Decision № 140929263, 26.10.2026, Ovidiopol District Court of Odesa Oblast

Справа № 509/4991/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання: Проноза І.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу № 509/4991/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Нексора Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

17.07.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» (Позивач), через свого представника Сластнікову Л.В. звернулося до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 11250,00 грн. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги представник позивача посилається на те, що 18.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та відповідачем було укладено Договір № 1511205 про надання споживчого кредиту, на виконання умов якого позичальнику надано грошові кошти в сумі 2500,00 грн. У подальшому, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань за останньою утворилася заборгованість. Надалі, на підставі Договору факторингу № 18.12.24 від 18 грудня 2024 року, до нового кредитора (позивача) перейшло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Оскільки відповідач взяті на себе договірні зобов`язання так і не виконала, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Одночасно з позовною заявою позивачем було подано клопотання про витребування додаткових доказів у справі.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.07.2026 року провадження по справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, що передбачено ст.ст.274-279 ЦПК України, оскільки дана справа підпадає під ознаки малозначної справи. Також цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів, та витребувано з АТ КБ «Приватбанк» додаткові докази у справі.

21.10.2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі.

22.10.2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшла заява про зміну найменування позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Нексора Фінанс».

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, в позовній заяві просила розгляд справи здійснювати за відсутності представника, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, причини неявки не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином за зареєстрованим місцем проживання в порядку статей 128,130 ЦПК України, рекомендоване повідомлення повернулось на адресу суду з відміткою «адресат відсутній». Також здійснювався виклик до суду через оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України відповідача, які були розміщені відповідно приписів ч. 11 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, тому вона вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, заяв про розгляд справи у її відсутність до суду остання не подавала.

За умовами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

18.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та відповідачем було укладено договір № 1511205 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» (далі Кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Згідно з п. 1.2. Кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 2500,00 гривень. Тип кредиту кредит. Пунктом 1.3. Кредитного договору передбачено строк кредиту - 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів (п. 1.4. Кредитного договору). Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах: 1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 1.5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п. 1.6. Кредитного договору). Відповідно до п. 1.7. Кредитного договору денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1.5 % в день. За умовами п. 2.1. Кредитного договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 . Згідно з п. 2.2. Кредитного договору сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 18.05.2024 року. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно з п. 2.1. Договору (п. 2.4. Кредитного договору). Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.3. Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Споживачем зобов`язань за ним (п. 7.3. Кредитного договору).

Товариство належним чином виконало взяті на себе за Кредитним договором зобов`язання, надавши відповідачу кредит у розмірі 2500,00 грн., що підтверджується:

- листом ТОВ «Пейтек» № 20250708-1156, відповідно до якого на виконання укладеного з ТОВ «Селфі Кредит» Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № 01042024-2 від 2024-04-01 було перераховано 2500,00 грн. 18.05.2024 на картку НОМЕР_1 ;

- листом АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-260817/23570-БТ від 20.08.2026 року, відповідно до змісту якого Банк підтверджує перерахування на картку відповідача, вказану у п. 2.1. Кредитного договору, грошових коштів в сумі 2500,00 грн. 18.05.2024 року.

Проте, відповідач взяті на себе за Кредитним договором зобов`язання належним чином не виконала, внаслідок чого за нею утворилась заборгованість у розмірі 11250,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 2500,00 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 8750,00 грн.

18.12.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Ум Факторинг», яке змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нексора Фінанс» (Фактор) було укладено Договір факторингу № 18.12.24, відповідно до п. 1.1. якого на умовах, встановлених цим Договором та у відповідності до глави 73 Цивільного кодексу України, Фактор набуває права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення права вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки, встановлені цим Договором, а Клієнт відступає (передає) Факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

На виконання умов п. п. 7.1., 7.2. Договору факторингу позивач перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» 1790099,84 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 201 від 19.12.2024 року.

Відповідно до Акту приймання-передачі реєстру боржників від 18.12.2024 року позивач отримав право вимоги до відповідача за Кредитним договором в сумі 11250,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини другої статті 639 Цивільного кодексу України, зокрема, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга статті 1054 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно з частиною другою статті 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Кредитного договору ТОВ «Селфі Кредит» надало відповідачу кредитні кошти в сумі 2500,00 грн., однак, відповідач взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість у розмірі 11250,00 грн., з яких 2500,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 8750,00 грн. заборгованість за відсотками.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 1077 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1078 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору) предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Враховуючи те, що сума заборгованості відповідача зі сплати заборгованості за Кредитним договором у загальному розмірі 11250,00 грн. підтверджені належними доказами, наявними у матеріалах справи, та відповідач на момент прийняття рішення не надала документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача вищенаведеної заборгованості.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог частини третьої статті 12, частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною другою статті 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до частини першої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Положеннями частин першої та третьої статті 83 Цивільного процесуального кодексу України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина четверта статті 83 Цивільного процесуального кодексу України).

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).

При цьому, за приписами частини 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.

З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.

За частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК «Нексора Фінанс» судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 207, 610, 626, 627, 628, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», 12, 13, 19, 80, 81, 82, 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280-289, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Нексора Фінанс» (код ЄДРПОУ 40274286, IBAN НОМЕР_3 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005) заборгованість за договором № 1511205 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 18.05.2024 року у розмірі 11250 (одинадцять тисяч двісті п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Нексора Фінанс» (код ЄДРПОУ 40274286, IBAN НОМЕР_3 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005) суму сплаченого судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, строк на подання заяви про його перегляд може бути поновлено, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити рішення суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Головуючий: Є. М. Панасенко