Court ruling № 140936086, 16.09.2026, Kyiv-Sviatoshyn District Court of Kyiv Oblast

Справа № 369/9014/24

Провадження № 2/369/11486/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про зміну предмету позову)

16.09.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

при секретарі Крикунові І.В.,

за участю:

прокурора: Сердюк К.В.,

представника відповідача: Кобилянського В.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду питання про прийняття до розгляду заяви прокурора Фастівської окружної прокурори Запольського Дениса Євгеновича про зміну предмета позову у цивільній справі № 369/9014/24 за позовною заявою керівника Фастівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фастівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом повернення земельних ділянок,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Києво-Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 369/9014/24 за позовною заявою керівника Фастівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фастівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом повернення земельних ділянок.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 квітня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

20 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від прокурора Фастівської окружної прокурори - Запольського Дениса Євгеновича надійшла заява про зміну предмету позову, в якій він просить: 1. Витребувати на користь держави в особі Фастівської районної державної адміністрації Київської області з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:0449 площею 0, 12 га у категорію земель лісогосподарського призначення; 2. Витребувати на користь держави в особі Фастівської районної державної адміністрації Київської області з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:0454 площею 0, 12 га у категорію земель лісогосподарського призначення; 3. Витребувати на користь держави в особі Фастівської районної державної адміністрації Київської області з незаконного володіння ОСОБА_6 земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:0522 площею 0, 1378 га у категорію земель лісогосподарського призначення; 4. Витребувати на користь держави в особі Фастівської районної державної адміністрації Київської області з незаконного володіння ОСОБА_6 земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:5056 площею 0, 0872 га у категорію земель лісогосподарського призначення; 5. Витребувати на користь держави в особі Фастівської районної державної адміністрації Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:0523 площею 0, 4796 га у категорію земель лісогосподарського призначення; 6. Витребувати на користь держави в особі Фастівської районної державної адміністрації Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:0525 площею 0, 2000 га у категорію земель лісогосподарського призначення; 7. Витребувати на користь держави в особі Фастівської районної державної адміністрації Київської області з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:0453 площею 0, 0667 га у категорію земель лісогосподарського призначення; 8. Витребувати на користь держави в особі Фастівської районної державної адміністрації Київської області з незаконного володіння ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:5059 площею 0, 0805 га у категорію земель лісогосподарського призначення; 9. Витребувати на користь держави в особі Фастівської районної державної адміністрації Київської області з незаконного володіння ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:5058 площею 0, 0805 га у категорію земель лісогосподарського призначення, яка була зареєстрована судом 24 липня 2026 року за Вх. № 46103/26.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заяву підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача щодо заяви не заперечував.

Дослідивши заяву про зміну предмета позову та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Стаття 175 ЦПК України встановлює вимоги до позовної заяви, які також застосовуються до заяви про зміну предмету позову, якщо така заява містить нові позовні вимоги або змінює їхній обсяг.

Заява прокурора Фастівської окружної прокуратури про зміну предмета позову фактично містить позовні вимоги майнового характеру, зокрема: вимоги про витребування на користь держави в особі Фастівської районної державної адміністрації Київської області з незаконного володіння відповідачів конкретно визначених земельних ділянок з кадастровими номерами 3222481600:02:010:0449, 3222481600:02:010:0454, 3222481600:02:010:0522, 3222481600:02:010:5056, 3222481600:02:010:0523, 3222481600:02:010:0525, 3222481600:02:010:0453, 3222481600:02:010:5059 та 3222481600:02:010:5058.

Зміна предмету позову, яка фактично змінює склад заявлених вимог, тягне обов`язок сплати судового збору як за подання нових вимог. У зв`язку з цим вказані вимоги мають бути оплачені судовим збором у порядку, визначеному ЗУ «Про судовий збір».

До заяви, поданої позивачем, не додано доказів сплати судового збору за нові вимоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3 328 грн 00 коп.

Згідно з пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна, суд звертає увагу позивача, що вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

За приписами ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку може бути нормативною і експертною. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки. Натомість нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом) як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Отже, зважаючи на п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України та норми Закону України «Про оцінку земель», для визначення вартості об`єкта, тобто ціни позову, необхідно виходити із експертної грошової оцінки спірного майна.

Аналогічна позиція міститься в ухвалах Верховного Суду від 15 жовтня 2025 року по справі № 359/1726/16-ц (провадження № 61-12618ск25) та від 08 вересня 2026 року по справі № 137/974/25 (провадження № 61-11708ск26).

Таким чином, позивачу належить визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна (звіт експертної грошової оцінки) та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру відповідно до дійсної вартості спірного майна на момент подачі позову.

Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до роз`яснень, наведених у п. 16 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд. Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

З метою забезпечення повного захисту прав та інтересів позивача, суд пропонує останньому усунути вищезазначені недоліки позовної заяви, а саме: визначити відповідну ціну позову відповідно до звіту про оцінку майна та доплатити судовий збір у розмірі 1,5 % ціни позову відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», але не менше 3 328,00 грн та не більше 1 331 200,00 грн, а також надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Сплатити судовий збір за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Київ.обл/Вишнева міс./22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA238999980313161206000010790

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Києво-Святошинський районний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Оригінал відповідного платіжного документа слід надати суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведені обставини, заява про зміну предмету позову підлягає залишенню без руху з наданням строку для сплати судового збору та подання відповідних доказів.

Керуючись ст.ст. 49, 175, 177, 185 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву прокурора Фастівської окружної прокурори Запольського Дениса Євгеновича про зміну предмета позову у цивільній справі № 369/9014/24 за позовною заявою керівника Фастівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фастівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом повернення земельних ділянок - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення позивачу ухвали, та роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА