Decision № 140930352, 26.10.2026, Starokostiantyniv District Court of Khmelnytskyi Oblast

Справа № 683/2128/26

2/683/1644/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

з участю: представника позивача Пославської І.М.

представника відповідача адвоката Маріїної А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинів в режимі відеоконференції цивільну справу №683/2128/26, 2/683/1644/2026 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

У червні 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі ГУ ПФУ в Хмельницькій області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що ОСОБА_1 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Хмельницькій області та отримував пенсію по інвалідності, призначену відповідно до частини дев`ятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру».

Підставами для призначення та продовження виплати пенсії ОСОБА_1 були документи медико-соціальної експертної комісії про встановлення відповідачу ІІ групи інвалідності у період з 18.09.2019 по 30.09.2022 та її підтвердження з 01.10.2022 по 31.10.2025.

04 серпня 2025 року до ГУ ПФУ в Хмельницькій області надійшло рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 18.07.2025 №ЦО-16044 Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», відповідно до якого за результатами перевірки обґрунтованості раніше прийнятого рішення ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності на термін з 18 вересня 2019 року по 01 жовтня 2020 року.

З огляду на зазначене позивач вважає, що виплата ОСОБА_1 пенсії по ІІ групі інвалідності за весь період з 18 вересня 2019 року до 31 липня 2025 року була безпідставною, а загальна сума переплати становить 1351350,72 грн.

Посилаючись на положення статей 22, 1166 ЦК України, статтю 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач зазначає, що переплата виникла внаслідок подання відповідачем документів про наявність групи інвалідності, достовірність яких надалі була спростована. ОСОБА_1 , не будучи фактично особою з інвалідністю подав до органу Пенсійного фонду України документи для призначення пенсії по інвалідності. Тому, саме внаслідок протиправних дій відповідача виникла переплата його пенсії, яка становить суму позовних вимог.

05 вересня 2025 року ГУ ПФУ в Хмельницькій області направило відповідачу лист щодо повернення надмірно отриманих коштів, однак у добровільному порядку ці кошти повернуті не були.

Тому, позивач просить в судовому порядку стягнути з ОСОБА_2 на свою користь завдану матеріальну шкоду у розмірі 1351350,72 грн.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 09 липня 2026 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 вересня 2026 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача ГУ ПФУ в Хмельницькій області Пославська І.М. просила позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, повноваження на представництво своїх інтересів у даній справі надав адвокату Маріїній А.В.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Маріїна М.А. проти позову заперечила, просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Також у визначений судом строк представник відповідача подала відзив, який підтримала у судовому засіданні. Зокрема, у відзиві посилається на відсутність з боку ОСОБА_1 будь-яких зловживань, подання завідомо неправдивих відомостей або вчинення інших протиправних дій, які спричинили виплату пенсії. Зазначає, що пенсію призначено на підставі документів, виданих уповноваженою медико-соціальною експертною комісією, а правильність визначення групи інвалідності не належала до компетенції відповідача.

У відзиві також зазначено, що у 2020 році обґрунтованість встановлення відповідачу другої групи інвалідності перевірялася профільним інститутом та була підтверджена заочним висновком від 05 листопада 2020 року №384.

Також звертає увагу на те, що у 2022 році друга група інвалідності була встановлена ОСОБА_1 на новий строк, тоді як рішення експертної команди від 18 липня 2025 року стосується перевірки рішення медико-соціальної експертної комісії №1800 від 18 вересня 2019 року. Тому, на думку сторони відповідача, позивач безпідставно поширив наслідки цього рішення на весь період пенсійних виплат.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю другої групи внаслідок загального захворювання на строк з 18.09.2019 по 30.09.2022, що підтверджується випискою з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0061529 від 18.09.2019.

На підставі зазначених документів ГУ ПФУ у Хмельницькій області призначило ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до частини дев`ятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно із заочним висновком від 05 листопада 2020 року №384 профільним інститутом ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», проведено перевірку обґрунтованості встановлення ОСОБА_1 другої групи інвалідності, за результатами якої таке встановлення було підтверджене.

За результатами повторного огляду у 2022 році ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності на наступний строк, тобто з 01.01.2022 по 31.10.2025, що підтверджується випискою з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №043525.

У період з 20.05.2025 по 27.05.2025 відповідач проходив обстеження у ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», що підтверджується довідкою цього профільного інституту за №430, а також випискою з медичної картки стаціонарного хворого №2384.

18 липня 2025 року експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи прийнято рішення №ЦО-16044, яким переглянуто висновок щодо другої групи інвалідності, встановленої ОСОБА_1 у 2019 році, та визначено, що рішення МСЕК про визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю другої групи загального захворювання строком на три роки є необґрунтованим, а за наданою документацією ОСОБА_1 є особою з інвалідністю третьої групи загального захворювання строком на один рік (з 18.09.2019 по 01.10.2020) на період активного лікування.

Вказане рішення експертної команди №ЦО-16044 від 18.07.2025 надійшло до ГУ ПФУ у Хмельницькій області 04 серпня 2025 року.

Відповідно до довідки ГУ ПФУ в Хмельницькій області №6456/05-16 від 17.06.2026 загальний розмір виплачених ОСОБА_1 коштів, які позивач визначив як переплату за період з 18.09.2019 по 31.07.2025, становить 1351350,72 грн.

05 вересня 2025 року позивачем на адресу ОСОБА_1 було направлено лист щодо повернення вказаних коштів у добровільному порядку, однак станом на дату подання позовної заяви кошти в добровільному порядку не відшкодовано.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Статтею 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначені строки виплати пенсії по інвалідності, в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності, зокрема, у разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд здоровою, пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 3 Порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

У пункті 4 Порядку зазначено, що у разі припинення виплати пенсії відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.

