Decision № 140929925, 13.10.2026, Peresypskyi District Court of Odesa City (until 25.04.2025 - Suvorovskyi District Court of Odesa City)

Справа № 523/22784/25

Провадження №2/523/862/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2026 р. Пересипський районний суд міста Одеси в складі

головуючого судді Сувертак І.В.

при секретарі Мельніченко Г. О.

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 в місті Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 в інтересах малолітнього діє ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Одеської міської ради (адреса місцезнаходження: м. Одеса, пл. Біржова (Думська), 1), третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Буньковська Світлана Сергіївна (65481, Одеська область, м. Південне, пр. Григорівського десанту, 21/2) про визнання права власності у порядку спадкування за законом,

Установив:

На адресу суду 29 жовтня 2026 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах малолітнього діє ОСОБА_2 до Одеської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 , яка діє від імені малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була дружиною ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) і після смерті якого відкрилась спадщина за законом. Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є тільки ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Буньковською Світланою Сергіївною була відкрита спадкова справа 83/2024, що заведена 02 грудня 2024 року на підставі заяви позивачки.

В травні 2025 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Буньковської С.С. про видачу на ім`я малолітнього сина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на 3/4 (три четвертих) частки квартири АДРЕСА_2 .

Однак 18.06.2025 року позивачка отримала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за вих. №255/02-31. від 18.06.2025 року по спадковій справі 83/2024, зведена 02 грудня 2024 року, на 3/4 (три четвертих) частки квартири АДРЕСА_2 .

У Постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії вих. №255/02-31 від 18.06.2025, Приватний нотаріус Буньковська С.С. зазначила, що нотаріальна дія не може бути вчинена з наступних підстав: документи, що посвідчують право власності на 3/4 (три четвертих) частки квартири АДРЕСА_2 , з яких:

- 2/3 (дві третіх) частки квартири належало матері спадкодавця ОСОБА_4 особисто, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину після смерті якої ОСОБА_3 , згідно даних спадкової справи, що була зведена 14.10.2022 року Павлик Н.М., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, спадкова справа №42/2022, прийняв, але не оформив своїх спадкових прав та,

- 1/12 (одна дванадцята) частка квартири, спадщину на яку за законом померла ОСОБА_4 після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , прийняла, згідно даних спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що була зведена 16.05.2016 року, Четвертою Одеською державною нотаріальною конторою, спадкова справа №446/2016, але не оформила своїх спадкових прав.

Нотаріус Буньковська С.С. також у своїй Постанові зазначила:

1. Згідно зі ст. 67, 68 Закону України Про нотаріат, п.п. 4.12, 4.14, 4.15, 4.19 Глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, ча і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та складкового майна. Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

2. Відповідно до п. 4.18 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

3. Згідно з п. 4.17 глави 10 цього ж Порядку, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання у судовому порядку. Згідно п.4.14 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України свідоцтво про право на спалщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

4. Відповідно до п. 1 глави 13 розділу І цього ж Порядку, ст. 49 Закону України Про нотаріат нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Так, на підставі вищевикладеного, існували перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 3/4 (три четвертих) частки квартири АДРЕСА_2 , спадкоємцю неможливо, у зв`язку з тим, що законним представником (матір`ю спадкоємця) не були подані належні правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно і як наслідок приватним нотаріусом була винесена Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії вих.№255/02-31 від 18.06.2025.

У ході надання правової допомоги з метою встановлення остаточної частки власника нерухомого майна та збирання інформації для підтвердження вищезазначених фактів, зазначених у постанові, які можуть впливати на хід розв`язання питання, його остаточне вирішення та реалізацію своїх прав, адвокатом Аверіною В.В. були направлені адвокатські запити до:

- приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Павлика Н.М., щодо спадкова справа №42/2022, що була зведена 14.10.2022 року;

- четвертої Одеської державної нотаріальної контори щодо спадкової справи №446/2016, що була зведена 16.05.2016 року;

- Пересипської районної адміністрації щодо надання інформації про власників, проживаючих та зареєстрованих осіб з копіями документів, у тому числі копію свідоцтва про власності або інші правовстановлюючі документів;

- КП «Бюро технічної інвентаризації» щодо надання інформації про власників, проживаючих та зареєстрованих осіб з копіями документів, у тому числі копію свідоцтва про власності, технічну документацію або інші документи технічного характеру з інформаціями про власників.

У відповідях, отриманих від вищезазначених юридичних осіб, зазначено, що запитувана адвокатом інформація містить дані з обмеженим доступом.

