Decision № 140912349, 26.10.2026, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.10.2026Справа № 910/5293/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Енергія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннер Ойл Груп"

про стягнення 2 308 873,74 грн.,

Без виклику (повідомлення) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Енергія" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннер Ойл Груп" (далі - відповідач) грошових коштів у загальному розмірі 2 308 873,74 грн., з яких: 1 499 740,00 грн. - основний борг за укладеним між сторонами 25.08.2025 року договором поставки продукції № 25/08-2025, 755 440,50 грн. - пеня, 12 418,21 грн. - 3 % річних, 41 275,03 грн. - інфляційні втрати.

Крім того, у наведеному позові Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Енергія" у порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України просило суд зазначити про нарахування 3 % річних та пені у розмірі 0,5 % від вартості неоплаченої у строк продукції за кожен день такого прострочення з 05.05.2026 року до моменту виконання рішення суду в даній справі.

У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Енергія" також вказувало, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які останнє очікує понести в зв`язку із розглядом даної справи в господарському суді міста Києва, становить 57 000,00 грн., а докази на підтвердження розміру таких витрат будуть надані позивачем у передбачений Господарським процесуальним кодексом України строк - протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Ухвалою від 08.05.2026 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/5293/26, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 03.06.2026 року.

У підготовчому засіданні 03.06.2026 року господарський суд міста Києва продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі № 910/5293/26 на 30 днів та відклав підготовче засідання на 08.07.2026 року.

Разом із тим, підготовче засідання у вказаній справі, призначене на 08.07.2026 року, не відбулося, у зв`язку із оголошенням у місті Києві повітряної тривоги.

Ухвалою від 08.07.2026 року господарський суд міста Києва призначив підготовче засідання у справі № 910/5293/26 на 22.07.2026 року.

Ухвалою від 22.07.2026 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/5293/26 та призначив її до судового розгляду по суті на 12.08.2026 року.

У судових засіданнях 12.08.2026 року та 16.09.2026 року оголошувалися перерви до 16.09.2026 року та до 30.09.2026 року відповідно.

Судове засідання у вказаній справі, призначене на 30.09.2026 року, не відбулося, у зв`язку із оголошенням у місті Києві повітряної тривоги.

Ухвалою від 30.09.2026 року господарський суд міста Києва призначив судове засідання у справі № 910/5293/26 на 13.10.2026 року.

01.10.2026 року через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача від 30.09.2026 року про розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Енергія.

Рішенням від 13.10.2026 року господарський суд міста Києва частково задовольнив вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Енергія" та стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннер Ойл Груп" на користь позивача 1 499 740,00 грн. основного боргу, 81 135,30 грн. пені, 12 418,21 грн. 3 % річних, 41 275,03 грн. інфляційних втрат, а також 19 614,82 грн. витрат по сплаті судового збору. Крім того, у цьому рішенні суд зазначив про нарахування 3 % річних на суму основного боргу в розмірі 1 499 740,00 грн., починаючи з 05.05.2026 року до моменту повної оплати основного боргу за такою формулою: (СОБ*3*КДП)/КДР/100 = сума процентів річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 відсотків річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнення вказаної суми нарахованих процентів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннер Ойл Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Енергія". У задоволенні решти вимог позивача суд відмовив.

20.10.2026 року через систему "Електронний суд" надійшла сформована у цій системі 19.10.2026 року заява Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Енергія" № 02-19/10/2026, в якій останнє просило суд ухвалити у справі № 910/5293/26 додаткове рішення та покласти на відповідача понесені позивачем витрати на оплату послуг професійної правничої допомоги в даній справі у розмірі 33 312,60 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. До наведеної заяви позивач долучив копію укладеного між ним (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Група Бізнес Партнерів" (Об`єднання) договору про надання правової допомоги від 11.12.2019 року (далі - Договір) з Додатками № 1 до нього (в редакції від 11.12.2019 року та від 17.12.2020 року), Додаткової угоди від 30.12.2025 року № 1 до Договору, платіжної інструкції від 19.10.2026 року № 6705 на суму 46 500,00 грн. та наказу Об`єднання від 27.02.2018 року № 1-К.

Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу

Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведені приписи, суд дійшов висновку про розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Енергія" від 19.10.2026 року № 02-19/10/2026 про розподіл судових витрат у справі № 910/5293/26 без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Енергія" від 19.10.2026 року № 02-19/10/2026 про розподіл судових витрат на правничу допомогу в справі № 910/5293/26, суд зазначає таке.

Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Енергія" вказало, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які останнє очікує понести в зв`язку із розглядом даної справи в господарському суді міста Києва, становить 57 000,00 грн., а докази на підтвердження розміру таких витрат будуть надані позивачем у передбачений Господарським процесуальним кодексом України строк - протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Разом із тим, у заяві від 19.10.2026 року № 02-19/10/2026 позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг професійної правничої допомоги в даній справі у розмірі 33 312,60 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу позивачем до матеріалів справи долучено копію укладеного між ним (клієнт) та Об`єднанням Договору, який на час надання Об`єднанням позивачу послуг професійної правничої допомоги діяв у редакції Додаткової угоди від 30.12.2025 року № 1.

Відповідно до пункту 1.1 Договору (тут і далі в редакції Додаткової угоди від 30.12.2025 року № 1 до нього) клієнт доручає, а Об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

За умовами пунктів 4.1, 4.2 Договору гонорар Об`єднання клієнт оплачує у розмірі та в порядку згідно з умовами, викладеними у Додатку № 2 до цього Договору.

Оплата за Договором здійснюється клієнтом у національній валюті. Разом із тим, розмір гонорару Об`єднання може визначити в еквіваленті іноземних валют.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що останній укладений строком до 31.12.2035 року та набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

У той же час, у пункті 2 Додаткової угоди від 30.12.2025 року № 1 до Договору сторони погодили, що додатки до Договору залишаються без змін.

Відтак, додатки до Договору є чинними у їх первісній редакції (зокрема, в редакції від 17.12.2020 року).

У Додатку № 1 до Договору (розмір винагороди Об`єднання та порядок здійснення розрахунків) сторони цього правочину домовились, що вартість послуг (гонорар) Об`єднання за Договором становить 1 600,00 грн. за годину роботи адвоката та 3 000,00 грн. за годину роботи партнера Об`єднання.

У заяві від 19.10.2026 року № 02-19/10/2026 позивач вказував, що вартість понесених ним витрат на оплату професійної правничої допомоги в справі № 910/5293/26 в загальному розмірі 46 500,00 грн. складається з витрат на оплату послуг адвоката з підготовки вимоги на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннер Ойл Груп" (тривалістю 1 година вартістю 3 000,00 грн.), складання позовної заяви з додатками щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннер Ойл Груп" (тривалістю 10 годин вартістю 30 000,00 грн.), виїзду адвоката в судове засідання 08.07.2026 року (яке не відбулося, у зв`язку із оголошенням у місті Києві повітряної тривоги) (тривалістю 0,5 години вартістю 1 500,00 грн.), а також участі адвоката в судових засіданнях 03.06.2026 року, 22.07.2026 року, 12.08.2026 року та 16.09.2026 року загальною тривалістю 4 години вартістю 12 000,00 грн.

З наявної в матеріалах справи копії платіжної інструкції від 19.10.2026 року № 6705 вбачається, що позивач оплатив на користь Об`єднання вартість наданих останнім послуг правничої допомоги у справі № 910/5293/26 на суму 46 500,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

У той же час, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Однак, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Судом враховано, що надані Товариством з обмеженою відповідальністю "А-Енергія" документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 року в справі № 910/2170/18.

Так, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009 року, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.

Відтак, при вирішенні питання про розподіл судових витрат на оплату професійної правничої допомоги в даній справі судом також враховано вищенаведені приписи.

Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням предмету та підстав позову в даній справі, встановлених судом їх фактичних обставин та результату вирішення означеного господарського спору (часткового задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Енергія"), оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності справи, беручи до уваги те, що заявлена позивачем до стягнення сума судових витрат на правову допомогу не повністю відповідає критеріям розумності, необхідності та неминучості, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Енергія" від 19.10.2026 року № 02-19/10/2026 про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віннер Ойл Груп" (04060, місто Київ, вулиця Ясногірська, будинок 16В, інше приміщення 2; код ЄДРПОУ 45907222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Енергія" (50006, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Вантажна, будинок 16; код ЄДРПОУ 40912217) 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на оплату професійної правничої допомоги.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Енергія" від 19.10.2026 року № 02-19/10/2026 про розподіл витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) додаткове рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено та підписано 26.10.2026 року

Суддя В.С. Ломака