Decision № 140926201, 19.10.2026, Voznesenivskyi District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Ordzhonikidzevskyi District Court of Zaporizhzhia City)

1Справа № 333/2646/26 2/335/2520/2026ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Чибінової Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

11.03.2026 ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути із останнього на свою користь заборгованість за кредитним договором № 292875657 від 27.10.2021 у розмірі 19 817,00 грн, яка складається з: 5 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 14 817,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, а також понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.10.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 292875657 у формі електронного документа з використанням електронного підпису (одноразового індикатора MNV8P52Y). Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт Товариства www.moneyveo.ua, ознайомилася з актуальною редакцією Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску заявила про бажання отримання коштів, зареєструвалася на сайті, пройшла ідентифікацію, вказала свої персональні дані.

28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено Договір факторингу№ 28/1118-01, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача.

У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу№ 05/10820-01, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача.

10.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено Договір факторингу № 10/07/25-Е, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача.

Відповідач не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 19 817,00 грн.

У зв`язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» суму заборгованості у розмірі 19 817,00 грн., судовий збір 2 662,40 грн та витрати на професійну правову допомогу 7 000,00 грн.

Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2026 матеріали вищевказаної справи було передано на розгляд Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя за територіальною юрисдикцією (підсудністю).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2026, головуючим суддею у справі визначено Рибалко Н.І.

Ухвалою судді від 14.04.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання.

Ухвалою судді від 10.06.2026 витребувано у Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» інформацію про те, чи емітувалась (видавалась) на ім`я відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка 4149-51XX-XXXX-8387, чи здійснювалось зарахування на цю картку грошових коштів в сумі 5 000,00 грн. в період з 27.10.2021 по 01.11.2021, з наданням первинних бухгалтерських документів (виписки, платіжної інструкції, платіжного доручення тощо) на підтвердження зарахування цих коштів, а також чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером клієнта ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за картковим рахунком і чи зазначений він був в його анкетних даних.

На виконання ухвали суду від 10.06.2026, від представника АТ КБ «Приватбанк» 06.07.2026 надійшли витребувані судом докази.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, разом з тим, в матеріалах цивільної справи міститься заява про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначив про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив, письмового відзиву на позов не подав, заяви чи клопотань по суті позовних вимог чи з процесуальних питань не надав, що відповідно до ст. 280 ЦПК України в сукупності є підставою для заочного розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

У зв`язку з чим, на підставі ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

На підставі досліджених письмових доказів, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За правилами ч. ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

У п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Судом встановлено, що 27.10.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 292875657 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідач за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства www.moneyveo.ua, ознайомилася з актуальною редакцією Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на сайті, пройшов ідентифікацію, вказав свої персональні дані.

Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора MNV8P52Y. Зокрема, 27.10.2021 о 09:03 год. на номер телефону відповідача НОМЕР_2 було відправлено вказаний ідентифікатор, який відповідач ввів у відповідне поле, що є підтвердженням підписання договору.

Кредитні кошти у загальному розмірі 5 000,00 грн. були перераховані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на платіжну картку відповідача №4149-51XX-XXXX-8387 емітовану АТ «ОТП БАНК», що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 292875657/18082025/Э від 18.08.2025 та інформацією наданою АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» на виконання ухвали суду від 10.06.2026.

Згідно з п. 1.7. Кредитна лінія надається строком на 30 дні.

Відповідно до п. 1.9.1. Договору, на період строку, визначеного п. 1.7 (14 днів від дати отримання Кредиту Позичальником) нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 3,65 процентів річних, що становить 0,01 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Відповідно до п. 1.9.3. кредитного договору, якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору.

За змістом п. 1.12.2 кредитного договору, з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

З наданих позивачем документів випливає, що сторони узгодили істотні умови кредитного договору й тим самим уклали його.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, підписано Реєстр прав вимоги № 170 від 25.01.2022 до договору факторингу, на підставі яких ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 292875657 від 27.10.2021.

У подальшому до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01 підписано Реєстр прав вимоги № 10 від 31.07.2023 до Договору факторингу, на підставі яких ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором № 292875657 від 27.10.2021.

10.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено Договір факторингу № 10/07/25-Е, підписано реєстр боржників № Б/Н від 10.07.2025 на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором № 292875657 від 27.10.2021 до відповідача.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників №Б/Н від 10.07.2025 до позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу.

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло статусу кредитора за кредитним договором № 292875657 від 27.10.2021 до відповідача.

З доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за даним кредитним договором вбачається, що у відповідача виникла заборгованість в розмірі 19 817,00 грн, яка складається з: 5 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 14 817,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 відображено у виписці по картці клієнта №4149-51XX-XXXX-8387 за період з 27.10.2021 по 01.11.2021.

За вказаних обставин судом встановлено, що відповідачем отримано кошти в сумі 5 000,00 грн., які ним не повернуті, а тому кошти у вказаному розмірі підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», яке набуло права стягнення.

Разом з тим, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за кредитним договором № 292875657 від 27.10.2021 укладеним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з 27.11.2021 по 31.07.2023 задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем кредитного договору, дана фінансова установа надала позичальнику суму кредиту, а останній зобов`язувався повернути наданий кредит у повному обсязі до 26.11.2021. Доказів пролонгації кредитного договору № 292875657 від 27.10.2021 суду не надано.

Таким чином, позикодавець відповідно до ст. 1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування за кредитним договором № 292875657 від 27.10.2021 укладеним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до 26.11.2021, після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі № 910/17048/17.

Досліджений судом розрахунок заборгованості свідчить про те, що визначені позивачем до стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою включає період, який виходить за межі строку кредитування.

Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавців відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, то заявлені ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», як правонаступника ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за користування кредитом за період з 27.11.2021 по 31.07.2023, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням викладеного, оскільки відповідач умови за вказаним кредитним договором належним чином не виконував, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 292875657 від 27.10.2021 у розмірі 5 001,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За приписами ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 3, 4 ст.137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Факт надання правової допомоги підтверджено: Договором про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, додатковою Угодою № 25771241691 до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025; Протоколом погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, актом прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №7073/10.

Оскільки вимоги підлягають задоволенню частково (розмір задоволених вимог 25,24%), то з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 1 766,80 грн.

Крім того, так як позов ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» задоволено частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, які в даному випадку складають 671,88 грн. (25,24% задоволених позовних вимог), виходячи з розрахунку: 5001,00 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2 662,40 грн. (сума сплаченого судового збору) / 19 817,00 грн. (розмір заявлених позовних вимог).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 223 ч. 4 , 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №292875657 від 27.10.2021 у розмірі 5 001 (п`ять тисяч одну) гривню 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» суму сплаченого судового збору у розмірі 671 (шістсот сімдесят одну) гривню 88 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 1 766 (одну тисячу сімсот шістдесят шість) гривень 80 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а, м. Київ;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.І. Рибалко