У зв`язку з цим неможливо встановити власника нерухомого майна, розташованого в будинку АДРЕСА_3 , а також остаточно визначити частку у порядку спадкування за законом малолітньої особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи зазначене, представник позивача просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На адресу суду 29 жовтня 2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах малолітнього діє ОСОБА_2 до Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Буньковська Світлана Сергіївна про визнання права власності у порядку спадкування за законом.

05 листопада 2025 року (а.с. 50) провадження по справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25 лютого 2026 року замінено первісного відповідача - Пересипську районну адміністрацію Одеської міської ради (адреса місцезнаходження: 65000, м. Одеса, проспект Князя Володимира Великого, 106), належним відповідачем Одеською міською радою (адреса місцезнаходження: м. Одеса, пл. Біржова (Думська), 1).

Ухвалою суду від 02 березня 2026 року витребувано від приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області Буньковської Світлани Сергіївни (65481, Одеська область, м. Південне, пр. Григорівського десанту, 21/2), спадкову справу №83/2024, що була заведена 02.12.2024 року.

Ухвалою суду від 08 липня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд по суті позову.

Представник позивача адвокат Аверіна В. В. надала заяву від 09 жовтня 2026 року в котрій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала та напоялгала на їх задоволенні.

Відповідач та третя особа в судове засідання не прибули, про розгляд справи повідомлялись належним чином, причин неявки суду не сповістили та з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертались.

Приймаючи до уваги те, що справа розглядається тривалий проміжок часу, що порушує право сторін на розумний строк розгляду справи, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності всіх сторін, за наявними матеріалами.

Суд перевірив та дослідив матеріали справи та вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Судом установлено, що ОСОБА_2 , яка діє від імені малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була дружиною ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) і після смерті якого відкрилась спадщина за законом. Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є тільки ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Буньковською Світланою Сергіївною була відкрита спадкова справа 83/2024, що заведена 02 грудня 2024 року на підставі заяви позивачки.

В травні 2025 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Буньковської С.С. про видачу на ім`я малолітнього сина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на 3/4 (три четвертих) частки квартири АДРЕСА_2 .

Однак 18.06.2025 року позивачка отримала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за вих. №255/02-31. від 18.06.2025 року по спадковій справі 83/2024, зведена 02 грудня 2024 року, на 3/4 (три четвертих) частки квартири АДРЕСА_2 .

У Постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії вих. №255/02-31 від 18.06.2025, Приватний нотаріус Буньковська С.С. зазначила, що нотаріальна дія не може бути вчинена з наступних підстав: документи, що посвідчують право власності на 3/4 (три четвертих) частки квартири АДРЕСА_2 , з яких:

- 2/3 (дві третіх) частки квартири належало матері спадкодавця ОСОБА_4 особисто, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину після смерті якої ОСОБА_3 , згідно даних спадкової справи, що була зведена 14.10.2022 року Павлик Н.М., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, спадкова справа №42/2022, прийняв, але не оформив своїх спадкових прав та,

- 1/12 (одна дванадцята) частка квартири, спадщину на яку за законом померла ОСОБА_4 після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , прийняла, згідно даних спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що була зведена 16.05.2016 року, Четвертою Одеською державною нотаріальною конторою, спадкова справа №446/2016, але не оформила своїх спадкових прав.

2/3 + 1/12 = 3/4, таким чином спадкова маса становить 3/4 (три четвертих) частки квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування згідно ст. 1217 ЦК У країни здійснюється за заповітом або законом, і право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ст. 1223 ЦК України).

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може отримати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Крім того, п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 25 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкування це перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1218 Цивільного кодексу України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування №24- 753/0/4-13 від 16.05.2013 встановлено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту у судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншими особами, а також у разі втрати ним документів, які засвідчують його право власності.

У відповідності до п. п. 4.15, 4.18 Наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" від 22 лютого 2012 року, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до вимог ст. 316-319 ЦК України - право власності - це врегульовані законом суспільні відносини, щодо володіння, користування і розпорядження майном. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

З 01 січня 2013 року державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється Міністерством юстиції України та його територіальними органами, які є органами, державної реєстрації прав на підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та обмежень".

Цим законом державна реєстрація та внесення змін в правовстановлюючі документи на нерухоме майно за померлими не врегульована.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа може звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права ти інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права тощо.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом та є непорушним, що прописано ст, 41 Конституції України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до положень ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на майно в порядку спадкування підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4-7,1-13,17-18,109,131,137,211,223,259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах малолітнього діє ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Одеської міської ради (адреса місцезнаходження: м. Одеса, пл. Біржова (Думська), 1), третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Буньковська Світлана Сергіївна (65481, Одеська область, м. Південне, пр. Григорівського десанту, 21/2) про визнання права власності у порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за малолітнім ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 3/4 (три четвертих) частки квартири АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя