дрінясової П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» через представника адвоката Столітнього М.М. звернулося до Соснівського районного суду м.Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 21 483,86 грн, з яких сума кредиту 5 674,55 грн, сума процентів за користування кредитом 15 809,31 грн, судовий збір 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 14.02.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено електронний договір № 5542566 про надання споживчого кредиту. За умовами договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 5700,00 грн, строк кредиту 360 дні, дата повернення кредиту 09.02.2023. Стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Знижена процентна ставка 0,398 % в день та застосовується відповідно до викладених у договорі умов.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 5700 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. У свою чергу, відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредитних коштів не виконав. У період з 14.02.2022 по 24.09.2023 Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 275 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 25,45 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 249,55 грн. Детальний розрахунок заборгованості та оплат, здійснених Відповідачем, зазначений в Картці обліку Договору (розрахунок заборгованості), що є невід`ємним додатком до цієї Позовної заяви.

25.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №25.09/2024-Ф, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило позивачу право грошової вимоги за договором споживчого кредиту № 5542566 від 14.02.2022, а ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло право вимоги за вказаним договором.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 21483,86 грн, з яких: 5 674, 55 грн тіло кредиту, 15809,31 грн відсотки за користування кредитом.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.06.2026 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. З повідомленням (викликом) сторін. Витребувано у АТ «Універсал Банк» докази.

16.07.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач частково не визнала позовні вимоги, вказала, що відповідно до п. 5 ч.3 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Враховуючи висновки Верховного Суду, просила суд керуватися принципами розумності, справедливості та пропорційності, при якому суд може зменшити загальний розмір процентів річних, дійти висновку, що сума відсотків що підлягає сплаті в даному кредитному договору не може перевищувати 50% від суми отриманих коштів, тобто 2850.00 грн. (5700.00х50%).

Згідно з умовами кредитного договору, факт укладення якого не заперечується відповідачем, відсоткова ставка за користування кредитом становить 29653,85 % річних, що є непомірним тягарем для споживача фінансових послуг. Позивач просить суд стягнути відсотки у розмірі (15 809,31 грн.), що значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту (5 700.00 грн), а отже змістовне навантаження встановлення таких відсотків полягає не в компенсаційний, а в каральній, штрафній функції, при цьому, сума нарахованих в такому порядку відсотків є очевидно непропорційною до суми зобов`язання, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права і принципам, встановленим у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Відповідач заперечувала проти задоволення витрат на правничу допомогу в повному обсязі, вказала, що суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати в зв`язку з скрутним матеріальним положенням сторони по справі. ОСОБА_1 працює найманим працівником у ТОВ ЕКОНОМ КЛАС ЗАХІД, на посаді торгівельного інспектора, іншого доходу заявник не має, доказ ВІДОМОСТІ ПРО ТРУДОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ З РЕЄСТРУ ЗАСТРАХОВАНИХ ОСІБ від 14.07.2026 року. Нарахований дохід за 5 місяців 2026 року склав 75616.89 грн (в середньому в місяць 15123,38 грн.) до оподаткування, чистий дохід в 2026 році складає 15123,38 - 18% податку на дохід - 5% військового збору = 11645,00 грн./ місяць, що ледве вистачає на харчування та оплату комунальних послуг. Враховуючи вищесказане, просила звільнити відповідача від судових витрат на правничу допомогу.

Оскільки на даний час у Заявника склалися обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме несприятлива фінансова ситуація: чистий дохід в 2026 році у боржника складає 11645,00 грн./місяць після оподаткування, тому відповідач просила розстрочити виконання рішення рівними частинами протягом 12 місяців.

У відзиві відповідач зазначила, що за період розгляду справи у суді першої інстанції адвокатом Постригань Тетяна Леонідівна на підставі договору про надання правничої допомоги (надання юридичних (консультаційних) послуг) від 14.07.2026р. надано позивачу послуги та здійснено роботи по захисту його інтересів в суді на загальну суму 10000.00 гривень, які просила стягнути з позивача.

З урахуванням викладеного відповідач просила: відмовити частково в задоволені позовних вимог ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та встановити розмір заборгованості 5700.00 грн тіла кредиту, 2850.00 грн. відсотків, всього 8550.00 грн; відмовити у стягненні з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" витрат на правничу допомогу в розмірі 10000.00 грн; розстрочити виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси по справі № 712/7312/26 для ОСОБА_1 рівними частинами протягом 12 місяців, щомісячно; стягнути з ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 10000.00 грн.

Крім того відповідач просила проводити судові засідання за відсутності відповідача та представника.

17.07.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача не погодився з доводами відповідача, вказав, що відповідач фактично посилається виключно на рівень власного доходу та зазначає, що отримує щомісячний дохід у розмірі 11 645,00 грн., після оподаткування. Водночас сам по собі розмір доходу не може автоматично свідчити про існування виняткових обставин, передбачених статтею 435 ЦПК України. Слід також врахувати, що кредитне зобов`язання виникло значно раніше, а Відповідач тривалий час не виконував свої договірні обов`язки. Подальше відтермінування виконання рішення призведе до безпідставного порушення майнових прав Позивача та фактичного покладення негативних наслідків неналежного виконання договору виключно на кредитора. Крім того, зазначений Відповідачем розмір щомісячного доходу свідчить про наявність у нього регулярного джерела доходів, а тому виконання рішення може бути забезпечене в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням передбачених законом гарантій щодо граничних розмірів відрахувань із заробітної плати боржника. Отже, чинне законодавство вже містить механізми, які забезпечують баланс інтересів стягувача та боржника без необхідності додаткового розстрочення виконання рішення судом. Кредитний договір укладений між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Відповідачем повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, нормативно-правове регулювання укладання електронного Кредитного договору та процедура укладання електронного кредитного договору детально описана Позивачем в позовній заяві. Сума заборгованості за Договором розрахована у відповідності до картки обліку договору від ТОВ АВЕНТУС УКРАЇНА (Копію додано до позовної заяви). Як Первісний Кредитор, ТОВ АВЕНТУС УКРАЇНА здійснив розрахунок відповідно до умов договору. Позивачем документально доведено понесені витрати на правову допомогу, тому у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

25.08.2026 на виконання ухвали суду від 05.06.2026 від АТ «Універсал Банк» надійшла витребувана інформація (докази).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності, вказав, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у відзиві просив проводити судові засідання за відсутності відповідача та представника.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши заяви сторін, матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 уклали договір № 5542566 від 14.02.2022 (далі договір), відповідно до якого Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до п. 1.3. 1.8.2. договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 5 700,00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов?язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. У Споживача відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених Договором, на підставі звернення до Товариства у паперовій, формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору. Знижена процентна ставка 0,398 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 16.03.2022 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв?язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для Споживача у випадку та на умовах визначених в пп. 1.5.2 Договору, зокрема у випадку отримання Споживачем знижки на стандартну процентну ставку. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 29653,85 % річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 8904,08% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 46534,80 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 43812,48 грн.

Відповідач підписав договір електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.

Згідно з паспортом споживчого кредиту тип кредиту кредит; мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби; сума/ліміт кредиту 5 700 грн; строк кредитування 360 днів; стандартна процентна ставка 726,35 % річних (1,99 % в день); знижена процентна ставка 677,93% річних (0,398% в день); тип процентної ставки фіксована.

25 вересня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 25.09/23-Ф (далі Договір Факторингу) (Копія додається), згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.

Згідно з витягом з реєстру боржників ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" отримало право грошової вимоги за кредитним договором № 5542566, ПІБ боржника: ОСОБА_1 ; ІПН: НОМЕР_1 ; сума заборгованості за основною сумою боргу 5 674,55; сума заборгованості за відсотками 15 809,31; сума заборгованості разом 21 483,86грн.

На виконання ухвали суду від виконання ухвали суду від 05.06.2026 від АТ «Універсал Банк» надало інформацію від 25.08.2026 вих № БТ/Е-36661, у якій повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 14.02.2022 здійснено зарахування коштів на суму 5700,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості по договору № 5542566 від 14-02-2022, здійсненого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», ОСОБА_1 станом на 24.09.2023 має заборгованість в сумі 21 483,86 грн, з яких сума кредиту 5 674,55 грн, сума процентів за користування кредитом 15 809,31 грн. У розрахунку відображена часткова оплата, здійснена відповідачем на суму 275,00 грн.

Відповідно до рішення №251124/1 Єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024, змінено найменування Товариства на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.12.2024 , ТзОВ « Фінансова компанія « Фінтраст Капітал» зареєстроване як фінансова установа, яка надає інші фінансові послуги, інші види грошового посередництва, фінансовий лізинг, інші види кредитування.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Положеннями ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 року дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач уклав кредитний договір від 14.02.2022, шляхом його підписання одноразовим ідентифікатором A450651, за яким він отримав кредит.

Суд встановив, що первісний кредитор за кредитним договором надав кредит ОСОБА_1 у розмірі 5700,00 грн, тобто виконав свої зобов`язання з надання коштів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Суд встановив, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами № 5542566 відповідно до договору факторингу, а тому з дати відступлення прав вимоги, а саме з 25.09.2023 ТОВ "Фінтраст Капітал" (попередня назва ТОВ "Фінтраст Україна") стало кредитором за вказаним кредитним договором.

З розрахунків заборгованості за кредитним договором, наданих позивачем вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 21483.86 грн.

Отже, первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання щодо надання боржнику коштів у користування (право вимоги за якими згодом перейшло до позивача), однак в порушення ст. 509, 525, 1048, 1049, 1054 ЦК України та умов договору відповідач зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого у останнього перед позивачем утворилась заборгованість.

Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства та наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявленої позивачем вимоги щодо стягнення заборгованості за договором.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо невідповідності нарахованих відсотків принципам справедливості, добросовісності і розумності, оскільки відсотки нараховані відповідно до умов укладеного договору та у межах строку кредитування - 360 днів.

Отже, виходячи з вищевказаних норм закону, умов кредитного договору, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача судовий збір та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10000 грн та судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Питання про стягнення судового збору суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу до позовної заяви додав (в копіях):

- договір №10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024, укладений між ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" та адвокатом Столітнім М.М.;

- Заявка № 18669 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024

- акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), з якого вбачається, який вид послуг був наданий адвокатом та вказана вартість за кожну послугу, загальна вартість становить 10000,00 грн.

-Рахунок на оплату №18669-18/05-2026 від 18 травня 2026.

Відповідач у відзиві заперечувала проти стягнення з неї витрат на правничу допомогу посилаючись на скрутне матеріальне становище.

Правила розподілу судових витрат унормовано статтею 141 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду від 10.08.2023 у справі № 759/17885/19 сформовано висновок, що випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною другою статті 141 ЦПК України, також визначені положеннями частин четвертої, п`ятої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

В даній справі судом враховано незначну складність категорії справи, виходячи з усталеної правової позиції у таких справах, спірні правовідносини не є новими у судовій практиці, а тому, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.

Крім того, суд враховує, що суть надання позивачу адвокатом правничої допомоги зводилась до написання та направлення позовної заяви до суду, відповіді на відзив, розгляд справи проведено у спрощеному провадженні без участі сторін у справі.

Таким чином, заявлені представником позивача - адвокатом Столітнім М.М. до відшкодування 10000,00 грн витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Відтак, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 3000,00 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволені, то підстави для стягнення витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем відсутні.

У відзиві на позов відповідач просила розстрочити виконання судового рішення на 12 місяців.

Відповідно до ч.1 ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч.3 ст.435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно ч.4 ст.435 ЦПК України, вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч.5 ст.435 ЦПК України, розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Перелік обставин, що утруднює виконання судового рішення, наведений у цій статті, не є вичерпним, тому суд у кожному конкретному випадку повинен визначити, чи є обставини, на які посилається боржник, такими.

Таким чином, розстрочка, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Обґрунтовуючи заяву про розстрочення виконання рішення суду, відповідач посилалася на скрутне матеріальне становище, малий розмір доходу.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.2003 зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суду потрібно мати на увазі, що, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

З наведених норм вбачається, що суд може відстрочити чи розстрочити виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів існування таких обставин.

Відповідач просила розстрочити виконання рішення, посилаючись на важкий матеріальний стан. Водночас, відповідно до відзиву та долученої довідки ОК-7 відповідач має стабільний дохід, отримує заробітну плату, про наявність інших обставин відповідач не повідомляла. Крім того, з часу виникнення заборгованості за кредитним договором пройшов значний час.

З аналізу встановлених у справі обставин, наданих заявником документів, суд не вбачає підстав для розстрочення виконання рішення суду.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279-224 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" заборгованості за кредитним договором у розмірі 21 483,86 грн (двадцять одна тисяча чотириста вісімдесят три гривні 86 коп).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3000,00 грн, а всього 5 662, 40 грн (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 40 коп).

Відмовити у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», адреса: вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Н.М. Чапліна