Decision № 140907753, 21.09.2026, Peresypskyi District Court of Odesa City (until 25.04.2025 - Suvorovskyi District Court of Odesa City)

Справа № 523/8554/26

Провадження №2/523/5693/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м.Одеси в складі:

головуючого судді Бокова О.М.,

за участю секретаря судового засідання Шаріпової Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 15.05.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №621314051 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. На підставі вказаного договору відповідач отримав грошові кошти в сумі 6000 гривень, яка в подальшому була збільшена до 22000 грн.

25.08.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року право вимоги за вищевказаним кредитним договором №621314051 від 15.05.2021 року ТОВ «Таліон Плюс», яке в свою чергу 30.10.2023 року за договором № 30/1023-01 від 30.10.2023 року відступило право вимоги за договором №621314051 від 15.05.2021 року ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанси», та яке в свою чергу 11.07.2025 року за договором № 11/07/2025-Е відступило право вимоги за договором №621314051 від 15.05.2021 року ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС».

Відповідач ОСОБА_1 не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом. Станом на день звернення із вказаним позовом до суду, заборгованість за кредитним договором №621314051 від 15.05.2021 року становить 78519,34 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 21999,06 грн., а також заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 56520,28 грн. Вважаючи свої права порушеними, позивач просить стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість, а також судові витрати.

Ухвалою Пересипського районного суду м.Одеси від 30.04.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

01.06.2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що не заперечує проти факту отримання ним коштів та не ухиляється від виконання основного зобов`язання, проте вважав, що вимоги про стягнення надмірних процентів, додаткових нарахувань та супутніх витрат є безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Також зазначив, що визнає позовні вимоги в частині стягнення з нього тіла кредиту в сумі 22000 грн., однак в іншій частині просив відмовити, посилаючись на їх недоведеність.

03.06.2026 року від представника позивача найшла відповідь на відзив, відповідно до якого позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, а також зазначив, що відсотки, які були нараховані первісним кредитором поміж строку дії договору передбачені самим договором, а також положеннями ч.2 ст.625 ЦК України, а також передували введенню воєнного стану.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в прохальній частині позову просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.05.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 621314051, відповідно до умов якого позикодавець надав відповідачу перший транш за договором у розмірі 6000 грн на строк 16 днів з дня отримання кредиту, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами протягом зазначеного періоду у розмірі 1,16 % в день (пункт 1.9.1 Договору).

Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом із використанням одноразового ідентифікатора, направленого на мобільний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до копій платіжних доручень від 15.05.2021, 04.06.2021, 05.06.2021, 06.06.2021, 07.06.2021, 09.06.2021, 10.06.2021, 11.06.2021, 13.06.2021, 14.06.2021, 16.06.2021, 18.06.2021, 20.06.2021, 21.06.2021, 25.06.2021, 26.06.2021, 27.06.2021, 28.06.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на користь ОСОБА_1 , згідно з договором № 621314051 від 15.05.2021 грошові кошти на загальну суму 22000 грн. на платіжну картку № 5168-75XX-XXXX-0708.

За умовами вищевказаного договору відповідач зобов`язався повернути отримані грошові кошти у визначений договором строк, однак, позичальник свої зобов`язання за договором не виконав та не повернув отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за вказаним договором.

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

11.07.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс»» уклали Договір факторингу № 11/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс»» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу б/н від 14.07.2025 року ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 78519,34 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 78519,34 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 21999,06 грн., а також заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 56520,28 грн.

При вирішенні спору по суті суд керується наступними нормами права.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст.627 Цивільного кодексу України)

Відповідно до положень ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Положенням ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Таким чином, суд дійшов висновку, що кредитний договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, чим підтверджено укладання між ним та кредитором такого договору, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт кредитора за допомогою логіну та пароля до особистого кабінету договори між сторонами не був би укладеним, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору.

Крім того, при укладенні кредитного договору сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.

Так, пунктом 1.8, сторони погодили, що встановлений у п 1.7 Договору строк Дисконтного періоду та відповідно строк надання кредитної лінії може бути продовжено, кількість продовження Дисконтного пероду на умов визначених договором необмежена.

Згідно пункту 4.2. строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строк надання кредиту визначеного в п 1.2 договору. Строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбачених п 1.3 та п. 1.7 договору.

Пунктом 4.3. сторони погоджують, що проценти нараховані після закінчення строку цього договору, після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду чи його дострокового розірвання, у розмірі визначено в п 1.7.2 договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч 2 ст 625 ЦК України.

Отже, основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі якщо позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду.

У разі продовження строку дії договору на умовах п. 1.12. Договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.12.1. договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії договору, тобто закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання.

Також позичальник має право достроково повернути основну суму кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час (п. 1.11.).

Згідно з п. 1.12. сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії, продовження загального строку дії Договору на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.

Відповідно до ст 212 ЦК України, визначено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Згідно з ч.ч. 2 і 3 цієї статті, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).

Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Якщо настанню обставини недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно, обставина вважається такою, що не настала.

Відповідно до п. 1.12.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Пунктом 1.13, визначено, що проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2. Договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми Кредиту Позичальником.

Продовження строку Дисконтного періоду та настання відкладальних обставин, що мають наслідком продовження строку надання Кредиту, застосування Базової процентної ставки та нарахування процентів за ставкою, що застосовується після закінчення Дисконтного періоду, не є зміною істотних умов цього Договору та не потребує змін цього Договору та укладення додаткових угод до нього. Усі істотні умови Договору, в тому числі порядок продовження строку дії Договору, розмір процентних ставок та порядок їх застосування, погоджені Сторонами під час укладення цього Договору.(п. 1.15.)

Згідно із п. 1.9.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 423,40 процентів річних, що становить 1,16 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним.

Згідно п.1.9.3 У випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору.

Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.

Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2. Договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання траншу за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми кредиту позичальником. (п.1.13).

Таким чином, як вбачається з укладеного договору, позичальник має сплачувати, визначені у договорі кредитодавцю відсотки за користування кредитом, відповідно до умов укладеного кредитного договору з урахуванням визначеного строку дії кредитної лінії.

Фактично, згідно погоджених умов кредитування, сторонами визначено Дисконтний період користування кредитними коштами, а після його закінчення зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.

Крім того, сторонами погоджено, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, тобто після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п. 1.7.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності правових підстав для нарахування відсотків за користування кредитними коштами, оскільки у матеріалах справи містяться всі належні та допустимі докази по справі.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

За положеннями п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно правової позиції ВС в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, - боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «Фінансова Компанія «Фінансова Компанія «Ейс» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору, що був укладений між первісним кредитором та ОСОБА_1 .

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, встановивши укладення між сторонами кредитного договору, а також наявності заборгованості за ним, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №621314051 від 15.05.2021 року в сумі загальній сумі 78519,34 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 78519,34 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 21999,06 грн., а також заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 56520,28 грн.

Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 7000 грн., суд приймає до уваги викладене нижче.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Тому суд, при розподілі витрат на професійну правничу допомогу, враховує, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача до 4000 грн. витрат на правову допомогу. Саме такий розмір витрат є об`єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Тому, у відповідності до ч.1 ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 2662,40 грн. понесений позивачем під час звернення з даним позовом до суду та витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн.

Керуючись ст.ст.60, 61, 512, 526, 527, 610, 611, 628, 638, 1077, 1078, 1081, 1082 ЦК України, ст.ст.10-13, 81, 82, 133, 141, 142, 211, 247, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс»» (код ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження: м.Київ, вул.Юрія Поправки, буд.6, кабінет 13) заборгованість за Кредитним договором №621314051 від 15.05.2021 року в загальній сумі 78519 (сімдесят вісім тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) гривень 34 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс»» (код ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження: м.Київ, вул.Юрія Поправки, буд.6, кабінет 13) понесені судові витрати у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисяч) гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 28.09.2026 року.

Суддя О.М.Боков