Згідно зі статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до частини 1 статті 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Зазначені приписи передбачають спеціальний захист добросовісного одержувача

соціальних виплат. Тому для вирішення спору недостатньо лише встановити подальшу зміну оцінки підстав їх призначення.

Правовий підхід щодо презумпції добросовісності набувача таких коштів і покладення на платника обов`язку довести обставини, які допускають їх повернення, викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц.

Відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних у передбачених законом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодний доказ не має для суду наперед встановленої сили.

Звертаючись до суду з позовом, ГУ ПФУ в Хмельницькій області вказувало, що виплата ОСОБА_1 пенсії по ІІ групі інвалідності за весь період з 18 вересня 2019 року до 31 липня 2025 року була безпідставною, оскільки рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 18.07.2025 №ЦО-16044 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності на термін з 18 вересня 2019 року по 01 жовтня 2020 року.

Обґрунтовуючи позов, позивач фактично ототожнив перегляд медичного рішення про встановлення інвалідності з недобросовісним отриманням пенсії відповідачем. Проте ці обставини не є тотожними.

Так, рішення компетентного органу про зміну медико-експертної оцінки може мати значення для визначення права на пенсійне забезпечення. Водночас саме по собі воно не доводить, що відповідач свідомо повідомляв неправдиві відомості, підробляв документи, впливав на прийняття рішення МСЕК чи іншим способом недобросовісно домагався призначення пенсії.

Встановлення групи інвалідності належить до повноважень відповідних медичних органів. Звернення особи за медико-соціальною експертизою та використання виданого за її результатами документа не становлять зловживання без встановлення додаткових обставин, які свідчили б про недобросовісну поведінку цієї особи.

Позивач не довів, що відповідач подав завідомо неправдиві медичні відомості, використав підроблені документи або знав про неправомірність їх видачі.

Не встановлено також приховування відповідачем обставин, про які він був зобов`язаний повідомити органи Пенсійного фонду та які перебували у причинному зв`язку зі спірними виплатами.

При цьому, суд не виходить із того, що недобросовісність може бути підтверджена виключно обвинувальним вироком. Відповідні обставини можуть доводитися належними та допустимими доказами у цій цивільній справі. Однак наявні матеріали не містять достатньої сукупності таких доказів.

Висновок від 05 листопада 2020 року №384 про підтвердження обґрунтованості другої групи інвалідності має значення для оцінки добросовісності відповідача. За відсутності доказів протилежного відповідач мав підстави покладатися на результати перевірки, проведеної компетентною установою.

Зазначена обставина сама по собі не визначає правильності всіх медичних висновків, однак суперечить твердженню про очевидну для ОСОБА_1 безпідставність отримання пенсії.

Рахункової помилки під час обчислення пенсії позивач не зазначив і не довів, а подальша зміна оцінки медичних підстав призначення пенсії не є арифметичною помилкою при її розрахунку.

Отже, позивач не довів обставин, які спростовують добросовісність відповідача та дають підстави для повернення отриманих ним пенсійних виплат.

Крім того, звертаючись до суду з позовом, ГУ ПФУ в Хмельницькій області визначило предмет цього позову як відшкодування матеріальної шкоди, а правову підставу для її стягнення з відповідача - норми статей 22, 1166 ЦК України.

Стаття 1166 ЦК України визначає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала. Особа звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування цієї норми мають бути встановлені протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між поведінкою та шкодою, а також вина заподіювача шкоди з урахуванням передбаченого законом розподілу обов`язку доказування.

Презумпція вини заподіювача шкоди не звільняє позивача від обов`язку довести протиправну поведінку саме відповідача, наявність шкоди та причинний зв`язок між ними.

Разом з тим, ГУ ПФУ в Хмельницькій області не довело, які конкретно протиправні дії або бездіяльність ОСОБА_1 спричинили виплату пенсії.

Саме подання ОСОБА_1 актів огляду медико-соціальною експертною комісією від 18.09.2019 та від 03.10.2022, виданих уповноваженою установою, без доведення свідомого використання неправдивих відомостей чи іншого зловживання не є достатнім підтвердженням протиправної поведінки відповідача.

Подальший перегляд рішення медичного органу також не дає підстав автоматично покладати відповідальність за можливі недоліки медико-експертної оцінки на особу, щодо якої її проведено.

Визначення заявленої до відшкодування суми як шкоди, не усуває необхідності враховувати спеціальні правила повернення пенсійних виплат та правове значення добросовісності їх одержувача.

Таким чином, сукупності умов для покладення на ОСОБА_1 обов`язку відшкодувати заявлену позивачем шкоду не встановлено.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини «Стреч проти Сполученого Королівства», «Рисовський проти України» наголошено на тому, що особа, на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має право розумно очікувати, що якщо орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.

Така позиція полягає в тому, що особа суб`єкт приватного права не може відповідати за помилки державних органів, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при вчиненні юридично значимих дій припустилися помилки.

Таким чином, оцінивши усі надані докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позивач не довів зловживань чи недобросовісності відповідача під час призначення та отримання пенсії, рахункової помилки, а також протиправної поведінки відповідача, яка перебувала б у причинному зв`язку із заявленою шкодою.

Рішення експертної команди про перегляд групи інвалідності саме по собі не є достатнім доказом наявності зазначених обставин.

Отже, у суду відсутні правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 надмірно нарахованих та виплачених коштів, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 264-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, місце

знаходження: вул. Г. Чекірди,10 м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 21318350.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Текст рішення складено 26 жовтня 2026 року.

Суддя: